Вирок № 96629464, 28.04.2021, Тростянецький районний суд Сумської області

588/204/21

1-кп/588/47/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.04.2021 року Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючої судді Линник О.С., за участі секретаря судових засідань Ноздріної В.О., з участю прокурора Казьміна В.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тростянець об`єднане кримінальне провадження , внесене в ЄРДР за №12020200270000296 від 16.12.2020 та за №12021200540000018 від 12.02.2021 з обвинувальними актами відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Донецьк, з професійно-технічною освітою, не працюючого, неодруженого, без місця реєстрації, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 12.09.2013 за ч.1 ст.289 КК України до 3 років обмеження волі;

- 04.09.2014 за ч.1 ст.185 КК України до 3 років 1 місяця обмеження волі;

- 14.10.2014 за ч.2 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі;

- 16.07.2015 за ч.2 ст.190 КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі;

- 10.09.2018 за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 03.12.2020 за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі;

- 10.02.2021 за ч.3 ст.246 КК України до 2 років позбавлення волі,

- 17.03.2021 за ч.2 ст.186, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі,

у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за корисливі злочини (судимість не знято і не погашено в установленому законом порядку), на шлях виправлення не став і вчинив нові умисні кримінальні правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, 27.11.2020, у точно невстановлений досудовим слідством час, близько 17 години ОСОБА_1 прийшов до своєї знайомої ОСОБА_3 у господарство за місцем її проживання по АДРЕСА_2 . Перебуваючи з дозволу ОСОБА_3 у єдиній жилій кімнаті будівлі літньої кухні вказаного господарства, на столі, що праворуч від входу до кімнати, ОСОБА_1 побачив належний їй мобільний телефон марки «Samsung», моделі «GT-C3520», на викрадення якого у нього виник прямий корисливий умисел.

Реалізуючи свій прямий корисливий умисел, спрямований на викрадення чужого майна, скориставшись вільним доступом до майна, ОСОБА_1 таємно по відношенню до ОСОБА_3 , яка в цей час відвернулась, усвідомлюючи, що його дії залишаються непоміченими, взяв вказаний мобільний телефон, поклав до кишені своєї куртки та вийшов з ним зі вказаного господарства, вчинивши таким чином його таємне викрадення, чим завдав потерпілій майнової шкоди, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-20/15505-ТВ від 18.12.2020, на суму 378 грн. 00 коп.

Отримавши можливість розпоряджатись викраденим майном, ОСОБА_1 продав вказаний мобільний телефон своєму знайомому ОСОБА_4 , а отримані кошти за продаж викраденого витратив на власні потреби.

Крім того, 04.12.2020 у точно невстановлений досудовим слідством час, у вечірній період часу, ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку №22 по вул. Благовіщенська в м. Тростянець вживав спиртні напої з ОСОБА_5 , з яким нещодавно познайомився. В ході відпочинку у ОСОБА_1 виник корисливий умисел на викрадення мобільного телефону, який належить ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій прямий корисливий умисел, спрямований на викрадення чужого майна, ОСОБА_1 в той момент, коли потерпілий ОСОБА_5 перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння та заснув, переконавшись, що той міцно спить та переконавшись у тому, що він залишається непоміченим також для інших осіб, своєю рукою дістав з кишені потерпілого ОСОБА_5 мобільний телефон марки «ZTE Blade А5 2019», вчинивши таким чином його таємне викрадення, чим спричинив потерпілому майнової шкоди, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119/11/1-15572-ТВ від 24.12.2020, на суму 1948 грн. 00 коп.

Отримавши можливість розпоряджатись викраденим майном, ОСОБА_1 зберігав його за місцем свого мешкання та мав намір його продати, а отримані грошові кошти витратити на власні потреби.

Не зупинившись на вчиненому, 09.12.2020 у точно невстановлений досудовим слідством час, близько 15 години ОСОБА_1 прийшов до своєї знайомої ОСОБА_2 у господарство за місцем її проживання по АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 , перебуваючи з дозволу ОСОБА_2 у дальній правій кімнаті будинку вказаного господарства, побачив на столі, що праворуч від входу до кімнати, належний потерпілій мобільний телефон марки «NOKIA», моделі ТА-1203, на викрадення якого у нього виник корисливий умисел.

Реалізуючи свій прямий корисливий умисел, спрямований на викрадення чужого майна, скориставшись вільним доступом до майна, ОСОБА_1 таємно по відношенню до ОСОБА_2 , яка в той момент перебувала в іншій кімнаті будинку, усвідомлюючи, що його дії залишаються непоміченими, взяв вказаний мобільний телефон, поклав до кишені своєї куртки та вийшов з ним з вказаного господарства, вчинивши таким чином його таємне викрадення, чим завдав потерпілій майнової шкоди, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-20/15753-ТВ від 24.12.2020, на суму 518 грн. 00 коп.

Отримавши можливість розпоряджатись викраденим майном, ОСОБА_1 продав вказаний мобільний телефон своїй знайомій ОСОБА_6 , а отримані кошти за продаж викраденого витратив на власні потреби.

Крім того, 11.02.2021 близько 11 години ОСОБА_1 перебував за місцем мешкання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в приміщенні житлового будинку по АДРЕСА_3 , де в приміщенні спальної кімнати ОСОБА_1 разом з останніми вживали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_7 належний їй мобільний телефон білого кольору з кнопками марки «Mu phone», моделі «М 7700» IMEI: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , щоб зателефонувати до своєї бабусі. Взявши даний телефон, яким він раніше неодноразово користувався з дозволу ОСОБА_7 , який лежав на підвіконнику у приміщенні кімнати та вийшов з будинку на деякий час. Після чого повернувся та поклав телефон на підвіконник і разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 продовжили вживати спиртні напої. Через деякий час з кімнати вийшла ОСОБА_7 до приміщення кухні, щоб розтопити піч, а ОСОБА_1 разом з ОСОБА_8 залишилися у приміщенні спальної кімнати.

11.02.2021 близько 15 години, точного часу досудовим слідством встановлено не було, ОСОБА_1 став збиратися їхати додому в с.Боромля, скориставшись тим, що ОСОБА_7 не перебуває у приміщенні кімнати, а ОСОБА_8 спить, у ОСОБА_1 виник корисливий умисел на викрадення мобільного телефону білого кольору з кнопками марки «Mu phone», моделі «М 7700» IMEI: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , який знаходився на підвіконнику у приміщенні кімнати. Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізовуючи свій прямий корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужого майна, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні спальної кімнати, залишаючись непоміченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , взяв мобільний телефон, належний ОСОБА_7 , з підвіконника та поклав його до своєї правої кишені куртки, в яку був одягнений, таким чином отримавши можливість розпоряджатись викраденим майном. У подальшому покинув приміщення будинку та пішов на автобусну зупинку, з якої поїхав маршрутом до с. Боромля Тростянецького району Сумської області. В с. Боромля Тростянецького району Сумської області на автобусній зупинці ОСОБА_1 дістав з мобільного телефону сім-картку та викинув її, а мобільний телефон залишив собі з метою подальшого продажу та пішов до місця свого фактичного проживання в АДРЕСА_1 . Наступного дня 12.02.2021 працівниками поліції у ОСОБА_1 було вилучено даний мобільний телефон білого кольору з кнопками марки «Mu phone», моделі «М 7700», належний ОСОБА_7 .

ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями спричинив майнову шкоду потерпілій ОСОБА_7 , яка відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/119-21/1974-ТВ від 19.02.2021, становить 256 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєних злочинах за обставин, викладених у обвинувальних актах, визнав повністю і показав, що 27.11.2020 приблизно о 17 годині він прийшов до ОСОБА_3 , із якою у приміщенні літньої кухні вживали спиртне. На столі справа від нього лежав належний ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Самсунг» червоного кольору. У той час, коли потерпіла перебувала у приміщенні іншої кімнати, а її співмешканець спав, він взяв той мобільний телефон та поклав до своєї куртки у кишеню. Телефон був розряджений. Він продав його ОСОБА_4 приблизно за 50 грн. та гроші витратив на власні потреби.

Потім 09.12.2020 приблизно о 15 годині він прийшов до ОСОБА_2 , яка проживає по АДРЕСА_4 для того, щоб позичити у неї грошей. Він попросив у неї води та на столі в іншій кімнаті побачив мобільний телефон, і в цей час у нього виник умисел на його викрадення. У той час, коли потерпіла ОСОБА_9 була у іншій кімнаті, він взяв зі столу в іншій кімнаті мобільний телефон чорного кольору кнопочний, марки «Нокіа» та поклав до кишені. Коли він вийшов із домоволодіння потерпілої, викинув із телефону сім-картку та згодом продав за 50 грн. своїй знайомій ОСОБА_6 .

Потім одного дня, точної дати обвинувачений не пам`ятає, він познайомився із ОСОБА_5 та по вул. Благовіщенській біля під`їзду одного з будинків розпивали з ним спиртні напої. ОСОБА_1 бачив у нього мобільний телефон і у нього виник умисел на його викрадення. Згодом ОСОБА_10 заснув і ОСОБА_11 , користуючись цим, взяв у нього з правої кишені куртки належний йому сенсорний мобільний телефон чорного кольору. Він викинув із телефону сім-картку, розбудив ОСОБА_5 та пішов. У нього був намір продати цей телефон, але він не встиг, так як видав його працівникам поліції наступного дня.

У кінці січня чи на початку лютого 2021 року, точної дати ОСОБА_1 не пам`ятає, увечері він перебував у будинку по АДРЕСА_3 у ОСОБА_7 . Він попросив у неї мобільний телефон для того, щоб подзвонити. Після того він повернув їй телефон, а коли вона пішла в іншу кімнату топити піч, а її квартирант ОСОБА_12 спав, у нього виник умисел на викрадення мобільного телефону. Він таємно пройшов до житлової кімнати, де на вікні лежав мобільний телефон білого кольору, взяв його і пішов з будинку. По дорозі він викинув сім-карту та поїхав додому в с. Боромля, де хотів його продати. Однак наступного дня працівники поліції вилучили у нього вказаний мобільний телефон.

Обвинувачений пояснив, що до скоєного ним ставиться негативно, але коли він вийшов з місць позбавлення волі, то не міг знайти роботу, тому скоїв злочини.

Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилися, про слухання справи були повідомлені належним чином, надали до суду письмові заяви, де просять справу слухати у їх відсутності, до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру не мають, щодо міри покарання покладаються на розсуд суду (а.с.10,12,48).

Таким чином, заслухавши пояснення обвинуваченого судом встановлено, що обвинувачений повністю визнає свою вину в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, погоджується із кваліфікацією вчинених ним діянь, а прокурор у судовому засіданні та потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставин, тобто обставини справи ніким не оспорюються.

З урахуванням думки обвинуваченого, прокурора, які вважають за можливе не досліджувати докази, подані на підтвердження події злочину, скоєння крадіжок у потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , з`ясувавши, що учасники провадження правильно розуміють зміст вказаних обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позицій, роз`яснивши учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, суд постановив ухвалу, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України про визнання недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

По епізоду за обвинуваченням скоєння крадіжки у ОСОБА_2 суд встановив наступне.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_2 показала, що одного вечора взимку минулого року, у той час, коли вона з сином вечеряли, до них додому прийшов ОСОБА_1 , він був випивши. У одній із кімнат, де вони сплять, на столі лежав мобільний телефон. Потерпіла сиділа у кімнаті та читала, однак не помітила, як ОСОБА_11 взяв на столі мобільний телефон. Після того, як ОСОБА_11 вийшов із хати, її син відразу сказав, що викрадено мобільний телефон і вона відразу ж пішла за ОСОБА_11 додому, але його бабця сказала, що той телефону додому не приносив. Потім потерпіла подзвонила до поліції. Потерпіла також показала, що того дня ОСОБА_1 вчиняв у неї крадіжу алюмінієвого бідону, каструлі та грошей. Потерпіла, посилаючись на вік і проблеми з пам`яттю, більш детальних пояснень в суді не надала.

Крім показів обвинуваченого та потерпілої ОСОБА_2 провина ОСОБА_11 за пред`явленим обвинуваченням у скоєнні крадіжки у потерпілої ОСОБА_2 підтверджується такими дослідженими у суді доказами.

За письмовою заявою потерпілої ОСОБА_2 від 18.12.2020 встановлено, що вона звернулася до поліції по факту викрадення у неї мобільного телефону марки «Нокіа» 09.12.2020 з її будинку, яку залучено як потерпілу за її заявою.

Протоколом огляду речей від 18.12.2020 встановлено, що ОСОБА_13 видала у присутності понятих мобільний телефон марки «Нокіа» моделі ТА-1203 чорного кольору, який вона отримала від ОСОБА_6 , повідомивши, що остання придбала цей телефон 09.12.2020 у ОСОБА_1 .

Вказаний мобільний телефон знаходиться у камері речових доказів відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, на який накладений арешт за ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області від 22.12.2020.

Факт володіння мобільним телефоном марки «Нокіа» моделі ТА-1203 потерпілою ОСОБА_2 підтверджений видатковою накладною від 23.07.2020, виданою на ім`я покупця ОСОБА_15 , як пояснила ОСОБА_2 цей телефон подарований їй родичами.

Вартість мобільного телефону марки «Нокіа» моделі ТА-1203 на момент вчинення кримінального правопорушення (станом на 09.12.2020) підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи від 24.12.2020 та становить 518 грн.

Протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_1 від 09.02.2021 також підтверджуються покази, надані ним у судовому засіданні про те, що 09.12.2020 близько 15 години він прийшов до ОСОБА_16 по АДРЕСА_4 і в той момент, коли ОСОБА_17 відійшла в іншу кімнату, ОСОБА_1 викрав мобільний телефон, а в подальшому його продав знайомому.

Отже, суперечливі покази потерпілої ОСОБА_2 суд сприймає як надані особою похилого віку, яка через проблеми із запам`ятовуванням не могла вказати конкретних дат, путала події злочинів.

Так, за фактом викрадення алюмінієвого бідону у потерпілої ОСОБА_2 ОСОБА_1 мається вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.03.2021, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України та мали місце саме 30.10.2020, а не у день викрадення мобільного телефону, як про те було зазначено потерпілою.

За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень доведена повністю, а дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, судимості за які в установленому законом порядку не зняті і не погашені, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Також суд приймає до уваги пом`якшуючі покарання обставини, відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Однак суд вважає, що зазначена в обвинувальному акті пом`якшуюча провину обставина, як відшкодування завданого збитку, недоведена, так як будь-якого доказу у підтвердження цієї обставини не надано ні стороною обвинувачення, ні стороною захисту, а факт виявлення органом досудового розслідування предметів злочину - мобільних телефонів потерпілих, та відсутність від потерпілих претензій до обвинуваченого - не можна вважати відшкодуванням збитків.

Крім того, суд вважає за необхідне виключити із обсягу обвинувачення таку обтяжуючу провину - як вчинення злочину повторно, так як вказана обставина є кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення за ч.2 ст.185 КК України, пред`явленого обвинуваченому.

Отже, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_18 , судом не встановлено.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення ОСОБА_1 , його особу, який на шлях виправлення не стає, маючи незняті і непогашені судимості продовжує вчиняти корисливі злочини, хоча має задовільний стан здоров`я і не позбавлений можливості покращити свій матеріальний стан, займаючись працею, отже посилання обвинуваченого на мотиви скоєння ним крадіжок через відсутність у нього коштів, суд не може прийняти як обставину, що знижує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень.

Таким чином, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі і саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження скоєння нових злочинів.

При призначенні остаточної міри покарання суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 засуджений за останнім вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.03.2021, який набрав законної сили 19.04.2021, яким остаточна міра покарання визначена у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Зі змісту вказаного вироку встановлено, що під час призначення остаточного покарання врахований попередній вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 10.02.2021, який у свою чергу призначений за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України і з вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 03.12.2020.

Таким чином, остаточну міру покарання слід призначити за сукупністю кримінальних правопорушень, відповідно до ч.4 ст.70 КК України шляхом частково складання призначених покарань за цим вироком та вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.03.2021.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.70 КК України у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, слід зарахувати покарання, відбуте обвинуваченим частково за попереднім вироком за правилами, передбаченими ст.72 КК України.

Так, ОСОБА_1 затриманий 24.02.2021 о 20 годині 40 хвилин у зв`язку з виконанням вироку Тростянецького районного суду Сумської області від 03.12.2020, перебуває під вартою у ДУ «Сумський слідчий ізолятор» до цього часу, тому у строк покарання за сукупністю кримінальних правопорушень слід зарахувати відбуте частково за попереднім вироком з 24.02.2021 по 27.04.2021 включно та строк відбуття покарання йому рахувати з часу проголошення вироку, тобто з 28.04.2021.

Підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу, обраного обвинуваченому під час підготовчого судового засідання за ухвалою суду від 05.03.2021 суд не вбачає, так як ризики, встановлені п.п.1,5 ст.177 КПК України (може переховуватись від суду чи продовжити злочинну діяльність), не відпали та жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеним ризикам.

Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні строк дії запобіжного заходу, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 30.04.2021 та останній засуджений до реального відбування покарання за попереднім вироком і наразі тимчасово утримується в умовах ДУ «Сумський слідчий ізолятор», суд, з урахуванням призначеної за даним вироком міри покарання, вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Цивільні позови не заявлені.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України та скасувати арешт, накладений на речові докази, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України.

Також суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів на загальну суму 3105 грн. 55 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 371, ч.2,3 ст.373, ст.374, ст.377 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і по цьому закону призначити покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом частково складання призначених покарань за цим вироком та вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.03.2021, остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з часу проголошення вироку - з 28.04.2021.

Зарахувати у строк покарання ОСОБА_1 , остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень за даним вироком, покарання, відбуте ним частково за попереднім вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.03.2021, з 24.02.2021 (день затримання) по 27.04.2021 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, строк тримання під вартою рахувати із 28.04.2021 р..

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , без місця реєстрації, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта на загальну суму у розмірі 3105 (три тисячі сто п`ять) грн. 55 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області від 18.12.2020, 22.12.2020, 24.12.2020, 17.02.2021 та речові докази після набрання вироком законної сили:

-мобільний телефон марки «Samsung», моделі «GT-C3520» - повернути власнику ОСОБА_3 ;

-мобільний телефон марки «NOKIA», моделі ТА-1203 - повернути власнику ОСОБА_2 ;

-мобільний телефон марки «ZTE Blade А5 2019» - повернути власнику ОСОБА_5 ;

-мобільний телефон білого кольору з кнопками марки «Mu phone», моделі «М 7700» - повернути власнику ОСОБА_7 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 , який перебуває під вартою - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.С. Линник