Ухвала суду № 96639613, 26.02.2021, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа №691/695/20

Провадження №1-кп/690/39/21

УХВАЛА

26 лютого 2021 року Ватутінський міський суд Черкаської області у складі колегії:

судді-доповідача Пасацької Л.А.,

суддів Здоровило В.А., Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Вельган А.І.

за участю сторін кримінального провадження:,

прокурора Биченка М.О.

захисника Гречухи В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань приміщення суду в м. Ватутіне клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника Гречухи В.І. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт в нічний час в межах кримінального провадження № 12020250110000155, внесеного 09.04.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду 16.07.2020 р. в порядку ст. 34 КПК України на підставі ухвали Черкаського апеляційного суду від 09.07.2020 р. надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12020250110000155, внесеному 09.04.2020 р. до ЄРДР по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, та здійснюється судовий розгляд справи по суті.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що досудовим розслідуванням зібрано достатньо доказів, які обґрунтовують причетність ОСОБА_1 до вчинення особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, та наявні передбачені ст.177 КПК України ризики: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

На підтвердження заявлених ризиків прокурор зазначив, що ОСОБА_1 є особою молодого віку, в ході досудового розслідування не здобуто будь-яких даних, які вказували б на наявність в останнього будь-якої хвороби, яка б унеможливила застосування відносно нього запобіжного заходу, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, офіційно не працює, джерело його доходів невідоме, за місцем проживання характеризується посередньо, має непогашену судимість за вчинення корисливого злочину.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе в повній мірі запобігти наявним ризикам.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня … застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У судовому засіданні обвинувачений заперечив проти продовження застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив відмовити прокурору у його задоволенні.

Захисник заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання, оскільки наведені ризики жодними доказами не підтверджуються, а сама лише тяжкість покарання, що передбачається, не може бути самостійною підставою для тривалого тримання особи під вартою з 20.04.2020 р. по теперішній час.

Також захисником Гречухою В.І. було заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час доби за місцем постійного проживання обвинуваченого, в обґрунтування якого зазначив наступне. ОСОБА_1 тривалий час перебуває під вартою, а саме з 09.04.2020 року, проте, надані прокурором в ході судового розгляду докази беззаперечно не доводять правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 та доведеність інкримінованих йому діянь, що є однією із підстав поставити під сумнів доцільність подальшого тримання під вартою з огляду на обґрунтованість пред`явленого обвинувачення. Останнім місцем роботи ОСОБА_1 було ТОВ «Черкаський Полімер», де він зарекомендував себе з позитивної сторони. До затримання 09.04.2020 року ОСОБА_2 мав постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За місцем свого проживання характеризується винятково з позитивної сторони. Крім того, батько ОСОБА_1 – ОСОБА_3 гарантує належну процесуальну поведінку обвинуваченого, про що надав відповідне письмове зобов`язання. Таким чином, незважаючи на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину не є беззаперечною підставою для застосування чи продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор заперечив проти зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на обставини зазначені в клопотанні.

Дослідивши клопотання прокурора та захисника, перевіривши долучені до них письмові докази, з`ясувавши думки учасників судового провадження, суд встановив наступне.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід - тримання під вартою строк дії якого закінчується 12.03.2021 р. та визначено розмір застави у сумі 181600 гривень у разі внесення якої його може бути звільнено з під варти.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

В судовому засіданні прокурором не надано суду переконливих доказів наявності ризиків, передбачених у ст.177 КПК України, які б унеможливлювали застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, обмежившись загальними формулюваннями.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з даних матеріалів кримінального провадження, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати обґрунтованими посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п. п. 3, 5 ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на особисту недоторканість. Кожен, кого заарештовано, має право на судовий розгляд у продовж розумного строку або на звільнення, обумовлене гарантіями явки в судове засідання.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року у справі «Смирнов проти Росії», п.п.61,62 питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватись абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватись в кожній конкретній справі з урахуванням конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, враховуючи фактичні обставини справи, стадію судового розгляду по суті, оцінюючи надані стороною захисту письмові докази щодо позитивної характеристики обвинуваченого, наявності в нього зареєстрованого постійного місця проживання та міцних соціальних зв`язків, приходить до висновку, що обраний обвинуваченому тривалий час з 20.04.2020 р. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжувати недоцільно та вважає за можливе змінити на інший, більш м`який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт, який забезпечить виконання обов`язків обвинуваченими, належну процесуальну поведінку, оскільки підстави та ризики, на підставі яких обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого на даний час зменшилися, при цьому суд також оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому.

Суд, враховуючи наведені обставини, вважає можливим частково задовольнити клопотання захисника, підтриманого обвинуваченим, про зміну запобіжного заходу, оскільки ризик незаконного впливу на свідків з огляду на досліджені у судовому засіданні письмові докази не є суттєвим, так як під час їх допиту у суді вони будуть приведені до присяги та повідомлені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів. Зазначений ризик цілком можливо убезпечити внаслідок покладення на обвинуваченого відповідних обов`язків щодо заборони спілкування з ними.

Ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду з метою уникнення покарання у вигляді позбавлення волі, не може вважатися таким, що повністю відсутній, а тому повною мірою може бути забезпеченим більш м`яким запобіжним заходом, зокрема цілодобовим домашнім арештом за постійним місцем його проживання.

Доводи прокурора про наявність ризику вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень та його схильність до вчинення злочинів, судом оцінюється критично, оскільки обвинувачений у минулому до кримінальної відповідальності хоча і притягувався, проте повністю відбув призначене йому судом покарання, і відповідно до трудової діяльності після звільнення з місць позбавлення, бажав стати на шлях виправлення, при тому має позитивну репутацію за місцем постійного проживання.

З урахуванням наявності трьох ризиків, які зменшились за своїм обсягом з огляду на долучені стороною захисту характеризуючи особу обвинуваченого обставини, проте продовжують існувати, суд приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для забезпечення належної поведінки обвинуваченого під час судового провадження, обумовлене гарантіями явки в судове засідання.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду.

Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених не неї зобов`язань.

Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов`язків під час судового розгляду кримінального провадження.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись ст.ст. 12, 307 КК України, ст.ст. 17, 177-178, 181, 193-194, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_1 - відмовити.

Клопотання захисника Гречухи В.І. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на домашній арешт в нічний час доби з 20 год. вечора до 08 год. ранку – задовольнити частково.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за зареєстрованим місцем його проживання: АДРЕСА_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26.04.2021 року включно, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , наступні обов`язки на період дії запобіжного заходу до 26.04.2021 р.:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із місця проживання в м. Городище, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками, зазначеними в обвинувальному акті;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носили електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 4, 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Виконання ухвали покласти на посадових осіб Відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, а контроль за її виконанням – на прокурора Городищенського відділу Смілянської місцевої прокуратури, ОСОБА_5 .

У разі зміни судом запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, за яким йому заборонено залишати житло цілодобово, начальником варти негайно повідомляється орган внутрішніх справ, на території обслуговування якого знаходиться судова установа і якому обвинувачений передається для доставляння до місця безпосереднього здійснення запобіжного заходу.

В разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_1 вищевказаних зобов`язань, до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Копію ухвали суду направити до відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП (вул. Перемоги, 13, м. Сміла, Черкаська область) для виконання.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя – доповідач Л.А. Пасацька

Судді В.А. Здоровило

В.С. Линдюк