Рішення № 96638775, 27.04.2021, Вишгородський районний суд Київської області

"27" квітня 2021 р. Справа № 363/3485/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Полуян В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 05.06.2018 року в смт Димер сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 2107» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «KIA» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2

06.08.2018 року постановою Вишгородського районного суду Київської області, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «KIA» д.н.з. НОМЕР_2 , був пошкоджений, внаслідок чого його власнику завдано матеріальних збитків. Станом на дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до звіту №1368 від 14.06.2018 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «KIA» д.н.з. НОМЕР_2 , становить 29 863,22 грн.

26.07.2018 року позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 29 863,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму завданої майнової шкоди в розмірі 29 863,22 грн. та вартість послуг аварійного комісара у розмірі 720,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду направив клопотання про розгляд справи у його відсутність за наявними в матеріалах справи документами, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядку, причини неявки суду невідомі. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Крім того, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву.

Суд за згодою представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено постановою Вишгородського районного суду Київської області від 06.08.2018 року, що 05.06.2018 року близько 13 години 20 хвилин, гр. ОСОБА_1 , в порушення п.10.1., 13.3. правил дорожнього руху, в смт Димер по вул. Бударіна, 8 керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2107» д.н.з. НОМЕР_1 під час зміни напрямку руху, а саме здійснюючи випередження об`їзду перешкоди не дотримався бокового інтервалу та різким перестроюванням праворуч здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «KIA» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вищевказаною постановою Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили 17.08.2018 року.

Цивільно-правова відповідальність відповідача за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на час дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.

06.06.2018 року ОСОБА_2 подав до МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до звіту №1368 від 14.06.2018 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «KIA» д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження про ДТП, складає: 29 863,22 грн.

Шкода заподіяна під час дорожньо-транспортної пригоди від 05.06.2018 року, завдана ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 відшкодована не була, що підтверджується матеріалами справи.

20.08.2018 року власник транспортного засобу «KIA» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з відповідною заявою про отримання страхового відшкодування, за результатами розгляду якої, МТСБУ прийнято рішення про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих у розмірі 29 863,22 грн., що підтверджується наказом №8272 від 30.08.2018 року.

30.08.2018 року ОСОБА_2 виплачено грошові кошти у розмірі 29 863,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням №992864 від 30.08.2018 року.

Крім того, ФОП « ОСОБА_3 » за послуги щодо складання звіту про оцінку транспортного засобу «KIA» д.н.з. НОМЕР_2 , МТСБУ сплачено 720,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №910557 від 26.07.2018 року.

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

На підставі ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що діяльність, пов`язана з експлуатацією транспортного засобу є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України до страхувальника, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст.1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

На підставі п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема, до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Отже, позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу, є обґрунтованими та підтверджуються зібраними у справі доказами, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 76, 81, 89, 141, 247, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, статтями 22, 38, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 11, 22, 993, 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 30 583,22 та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (ЄДОПОУ 21647131; 02154, м. Київ, вул. Русанівський бульвар, 8).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП в матеріалах справи; АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 29 квітня 2021 року.

Суддя О.Д. Рудюк