Рішення № 96646085, 29.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року Справа № 160/3556/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11.03.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в проведенні розрахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не за три календарні роки, що передували року звернення, а саме 2016-2018 роки;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в проведенні розрахунку доплати за понаднормовий стаж із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність не на дату призначення пенсії за віком у розмірі 1497,00 грн., а на дату призначення пенсії за вислугу років в сумі 1074,00 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести розрахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення, а саме 2016-2018 роки, та із застосуванням при розрахунку доплати за понаднормовий стаж показника розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність на дату призначення пенсії за віком в розмірі 1497,00 грн., здійснивши виплату недонарахованих сум пенсії із врахуванням проведених виплат, починаючи з 25.06.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що твердження відповідача щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарних роки (2016-2018 pp.) є необґрунтованими, оскільки, на переконання позивача, в даному випадку має місце не переведення з одного виду пенсії на інший, а має місце призначення іншої пенсії по іншому закону, тому відповідач повинен застосовувати показники середньої заробітної плати в Україні за 2016-2018 роки, оскільки пенсія позивачу згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначатиметься вперше.

Ухвалою суду від 16.03.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

20.04.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивач переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а отже при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

З 02.03.2016 року по 25.06.2019 року отримувала пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівник сфери охорони здоров`я.

При досягненні пенсійного віку, за відповідним зверненням, з 25.06.2019 року позивач отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

27.01.2021 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за останні три роки, що передували зверненню за призначенням пенсії за віком, а саме 2016-2018 роки. Також позивач просила провести перерахунок доплати за понаднормовий стаж, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на дату призначення пенсії за віком – 25.06.2019 року.

За результатом розгляду звернення позивача, листом від 11.02.2021 року за №4126-3098/Г-01/8-0400/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, при обчисленні пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час попереднього виду пенсії.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку наведеному вище, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до ч.3 ст.45 цього Закону, встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз зазначених норм вказує на те, що ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії може бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України №1058-IV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Первинно позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернулась вперше.

Відтак, суд вважає неправомірним застосування відповідачем частини 3 статті 45 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 року у справі №639/2751/17 та від 18.01.2019 року у справі №577/5237/16-а.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести розрахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням при розрахунку доплати за понаднормовий стаж показника розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність на дату призначення пенсії за віком в розмірі 1497,00 грн., суд зазначає про таке.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 42 Закону №1058 тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Абзацом другим частини третьої статті 42 Закону №1058 передбачено, що з 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Таким чином, перерахунок пенсії здійснюється у зв`язку із підвищенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що відповідно до ст.42 Закону №1058 є обов`язковою підставою здійснення перерахунку пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у судових рішеннях у справах №345/1982/17 від 17.04.2018р. та №345/2340/17 від 14.05.2019р.

За змістом ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2019 по 30.06.2019 становив 1497,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач при здійсненні розрахунку розміру підвищення до пенсії за 9 років понаднормового стажу позивача за вищенаведений період використовував показник прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, станом на 1 січня 2016 року в розмірі 1074 гривні, обґрунтовуючи свої дії тим, що позивач є «працюючим пенсіонером».

Втім, з матеріалів пенсії справи встановлено, що останній запис в трудовій книжці ОСОБА_1 «Переведена в тому ж підрозділі менеджером з адміністративної роботи».

Отже, з матеріалів справи встановлено, що позивач є працюючим пенсіонером, а тому відповідний перерахунок є можливим для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.42 Закону №1058

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач при розрахунку підвищення до пенсії за понаднормовий стаж позивачу правомірно керувався нормами абзацу 2 частини 1 статті 28 та частини 3 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати, підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позивних вимог.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в проведенні розрахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не за три календарні роки, що передували року звернення, а саме 2016-2018 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести розрахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення, а саме 2016-2018 роки, здійснивши виплату недонарахованих сум пенсії із врахуванням проведених виплат, починаючи з 25.06.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський