Рішення № 96629307, 28.04.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/905/21

2-др/583/14/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2021 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка заяву представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Цуркана Віктора Івановича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Охтирський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2021 представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Цуркан В.І. звернувся до суду із зазначеною заявою, відповідно до якої просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат шляхом стягнення з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат на загальну суму 5054,00 грн. Вимоги вмотивовані тим, що заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08.04.2021 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований у реєстрі за № 31014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором, стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1362,00 грн. При ухваленні вказаного рішення суду від 08.04.2021 питання стягнення судових витрат у вигляді правничої допомоги не вирішено, що і стало підставою для звернення до суду з відповідною заявою.

21.04.2021 надійшли заперечення представника АТ «Ідея Банк», відповідно до яких останній вважав, що заява представника позивача про розподіл судових витрат повинна бути залишена судом без розгляду, оскільки підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правову допомогу немає. Свою позицію представник відповідача обґрунтував тим, що відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому зі змісту позовної заяви та додатків до неї ОСОБА_1 та її представник не надали до суду доказів у підтвердження реальності понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи. Крім того, у тексті позовної заяви від 09.03.2021 ОСОБА_1 та її представником, у порушення ч. 8 ст. 141 ЦПК України, не було зроблено заяви про бажання подати відповідні докази про понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у цій справі. Разом з тим, відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до жодного з видів правничої допомоги не можуть бути віднесені: формування документальних додатків до позовної заяви та їх документальне оформлення відповідно до вимог процесуального законодавства та формування позовної заяви з додатками та реєстрація позовної заяви з додатками в суді, які намагається включити до витрат на професійну правничу допомогу представник позивача та стягнути з АТ «Ідея Банк». Також зазначив, що АТ «Ідея Банк» не отримувало від представника позивача жодної іншої заяви по суті, окрім самої позовної заяви у цій справі, а відтак не зрозуміло за підготовку, якої заяви по суті від 07.04.2021 представник позивача намагається стягнути з АТ «Ідея Банк» 1350,00 грн. Відтак, на переконання представника відповідача, згідно п. 4, 5, 7 акту приймання-передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу (детальний опис) представник позивача на суму 1800,00 грн. не відносяться до витрат на професійну правничу допомогу, а тому не можуть відшкодовуватися позивачу за рахунок відповідача. Крім того, представником позивача не надано доказів у підтвердження понесення позивачем витрат, які б відповідали Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи у судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08.04.2021 у справі №583/905/21, провадження № 2/583/397/21 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований у реєстрі за № 31014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором № Z02.20717.004701579 від 22.12.2018 зі складовими у вигляді строкового основного боргу у розмірі 22309,51 грн.; простроченого основного боргу – 8801,03 грн.; прострочених процентів – 2064,32 грн.; строкових процентів – 50,67 грн.; визначеної строкової плати за обслуговування кредиту у розмірі 506,21 грн.; визначеної простроченої плати за обслуговування кредиту – 5430,21 грн.; пені у розмірі 35,54 грн. та 1900,00 грн. оплати за вчинення виконавчого напису на загальну суму стягнення у розмірі 41097,49 грн., стягнуто на користь ОСОБА_1 1362,00 грн сплачених судових витрат (а.с. 145-148).

Встановлено, що при ухваленні рішення судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом та витрат, пов`язаних з наданням доказів.

Так представником позивачки ОСОБА_1 - адвокатом Цурканом В.І. на підтвердження понесення витрат, у порядку та у строки, визначені ч.8 ст. 141 ЦПК України, до суду подано договір про правничу допомогу від 09.03.2021; акт приймання-передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу (детальний опис) від 07.04.2021, згідно якого на підставі договору про правничу допомогу від 09.03.2021 ним надано послуги ОСОБА_1 , загальна вартість яких склала 5000,00 грн, зокрема, за консультацію з правових питань щодо вирішення спору, ознайомлення з матеріалами, які надійшли поштою на адвокатські запити, в тому числі з використанням АСПС Міністерства юстиції України; підготовку та оформлення позовної заяви до суду; формування документальних додатків до позовної заяви та їх документальне оформлення відповідно до вимог процесуального законодавства; формування позовної заяви з додатками та реєстрація позовної заяви з додатками в суді; підготовку, формування та подання для реєстрації до суду заяви пор забезпечення позову; підготовку заяви по суті спору; правовий супровід з надання правничої допомогу та процесуального представника при розгляді цивільної справи; поштові квитанції про надіслання доказів правничої допомоги до учасників справи на загальну суму 54,00 грн., а також розрахункову квитанцію форми № РК-1 серія ЦВІ № 9-03/2021 від 09.03.2021 на суму 5000,00 грн щодо оплати ОСОБА_1 за надану їй правничу допомогу адвокатом Цурканом В.І. (а.с. 154-162).

Згідно вимог ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Згідно вимог до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 Цивільного процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного Цивільного суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

Заперечення представника відповідача щодо завчасно не заявлення сторони позивача про бажання подати відповідні докази про понесення витрат на професійну правничу допомогу спростовуються матеріалами справи, зокрема, позовною заявою, де позивачем зазначено суму попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, та поданою заявою щодо судових витрат на правничу допомогу від 07.04.2021, відповідно до якої представник позивача повідомив, що протягом 5-ти днів надасть додаткові докази витрат на правничу допомогу адвоката із заявою про розподіл судових втрат з відповідними доказами.

Крім того, згідно договору про правничу допомогу від 09.03.2021, укладеного між адвокатом Цурканом В.І. та ОСОБА_1 , сторони дійшли згоди про внесення оплати за правове супроводження по суті і у межах даного договору в розмірі 5000,00 грн. одноразового внеску, на підтвердження чого наданий акт приймання передачі виконаних робіт за договором про правничу допомогу в межах сплаченої суми.

Зважаючи на те, що представником відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не подано, а у суду відсутні правові підстави для самостійного зменшення розміру судових витрат, понесених позивачкою за отримання правової допомоги, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача заявлені позивачкою до стягнення судові витрати у повному обсязі.

Водночас, проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачці адвокатом Цурканом В.І. послуг, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що про те, що зазначений представником позивачки ОСОБА_1 – адвокатом Цурканом В.І. розмір судових витрат на правничу професійну допомогу в сумі 5000,00 грн обґрунтований належним чином.

Таким чином, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про стягнення судових витрат, понесених позивачкою на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки у зв`язку із задоволенням позовних вимог в сумі 5000 грн. та поштові витрати в сумі 54,00 грн.

Керуючись ст. ст.133,137,140, 141 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Цуркана Віктора Івановича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Охтирський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати в розмірі 5054 (п`ять тисяч п`ятдесят чотири) гривни 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів в порядку ст. 354 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерного товариства «Ідея-Банк», місце знаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11, ЄДРПОУ 19390819.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: вул. Мала Житомирська, 6/5, м. Київ, номер свідоцтва 7921.

Третя особа - Охтирський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), місцезнаходження: вул. Снайпера, 3, м. Охтирка, Сумська область, код ЄДР 34802639.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко