Постанова № 9663002, 03.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2010 р. Справа № 2-а-39785/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.

представника позивача - Савві Л.Є.

представника відповідача - Бовдуй О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 07.10.2009р. по справі№2-а-39785/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Рапс Техсервіс"

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рапс Техсервіс" звернулось до суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000362310/0 від 12.05.2009 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2009 року зазначений позов задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000362310/0 від 12.05.2009 року, винесене Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, Лозівська ОДПІ просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2009 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 11.1 ст. 11, п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 11, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив в її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (комісіонер) та ТОВ «Латрапс Трейд» (комітент) були укладені договори комісії № 3 від 29.08.2006 року, № 15 від 02.04.2007 року, № 22 від 13.06.2007,№ 27 від 26.06.2007 року, № 42 від 07.12.2007 року, № 44 від 26.02.2008 року на придбання пшениці, рапсу, нежитлових приміщень.

На виконання умов договору комісії, комітентом перераховувались кошти на валютні рахунки ТОВ «Рапс Техсервис», даний факт не заперечується ні позивачем ні відповідачем.

Договори комісії № 3 від 29.08.2006 р., № 22 від 13.06.2007 р., № 15 від 02.04.2007 р. на придбання пшениці, рапсу, нежитлових приміщень між ТОВ «Рапс Техсервис» та ТОВ «Латрапс Трейд» були розірвані, кошти повернути комітенту.

Фахівцями Лозівської об'єднаної ДПІ у Харківської області проведено перевірку з питань дотримання ТОВ «Рапс Техсервис» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.08.2006 по 31.12.2008 р., за наслідками якої складено акт № 326/23-204/34173691 від 24.04.2009 р.

В Акті перевірки вказано, що позивачем в порушення п.п. 4.1 ст. 4, п. п 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. п. 11.1 ст. 11, п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", занижено скоригований валовий дохід за 2006 рік у розмірі 295956 грн., за 2007 рік в сумі 1433331 грн., за 2008 рік в сумі 669812 грн. за рахунок не включення до складу валових доходів коштів, отриманих від ТОВ «Латрапс Трейд», Латвія, за договорами комісії, які фактично були використані на власний розсуд ТОВ «РАПС ТЕХСЕРВИС», а не на виконання договорів комісії. Частину коштів у перевіряємому періоді було повернуто комітенту без сплати будь-якої плати за користування такими коштами.

Відповідач зазначає, що отримані за договорами комісії кошти є фінансовою допомогою у відповідності до п.п. 1.22.2. п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які підлягають включенню до складу валових доходів згідно з п.4.1 ст.4 Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та приходить до висновку, що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених договорами комісії.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 12.05.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000362310/0, яким позивачу донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 384216грн. та штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 280457грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що позивач та ТОВ «ЛатрапсТрейд», укладаючи договори комісії № 3 від 29.08.2006 року, № 15 від 02.04.2007 року, № 22 від 13.06.2007,№ 27 від 26.06.2007 року, № 42 від 07.12.2007 року, № 44 від 26.02.2008 року на придбання пшениці, рапсу, нежитлових приміщень, мали на меті приховати інший, укладений між сторонами договір, відповідач не підтвердив того, що укладаючи договори комісії сторони правочину приховували іншу юридичну дію, іншу мету, яку насправді мали на увазі, зокрема, укладення договору фінансової позики.

Як зазначає суд першої інстанції, посилання відповідача на те, що договори комісії не виконанні позивачем (комісіонером) і в процесі виконання договорів мало місце нецільове використання коштів, не може бути доказом того, що договори комісії є удаваними або недійсними, оскільки неналежне виконання умов договору не є підставою для визнання його недійсним як фіктивного.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підстави для включення до складу валових доходів сум коштів, отриманих позивачем в рамках договорів комісії відсутні і безпідставним є нарахування податку на прибуток у сумі 384216 грн. 00 коп. та фінансових санкцій у сумі 280457 грн., а винесене на підставі акту перевірки податкове повідомлення - рішення № 0000362310/0 від 12.05.2009 року є незаконним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок оподаткування прибутку юридичних осіб визначено Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У відповідності до п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 4.1 ст. 4 зазначеного Закону передбачено, що 4.1. валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

У відповідності до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, між позивачем (комісіонер) та ТОВ «Латрапс Трейд» (комітент) були укладені договори комісії № 3 від 29.08.2006 року, № 15 від 02.04.2007 року, № 22 від 13.06.2007,№ 27 від 26.06.2007 року, № 42 від 07.12.2007 року, № 44 від 26.02.2008 року на придбання пшениці, рапсу, нежитлових приміщень.

На виконання умов договору комісії, комітентом перераховувались кошти на валютні рахунки ТОВ «Рапс Техсервис», даний факт не заперечується ні позивачем, ні відповідачем.

Договори комісії № 3 від 29.08.2006 р., № 22 від 13.06.2007 р., № 15 від 02.04.2007 р. на придбання пшениці, рапсу, нежитлових приміщень між ТОВ «Рапс Техсервис» та ТОВ «Латрапс Трейд» були розірвані, кошти повернути комітенту.

При цьому колегія суддів зауважує, що майно (у даному випадку - грошові кошти), яке знаходиться у комісіонера на підставі договору комісії, є власністю комітента, а тому грошові кошти, отримані позивачем в межах дії договорів комісії № 3 від 29.08.2006 р., № 22 від 13.06.2007 р., № 15 від 02.04.2007 р. не можуть бути включені до валового доходу платника податків.

Крім того, колегія суддів зазначає, що договори комісії № 3 від 29.08.2006 р., № 22 від 13.06.2007 р., № 15 від 02.04.2007 р. розірвано з ініціативи третьої особи, неналежне виконання зазначених договорів з боку позивача матеріалами справи не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо помилкового включення відповідачем грошових коштів, отриманих позивачем по договорам комісії № 3 від 29.08.2006 р., № 22 від 13.06.2007 р., № 15 від 02.04.2007 р., до складу валового доходу позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0000362310/0 від 12.05.2009 року в частині визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 384216грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 280287грн., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна вимога про визнання такого рішення в зазначеній частині недійсним є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000362310/0 від 12.05.2009 року в частині визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 384216грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 280287грн., суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

При цьому з матеріалів справи колегією суддів встановлено, та підтверджено представником позивача у судовому засіданні факт несвоєчасного неподання Товариством з обмеженою відповідальністю "Рапс Техсервіс" декларації по податку на прибуток за 11 місяців 2008 року.

У відповідності до пп. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000362310/0 від 12.05.2009 року в частині нарахування позивачеві штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170грн. за несвоєчасне подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Рапс Техсервіс" декларації по податку на прибуток за 11 місяців 2008 року, а тому відсутність підстав для скасування його в зазначеній частині.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000362310/0 від 12.05.2009 року, винесеного Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області, у розмірі 170грн. штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих за несвоєчасне подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Рапс Техсервіс" декларації по податку на прибуток за 11 місяців 2008 року з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні цієї частини позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 07.10.2009р. по справі№2-а-39785/09/2070 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000362310/0 від 12.05.2009 року, винесеного Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області, у розмірі 170грн. штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих за несвоєчасне подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Рапс Техсервіс" декларації по податку на прибуток за 11 місяців 2008 року, прийнявши в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2009 року по справі № 2-а-39785/09/2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Дюкарєва С.В.

Судді (підпис)

(підпис) Зеленський В.В. Катунов В.В. Повний текст постанови виготовлений 08.02.2010 р.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.