Рішення № 96628287, 19.04.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4252/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального закладу "Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву", м. Харків 3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до Фізичної особи-підприємця Сорока Катерина Сергіївна, м. Харків про розірвання договору та стягнення 9549,22 грн. за участю представників:

позивача - Андрійко О.В.

відповідача - Корнієнко О.В.

3-ї особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад "Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Сорока Катерина Сергіївна (відповідач) згідно якої просить суд:

- розірвати договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4685 від 12.01.2012 року, укладений між Комунальним закладом «Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву» (ЄДРПОУ 22704322) та Фізичною особою - підприємцем Сорока К.С (РНОКПП НОМЕР_1 ) та зобов`язати Фізичну особу - підприємця Сорока К.С (РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити нежитлові приміщення загальною площею 8,0 кв.м (далі - Майно), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 55-Б та знаходиться на балансі КЗ «Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву»;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Сороки К.С. (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального закладу «Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву» (ЄДРПОУ 22704322) 9 549, 22 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот сорок дев`ять грн. 22 коп.), з яких: 7 731,95 грн. - основна сума заборгованості за оренду приміщення; 262, 18 грн. - пеня у розмірі; 157,20 грн. - сума 3% річних; 487,27 грн. - плата за землю; 910,62 грн. - плата за утримання орендованого приміщення.

В обґрунтування позову позивач посилається на факт порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4685 від 12.01.2012 та наявність підстав для розірвання договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.01.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, залучено Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального мана Харківської міської ради до участі у справі в якості 3-ї особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, призначено підготовче засідання.

3-я особа, через канцелярію суду 20.01.2021 за вх.№ 1361, надала письмові пояснення, згідно яких просила суд прийняте законне та обґрунтоване рішення, яке б не порушувало прав третіх осіб.

Відповідач, через канцелярію суду 17.02.2021 за вх.№ 3966, надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач вказував, що згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України він був звільнений від сплати орендної плати в спірний період, оскільки не мав можливості користуватися майном у зв`язку із введенням карантину.

У підготовчому засіданні 18.02.2021, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 15.03.2021 о 15:30.

Позивач, через канцелярію суду 10.03.2021 за вх.№ 5587, надав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій вказував, що доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими, недоведеними, протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача.

Відповідач, через канцелярію суду 15.03.2021 за вх.№ 5881, надав письмові заперечення на відповідь на відзив, згідно яких просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому у запереченнях відповідач зазначав, що обставини введення карантинних обмежень є загальновідомими, тому не потребують доказування. Доказами, що надані відповідачем до матеріалів справи (наказ № 53 від 12.03.2020 та лист № 330 від 20.08.2020 позивача), у їх взаємозв`язку із загальновідомими обставинами запровадження карантинних обмежень, підтверджено те, що на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України орендар звільняється від сплати орендної плати у зв`язку із неможливістю використання орендарем майна внаслідок рішень третіх осіб.

У підготовчому засіданні 15.03.2021, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.04.2021 о 12:30.

У судовому засіданні 01.04.2021, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи по суті на 19.04.2021 о 12:00.

Представник позивача у судовому засіданні 19.04.2021 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.04.2021 проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12 січня 2012 року між Комунальним закладом «Міська спеціалізована дитячо- юнацька спортивна школа Олімпійського резерву» (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Сорока К.С. (орендар), було укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4685 (надалі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 8,0 кв.м (далі - Майно), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 55-Б та знаходиться на балансі КЗ «Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву».

Відповідно до п 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення чотирьох торговельних автоматів, що відпускають продовольчі товари.

Згідно п. 3.2. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 р. № 566/11. Ставка орендної плати складає 9 %.

Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця

Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (п. 3.6. договору).

Відповідно до п. 3.7. орендна плата перераховується 70 % на поточний рахунок орендодавця 35421002002541 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код 22704322 та 30 % на бюджетний рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області.

Окрім сплати орендної плати, відповідно до умов п. 4.9. та 4.10. договору, орендар зобов`язувався відшкодовувати орендодавцю плату за землю своєчасно на умовах та в строки, що встановлені Законом України «Про плату за землю» пропорційно тій частині будівлі, яку він орендує та укласти в термін не більше шести місяців з дати підписання акту приймання-передачі з орендодавцем договір на відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

У відповідності до п. 4.10. договору між сторонами було укладено договір № 13/01/18 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна і надання комунальних послуг орендарю від 13.01.2018 року зі строком дії до 12.12.2020.

Відповідно до п. 10.1. договору, даний договір оренди діяв до 12 січня 2013 року.

Згідно з додатковими угодами до цього договору, дію укладеного між сторонами договору оренди було неодноразово продовжено та згідно з останнім висновком вартості майна, вартість об`єкту оренди станом на 08.04.2015 р. складає 75100 (сімдесят п`ять тисяч сто) грн., а розмір орендної плати з січня 2015 року складає 563,25 грн. без ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до акту прийому-передачі від 12.01.2012 року передав відповідачу у користування майно, визначене договором оренди № 4685 від 12.01.2012 р. У додатках до договору позивачем також було визначено розмір орендної плати з січня 2015 року у розмірі 563,25 грн. без ПДВ.

Згідно позову позивач вказує, що в порушення умов укладеного між сторонами договору, починаючи з березня 2020 року та по грудень 2020 року, орендар фактично користуючись орендованим приміщенням, свідомо не сплачує орендну плату та відповідні до нього платежі (плату за утримання орендованого нерухомого майна і надання комунальних послуг та плату за землю), у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість за вказаний період.

Зокрема, з даних бухгалтерського обліку вбачається, що за користування орендованим приміщенням за договором оренди № 4685 від 12.01.2012 у орендаря існує заборгованість за період з березня 2020 року по грудень 2020 року в частині перерахування 70% орендної плати на поточний рахунок орендодавця (пункти 3.7. та 4.4. договору) у розмірі 7731,95 грн. Основна сума заборгованості складає: за березень 2020 р. - 681, 01 грн.; за квітень 2020 р. - 686,46 грн.; за травень 2020 р. - 681,03 грн.; за червень 2020 р. - 689,90 грн.; за липень 2020 р. - 685,76 грн.; за серпень 2020 р. - 684,39 грн.; за вересень 2020 р. - 675,37 грн.; за жовтень 2020 р. - 1614, 87 грн.; за листопад - грудень 2020 р. - 1333,16 грн.

Також, позивач зазначає, що ФОП Сорока К.С. порушила вимоги п. 4.10 вищеназваного договору та умови укладеного між сторонами договору № 13/01/18 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна і надання комунальних послуг орендарю від 13.01.2018 р. та створила заборгованість за відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та комунальних послуг у розмірі 910,62 грн.

Крім того, в порушення п. 4.9. договору, у орендодавця існує заборгованість за відшкодування орендодавцю плати за землю на умовах та в строки, що встановлені законодавством України пропорційно тій частині будівлі, яку він орендує, а саме 487,27 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за період березень-грудень 2020 року згідно договору оренди нежитлових приміщень (будівлі) № 4685 від 12.01.2012 складає 9129,84 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 16.04.2020 р., 14.05.2020 р., 04.06.2020 р., 13.07.2020 р., 11.08.20, 11.09.2020 р., 13.10.2020 р., 16.11. 2020 р., 11.12.2020 р. та довідкою про заборгованість Управління з питань фізичної культури та спорту КЗ «Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву» Харківської міської ради Харківської області № 498 від 15.12.2020 р. з додатками.

Втім, відповідач свою заборгованість перед позивачем станом на момент розгляду справи не погасив. Вказані обставини свідчать про порушення ФОП Сорока К.С. прав та охоронюваних законом інтересів КЗ «Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву».

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

На підтвердження неможливості користування майном відповідач посилається на Постанову КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211, якою з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин. Також, відповідачем надано наказ директора КЗ МСДЮСШОР від 12.03.2020 №53, яким призупинено навчально-тренувальний процес, проведення змагань, масових заходів в приміщеннях та на території КЗ МСДЮСШОР; лист КЗ МСДЮСШОР від 20.08.2020 №330. Крім того, відповідач стверджує, що позивачем чинилися перешкоди в користуванні орендованим майном у період з 12.03.2020 по 24.01.2021.

Зі змісту частини шостої статті 762 ЦК України змісту вбачається, що обов`язковою умовою застосування цієї норми є абсолютна об`єктивна неможливість користування орендованим майном. Користування майном з певними обмеженнями, користування із меншою економічною ефективністю (або навіть збитковістю), користування за цільовим призначенням, але не у звичний спосіб тощо самі по собі не означають неможливості користування майном в розумінні частини шостої статті 762 ЦК України.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.ст. 13, 74 ГПК України).

Отже, відповідач повинен надати докази на підтвердження об`єктивної неможливості користування майном. Проте, відповідачем цей тягар доказування не витриманий – доказів неможливості користування майном не надано.

Наказ про зупинення навчально-тренувального процесу, проведення змагань, масових заходів в приміщеннях та на території КЗ МСДЮСШОР свідчить про наявність об`єктивної перешкоди у проведенні саме цих названих заходів. Проте, згідно п.1.2. договору цільовим призначенням майна є розміщення чотирьох торговельних автоматів, що відпускають продовольчі товари, а не проведення змагань чи інших масових заходів. Заборони на розміщення торговельних автоматів, наказ директора КЗ МСДЮСШОР від 12.03.2020 №53 не містить. Не містить їх і постанова КМУ від 11.03.2020 №211 та інші нормативні акти.

Такі обставини свідчать про те, що відповідач мав об`єктивну можливість користування майном за цільовим призначенням.

Твердження відповідача про не допуск до приміщення також не підтверджені документально. Доказів того, що рішення про не допуск до майна було ухвалено саме компетентними особами КЗ МСДЮСШОР суду також не надано. Відсутні докази оскарження дій позивача в цій частині у встановленому чинним законодавством порядку. З цих причин суд приходить до висновку про те, що ці докази не відповідають вимогам достатності, належності, достовірності, вірогідності доказів визначеним статтями 74, 76, 77, 78 ГПК України.

Наведений вище висновок суду узгоджується із статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" якою визначено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. А також із правовою позицію Верховного Суду в аналогічних правовідносинах висловлену в постанові від 13.08.2019 у справі №914/70/18, постанові від 22.05.2019 у справі №914/1248/18, постанові від 18.12.2018 у справі №910/7495/16.

Наведені обставини приводять суд до висновку про те, що правові підстави для звільнення відповідача від сплати орендної плати та зменшення орендної плати відсутні. Також, відсутні правові підстави для звільнення відповідача від сплати плати за землю та плати за утримання орендованого приміщення.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши розрахунок позивача заборгованості ФОП Сорока К.С. по оплаті за 2020 рік, господарський суд дійшов висновку, що основна сума заборгованості за оренду приміщення у розмірі 7731,95 грн., плата за землю у розмірі 487,27 грн. та плата за утримання орендованого приміщення у розмірі 910,62 грн. за березень - грудень 2020 року підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 7.3. договору, у разі прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення нені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Згідно п. 3.10. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь орендодавця та міського бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, умови пунктів 3.10., 7.3. договору щодо нарахування пені, господарським судом була перерахована сума пені та встановлено, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 199,15 грн. за період з 16.04.2020 по 15.12.2020.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на положення ст. 625 ЦК України, судом була перерахована сума 3% річних та встановлено, що з відповідача підлягає стягненню сума 3% річних у розмірі 154,64 грн.

Згідно пункту 7.2. договору орендодавець має право вимагати розірвання цього договору та відшкодування збитків, якщо:

- орендар користується майном всупереч договору або призначенню майна;

- орендар без дозволу орендодавця та управління передав майно або його частину у користування іншій особі;

- орендар своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження майна;

- орендар не приступив до проведення капітального та інших видів ремонту майна у встановлений відповідними дозволами термін;

- у разі внесення орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі;

- якщо орендар не виконує п.п. 3.5., 3.6., 3.7., 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.6., 4.7., 4.8., 4.9., 4.10., 4.11., 4.12., 4.16., 4.17., 4.18., 4.20., 4.23.

Як встановлено вище, заборгованість з орендної плати за договором оренди № 4685 від 12.01.2012 за період з березня 2020 року по грудень 2020 року не сплачувався відповідачем, тобто останній не вносив орендну плату більш ніж 3 місяці поспіль, що є порушенням пунктів 3.7. та 4.4. договору та підставою для розірвання договору.

Положеннями ч. 1 ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Із цими положеннями кореспондується норма ч. 1 ст. 188 ГК України, якою також встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, позовні вимоги у справі щодо розірвання договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4685 від 12.01.2012 року та зобов`язання відповідача звільнити нежитлові приміщення підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

В силу статті 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 4189,73 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4685 від 12.01.2012 року, укладений між Комунальним закладом “Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву” (код ЄДРПОУ 22704322) та Фізичною особою - підприємцем Сорока Катерина Сергіївна (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Сороку Катерину Сергіївну ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звільнити нежитлові приміщення загальною площею 8,0 кв.м., яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 55-Б.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сороки Катерини Сергіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Комунального закладу "Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву" (61060, м. Харків, пр. Петра Григоренка, буд. 2, код ЄДРПОУ 22704322) 7731,95 грн. основної суми заборгованості за оренду приміщення; 199,15 грн. пені; 154,64 грн. 3% річних; 487,27 грн. плати за землю; 910,62 грн. плати за утримання орендованого приміщення та 4189,73 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "29" квітня 2021 р.

Суддя А.М. Буракова

справа № 922/4252/20