Ухвала суду № 96637298, 19.04.2021, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/733/21

Провадження № 6/715/25/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року

смт. Глибока

в складі : головуючого судді Григорчака Ю.П.

секретар судового засідання Ткач О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Глибока заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строку для його пред`явлення, -

ВСТАНОВИВ :

ТзОВ «Брайт Інвестмент» звернулось до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строку для його пред`явлення. В заяві посилається на те, що рішенням Глибоцького районного суду від 27.03.2008 року у цивільній справі № 2-123/2008 було задоволено позовні вимоги ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № ZZZ556971 від 05.03.2007 року у розмірі 3899,82 грн. 05.08.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank, згідно якого до ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» перейшло право вимоги за кредитним договором № ZZZ556971 від 05.03.2007 року, укладеного між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 . В подальшому, ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» згідно договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank_01 від 30.09.2020 року відступило права вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» разом з усіма додатками до нього ( у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договором про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Зазначають, що в матеріалах кредитної справи № ZZZ556971 від 05.03.2007 року, які було передано від ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до ТОВ «Брайт Інвестмент», було встановлено наявність виконавчого листа по справі № 2-123/2008 про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості у розмірі 3899,82 грн., однак строк для подачі виконавчого листа до виконання сплив. Таким чином, вважають, що причини пропуску строку для подачі виконавчого листа № 2-123/2008 до виконання є поважними, тому що ТОВ «Брайт Інвсетмент» не могло раніше знати про дану обставину, оскільки ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відступив на їх користь права вимоги лише 30.09.2020 року, а тому вказані обставини унеможливлювали вчинення процесуальних дій у визначений законом та судом строк та виникли об`єктивно не залежно від волі ТОВ «Брайт Інвестмент». На підставі викладеного просить суд замінити сторону стягувача з ПАТ «КБ «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» у виконавчому листі по цивільній справі № 2-123/2008 за рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 27.03.2008 року про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № ZZZ556971 від 05.03.2007 року у розмірі 3899,82 грн. з боржника ОСОБА_1 та поновити строк для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа по справ № 2-123/208 від 27.03.2008 року.

Представники заявника та стягувача по виконавчому провадженню в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи та не повідомили суд про причину своєї неявки.

Боржник по справі ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи та не повідомив суд про причину своєї неявки.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню частково.

Так, судом встановлено, що згідно кредитного договору № ZZZ556971 від 05.03.2007 року, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у сумі 2900 грн. на строк до 04.02.2009 року.

19.05.2008 року Глибоцьким районним судом видано виконавчий лист по цивільній справі №2-123/2008 р. за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 3899, 82 грн.

Згідно договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05 серпня 2020 рок ПАТ «КБ «Надра» відступив ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» право вимоги за кредитними договорами, зокрема за кредитним договором № ZZZ556971 від 05.03.2007 року, укладеного між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 .

В подальшому, ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» згідно договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank_01 від 30.09.2020 року відступило права вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент», разом з усіма додатками до нього ( у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договором про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, але не стадією судового розгляду.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. У зобов`язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ст.510 ЦК України).

Відповідно до ст.512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника (ст.516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Беручи до уваги вище викладене, можна дійти висновку про те, що заміна сторони у виконавчому провадженні можлива до відкриття виконавчого провадження, при відкритому виконавчому провадженні і при відсутності виконавчого провадження, тобто, при наявності невиконаного судового рішення, однак не у випадку відсутності зобов`язання боржника.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні (у виконавчому листі), оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №643/4902/14-ц (провадження №61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі №201/8548/16-ц (провадження №61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі №190/2119/14-ц (провадження №61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі №370/2464/17 (провадження №61-39193св18).

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами даної норми дійсність правочину презюмується.

Відповідно до ч.5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 22 зазначеного Закону (в редакції, чинній на час набрання законної сили рішенням суду першої інстанції та видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 1 частини 2 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строки, зазначені у частині 1 цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина 1 статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акт а не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України(конституційності)Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»).

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

З аналізу змісту пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» вбачається, що положення цього закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності цим законом.

Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону до виконавчих документів, пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі №640/4782/15 та від 28 жовтня 2019 року у справі №161/11814/18.

Вимогами статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 433 ЦПК України питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи не поважність, а, відтак, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд зазначає, що в ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 23 січня 2020 року у справі № 759/308/13-ц.

Заявник не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, які б свідчили про об`єктивні та непереборні для стягувача обставини пропуску зазначеного строку та не надав належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх вимог. При цьому суд не може погодитися з позицією стягувача про наявність поважних причин для поновлення процесуального строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання у вигляді непред`явлення його до примусового виконання попереднім стягувачем. Крім того, з огляду на положення ч.5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» заявник, набуваючи прав вимоги за даним кредитним договором, зобов`язаний був бути обізнаним про стан майнових вимог за кредитними договорами, право вимоги за якими він набуває.

За змістом положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В п.п. 40, 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини визначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду. Якщо процесуальний строк поновлений зі спливом значного періоду часу та з підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 29 січня 2016 року було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що необхідно замінити стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» його правонаступником – ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» та відмовити у поновленні строків для його пред`явлення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 18, 43, 49, 259-261, 442, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення – задовольнити частково.

Замінити стягувача ПАТ « Комерційний Банк НАДРА» у виконавчому листі по цивільній справі №2-123/2008 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № ZZZ556971 від 05.03.2007 року у розмірі 3899,82 грн, на правонаступника - ТОВ «Брайт Інвестмент» (ЄДРПОУ:43115064, місце знаходження: 49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 54, офіс. 402, р/р IBAN: НОМЕР_1 , банк одержувача АТ «ПРАВЕКС БАНК», ЄДРПОУ банку 14360920, код банку 380838).

В задоволенні інших вимог заяви – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя :