Рішення № 96646418, 29.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 р. Справа№200/1628/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Олександрівської селищної ради (місцезнаходження: вул. Центальна, буд. 15-а, смт. Олександрівка, Краматорській район, Донецька область; код ЄДРПОУ: 04341519) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , 15 лютого 2021 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною завою до Олександрівської селищної ради про:

- визнання неправомірними дії Олександрівської селищної ради щодо порушення трудових прав ОСОБА_1 , пов`язаних із процедурою звільнення, з оплатою лікарняного листа, з допущеною волокитою стосовно надання документів, пов`язаних з роботою;

- визнання незаконним запис у трудовій книжці від 25.11.2020 року про звільнення ОСОБА_1 , що не відповідає обставинам справи і доказам, наданим Олександрівською селищною радою;

- змінення дати звільнення ОСОБА_1 з 25.11.2020 року на 11.02.2021 року та формулювання причини звільнення, виключивши запис про звільнення з роботи «у зв`язку із закінченням строку договору згідно п. 2 ст. 36 КзпП України», вказавши «звільнено за власним бажанням у зв`язку з переходом на пенсію»;

- зобов`язання Олександрівську селищну раду внести вказані зміни до Трудової книжки ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Олександрівську селищну раду нарахувати і сплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності згідно з листком непрацездатності серії АДТ № 626556 за період з 05.12.2020 року по 31.12.2020 року;

- стягнення з Олександрівської селищної ради на корить ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки, починаючи з 25.11.2020 року по 11.02.2021 року у розмірі 53 296, 825 гривень згідно розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 16 травня 2018 року виконував обов`язки старости в с. Золоті Пруди Олександрівського району. 25 листопада 2020 року відбулася перша сесія Олександрівської селищної ради, в результаті чого набули повноваження новообрані депутати Олександрівської селищної ради Олександрівський, селищний голова, припинили свої повноваження виконуючі обов`язки старости сіл. На думку позивача, припинення його повноважень як виконуючого обов`язків старости з 25.11.2020 є незаконним оскільки в цей час він знаходився на лікарняному, а саме, з 23.11.2020 по 04.12.2020 та з 05.12.2020 по 31.12.2020. Крім того, 04.01.2021 позивачем подано до голови селищної ради заяву про звільнення за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. Відповідач відмовив у задоволенні такої заяви та зробив запис в трудової книжці «Звільнено з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору, п.2 ст. 36 КЗпП України, підпункт 4 п.2 розділу 11 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», підстава – Рішення Олександрівської селищної ради 8 скликання від 25.11.2020 №8/1-1. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем видано трудову книжку лише 11.01.2021, що, на переконання позивача, є порушенням ст. 47 КЗпП України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_1 припинив свої повноваження відповідно до вимог п. п. 4 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад", а не за ініціативою відповідача. 25 листопада 2020 року відбулась перша сесія новообраної Олександрівської селищної ради 8 скликання, в результаті чого набули повноваження новообрані депутати Олександрівської селищної ради, Олександрівський селищний голова та виконуючи обов`язки старости сіл припинили свої повноваження. Рішенням № 8/1-11 «Про утворення виконавчого комітету Олександрівської селищної ради, визначення його чисельності» утворено виконавчий комітет Олександрівської селищної ради, визначено його чисельність та затверджено персональний склад. Підставою для звільнення позивача є рішення селищних ради від 25 листопада 2020 № 8/1-1 «Про початок повноважень депутатів Олександрівської селищної ради набуття повноважень 8 скликання», яке саме й зазначено в трудовій книжці ОСОБА_1 . Трудова книжка видана позивачу 11 січня 2021 року після його виходу з лікарняного та надання обхідного листа. Відповідач зазначив, що його вини та умислу в затримці видачі трудової книжки немає, оскільки право працівника отримати трудову книжку в день звільнення пов`язується не лише з обов`язком роботодавця видати трудову книжку, а й з обов`язком працівника її забрати.

06 квітня 2021 року позивачем надано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, у якому зазначено що відповідачем до суду не надано доказів звільнення ОСОБА_1 на підставі рішення сесії та документів, які обґрунтовують затримку видачі трудової книжки.

19 квітня 2021 року відповідачем надано до суду заперечення на відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, у яких Олександрівська селищна рада звертає увагу суду, що ОСОБА_1 з 23.11.2020 по 31.12.20 знаходився на лікарняному, тому у відповідача не було можливості вручити трудову книжку ОСОБА_1 , отже, в питанні отримання трудової книжки є однакова відповідальність обох сторін (позивача та відповідача).

22 квітня та 26 квітня позивачем надано до суду відповідь на заперечення.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши всі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини.

Рішенням Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області від 15 травня 2018 року № 7/1-8 «Про покладення обов`язків старости» п.1.3 вирішено до обрання старост на перших виборах старост Олександрівської об`єднаної територіальної громади покласти виконання обов`язків старости у селі Золоті Пруди Олександрівської селищної ради на ОСОБА_1 , який здійснював повноваження Золотопрудського сільського голови до об`єднання територіальних громад.

14 квітня 2018 року ОСОБА_1 на ім`я селищного голови подана заява, якою він надав згоду на виконання обов`язків старости у селі Золоті Пруди до обрання на перших виборах старост.

16.07.2018 між Олександрівської селищної радою та ОСОБА_1 укладено договір № 3 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Рішенням Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області від 25 листопада 2020 року № 8/1-1 «Про початок повноважень депутатів Олександрівської селищної ради VIII скликання» інформацію голови Олександрівської селищної територіальної виборчої комісії ОСОБА_2 про результати голосування з виборів депутатів Олександрівської селищної ради, визнання обраними та реєстрацію депутатів Олександрівської селищної ради VIII скликання по 8 багатомандатним виборчим округам взято до відома. Видано депутатам Олександрівської селищної ради VIII скликання посвідчення депутата Олександрівської селищної ради.

Рішенням Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області від 25 листопада 2020 року № 8/1-14 «Про затвердження старости Золотопрудського старостинського округу» на посаду старости Золотопрудського старостинського округу затверджено ОСОБА_3

25.11.2020 селищним головою у трудової книжці ОСОБА_1 НОМЕР_2 зроблено запис під № 17 «Звільнено з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору, п.2 ст. 36 КЗпП України, підпункт 4 пункту 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення території та адміністративних центрів територіальних громад»», підстава – рішення Олександрівської селищної ради 8 скликання від 25.11.2020 №8/1-1.

04.01.2021 ОСОБА_1 подав селищному голові ОСОБА_4 заяву про звільнення із займаної посади у зв`язку з виходом на пенсію.

Листом від 11.01.2021 № 54/01-46 Олександрівська селищна рада повідомила ОСОБА_1 , що трудові відносини між селищною радою та ОСОБА_1 припинені в день проведення першої сесії Олександрівської селищної ради 25 листопада 2020 року відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення території та адміністративних центрів територіальних громад» та п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з закінченням повноважень виконуючих обов`язки старост сіл, які припиняються в день набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році.

04.01.2021 ОСОБА_1 надав до комісії із соціального страхування Олександрівської селищної ради листки непрацездатності АДТ №761171 відповідно до якого ОСОБА_1 був непрацездатний з 23.11.2020 по 04.12.2020 та АДТ № 626556 відповідно до якого позивач був непрацездатний з 05.12.2020 по 31.12.2020. Рішенням комісії із соціального страхування Олександрівської селищної ради від 06.01.2021 протокол №1 по листку непрацездатності АДТ №761171 з 23.11.2020 по 04.12.2020 призначена виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, так як він має право на такі виплати з настанням страхового випадку в період роботи. По листку непрацездатності АДТ № 626556 з 05.12.2020 по 31.12.2020 відмовлено в виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності, у зв`язку з тим, що на цій період ОСОБА_1 вже не перебував в трудових відносинах з селищною радою.

Після виходу з лікарняного 11.02.2021 позивач отримав трудову книжку, що підтверджується витягом з журналу про отримання трудової книжки.

ОСОБА_1 не погодившись з датою та підставами його звільнення, а також вважаючи невірною безпосередньо дату отримання ним трудової книжки, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Староста є членом виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою і працює в ньому на постійній основі.

5 лютого 2015 року прийнято Закон України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" N 157-VIII (далі по тексту - Закон N 157-VIII), статтею восьмою якого визначений порядок утворення об`єднаної територіальної громади та реорганізації органів місцевого самоврядування.

Так, частиною другою вказаної норми, зокрема, передбачено, що повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Прикінцевими положеннями Закону N 157-VIII було доповнено Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" статтею 14-1, за нормами якої у селах, селищах, визначених за рішенням місцевої ради об`єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", за винятком її адміністративного центру, обирається староста на строк повноважень місцевої ради.

Староста є посадовою особою місцевого самоврядування.

Також пунктом 3 Прикінцевих положень Закону N 157-VIII визначено, що у селах, селищах, в яких знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об`єдналися, обов`язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об`єднання.

Враховуючи вказані вимоги законодавства, припинення повноважень ОСОБА_1 , як виконуючого обов`язків старости, з 25.11.2020 є правомірним, оскільки повноваження старости завершуються в день першої сесії ради ОТГ, а саме 25 листопада 2020 року.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зміну формулювання причини та дати звільнення ОСОБА_1 .

Стосовно посилань позивача про застосування в контексті спірних правовідносин норм Кодексу законів про працю України, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Частиною першою ст. 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначено, що, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України.

Отже, служба ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування була припинена на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Законом України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".

При цьому, законодавець не ставить в залежність припинення повноважень до перебування чи не перебування особи на лікарняному.

Перебування особи, яка здійснювала повноваження старости ради, на лікарняному у день проведення першої сесії ради ОТГ не є перешкодою для звільнення з роботи, так як посада старости є виборною та за своєю суттю передбачає роботу за строковим трудовим договором, який припиняється з настанням певної події – тобто, набуттям повноважень новообраною радою ОТГ.

Стаття 40 Кодексу законів про працю України містить заборону звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці. Проте, звільнення старости ради на підставі Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» не є звільненням з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч.3 ст.40 КЗпП) стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано необґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Разом із тим зміст поняття «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» розкрито законодавцем у п. 4 ст. 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених ст. ст. 40, 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в ст. ст. 40, 41 КЗпП України, або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 19.07.2018 у справі №813/894/16.

Спеціальний Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закон України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" не містить заборони звільнення старости ради на підставі підпункту 4 пункту 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення території та адміністративних центрів територіальних громад» в період його тимчасової непрацездатності.

Відповідно до ч.4 ст. 235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу, працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з п. 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Тобто, саме за наявності вини роботодавця настає його відповідальність у вигляді виплати середнього заробітку робітникові за час вимушеного прогулу за нормами статті 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 20.09.2019 у справі №734/2604/13-а.

Як свідчать матеріали справи, 4 січня 2021 року позивач звертався до відповідача з низкою заяв, зокрема, про продовження основної щорічної відпустки на один календарний день, про звільнення із займаної посади із виходом на пенсію, а також, 4 січня 2021 року було підписано обхідного листа, у тому числі відділом організаційної та кадрової роботи.

Суд зазначає, що виходячи з наявної в матеріалах справи переписки відповідача з позивачем, останній не звертався до селищної ради з вимогами про видачу належної йому трудової книжки, так само, як і відповідач не відмовляв позивачу у видачі трудової книжки, отже суд не може погодитися з доводами позивача про навмисну несвоєчасну видачу трудової книжки позивачу.

Таким чином, щодо несвоєчасності отримання трудової книжки позивачем та посилання на Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджену спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58, як на підставу зміни дати звільнення на 11.02.2021 та стягнення коштів за вимушений прогул, суд зазначає, що оскільки трудова книжка позивачу не була вручена в день припинення його повноважень не з вини відповідача, а з тих підстав, що позивач знаходився на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності АДТ № 761171 та АДТ № 626556, позовні вимоги в цієї частині також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Суд також зазначає, що ОСОБА_1 просить суд змінити дату звільнення на 11.02.2021 та стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки, починаючи з 25.11.2020 по 11.02.2021. У той же час, матеріалами справи підтверджується, що трудова книжка позивачем отримана 11.01.2021, тому позовні вимоги в цієї частини не підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку позовним вимогам про зобов`язання Олександрівської селищної ради нарахувати і сплатити позивачу допомогу по тимчасовій непрацездатності згідно з листком непрацездатності АДТ № 626556 за період з 05.12.2020 по 31.12.2020, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки позивача звільнено із займаної посади 25.11.2020, тобто, оскільки в період часу з 05.12.2020 по 31.12.2020 позивач не був працевлаштований, відсутні підстави для нарахування і сплати позивачу допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно з листком непрацездатності АДТ № 626556.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог .

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Олександрівської селищної ради (місцезнаходження: вул. Центальна, буд. 15-а, смт. Олександрівка, Краматорській район, Донецька область; код ЄДРПОУ: 04341519) про визнання неправомірними дії Олександрівської селищної ради щодо порушення трудових прав ОСОБА_1 , пов`язаних із процедурою звільнення, з оплатою лікарняного листа, з допущеною волокитою стосовно надання документів, пов`язаних з роботою; визнання незаконним запис у трудовій книжці від 25.11.2020 року про звільнення ОСОБА_1 , що не відповідає обставинам справи і доказам, наданим Олександрівською селищною радою; змінення дати звільнення ОСОБА_1 з 25.11.2020 року на 11.02.2021 року та формулювання причини звільнення, виключивши запис про звільнення з роботи «у зв`язку із закінченням строку договору згідно п. 2 ст. 36 КзпП України», вказавши «звільнено за власним бажанням у зв`язку з переходом на пенсію»; зобов`язання Олександрівську селищну раду внести вказані зміни до Трудової книжки ОСОБА_1 ; зобов`язання Олександрівську селищну раду нарахувати і сплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності згідно з листком непрацездатності серії АДТ № 626556 за період з 05.12.2020 року по 31.12.2020 року; стягнення з Олександрівської селищної ради на корить ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки, починаючи з 25.11.2020 року по 11.02.2021 року у розмірі 53 296, 825 гривень згідно розрахунку – відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 29 квітня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Арестова