Вирок № 96632951, 28.04.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/10713/17

Провадження №1-кп/127/1035/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря: Коваль А.П.,

сторони обвинувачення: прокурора Каменяр О.В.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників обвинуваченого - адвокатів Безрученка Д.П., Матюхи В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 04.05.2006 Замостянським РВ УМВС у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч.2 ст.307 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020010007347 від 01.11.2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини амфетамін, при невстановлених досудовим слідством обставинах, місця, дати та часу, в супереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно придбав та в подальшому зберігав вказану психотропну речовину.

В подальшому ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини амфетамін, 31.10.2015 року, близько 23-50 годин, перебуваючи у під`їзді будинку АДРЕСА_2 , під час проведення оперативної закупівлі психотропної речовини амфетамін, з корисливих мотивів, за грошову винагороду в сумі 300 гривень, збув гр. ОСОБА_3 один фольговий згорток із порошкоподібною речовиною.

Згідно висновку експерта № 1304 від 06.11.2015 року в наданій на експертне дослідження порошкоподібній речовині, масою 0,2031 г, виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,0243 г, відсотковий вміст якої становить 11,96 мас.%.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив злочин, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин.

Крім того, не зупиняючись на вчиненому, ОСОБА_1 , повторно, продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини амфетамін, при невстановлених досудовим слідством обставинах, місця, дати та часу, в супереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно придбав та в подальшому зберігав вказану психотропну речовину.

В подальшому ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини амфетамін, 28.02.2017 року, близько 20-40 годин, перебуваючи у під`їзді будинку АДРЕСА_2 , під час проведення санкціонованого контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі психотропної речовини - амфетамін, з корисливих мотивів, за грошову винагороду в сумі 500 гривень, збув гр. ОСОБА_4 один фольговий згорток із порошкоподібною речовиною.

Згідно висновку експертизи № 518 від 16.03.2017 року, надана на експертне дослідження порошкоподібна речовина містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. В порошкоподібній речовині, масою 0,2038 г, маса амфетаміну становить 0,051 г.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину повторно.

Крім того, не зупиняючись на вчиненому, ОСОБА_1 , повторно, продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини амфетамін, при невстановлених досудовим слідством обставинах, місця, дати та часу, в супереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно придбав та в подальшому зберігав вказану психотропну речовину.

В подальшому ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини амфетамін, 21.03.2017 року, близько 20-10 годин, перебуваючи у під`їзді будинку АДРЕСА_2 , під час проведення санкціонованого контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі психотропної речовини - амфетамін, з корисливих мотивів, за грошову винагороду в сумі 250 гривень, збув гр. ОСОБА_4 один фольговий згорток із порошкоподібною речовиною.

Згідно висновку експертизи № 685 від 31.03.2017 року, надана на експертне дослідження порошкоподібна речовина, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. В порошкоподібній речовині, масою 0,2093 г, маса амфетаміну становить 0,082 г.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за ч.1 та ч.2 ст. 307 КК України не визнав, суду пояснив, що він щодо обставин, які викладені в обвинувальному акті нічого не може пояснити, оскільки він вказаних подій не пам`ятає, свідків, які зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування та які допитувалися в ході судового розгляду кримінального провадження він не знає, до початку судового провадження знайомий з ними не був.

У його помешканні по АДРЕСА_1 , дійсно, колись проводився обшук та працівниками поліції у в ході обшуку було виявлено та вилучено один пакетик з коноплею, оскільки він раніше вживав канабіс. З приводу вилучення вказаного канабісу на нього був складений протокол про адміністративне правопорушення та дані обставини не стосуються даного кримінального провадження.

Наркотичні засоби він ніколи нікому не збував. З матеріалами проведення щодо нього негласних слідчих (розшукових) дій він не знайомився, розмов про збут наркотичних засобів він ні з ким не вів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що приблизно в 2015 році його разом з іще однією особою запросили бути понятими під час проведення слідчих дій. Їм показали людину та повідомили, що вказаний чоловік піде купувати психотропну речовину. Їм показали грошові кошти в сумі 300 грн., які в їхній присутності відксерокопіювали та дали особі-закупнику. Коли вони з працівниками поліції та закупником приїхали на вулицю Замостянську у м. Вінниці, покупець зайшов до під`їзду одного з будинків, після чого повернувся в автомобіль працівників поліції, де по поверненню показав фольговий згорток з білою порошкоподібною речовиною всередині. Працівниками поліції були складені відповідні документи щодо вказаних обставин та він розписався в них.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона кілька років тому була запрошена в якості понятої до відділку поліції по вулиці Пирогова, 4Б, у м. Вінниці.

Слідчі дії проводилися на другому поверсі вказаного приміщення, при цьому була присутня ще одна понята. Дівчині закупнику працівники поліції вручили грошові кошти в сумі 500 грн. Далі вони на машині поїхали до місця проведення закупки, де дівчина-закупник зайшла до під`їду будинку, а повернувшись показала фольговий згорток з порошкоподібною речовиною всередині. Вказану речовину опечатали та на бірці вона поставила свій підпис, також вона підписувала протокол слідчої дії.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що кілька років тому працівники поліції запросили її взяти участь в слідчій дії в якості понятої при проведенні закупки психотропних речовин. Працівники поліції запросили закупника, якому вручили 500 грн., попередньо знявши ксерокопії вказаних грошових коштів. Після огляду закупника усі поїхали до місця проведення закупки, де закупник вийшов з автомобіля та увесь час був в полі їхнього зору, допоки не зайшов в під`їзд одного із будинків, а повернувшись звідти видав фольговий згорток з порошкоподібною речовиною, яку працівники поліції оглянули, опечатали та з даного приводу склали протокол. Подій, які відбувалися в під`їзді вони не бачили, оскільки, зайшовши в під`їзд закупник не був в полі їх зору. Закупником був чоловік, який був одягнутий в темний одяг.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 30.10.2017 року його запросили працівники поліції бути понятим при проведенні слідчої дії. На вулиці Ленінградській у м. Вінниці проводився огляд людини-закупника, після чого закупнику вручили 300 грн. та вони усі поїхали на автомобілі до будинку культури «Зоря», що у м. Вінниці. Закупник вийшов з автомобіля та зайшов до під`їзду одного з будинків, а вийшовши з під`їзду показав працівникам поліції фольговий згорток з порошкоподібною речовиною всередині. Вказану речовину поклали в «файл» та опечатали.

Допитаний в судовому засіданні свідок зі зміненими анкетними даними, зазначеними в реєстрі матеріалів досудового розслідування як ОСОБА_3 суду пояснив, що обвинуваченого він не знає, обставин проведення, закупки психотропних речовин у обвинуваченого ОСОБА_1 він не пам`ятає. Пам`ятає лише, що один раз проводив закупку психотропних речовин за ініціативи працівників поліції, проте деталей повідомити не може.

Також судом було ретельно досліджено усі надані стороною обвинувачення докази, в тому числі:

- витяги з кримінального провадження № 12015020010007347 (т. 1 а.с. 107-109, 110-112);

- рапорт старшого уповноваженого СБНОН ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_9 від 31.10.2015 (т.1 а.с. 113);

- протокол огляду та помітки грошових купюр та вручення їх покупцю від 30.10.2015 року, відповідно до якого за участю понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_5 старшим уповноваженого СБНОН ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_10 здійснено огляд та помітку грошових купюр, призначених для проведення оперативної закупівлі у гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , в сумі 300 грн. Купюрами номіналом:100 грн. серії СЖ №0996130 та 200 грн. серії ЄБ №44810943, зроблено ксерокопію купюр (т.1 а.с. 114-115);

- протокол огляду покупця від 30.10.2015 року, відповідно до якого за участю понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_5 старшим уповноваженого СБНОН ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_10 здійснено огляд громадянина «С» зі зміненими даними: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому доручено проведення оперативної закупівлі психотропних речовин «амфетамін» у гр.. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 . Під час огляду громадянин ОСОБА_11 був одягнений у кросівки чорного кольору, спортивні штани чорного кольору та спортивну куртку чорного кольору. В кишенях штанів та спортивної куртки заборонених законом речей виявлено не було.

Під час огляду, громадянину ОСОБА_11 для проведення оперативної закупівлі видані грошові кошти в сумі 300 грн. купюрами номіналом: 100 грн. серії СЖ №0996130 та 200 грн. серії ЄБ №44810943, які він поклав у передню праву кишеню спортивної чорної куртки, в яку був одягнений (т.1 а.с. 116);

- протокол оперативної закупівлі від 31.10.2015, відповідно до якого за участю понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_5 (т.1 а.с. 117-118);

- висновок експерта №1304 від 06.11.2015 за наслідками проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Відсотковий вміст амфентаміну в даній порошкоподібній речовині становить 11,96мас.%. В порошкоподібній речовині масою 0,2031 г. маса амфетаміну становить 0,0243 г. (121- 125);

- постанову слідчого відділення розслідування злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів СВ Вінницького ВМ УМВС України у Вінницькій області Крикливого Д.В. від 22.12.2015 про визнання предмету речовим доказом та передачу його на зберігання, а саме: вилучених та поміщених до спец пакету НДЕКЦ 2777126 речей та квитанцію про поміщення речового доказу на зберігання (т.1 а.с. 126, 127);

- постанову прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 27.02.2017 року в кримінальному провадженні №12015020010007347, яка розсекречу на підставі акту №3 від 15.05.2017 р. (т.1 а.с. 128);

- постанову слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Крикливого Д.В. від 28.02.2017 року про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (т.1 а.с. 129);

- протокол огляду та помітки грошових купюр та вручення їх покупцю від 28.02.2017р. (т.1 а.с. 130-131);

- протокол огляду покупця від 28.02.2017 року, відповідно до якого за участю понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_6 оперуповноваженим ВКП ВВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_13 здійснено огляд громадянки «Д» зі зміненими анкетними даними: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій доручено проведення оперативної закупівлі психотропної речовини «амфетамін» у гр.. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 . Під час огляду громадянка ОСОБА_14 була одягнена у кросівки чорного кольору, спортивні штани чорного кольору та спортивну куртку чорного кольору. В кишенях штанів та спортивної куртки заборонених законом речей виявлено не було.

Під час огляду, громадянці «Д» для проведення оперативної закупівлі видані грошові кошти в сумі 500 грн. купюрою номіналом: 500 грн. серії ЛЗ №2655703, які вона поклала у передню праву кишеню спортивної куртки чорного кольору, в яку була одягнена (т.1 а.с. 132);

- протокол оперативної закупівлі від 28.02.2017, (т.1 а.с. 133-134);

- висновок експерта №518 від 16.03.2017 за наслідками проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, з довідкою про вартість проведення експертизи, відповідно до якого надана на дослідження порошкоподібна речовина, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. В порошкоподібній речовині масою 0,2038 г., маса амфетаміну становить 0,051 г. (т.1 а.с. 136-142);

- постанову слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Крикливого Д.В. від 19.03.2017 року про визнання предмету речовим доказом в кримінальному провадженні №12017020010000899 та передачу його на зберігання, з квитанцією №195, відповідно до яких вилучена речовина 28.02.2017 під час оперативної закупки - амфетамін, після проведення експертизи №518 від 16.03.2017, поміщена до спец пакету НДЕКЦ 3659784 та зберігається в камері зберігання речових доказів ВВП ГУ НП у Вінницькій області (т.1 а.с. 144, 145);

- постанову про проведення контролю за вчиненням злочину від 20.03.2017 року в кримінальному провадженні №12015020010007347, яка розсекречена на підставі акту №3 від 15.05.2017, відповідно до якої для отримання доказів злочинної діяльності, пов`язаної з незаконним обігом психотропних речовин, постановлено провести контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі з затриманням особи продавця, психотропної речовини амфетаміну у кількості 1 г. на суму 250 грн. у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований (проживає) за адресою АДРЕСА_1 . Проведення оперативної закупівлі доручено гр. «Д» зі зміненими анкетними даними ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при проведенні оперативної закупівлі використати кошти в сумі 250 грн. (т.1 а.с. 146);

- постанову слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Крикливого Д.В. від 21.03.2017 року про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (т.1 а.с. 147);

- протокол огляду та помітки грошових купюр та вручення їх покупцю від 21.03.2017р. (т.1 а.с. 148-149);

- протокол огляду покупця від 21.03.2017 року, відповідно до якого за участю понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 оперуповноваженим Лівобережного ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_17 здійснено огляд громадянки «Д» зі зміненими анкетними даними: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій доручено проведення оперативної закупівлі психотропної речовини «амфетамін» у гр.. ОСОБА_1 .

Під час огляду, громадянці «Д» для проведення оперативної закупівлі видані грошові кошти в сумі 250 грн. купюрами номіналом: 100 грн. серії СЗ 3700730, 100 грн. серії МК №0102009 та 50 гривень серії ПЄ №4334364, які вона поклала у передню праву кишеню куртки з капюшоном темного кольору, в яку була одягнена (т.1 а.с. 150);

- протокол оперативної закупівлі від 21.03.2017, за участю понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (т.1 а.с. 151-152);

- ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.02.2017 №127/4256/17, відповідно до якої задоволено клопотання слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Крикливого Д.В. та надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння, де проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с. 167);

- протокол обшуку від 21.03.2017 року, відповідно до якого слідчим Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Крикливим Д.В., за участю інших осіб та понятих: ОСОБА_18 та ОСОБА_19 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.02.2017 №127/4256/17, в період часу з 22:01 год. до 23:05 год. проведено обшук у квартирі АДРЕСА_4 , де в ході обшуку у коридорі на полиці було виявлено мобільний телефон чорного кольору марки DOOGEE ІМЕІ: НОМЕР_3 та ІМЕІ №2: НОМЕР_4 , телефонні сім-карти з номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 . В ході обшуку кімнати №1, у якій проживає ОСОБА_1 на навісні полиці було виявлено електронні ваги із нашаруванням речовини білого кольору, один поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження в подрібненому стані, зеленого кольору. На підлозі в дані кімнаті було виявлено саморобний пристрій для куріння, який складається з двох обрізаних пластикових пляшок та металевого наперстка із нашаруванням невідомої речовини на внутрішніх стінках. На підвіконні у вищевказаній кімнаті було виявлено військовий квиток № НОМЕР_7 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , всередині якого було виявлено одну грошову купюру номіналом 50 гривень Серії ПЄ4334364.

На підлозі, на саморобному дерев`яному столі було виявлено електронні ваги із нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору, один фольговий згорток із нашаруванням порошкоподібних речовин білого кольору, один поліетиленовий пакет із застібкою у верхній частині із нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору та одна пластикова ємність помаранчево-зелених кольорів, в середині якої знаходилась порошкоподібна речовина і одна пластикова ємність помаранчево-зеленого кольору, обмотана червоною ізострічкою із нашаруванням порошкоподібних речовин на внутрішніх стінках. На дивані у кімнаті було виявлено предмет циліндричної форми із написом 254-42-86 «осетит увеличен дальности», світло-коричневого кольору.

Під час обшуку громадянина ОСОБА_1 заборонених речей у останнього виявлено не було, були зроблені змиви з рук. Усі виявлені предмети були вилучені.(т.1 а.с. 168-169);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.03.2017 - ОСОБА_1 (т.1 а.с. 170-171);

- постанову прокурора Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області Посвалюка Я.І. від 22.03.2017 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань у кримінальних провадження, внесених до ЄРДР за №1201702001001300, 1201702001001298 та №12017020010000899 в одне провадження за №12015020010007347 (т.1 а.с. 172-173);

- ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.03.2017 №127/6031/17, відповідно до якої задоволено клопотання слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Крикливого Л.В. та накладено арешт на майно, яке перебувало у володінні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вилучене під час обшуку 21.03.2017 року. (т.1 а.с. 180-182);

- постанову слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Крикливого Д.В. від 22.03.2017 про визнання предмету речовим доказом та передачу його на зберігання - мобільного телефону марки «DООGЕЕ», чорного кольору ІМЕІ1: НОМЕР_3 та ІМЕІ2: НОМЕР_4 із сім-картами НОМЕР_5 та НОМЕР_8 , з відповідною квитанцією про поміщення на зберігання, (т.1 а.с. 183-184);

- висновок експерта №685 від 31.03.2017 за наслідками проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, з довідкою про вартість проведення експертизи, відповідно до якого надана на дослідження порошкоподібна речовина, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. В порошкоподібній речовині масою 0,2093 г., маса амфетаміну становить 0,085 г. (т.1 а.с. 186-192);

- висновок експерта №69 від 06.04.2017 року за результатами судової експертизи матеріалів, речовин та виробів в кримінальному провадженні №12015020010007347, з довідкою про вартість проведення експертизи, відповідно до якої: 1) на поверхні однієї грошової купюри номіналом 50 грн. за номером та серією ПЄ4334364, знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофору), яка люмінесціює синьо-блакитним кольором; 2) на поверхні волокнистої серветки, якою було виконано змиви з правої та лівої рук гр. ОСОБА_1 знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофору), яка люмінесціює синьо-блакитним кольором; 3) на поверхні волокнистої серветки, яка надана в якості контрольного зразка - спеціальних хімічних речовин (люмінофорів) не виявлено; 4) нашарування спеціальних хімічних речовин на поверхні серветки, якою було виконано змиви з правої та лівої рук гр. ОСОБА_1 , на поверхні грошової купюри та на поверхні аркушу паперу, мають спільну родову належність (т.1 а.с. 196-213);

- висновок експерта №686 від 26.04.2017 року за результатами судової експертизи матеріалів, речовин та виробів в кримінальному провадженні №12015020010007347, з довідкою про вартість проведення експертизи, відповідно до якої надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження є наркотичним засобом - канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів (т.1 а.с. 223-230);

- висновок експерта №687 від 26.04.2017 року за результатами судової експертизи матеріалів, речовин та виробів в кримінальному провадженні №12015020010007347, з довідкою про вартість проведення експертизи, відповідно до якої: 1,2) В нашаруванні порошкоподібної речовини білого кольору, на внутрішній поверхні згортку з фрагменту фольги, міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,0002 г.

В нашаруванні порошкоподібної речовини білого кольору, на внутрішній поверхні деформованого полімерного пакету, міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,0042 г.

В нашаруванні порошкоподібної речовини світло-жовтого кольору, на внутрішній поверхні полімерного виробу та на поверхні фрагменту вати, міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,0042 г.

В нашаруванні порошкоподібної речовини світло-рожевого кольору, на внутрішній поверхні полімерного виробу та на поверхні фрагменту вати, міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,0062 г.

3,4) В нашаруванні порошкоподібної речовини білого кольору, на поверхнях полімерної плівки та двох електронних ваг, міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,0006 г., а також тетрагідроканабінол, який є канабіноїдом, що характерний для наркотичних засобів, отриманих з рослини роду Коноплі (Cannabis) (т.2 а.с. 3-12);

- висновок експерта №688 від 28.04.2017 року за результатами судової експертизи матеріалів, речовин та виробів в кримінальному провадженні №12015020010007347, з довідкою про вартість проведення експертизи, відповідно до якої: 1,2) Нашарування речовин темно-коричневого кольору, що знаходились на внутрішній поверхні металевого виробу та на внутрішній поверхні фрагмента пляшки з полімерного матеріалу, містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - екстракт канабісу, загальною масою 0,140 г. у перерахунку на суху речовину (т.2 а.с. 17-23);

- постанову старшого слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Харчука С.О. від 06.05.2017 про закриття кримінального провадження №12017020010001300 від 22.03.2017 (т.2 а.с. 26);

- протокол про результати спостереження за особою (річчю або місцем) від 27.03.2017, розсекречений на підставі акту №375 дск/200/01-17 від 12.04.2017, відповідно до якого під час візуального спостереження 21.03.2017 року о 12:00 годині за адресою: АДРЕСА_1 , за громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , о 13:29 годині ОСОБА_20 одягнений в чорну куртку, темно-сині джинси та чорні кросівки вийшов з дому разом із собакою білого кольору та пішов у напрямку вул. Стеценка. О 13:46 годині ОСОБА_1 біля будинку побуту «Ювілейний» на площі Перемоги зустрівся з невідомою жінкою на вигляд 25-30 років, низького зросту, худорлявої статури, яка була одягнена в бежеву жилетку, чорну кофту, білі штани, коричневі чоботи, яка передала фігуранту грошові кошти номіналом 100, 50 грн., після чого розсміялася. ОСОБА_1 пішов в напрямку дому та о 14:07 годині разом із собакою зайшов додому.

О 19:37 годині невідома жінка зайшла в квартиру АДРЕСА_4 і о 20:36 годині вийшла з вказаної адреси та пішла в напрямку площі Перемоги. О 22:00 годині візуальне спостереження було припинено (т.2 а.с. 28-29);

- висновок №92 від 11.05.2017 амбулаторної судово-наркологічної експертизи громадянина ОСОБА_1 , 1988 року народження, відповідно до якої останній виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання амфетаміну та канабісу із шкідливими наслідками, примусового лікування не потребує (т.2 а.с. 31);

- протокол про результати проведення негласно слідчої (розшукової) дії від 04.05.2017 з додатками, розсекречений на підставі акту №9152 дск/200/01-17 від 16.05.2017, відповідно до якого зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_1 (т.2 а.с. 33-37);

- повідомлення від 16.05.2017 підозрюваного ОСОБА_1 про проведення в кримінальному провадженні №12015020010007347 негласних слідчих (розшукових) дій (т.2 а.с. 39);

- протокол від 16.05.2017 про надання підозрюваному ОСОБА_1 доступу до матеріалів досудового розслідування (т.2 а.с. 40-41);

- повідомлення Вінницького апеляційного суду від 06.03.2019 року №22т/40/2019 (т.2 а.с. 118);

- супровідний лист начальника Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області №14962/200/01/2020 від 21.09.2020 про направлення керівнику Вінницької місцевої прокуратури розсекречених матеріалів з додатками (т.2 а.а.119;

- лист Вінницького апеляційного суду №34/153/2020 від 16.10.2020 (т.2 а.с. 125);

- відповідь Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області №17948/200/02/2020 від 09.11.2020 на запит прокурора Вінницької місцевої прокуратури Солодкого С від 09.11.2020 №32/854 вих-20 від 09.11.2020 про розсекречення ухвал слідчого судді Вінницького апеляційного суду № № 0-300, 0-301 від 06.02.2017 з додатками:

1) ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області 0-300 від 06.02.2017 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_1 , шляхом візуального спостереження за особою терміном на 2 місяці до 06.04.2017, яка розсекречена на підставі акту №5 від 05.03.2019;

2) ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області 0-301 від 06.02.2017 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_1 , шляхом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за абонентським номером НОМЕР_8 , яким він користується, терміном на 2 місяці до 06.04.2017, яка розсекречена на підставі акту №19 від 16.10.2020 (т.2 а.с. 126-130);

- розписку обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника обвинуваченого - адвоката Матюхи В.В. без зазначення дати про відкриття документів згідно переліку (т.2 а.с. 131).

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, що не дає суду можливість переконатися «поза розумним сумнівом» у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 307 КК України.

До такого висновку суд прийшов виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 18-19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" слідує, що при розгляді кримінальних справ суд має суворо додержуватись закріпленого у ч.1 ст.62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості.

Статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором.

Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», є важливим для постановлення справедливого рішення.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Згідно з ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» слідує, що «згідно зі ст. 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами».

В ході судового слідства обвинувачений ОСОБА_1 послідовно заперечував свою причетність до збуту психотропної речовини - амфетаміну. Натомість, не заперечував той факт, що під час обшуку в його помешканні було вилучено один пакетик з коноплею, оскільки він раніше вживав канабіс та з даного приводу був складений протокол про адміністративне правопорушення.

Що стосується обвинувачення ОСОБА_1 по епізоду збуту психотропної речовини особі з вигаданими анкетними даними - ОСОБА_3 31.10.2015, близько 23-50 годин, у під`їзді будинку АДРЕСА_2 , під час проведення оперативної закупівлі психотропної речовини, суд зазначає, що на підтвердження вини ОСОБА_1 по даному епізоду стороною обвинувачення надано наступні докази: витяг з кримінального провадження № 12015020010007347 від 01.11.2015; рапорт старшого уповноваженого СБНОН ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_9 від 31.10.2015 про проведення оперативної закупівлі; протокол огляду та помітки грошових купюр та вручення їх покупцю від 30.10.2015 року; протокол оперативної закупівлі від 31.10.2015; постанову слідчого відділення розслідування злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів СВ Вінницького ВМ УМВС України у Вінницькій області Крикливого Д.В. від 05.11.2015 про призначення криміналістичної експертизи наркотичних засобів; висновок експерта №1304 від 06.11.2015 за наслідками проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; постанову слідчого відділення розслідування злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів СВ Вінницького ВМ УМВС України у Вінницькій області Крикливого Д.В. від 22.12.2015 про визнання предмету речовим доказом та передачу його на зберігання.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 246 КПК України, виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

Згідно положень ч.2 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до вимог статті 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на той факт, що негласна слідча (розшукова) дія як контроль за вчиненням кримінального правопорушення по епізоду від 31.10.2015 була вчинена до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що слідує з витягу з кримінального провадження № 12015020010007347, відповідно до якого відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР 01.11.2015 (т.1 а.с. 107) та за відсутності постанови прокурора про контроль за вчиненням кримінального правопорушення, суд відповідно до вимог ст. 89 КПК України приходить до висновку, що надані стороною обвинувачення докази: рапорт старшого уповноваженого СБНОН ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_9 від 31.10.2015 про проведення оперативної закупівлі (т.1 а.с. 113); протокол огляду та помітки грошових купюр та вручення їх покупцю від 30.10.2015 року (т.1 а.с.114-115); протокол оперативної закупівлі від 31.10.2015 (т.1 а.с.116) слід визнати відповідно до вимог ст. 87 КПК України недопустими доказами, оскільки вони отримані з порушенням порядку, встановленому КПК України, тобто внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

Враховуючи, що постанова слідчого від 05.11.2015 про призначення криміналістичної експертизи наркотичних засобів (т.1 а.с.119), висновок експерта №1304 від 06.11.2015 за наслідками проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (т.1 а.с.122-125), а також постанова слідчого від 22.12.2015 про визнання предмету речовим доказом та передачу його на зберігання (т.1 а.с. 126) є похідними від вищезазначених доказів які судом визнані недопустимими, а тому вони не можуть бути визнані допустимими доказами в розумінні ст. 86 КПК України, так як відповідно до правових стандартів Європейського суду з прав людини являються «плодом отруйного дерева», оскільки визнання недопустимими доказів, які стали правовою підставою їх здобуття тягне за собою визнання недопустимими і похідних від них доказів.

При цьому суд, аналізуючи показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , які брали участь в контролі за вчиненням ОСОБА_1 кримінального правопорушення 31.10.2015 в якості понятих, які вказали, що не були очевидцями самого моменту закупки амфетаміну у ОСОБА_1 , оскільки це відбувалося в під`їзді будинку, не в їх полі зору, приходить до переконання, що інших належних та допустимих доказів на доведення факту збуту обвинуваченим психотропної речовини суду надано не було. Також суд зважає на показання закупника - особи зі зміненими анкетними даними ОСОБА_3 , відповідно до яких останній вказав, що пам`ятає лише факт як він одного разу за ініціативою правоохоронних органів проводив закупівлю психотропної речовини проте в кого точно вказати не може, що в сукупності з іншими доказами спростовує доведеність вини ОСОБА_1 по епізоду від 31.10.2015 року у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропних речовин ОСОБА_3 .

Що стосується пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення у повторному вчиненні ним незаконного придбання та зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропної речовини по епізоду від 28.02.2017 та від 21.03.2017 особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_4 , суд зазначає, що суд дослідивши усі надані стороною обвинувачення докази в їх сукупності, приходить до переконання, що надані стороною обвинувачення докази не дають суду можливість переконатися «поза розумним сумнівом» у доведеності вини обвинуваченого, виходячи з наступного.

Так, в ході судового розгляду було встановлено, що на підставі постанови прокурора від 27.02.2017 року про проведення контролю за вчиненням злочину в кримінальному провадженні №12015020010007347, яка розсекречена на підставі акту №3 від 15.05.2017, з метою отримання доказів злочинної діяльності, пов`язаної з незаконним обігом психотропних речовин, постановлено провести контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі без затримання особи продавця - ОСОБА_1 , проведення якої доручено оперативним працівникам Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області та відповідальним призначено слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Крикливого Д.В. (т.1 а.с. 128). Проведення оперативної закупівлі доручено гр. «Д» зі зміненими анкетними даними ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при проведенні оперативної закупівлі використано помічені грошові кошти в сумі 500 грн.

Слідчу дію було доручено провести оперативним працівникам Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, відповідальним за проведення слідчої дії визначеного слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області - ОСОБА_21 .

За аналогічних обставин, оперативна закупівля психотропної речовини у ОСОБА_1 була також проведена 21.03.2017 на підставі постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 20.03.2017 року в кримінальному провадженні №12015020010007347 (т.1 а.с. 146), яка розсекречена на підставі акту №3 від 15.05.2017, відповідно до якої для отримання доказів злочинної діяльності, пов`язаної з незаконним обігом психотропних речовин, постановлено провести контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі з затриманням особи продавця, психотропної речовини амфетаміну у ОСОБА_1 , який зареєстрований (проживає) за адресою АДРЕСА_1 . Проведення оперативної закупівлі доручено гр. «Д» зі зміненими анкетними даними ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при проведенні оперативної закупівлі використати кошти в сумі 250 грн. Слідчу дію було доручено провести оперативним працівникам Лівобережного ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, відповідальним за проведення слідчої дії визначеного слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області - Крикливого Д.В.

Після цього, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.02.2017 №127/4256/17 (т.1 а.с. 167), 21.03.2017 року, в період часу з 22:01 год. до 23:05 год. було проведено обшук домоволодіння, де проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де відповідно до протоколу обшуку від 21.03.2017 року.(т.1 а.с. 168-169), було виявлено мобільний телефон чорного кольору марки DOOGEE ІМЕІ: НОМЕР_3 та ІМЕІ №2: НОМЕР_4 , телефонні сім-карти з номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 . В ході обшуку кімнати №1, у якій проживає ОСОБА_1 на навісні полиці було виявлено електронні ваги із нашаруванням речовини білого кольору, один поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження в подрібненому стані, зеленого кольору. На підлозі в дані кімнаті було виявлено саморобний пристрій для куріння, який складається з двох обрізаних пластикових пляшок та металевого наперстка із нашаруванням невідомої речовини на внутрішніх стінках. На підвіконні у вищевказаній кімнаті було виявлено військовий квиток № НОМЕР_7 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , всередині якого було виявлено одну грошову купюру номіналом 50 гривень Серії ПЄ4334364. На підлозі, на саморобному дерев`яному столі було виявлено електронні ваги із нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору, один фольговий згорток із нашаруванням порошкоподібних речовин білого кольору, один поліетиленовий пакет із застібкою у верхній частині із нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору та одна пластикова ємність помаранчево-зелених кольорів, в середині якої знаходилась порошкоподібна речовина і одна пластикова ємність помаранчево-зеленого кольору, обмотана червоною ізострічкою із нашаруванням порошкоподібних речовин на внутрішніх стінках. На дивані у кімнаті було виявлено предмет циліндричної форми із написом 254-42-86 "осетит увеличен дальности», світло-коричневого кольору. Були зроблені змиви з рук ОСОБА_1 .

Під час судового розгляду встановлено, що правові підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій по вказаних двох епізодах обвинувачення ОСОБА_1 - ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 06.02.2017 року № 0-300 та №0-301 (т.2 а.с. 127-130) були відкриті стороні захисту в ході судового розгляду кримінального провадження 20.04.2021 року, що підтверджується даними відео- та аудіо фіксації судового засідання 20.04.2021 року та від 27.04.2021 року, незважаючи на відсутність зазначення дати в розписці обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Матюхи В.В. про вручення їм вказаних документів, тобто через чотири роки після направлення обвинувального акту до суду (т.1 а. с. 1).

При цьому, відповідно до наданих стороною обвинувачення доказів, сторона обвинувачення почала зверталася щодо розсекречення матеріалів НСРД в кримінальному провадженні в період з 15.02.2019 (т.2 а.с. 118) по 16.10.2020 (т.2 а.с. 125), тобто більше ніж через 1 рік 8 місяців після направлення обвинувального акту до суду. При цьому сторона обвинувачення маючи у своєму розпорядженні 06.03.2019 інформацію про розтаємнення частини процесуальних документів в кримінальному провадженні (т.1 а.с. 118) одразу не звернулася з запитом на отримання вказаних документів, а отримала розсекречені рішення суду апеляційної інстанції лише 21.10.2020 року у відповідь на свої запити від 06.10.2020 та від 09.11.2020 (т.1 а.с. 125, 126). Однак після отримання розсекречених матеріалів ще в 2020 році, сторона обвинувачення розкрила вказані матеріали стороні захисту лише 20.04.2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Таким чином, законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися із доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду.

На необхідність дотримання законної процедури, принципу рівності сторін та права обвинуваченої особи на захист під час кримінального провадження неодноразово у своїх рішеннях наголошував Європейський суд з прав людини. Зокрема, суд зазначав, що кримінальне провадження, у тому числі складові такого провадження, які стосуються процедури, мають бути засновані на принципі змагальності, і має бути забезпечена процесуальна рівність сторін обвинувачення і захисту. Право на судовий розгляд за принципом змагальності означає, що сторонам обвинувачення і захисту має бути надана можливість ознайомитися із зауваженнями та доказами, наданими іншою стороною, і відповісти на них (справа «Джеват Сойсал проти Туреччини», заява № 17362/03, рішення від 23 вересня 2014 року, остаточне рішення від 23 грудня 2014 року); згідно з принципом рівності сторін змагального процесу як однієї зі складових розширеної концепції справедливого суду кожній стороні повинно бути надано розумну можливість представити свої аргументи на умовах, які не ставлять її у гірше становище порівняно з опонентом.

Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Обов`язковим елементом порядку отримання доказів в результаті НСРД є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах.

За загальним правилом суд вирішує питання допустимості доказів, оцінюючи їх в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 89 КПК). Відсутність у сторони захисту процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення НСРД, позбавляє її можливості поставити перед судом питання про недопустимість доказів, а суд - вирішити це питання до видалення до нарадчої кімнати. Особливо важливого значення вирішення цього питання судом на початкових етапах судового розгляду набуває у разі, коли йдеться про таку підставу визнання недопустимими доказів, які отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, як здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК).

Документи, які стали правовою підставою проведення НСРД (зокрема, не розсекречені на момент звернення до суду з обвинувальним актом), не можуть вважатися додатковими матеріалами до результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, отриманими до або під час судового розгляду, оскільки є їх частиною.

Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.

Враховуючи, що НСРД проводяться під час досудового розслідування за ініціативою сторони обвинувачення, ця сторона має їх у своєму розпорядженні, зокрема прокурор - процесуальний керівник цього розслідування. Згідно з ч. 2 ст. 36 КПК прокурор має повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування.

Що стосується процесуальних документів, які мають гриф секретності, то за змістом статей 85, 92, 290 КПК прокурор - процесуальний керівник зобов`язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно с результатами НСРД і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування.

Суд погоджується з висновками про застосування норм права, висловленими Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 жовтня 2019 року по справі №640/6847/15-к, та дотримується правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 16.01.2019 року в справі №751/7557/15-к, відповідно до яких невідкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку ст. 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як доказ, при цьому за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази, якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.

Таким чином, зважаючи на той факт, що в ході судового розгляду кримінального провадження стороною обвинувачення суду не надано доказів вжиття всіх необхідних та своєчасних заходів, спрямованих на отримання розсекречених процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, яких на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), оскільки сплив значного строку з моменту завершення досудового розслідування до розсекречення вказаних матеріалів, суд не може визнати своєчасними заходами, а тому приходить до переконання про необхідність визнання ухвали слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області 0-300 від 06.02.2017 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_1 , шляхом візуального спостереження за особою та ухвали слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області 0-301 від 06.02.2017 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_1 , шляхом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за абонентським номером НОМЕР_8 , яким він користується, а також доручення слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Крикливого Д.В. від 10.02.2017 та 20.03.2017 у порядку ст. 40 КПК України в кримінальному провадженні №12015020010007347 від 01.11.2015 недопустимими доказами в даному кримінальному провадженні, оскільки вони не були відкриті стороні захисту в порядку, передбаченому ч.1 ст. 290 КПК України та не можуть бути допущені в якості доказу, так само як і похідні від цих доказів: протокол про результати спостереження за особою (річчю або місцем) від 27.03.2017, розсекречений на підставі акту №375 дск/200/01-17 від 12.04.2017(т.2 а.с. 28-29) та протокол про результати проведення негласно слідчої (розшукової) дії від 04.05.2017 з додатками, розсекречений на підставі акту №9152 дск/200/01-17 від 16.05.2017(т.2 а.с. 33-37), а також доручення слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Крикливого Д.В. від 09.02.2017 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України в кримінальному провадженні №12015020010007347 від 01.11.2015.

Аналізуючи наступні докази надані стороною обвинувачення, а саме: протокол огляду та помітки грошових купюр та вручення їх покупцю від 28.02.2017 (т.1 а.с. 130-131); протокол огляду покупця від 28.02.2017 року (т.1 а.с. 132); протокол оперативної закупівлі від 28.02.2017 (т.1 а.с. 133-134); постанову слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Крикливого Д.В. від 01.03.2017 року про призначення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (т.1 а.с. 135); висновок експерта №518 від 16.03.2017 за наслідками проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, (т.1 а.с. 136-142); постанову слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Крикливого Д.В. від 19.03.2017 року про визнання предмету речовим доказом в кримінальному провадженні №12017020010000899 та передачу його на зберігання, (т.1 а.с. 144, 145); протокол огляду та помітки грошових купюр та вручення їх покупцю від 21.03.2017 (т.1 а.с. 148-149); протокол огляду покупця від 21.03.2017 року (т.1 а.с. 150); протокол оперативної закупівлі від 21.03.2017 (т.1 а.с. 151-152); постанову слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Крикливого Д.В. від 22.03.2017 про призначення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів в кримінальному провадженні №12015020010007347 від 01.11.2015 (т.1 а.с. 185); висновок експерта №685 від 31.03.2017 за наслідками проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (т.1 а.с. 186-192); постанову старшого слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Харчука С.О. від 03.05.2017 про визнання предмету речовим доказом і долучення його до матеріалів кримінального провадження №12015020010007347 та поміщення речового доказу на зберігання (т.1 а.с. 193), постанову слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Крикливого Д.В. від 22.03.2017 про призначення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів в кримінальному провадженні №12015020010007347 від 01.11.2015 (т.1 а.с. 195); висновок експерта №69 від 06.04.2017 року за результатами судової експертизи матеріалів, речовин та виробів в кримінальному провадженні №12015020010007347 (т.1 а.с. 196-213); постанову старшого слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Харчука С.О. від 03.05.2017 про визнання предмету речовим доказом і долучення його до матеріалів кримінального провадження №12015020010007347 (т.1 а.с. 214-215), суд зазначає наступне.

Так, незважаючи на наявність постанов прокурора Вінницької місцевої прокуратури у Вінницькій області Посвлюка Я.І. від 27.02.2017 року та від 20.03.2017 року про проведення контролю за вчиненням злочину в кримінальному провадженні №12015020010007347 від 01.11.2015 за ч.1 ст. 307 КК України (т.2 а.с.128, 146), постанови слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Крикливого Д.В. від 28.02.2017 року та від 21.03.2017 року про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (т.1 а.с. 129, 147), протоколів оперативних закупок від 28.02.2017 та від 21.03.2017 (т.1 а.с. 133-134, 151-152), протоколу обшуку від 21.03.2017 року в помешканні ОСОБА_1 згідно якого було виявлено у помешканні обвинуваченого канабіс масою 2,84 г (в перерахунку на висушену речовину), та предмети з нашаруванням психотропної речовини - амфетаміну, тетрагідроканабінолу, який є канабіноїдом, що характерний для наркотичних засобів, отриманих з рослини роду Коноплі (Cannabis) та екстракту канабісу, суд не може вважати надані докази достатніми для визнання винним обвинуваченого у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту а також у незаконному збуті психотропної речовини особі під зміненими анкетними даними - ОСОБА_4 28.02.2017 та 21.03.2017, враховуючи наступне.

Самі показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які брали участь в контролі за вчиненням ОСОБА_1 кримінального правопорушення 28.02.2017 в якості понятих, але не були очевидцями самого моменту закупки амфетаміну у ОСОБА_1 , оскільки це відбувалося в під`їзді будинку, а не в полі їх зору, не можуть бути визначальним доказом збуту психотропної речовини ОСОБА_1 , а тому суд приходить до переконання, що належних та допустимих доказів на доведення факту збуту обвинуваченим психотропної речовини суду надано не було.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 271 КПК України контрольована та оперативна закупка відноситься до форм контролю за вчиненням злочину, який може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.

При цьому відповідно до вимог ч.3 ст. 271 КПК під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні. Відповідно до вимог ч.8 вказаної статті, якщо при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, воно має здійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу.

Згідно положень ч.2 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

Так, згідно протоколу оперативної закупівлі закупник - ОСОБА_4 , після проведення оперативної закупівлі 28.02.2017, 21.03.2017 року вдруге, під контролем працівників правоохоронних органів, передає кошти ОСОБА_1 в особистій розмові близько 13:45 години.

Після чого, того ж дня, близько 20:35 години ОСОБА_4 в під`їзді будинку ОСОБА_1 нібито отримує від останнього психотропну речовину та в подальшому того ж дня, під час обшуку в помешканні ОСОБА_1 працівниками правоохоронних органів було виявлено та вилучено грошову купюру номіналом 50 гривень з нашаруванням спеціальних речовин - серія і номер якої співпадають з серією і номером купюри, яка до цього була вручена закупнику ОСОБА_4 , а також було взято змиви з рук обвинуваченого, на яких виявлено аналогічну речовину, якою здійснювалась помітка грошових коштів для проведення оперативної закупівлі, та виявлено сліди амфетаміну і канабіс в помешканні.

Суд бере до уваги, що встановити зміст розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_1 під час отримання ним помічених грошових коштів не представляється за можливе. Натомість, стороною обвинувачення на протязі судового розгляду, який тривав понад чотири роки не забезпечено можливість допиту - особи зі зміненими анкетними даними ОСОБА_4 , яка проводила оперативну закупівлю психотропної речовини у ОСОБА_1 , а також свідків - понятих по епізоду від 21.03.2017 - ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Так, використання доказів, отриманих унаслідок підбурювання з боку поліції, не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки в такому випадку обвинувачений із самого початку може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи. Про це йдеться в декількох рішеннях Європейського суду з прав людини (по справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Худобін проти Росії» тощо.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, усі докази, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнавати недопустимими, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд, що закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Баннікова проти Росії), що повністю відповідає вимогам частини 1 статті 87 КПК України.

Визначення провокації наведене у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Раманаускас проти Литви. Відповідно до цього визначення провокація з боку правоохоронних органів: «Має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений».

З наданих стороною обвинувачення доказів не вбачається яким чином особа під зміненими анкетними даними - ОСОБА_4 була залучена до участі у справі в якості особи, що буде здійснювати оперативну закупку та чи взагалі відповідне залучення мало місце, відсутня її письмова згода на участь в оперативній закупці.

Незабезпечення стороною обвинувачення можливості допитати вказану особу в судовому засіданні викликає у суду сумніви щодо незацікавленості свідка ОСОБА_22 , враховуючи що вона приймала участь в оперативній закупівлі у ОСОБА_1 психотропної речовини двічі.

Таким чином зважаючи на відсутність будь-які інших даних щодо здійснення обвинуваченим збуту психотропних речовин, суд приходить до висновку, що в даному випадку мало місце провокування (підбурювання) обвинуваченого до вчинення злочину з метою його подальшого викриття, який би він не вчинив, якби органи досудового розслідування не сприяли цьому.

Провокація злочину є недопустимою з огляду на правову позицію Верховного Суду України, викладену в узагальненні від 01.01.2008 року про «Практику розгляду судами справ про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», в якому ВСУ вказує на обов`язковість застосування судової практики ЄСПЛ при проведені досудового слідства, а відтак судам при розгляді таких справ необхідно перевіряти, чи не було з боку працівників міліції та їхніх довірених осіб підбурювання та організації придбання і збуту наркотичного засобу.

Згідно ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Відповідно до ст. 90 КПК України, рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

Так, в рішенні ЄСПЛ у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» суд зазначив, що використання негласних агентів має бути обмеженим і забезпеченим гарантіями навіть у справах, пов`язаних із боротьбою з торгівлею наркотиками. Суспільним інтересом не можна виправдати використання доказів, здобутих шляхом підбурювання до такої діяльності з боку працівників міліції. В п. 38 даного рішення судом встановлено, що в цій справі необхідно визначити, чи вийшла діяльність працівників поліції за межі функцій негласних агентів. Суд також не виявив жодних доказів на підтримку аргументів Уряду про те, що заявник мав намір вчинити злочин. За таких обставин можна зробити висновок, що двоє поліцейських не обмежилися пасивним розслідуванням злочинної діяльності Тейксейра де Кастро, а навпаки, вдалися до спонукання вчинити злочин.

Європейський Суд з прав людини у справі «Ваньян проти Російської Федерації» (скарга N 53203/99, рішення Суду від 15.12.2005 року) у п.п. 46.47 зазначив, що конвенція не забороняє посилання на інформацію, отриману від анонімних інформаторів, на стадії попереднього розслідування і коли цього вимагає характер злочину. Інша справа - подальше використання їх свідчень судом в якості підстави для визнання винним. Впровадження таємних агентів має бути обмежено і забезпечено відповідними гарантіями, навіть у випадках боротьби з обігом наркотичних речовин. Вимоги справедливого судового розгляду у кримінальних справах, які у статті 6 Конвенції, ведуть до того, що публічні інтереси у сфері боротьби з обігом наркотичних речовин не можуть служити підставою для використання доказів, отриманих в результаті провокації з боку міліції. Якщо злочин було імовірно спровоковано діями таємних агентів, і ніщо не передбачає, що він (злочин) був би скоєний і без будь-якого втручання, то ці дії вже не є діяльністю таємного агента і являють собою підбурювання до вчинення злочину. Подібне втручання (агента) і використання його результатів (агента) у кримінальному процесі можуть призвести до того, що буде непоправно підірваний принцип справедливості судового розгляду.

У рішенні від 5 лютого 2008 року у справі «Раманаукас проти Литви» Європейський суд дійшов до таких висновків: якщо діяльність негласних агентів усе ж можлива за наявності чітких обмежень та гарантій від зловживань, використання доказів, отриманих унаслідок підбурювання з боку поліції, не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки в такому випадку обвинувачений із самого початку може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи (п.54); підбурювання з боку поліції має місце й тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (п.55).

Таким чином, докази, отриманні шляхом провокації не можуть бути використані у судочинстві, оскільки це є порушення п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через порушення принципу справедливості. Якщо у справі відсутні дані про те, що особа займалася збутом наркотичних засобів іншим особам, крім закупного, то у органів досудового слідства та суду є достатні підстави підозрювати, що мала місце провокація. Інформація, отримана від закупного в результаті проведення оперативної закупівлі наркотиків, не повинна бути єдиним доказом, на якому будується обвинувальний вирок.

На думку ЄСПЛ, провокація злочину по суті має місце, коли співробітники правоохоронних органів не обмежуються переважно пасивним встановленням обставин можливого вчинення особою злочину з метою збору відповідних доказів і, за наявності на те підстав, притягнення її до відповідальності, а підбурюють цю особу до вчинення злочину.

В даному випадку, закупка, була проведена агентом - ОСОБА_4 двічі, на прохання працівників правоохоронних органів, за активної участі та під контролем правоохоронців і за відсутності будь-яких інших даних про збут обвинуваченим ОСОБА_1 психотропних речовин чи наркотиків, а тому суд вважає недопустимим його притягнення до кримінальної відповідальності за інкримінованим обвинуваченням в аспекті практики Європейського суду з прав людини.

Також, необхідно зазначити, що за змістом ст. 19 Конвенції суд контролює дотримання державами-сторонами Конвенції взятих на себе зобов`язань. Питання щодо допустимості доказів у справі - це насамперед предмет регулювання національного законодавства і, як правило, саме національні суди уповноважені давати оцінку наявним у справі доказам. Суд, зі свого боку, повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим (рішення від 23 квітня 1997 р. у справі «ВанМехелен та інші проти Нідерландів»; рішення від 9 червня 1998 р. у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії»).

Хоча зростання рівня організованої злочинності й потребує адекватного реагування, право на справедливий судовий розгляд справи, зокрема на належне здійснення правосуддя, поширюється на всіх осіб незалежно від тяжкості вчинених ними злочинів. Гарантування права на справедливе здійснення правосуддя є однією з правових основ демократичного суспільства; ігнорування цього права не може виправдати поставлену мету (рішення від 17 січня 1970 р. у справі «Делькур проти Бельгії»).

Наведене вище дає підстави дійти висновку про те, що ЄСПЛ чітко розмежував межі дозволеного під час проведення правоохоронними органами негласних слідчих дій. Тобто якщо вказані працівники, з метою штучного збільшення показників боротьби зі злочинністю, спеціально залучають для цього підготовлену особу, яка в подальшому під їхнім контролем активними діями провокує особу до вчинення кримінального правопорушення, то докази на підтвердження винуватості, здобуті в ході такої провокації суд зобов`язаний визнати як недопустимі, а особу обвинуваченого - виправдати.

Суд зазначає, що прокурорами які підтримували обвинувачення в суді, під час судового провадження не було надано належних доказів на підтвердження наявності законних підстав та приводів для проведення оперативної закупки.

У випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин відповідно до ст.271 КПК України може здійснюватися контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

Так, прокурор надав суду постанови про проведення контролю за вчиненням злочину, зі змісту яких вбачається, що єдиним приводом для проведення оперативних закупок стали негласні слідчі дії, а також фактично епізод першої оперативної закупівлі у обвинуваченого, яка була проведена до внесення відомостей в ЄРДР, та по якому усі докази були визнані судом недопустимими.

З огляду на вищевикладене, аналізуючи постанови прокурора від 27.02.2017 року та від 20.03.2017 року про проведення контролю за вчиненням злочину, можна зробити висновок, що з їх змісту взагалі не вбачається наявності достатніх підстав, для проведення оперативної закупки.

Так, пунктом 6 ч. 2 ст. 251 КПК України передбачено, що постанова прокурора про проведення негласної слідчої дії повинна містити зокрема обґрунтування прийняття постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб. Проте вказана постанова прокурора не містять належного обґрунтування їх прийняття, враховуючи також, що у органу досудового розслідування були наявні підстави для притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності уже після проведення другої оперативної закупівлі.

В порушення п. 1 ч. 7 ст. 271 КПК України у вказаних постановах не викладені обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.

Отже, аналізуючи вищезазначені постанови прокурора можна зробити висновок, що з їх змісту взагалі не вбачається наявності достатніх підстав, для проведення як другої, так і послідуючої оперативних закупок.

Таким чином, в даному випадку взагалі усі три випадки оперативних закупок, були проведені закупниками на прохання працівників правоохоронних органів, за активної участі та контролем правоохоронців і за відсутності будь-яких даних про збут ОСОБА_1 психотропних речовин, а тому суд вважає, що докази обвинувачення отримані в ході проведення НСРД були здобуті шляхом провокації, є недопустимими і не можуть бути використані у судочинстві, оскільки це є порушення п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, через порушення принципу справедливості.

Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Тож, незважаючи на проведення НСРД в даному кримінальному провадженні: візуального спостереження за особою та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, було вичерпано можливості отримати та надати суду достатні докази на підтвердження обвинувачення через порушення стороною обвинувачення процесуального законодавства, що потягло за собою визнання їх недопустимими.

При цьому суд бере до уваги, що інших належних та допустимих доказів на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 КК України стороною обвинувачення надано не було.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 62 Конституції України: "Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь", а тому суд приходить до остаточного висновку, що обвинуваченого ОСОБА_1 слід визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 та ч.2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, в тому числі, з ознакою повторності, у зв`язку із недоведенням вчинення останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати в кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення судових експертиз №1304 від 06.11.2015 (121- 125); №518 від 16.03.2017 (т.1 а.с. 136-142); №685 від 31.03.2017 (т.1 а.с. 186-192); №69 від 06.04.2017 (т.1 а.с. 196-213); №686 від 26.04.2017 (т.1 а.с. 223-230); №687 від 26.04.2017 (т.2 а.с. 3-12); №688 від 28.04.2017 (т.2 а.с. 17-23) слід віднести на рахунок держави, у зв`язку із виправданням обвинуваченого.

На підставі ч.4 ст. 174 КПК України, арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.03.2017 №127/6031/17 (т.1 а.с. 180-182) слід скасувати.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, після набрання вироком законної сиди - знищивши психотропні речовини та наркотичні засоби, а решту вилучених речей - повернути власникам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62, 129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 22, 84-87, 89, 91-96, 100, 124, 242, 337, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 та частиною 2 статті 307 КК України та виправдати.

Процесуальні витрати на загальну суму 11765 грн. 36 копійок на залучення експертів для проведення судових експертиз в кримінальному провадженні, а саме: №1304 від 06.11.2015, №518 від 16.03.2017, №685 від 31.03.2017, №69 від 06.04.2017, №686 від 26.04.2017, №687 від 26.04.2017, №688 від 28.04.2017 - віднести на рахунок держави.

На підставі ч.4 ст. 174 КПК України арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.03.2017 №127/6031/17 (т.1 а.с. 180-182) - скасувати.

Речові докази в кримінальному провадженні:

- спец. пакету НДЕКЦ 2777126 з амфетаміном, спец. пакету НДЕКЦ 3659784 з амфетаміном, спец. пакет експертної служби МВС України під №3659255 з амфетаміном, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУМВС України у Вінницькій області - знищити після набрання вироком законної сили (т.1 а.с. 126-127, 144-145, 193, 194);

- мобільний телефон марки «DООGЕЕ», чорного кольору ІМЕІ1: НОМЕР_3 та ІМЕІ2: НОМЕР_4 із сім-картами НОМЕР_5 та НОМЕР_8 , який зберігається в камері зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУМВС України у Вінницькій області - повернути ОСОБА_1 , після набрання вироком законної сили (т.1 а.с. 183-184);

- двоє електронних ваг із нашаруванням порошкоподібної речовини, однин поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження в подрібненому стані - канабісом; один фольговий згорток із залишками порошкоподібної речовини; однин поліетиленовий пакет із залишками порошкоподібної речовини; дві пластикових ємкості із залишками порошкоподібної речовини, які знаходяться в двох спеціальних пакетах експертної служби МВС України під №№ 3938140, 3938160, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУМВС України у Вінницькій області - знищити, після набрання вироком законної сили (т.2 а.с. 13-14);

- металевий виріб та фрагменту полімерної пляшки із нашаруванням речовини бурого кольору, які знаходяться в спеціальному пакеті експертної служби МВС України під №2250672, який зберігається в камері зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУМВС України у Вінницькій області - знищити, після набрання вироком законної сили (т.2 а.с. 24, 25);

- грошову купюру номіналом 50 грн. серії ПЄ 4334364, волокнисту серветку, якою було виконано змиви з правої та лівої рук гр. ОСОБА_1 , зразок волокнистої серветки, які знаходяться в спеціальному пакеті експертної служби МВС України під №4187679, які поміщення на відповідальне зберігання до Вінницького обласного відділення №220/01 АБ «УКРГАЗБАНК» (м. Вінниця, вул. І.Бевза, 34) - знищити, після набрання вироком законної сили (т.1 а.с. 214-215, 216-220).

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати поштою не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Я.М. Іванченко