Ухвала суду № 96642644, 28.04.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3289/21 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шепталової А.П.,

представника позивача Гребіня В.І.,

представника відповідача Голод Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 01 жовтня 2019 року у виконавчому провадженні №53374491 (а.с.30-34).

Обґрунтовуючи позов, позивач вказала, що про прийняту постанову їй стало відомо лише після ознайомлення 31 березня 2021 року її представником з матеріалами виконавчого провадження №53374491, яке було відкрите ще 09 лютого 2017 року Першим відділом державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі – Перший відділ ДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області) з виконання виконавчого листа №161/5964/13/ц від 03 червня 2013 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного банку «Державний ощадний банк країни» в особі Волинського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором №4209 від 17 вересня 2008 року в розмірі 168473,09 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено у судовому засіданні з повідомленням учасників справи з урахуванням особливостей розгляду справ, визначених у §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на позов відповідач заперечив позовні вимоги, у їх задоволенні просив відмовити (а.с.38-39) та вказав, що в постанові про відкриття виконавчого провадження від 09 лютого 2017 року ВП №53374491 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку боргу у сумі 168473,00 грн та судових витрат у сумі 1684,73 грн, державним виконавцем Першого відділу ДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області вказано про стягнення виконавчого збору у розмірі 17015,78 грн. Постанова про стягнення виконавчого збору винесена 01 жовтня 2019 року. Починаючи з березня 2017 року, з доходів боржника стягуються кошти на підставі постанови державного виконавця Першого відділу ДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29 березня 2017 року, яку було направлено до виконання у Волинську обласну психіатричну лікарню №1 міста Луцька та Луцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, а надалі, після повідомлення банком про погашення боргу, кошти стягуються у межах суми виконавчого збору.

Відповідач вважає, що ОСОБА_1 не могла не знати про стягнення з неї виконавчого збору. Крім того, позивач 27 жовтня 2020 року зверталася до відділу із заявою про зняття арешту із рахунку в банку, накладеного у межах суми стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження - 13163,07 грн. Арешт з коштів знято за заявою ОСОБА_1 . Лише 18 лютого 2021 року представник позивача звернувся із запитом про причини стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 .

Вказані обставини, на думку відповідача, вказують на пропуск позивачем строку звернення до суду із позовом про оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 01 жовтня 2019 року ВП №53374491.

Суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому її належить залишити без руху з огляду на таке.

Згідно з частинами тринадцятою - п`ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Пунктом 5 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За правилами пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» необхідно тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом десяти днів від дати порушення його прав, свобод чи інтересів (у спорах з рішеннями, діями, бездіяльністю державного виконавця). В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Наслідки пропущення строку звернення до суду встановлені статтею 123 КАС України.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).

В тексті позовної заяви позивач зазначила, що їй стало відомо про наявність спірної постанови про стягнення виконавчого збору від 01 жовтня 2019 року після ознайомлення її представника з матеріалами виконавчого провадження №53374491 (31 березня 2021 року), а до цього жодних постанов державний виконавець на її адресу не надсилав.

Проте після витребування судом матеріалів виконавчого провадження №53374491 та надходження до суду відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку, що позивач пропустила десятиденний строк звернення до суду для оскарження постанови від 01 жовтня 2019 року про стягнення виконавчого збору, на що вказують такі обставини.

18 червня 2020 року до Першого відділу ДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області надійшла заява стягувача про погашення боржником боргу. Надалі постановою державного виконавця від 22 вересня 2020 року про арешт коштів боржника звернуто стягнення на кошти на рахунках ОСОБА_1 у банках у сумі 13163,07 грн. Арешт з коштів знято постановою від 12 листопада 2020 року за особистою заявою ОСОБА_3 від 27 жовтня 2020 року. Проте здійснювалося стягнення виконавчого збору у розмірі 20% від заробітної плати та пенсії ОСОБА_1 , яку проводив роботодавець позивача – Комунальне підприємство «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради, а також орган Пенсійного фонду, у якому позивач отримує пенсію.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлене право сторін виконавчого провадження, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання.

Суд вважає, що отримуючи щомісячно заробітну плату у меншому розмірі, позивач мала б дізнатися про причини невиплати роботодавцем заробітної плати у неповному обсязі та вона мала реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого здійснюється утримання із заробітної плати безперервно та упродовж значного проміжку часу.

Лише 18 лютого 2021 року адвокат ОСОБА_4 звернувся до відповідача з адвокатським запитом про причини стягнення коштів з ОСОБА_1 . Листом від 24 лютого 2021 року №8973 відповідач повідомив про продовження стягнення коштів до погашення несплаченої суми виконавчого збору, а 31 березня 2021 року (після ознайомлення її адвоката з матеріалами виконавчого провадження) позивач звернулася до суду із цим позовом.

Ознайомлення представника позивача з матеріалами виконавчого провадження не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про перебіг виконавчого провадження після погашення основної суми боргу.

Таким чином, про стягнення виконавчого збору позивачу стало відомо до ознайомлення адвоката із матеріалами виконавчого провадження.

Оскільки позивач пропустила строк звернення до суду із цим позовом та вона не подала заяву про поновлення їй цього строку та не надала доказів поважності причин його пропуску, то тим самим позивач не дотримала вимог частини шостої статті 161 КАС України і в порушення пункту 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу не зазначила усіх обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги і які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням наведеного, оскільки позивач звернулася до суду з цим позовом 31 березня 2021 року – після закінчення строку, установленого законом, та без подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, чим не дотримала приписи частини шостої статті 161 КАС України, то на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу дводенний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 161, 171, 248, 287 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.

Встановити позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви - два дні з дня проголошення цієї ухвали.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду на підставі частини п`ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Ж.В. Каленюк