Ухвала суду № 96646358, 28.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

28 квітня 2021 р. Справа №200/5229/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Голошивця І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Офіс Генерального прокурора про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

29.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Офіс Генерального прокурора про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2020 відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду першої інстанції від 02.12.2020 виділено в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури в частині позовних вимог про стягнення з прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.11.2016 по 19.11.2017 у сумі 274559,30 грн., та стягнення з прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за виконання менш оплачуваної роботи під час вимушеного прогулу з 20.11.2017 по 28.04.2020 у сумі 590474,27 грн.

Справу в частині заявлених позовних вимог ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Офіс Генерального прокурора, в яких він просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Київської області №219к від 06.05.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Київської області та органів прокуратури;

- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури та на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури управління нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службою прокуратури Київської області, або, у разі її ліквідації на день ухвалення рішення, іншу з аналогічними функціональними обов`язками;

- стягнути з прокуратури Київської області (на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.05.2020 по день фактичного поновлення на роботі, розрахований згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою ПКМУ від 08.02.1995 №100;

- зобов`язати прокуратуру Київської області скасувати в трудовій книжці запис про звільнення ОСОБА_1 з прокуратури Київської області, залишено за справою № 200/5229/20-а.

Позивачем було надано до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення в порядку конституційного провадження справи № 1-4/2020 (116/20) за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” від 19.09.2019 № 113-IX.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №200/5229/20-а клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі – задоволено. Зупинено провадження по справі № 200/5229/20-а, до вирішення в порядку конституційного провадження справи № 1-4/2020 (116/20) за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” від 19.09.2019 № 113-IX (зі змінами).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду 15.04.2021 у справі №200/5229/20-а апеляційні скарги Київської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 200/5229/20-а – задоволено.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі № 200/5229/20-а - скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2021 продовжено судовий розгляд адміністративної справи № 200/5229/20-а. Судовий розгляд справи призначено на 28.04.2021.

Через відділ діловодства та документообігу суду, позивачем було надане клопотання про зупинення провадження у даній справі до прийняття рішення Окружним адміністративним судом м. Києва у справі №640/19291/19.

Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що оскільки законність Порядку проходження атестації прокурорів, за порушення якого позивача було звільнено зі служби, оскаржується в Окружному адміністративному суді м. Києва по справі №640/19291/19, позивач вважає що є об`єктивні підстави для зупинення провадження у даній справі.

За правилом пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За приписами частин першої та другої статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно з статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Отже, за чинного правового регулювання закони, інші правові акти або їхні окремі положення втрачають чинність у визначений Конституційним Судом України день, але не раніше дня ухвалення ним рішення. Виключенням із цього правила може бути надання нормі права ретроактивної дії у випадках пом`якшення або скасування юридичної відповідальності фізичної особи.

Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

Вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав визначених пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України, суд повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв`язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі.

Щодо розгляду справи судом упродовж розумного строку, то необхідно зазначити про те, що провадження у справі 640/12291/19 розглядається з жовтня 2019 року і станом на момент розгляду даної справи залишається нерозглянутим.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав-учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами упродовж розумного строку.

Практика Європейського суду з прав людини з цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких: складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо.

Не вдаючись до детального аналізу практики Європейського суду з прав людини з питання, що розглядається, Верховний Суд ураховує висновки цього суду про те, що трудові спори за своєю природою вимагають оперативного вирішення, ураховуючи значимість цього питання для зацікавленої особи, яка через звільнення втрачає засоби для існування.

Отже, тривале зволікання судами з розглядом трудових спорів, різновидом яких є спори щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, ставить під загрозу дотримання з боку України пункту 1 статті 6 Конвенції.

Аналогічний висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 826/25204/15.

Окремо слід зазначити, що зупинення провадження у справі щодо проходження публічної служби покладає на обох сторін надмірний тягар правової невизначеності.

Так, орган, з якого звільнено особу, не може прийняти на цю посаду іншу особу з огляду на можливість поновлення на цій посаді попереднього працівника, а особа, яку звільнено, не розуміє перспективи свого подальшого проходження публічної служби та потреби у працевлаштуванні.

У зв`язку з цим, для даної категорії справ законодавством встановлено стислі процесуальні строки з метою своєчасного та оперативного розгляду: місячний строк для звернення до суду замість загального шестимісячного; віднесено такі справи до справ незначної складності зі зменшеними строками розгляду.

Таким чином, невиправдане зупинення провадження у справах даної категорії є неприпустимим та не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Крім того, трудові спори пов`язані з можливістю поновлення особи на роботі. У такому випадку на користь особи підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу, який за рахунок надміру тривалого розгляду справи може сягнути величезних розмірів за відсутності у цьому вини органу.

Отже, враховуючи викладене, в даному випадку, суд не вважає за необхідне зупиняти провадження у справі, а тому у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 121, 236, 243, 256, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі 200/5229/20-а до прийняття рішення Окружним адміністративним судом м. Києва у справі №640/19291/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Донецького окружного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Голошивець І.О.