Рішення № 96646374, 29.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 р. Справа№200/2246/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку призначеної пенсії з 01.06.2015 року по 31.01.2017 року;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу за період з 01.06.2015 року по 31.01.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 17.04.2012 року позивач перебуває на обліку в Маріупольському об`єднаномууправлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Нещодавно позивачу стало відомо, що починаючи з 01.06.2015 року підприємство ПрАТ «Азовзагальмаш» нараховувало йому належну заробітну плату, проте не сплачувало єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у зв`язку з чим період роботи позивача, за який йому фактично була нарахована заробітна плата, але не сплачений ЄСВ, не зарахований управлінням до його страхового стажу, що порушує право позивача на перерахунок пенсії.

11.01.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування до його страхового стажу періоду роботи з 01.07.2015 року по 31.01.2017 року та здійснення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу за відповідний період, в якій просив надати довіку за даними персоніфікованого обліку (Форма ОК-5) на підтвердження неврахування до страхового стажу цього періоду.

У відповіді на звернення УПФУ відмовлено позивачу у задоволенні вищевказаних вимог та в якості підстав відмови у зарахуванні відповідного періоду роботи зазначено, що здійснити перерахунок пенсії з додаванням до стажу періодів роботи в ПрАТ «Азовзагальмаш» з 01.06.2015 року по 01.07.2017 року не є можливим, оскільки підприємством не сплачувались страхові внески за відповідний період.

Крім того, позивачу було відмовлено і у наданні довідки (Форма ОК-5).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача до суду надав відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що з 17.04.2012 року позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

11.01.2021 року позивач звернувся до управління з заявою в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян», згідно якої просив надати довідку форми ОК-5 та зарахувати до його стажу період роботи з 01.07.2015 року по 31.01.2017 року в ПрАТ «Азовзагальмаш».

05.02.2021 року управлінням надано обґрунтовану відповідь на вказану заяву, де зазначено, що для отримання довідки про інформацію, що міститься в системі персоніфікованого обліку та за перерахунком пенсії необхідно звернутись особисто з оригіналами документів, як це вимагає Порядок подання та оформлення документів для призначення, перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджено Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року№22-1.

Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи в ПрАТ «Азовзагальмаш» з 01.06.2015 року по 31.01.2017 року відповідачем зазначено, що підприємством, де працював позивач, а саме ПрАТ «Азовзагальмаш» згідно даних з реєстру персоніфікованого обліку страхові внески сплачені по 31.05.2015 року, тому підстави для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01.06.2015 року по 31.01.2017 року відсутні.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено копією паспорта громадяни на України.

З 17.04.2012 року позивач перебуває на обліку в Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію, як одержувач пенсії за віком. Призначеної та обчислено на загальних умовах у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

11.01.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою, в якій просила видати їй довідку за формою ОК-5 та зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.07.2015 року по 31.01.2017 року в ПрАТ «Азовзагальмаш».

Листом від 05.02.2021 року №336-148/Д-02/8-0580/21 Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило позивача, що під час призначення пенсії управлінням до загального страхового стажу позивача не були враховані періоди роботи в ПрАТ «Азовзагальмаш» з 01.06.2015 року по 31.01.2017 року, так як на дату звернення за призначенням пенсії в даних персоніфікованого обліку відсутня сплата страхових внесків за зазначений період.

Здійснити перерахунок пенсії з додаванням до стажу періодів роботи в ПрАТ «Азовзагальмаш» з 01.06.2015 року по 01.07.2017 року (по місяць, який передує місяцю письмового звернення за перерахунком пенсії) у управління відсутні законні підстави, оскільки підприємством не сплачувались страхові внески.

Крім того, зазначено, що відомості персоніфікованого обліку позивач може отримати лише особисто за допомогою електронного цифрового підпису.

Не погоджуючись з вказанимидіями, позивачзвернувся до суду з вказанимпозовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`страховий стаж період(строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 цього Закону).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.

За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об`єкту для їх нарахування.

Згідно з вимогами ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно ст. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових зборів до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів» затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 1994 р. N 5-5. Інструкції затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України від 6 вересня 1996 р. N 11-1, ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року платниками зборів на пенсійне страхування є підприємства, установи та організації усіх форм власності, які також несуть відповідальність за своєчасну сплату страхових внесків. Сама застрахована особа не сплачує зборів та не несе відповідальності за несвоєчасну сплату страхових внесків підприємством, на якому вона працювала.

Згідно ч. 5, 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1. 2. 4 статті 14 нього Закону, календарний місяць, для страхувальників, зазначених у пункті 5 етапі 14 цього Закону квартал.

З огляду на вказані норми діючого законодавства суд вважає, що наявність у підприємства, де він працював, заборгованості перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку (призначенні)пенсії, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. А застрахована особа не несе відповідальності за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків; нарахованих із заробітної плати цієї особи. Цю відповідальність відповідно до вищезазначених норм закону несе тільки страхувальник (підприємство).

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5, у якій зазначені суми нарахованої заробітної плати за спірний період роботи, а також зазначено код підстав для обліку щодо застрахованих осіб.

Відмовляючи позивачув перерахунку пенсії з 01.06.2015 року, відповідач фактично покладає саме на нього відповідальність за неперерахування страхувальником відповідних страхових внесків, порушуючи тим самим вищенаведені положення чинного законодавства.

За правилами статті 106 Закону № 1058-ІУ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 нього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Таким чином, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків Закону №1058-ІV покладено на страхувальника, тобто роботодавця.

У зв`язку з вищевикладеним, обов`язок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на підприємство на якому позивач працює по теперішній час.

Отже, відсутність факту перерахування страхових внесків роботодавцем, не може бути підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи позивача до страхового стажу, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.

Аналогічна правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а та постанові від 01.11.2018 року у справі № 199/1852/15-а.

Відповідачем у відзиві зазначено, що 05.02.2021 року управлінням на заяву позивача надано відповідь, в якій зазначено, що йому необхідно звернутись особисто з оригіналами документів, як це вимагає Порядок №22-1, проте з листа управління від 05.02.2021 року не вбачається, що відповідач здійснив акцент на не належний спосіб звернення з заяво про зарахування оскаржуваних періодів до його страхового стажу та перерахунок пенсії відповідних періодів.

Стосовно подання позивачем заяви у відповідності до Порядку №22-1 суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, позивач ще в лютому 2017 року звертався до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про порахунок пенсії за формою встановленою Порядком 22-1, одразу після звільнення з ПрАТ «Азовзагальмаш».

Тобто відповідач ще у 2017 році, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу та маючи оформлену належним чином заяву,протиправно не зарахувавдо страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.06.2015 року по 31.01.2017 року вПрАТ «Азовзагальмаш».

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 03.03.2021 року позивачу відстрочено сплату судового збору, до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору – 0,4 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб 2270 грн. 00коп.

Таким чином, зважаючи на те, що ухвалою суду від 03.03..2021 року позивачу відстрочено сплату судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнуваньМаріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) судового збору у розмірі 908,00 грн. на користь Державного бюджету України, як того вимагає ч.2 ст. 4 Закон України “Про судовий збір”.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку призначеної пенсії.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу за період з 01.06.2015 року по 31.01.2017 року в ПрАТ «Азовзагальмаш».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш