Рішення № 96643284, 05.04.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6410/20

Провадження № 2/333/904/21

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

05 квітня 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Бобко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (код ЄДРПОУ 42642578, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, оф. 301), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. (м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 26, офіс 1.2) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

16.11.2020 року ОСОБА_2 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ТОВ «ФК «АЛАНД», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю., посилаючись на те, що 13.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №10447, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості за Кредитним договором № R53112260796B від 22.05.2012 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «ВТБ «БАНК», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Аланд» на підставі договору відступлення прав вимоги №02/10/2019-ФА від 02.10.2019 року, укладеного між ПАТ «ВТБ «БАНК» та ТОВ «ФК «Аланд», за період з 20.02.2018 року по 23.10.2019 року у розмірі 33 854,02 грн., що складається з: 23 702,93 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту; 9 851,09 грн. простроченої заборгованості за процентами, 300,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису. Позивач зазначав, що вищевказаний виконавчий напис був пред`явлений до виконання до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю., постановою якого від 03.07.2020 року було відкрито виконавче провадження ВП №62466040, про наявність якого він дізнався після того, як з його заробітної плати почали проводити відрахування на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 06.07.2020 року. Вказував, що при вчиненні виконавчого напису, приватним нотаріусом не були дотримані вимоги діючого законодавства щодо його вчинення, оскільки останній не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом. Стверджував, що будь-яких боргових зобов`язань перед ТОВ «ФК «Аланд» у нього не було. Повідомлень від кредитора, відповідача чи нотаріуса, в тому числі письмової вимоги про усунення порушень боржнику, за своєю адресою він не отримував. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №10447, вчинений 13.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості за Кредитним договором № R53112260796B від 22.05.2012 року у розмірі 33 854,02 грн.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.11.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.11.2020 року за заявою позивача було вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 62466040 від 03.07.2020 на підставі виконавчого напису № 10447 від 13.03.2020 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК АЛАНД» суми боргу у розмірі 33 865 грн. 02 коп.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.11.2020 року по справі було витребувано копію нотаріальної справи за виконавчим написом № 10447 від 13.03.2020 року, де боржником є ОСОБА_2 , копію кредитної справи, де боржником є ОСОБА_2 та копію виконавчого провадження № 62466040, де боржником є ОСОБА_2 , а стягувачем ТОВ «ФК «АЛАНД».

Представник позивача в судовому засідання заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити та визнати виконавчий напис №10447, вчинений 13.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості за Кредитним договором № R53112260796B від 22.05.2012 року у розмірі 33 854,02 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Представник відповідача ТОВ «ФК «Аланд» повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки представника відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.1 ст.280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлялась судом належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов до такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що 22.05.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та позивачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № R53112260796B, згідно з яким позивач отримав кредитні кошти в сумі 25 000 грн. зі строком повернення до 22.05.2015 року та нарахуванням процентів за користування кредитом в розмірі 27% річних.

02.10.2019 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Аланд» було укладено договір відступлення прав вимоги №02/10/2019-ФА.

13.03.2020 року на підставі заяви ТОВ «ФК «Аланд» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №10447, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості за Кредитним договором № R53112260796B від 22.05.2012 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «ВТБ «БАНК», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Аланд» на підставі договору відступлення прав вимоги №02/10/2019-ФА від 02.10.2019 року, укладеного між ПАТ «ВТБ «БАНК» та ТОВ «ФК «Аланд», за період з 20.02.2018 року по 23.10.2019 року у розмірі 33 854,02 грн., що складається з: 23 702,93 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту; 9 851,09 грн. простроченої заборгованості за процентами, 300,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису.

У виконавчому написі зазначено, що він набирає чинності з дня його вчинення, тобто з 13.03.2020 року, та має бути пред`явлений до виконання до органів та осіб відділу державної виконавчої служби або приватного нотаріуса протягом року з дня його вчинення, тобто до 13.03.2021 року.

За заявою ТОВ «ФК «Аланд» вищевказаний виконавчий напис пред`явив до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Проценку Д.Ю., постановою якого від 03.07.2020 року було відкрито виконавче провадження ВП №62466040.

06.07.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю. була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України від 02.09.1993 року №3425-XII «Про нотаріат» (далі Закон України «Про нотаріат») нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат», у редакції на час виникнення правовідносин, передбачено умови вчинення виконавчих написів, згідно із якими нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводяться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, для одержання виконавчого напису подаються нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1цього переліку).

Для одержання виконавчого напису подаються: а)оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

Згідно висновків, зазначених Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року №6-887цс17 у справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 у справі №910/5226/17 зазначено, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Як зазначено у ст. 90 Закону «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому, нотаріус повинен здійснити перевірку всіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії - виконавчого напису, які, зокрема, підтверджують наявність зобов`язання та їх безспірність.

З наданого суду позивачем пакету документів, вбачається, що при оформленні виконавчого напису, нотаріус не звернув увагу на той факт, що відповідно до п. 3.2. Кредитного договору № R53112260796B від 22.05.2012 року, строк дії вказаного договору закінчився 22.05.2015року. Тому, після закінчення строку дії договору ТОВ «ФК «Аланд» втрачає можливість нарахування та стягнення відсотків, пені та комісії за кредитним договором.

Зі змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2018 року по справі № 564/2199/15-ц вбачається, що після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості, кредитний договір припиняє свою дію, а позивач втрачає можливість нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором.

Зазначені висновки містяться також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року (справа №14-10цс18) та від 04.06.2018 року (справа №14-154цс18).

Суд вважає, що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом не було враховано те, що, в порушення вимог діючого законодавства, ТОВ «ФК «Аланд», після закінчення строку Кредитного договору № R53112260796B від 22.05.2012 року, була нарахована заборгованість позивача перед банком за процентами за користування кредитом за період з 20.02.2018 року по 23.10.2019 року, тобто фактично відсутня безспірність.

Відповідно до правового висновку, який міститься у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17, суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком №1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Суд також при винесенні рішення враховує той факт, що у виконавчому написі не зазначено строк повернення кредиту, що також свідчить про те, що дана інформація була відсутня і в поданій приватному нотаріусу заяві про вчинення виконавчого напису.

Таким чином, виконавчий напис вчинено не на документі, який підтверджує безспірність даної заборгованості і відповідно дає підстави для безспірного її стягнення, крім того, у виконавчому написі відсутня достатня і безспірна інформація щодо строку прострочення та періоду, за який виникла заборгованість.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат»,виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Верховний Суд у своїй постанові від 19.03.2021 року по справі №750/3781/20 (провадження №61-14943св20) зазначав, що відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

У частині 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, у редакції на час виникнення правовідносин, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Судувід 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження № 4-557цс19).

У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат`у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі №357/12818/17 (провадження №44380св18).

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; - другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №201/4198/17 (провадження№61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі №554/6777/17 (провадження №61-19494св18).

З висновку Верховного Суду вбачається, що сума, яка зазначена в графіку щомісячних платежів повинна збігатися із сумою заборгованості, нарахованою з урахуванням штрафних санкцій.

Крім того, матеріали справи повинні містить відомості про отримання позивачем відповідного повідомлення, а саме вимогу про усунення порушень за кредитними зобов`язаннями.

Матеріали справи не містять відомостей про отримання ОСОБА_2 відповідного повідомлення.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки матеріали справи не містять повідомлення про отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитними зобов`язаннями, фактично відсутня безспірна заборгованість, враховуючи нарахування банком процентів після закінчення строку дії кредитного договору, то вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. виконавчий напис за № 10447 від 13.03.2020 року не відповідає вимогам закону, а тому не підлягає виконанню.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір по справі складає 840,80 грн., який повністю сплачений позивачем при зверненні до суду. Оскільки позов задоволений, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст.15, 16, 18, 526 ЦК України, ст. ст. 34, 39, 50, 87,88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 264, 268, 273, 280,284,354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (код ЄДРПОУ 42642578, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, оф. 301), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. (м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 26, офіс 1.2) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 13.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за №10447, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості за Кредитним договором № R53112260796B від 22.05.2012 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «ВТБ «БАНК», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Аланд» на підставі договору відступлення прав вимоги №02/10/2019-ФА від 02.10.2019 року, укладеного між ПАТ «ВТБ «БАНК» та ТОВ «ФК «Аланд», за період з 20.02.2018 року по 23.10.2019 року у розмірі 33 854,02 грн., що складається з: 23 702,93 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту; 9 851,09 грн. простроченої заборгованості за процентами, 300,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (код ЄДРПОУ 42642578, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, оф. 301) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12.04.2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод