Рішення № 96628175, 27.04.2021, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/229/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянув матеріали справи

за позовом: Головного управління пенсійного фонду України Рівненської області

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Смизький центр первинної медико-санітарної допомоги"

про: стягнення коштів в сумі 3 573,22 грн.

секретар судового засідання: Коваль С.М.;

представники:

від позивача: Джус Г.Л.;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ

Головне управління пенсійного фонду України Рівненської області звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Смизький центр первинної медико-санітарної допомоги" про стягнення надміру виплаченої пенсії в розмірі 3 573,22 грн.

Стислий виклад позицій позивача та відповідача

Позивач позовні вимоги аргументує тим, що з 31 березня 1998 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком. До управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, із поданням про перерахунок пенсії від 31 травня 2006 року звернулася Смизька дільнича лікарня, правонаступником якої є Комунальне некомерційне підприємство "Смизький центр первинної медико-санітарної допомоги" Смизької селищної ради стосовно ОСОБА_1 .

При цьому для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 були враховані Індивідуальні відомості про застраховану особу за 2005 рік з позначкою "початкова" із заробітною платою по вказаній застрахованій особі загальною сумою 7 790,51грн.

Пізніше, 08 травня 2008 року відповідач подав до Пенсійного фонду індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з позначкою "коригуюча" за 2005 рік, водночас зазначив розмір заробітної плати 4 345,22 грн.

Відтак, на переконання позивача, страхувальник завдав шкоди державі в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Недостовірні відомості при поданні індивідуальних відомостей про застраховану особу призвели до збільшення розміру коефіцієнта заробітної плати за 2005 рік при обчисленні розміру під час перерахунку пенсії відповідно до подання відповідача від 31 травня 2006 року. Таким чином, переплата пенсії за період з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2018 року становить 3 573,22 грн. Водночас вина чи зловживання застрахованої особи ОСОБА_1 відсутні.

Відповідач відзиву на позовну заяву з викладенням своєї правової позиції суду не надав. А проте звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі відповідача за наявними у матеріалах справи документами.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до слухання на 27 квітня 2021 року.

26 квітня 2021 року відповідачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

27 квітня 2021 року позивачем подано клопотання про поновлення процесуального строку для подання доказів, відповідно до змісту якого позивач просить суд долучити до матеріалів справи індивідуальні дані на застраховану особу за 2005 рік, що підтверджує факт подання відповідачем коригуючої форми індивідуальних даних на застраховану особу.

Відповідно до вимог статті 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з правилами частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з нормами статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оскільки позивачем не надано обґрунтувань неможливості подання нового доказу в порядку та строки встановлені статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, та відповідно не обґрунтовано поважності причин пропуску процесуального строку, суд відмовляє в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, відповідач повідомлений про місце дату та час розгляду справи.

Явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Як видно з матеріалів справи, до управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, із поданням про перерахунок пенсії від 31 травня 2006 року звернулася Смизька дільнича лікарня, правонаступником якої є Комунальне некомерційне підприємство "Смизький центр первинної медико-санітарної допомоги" Смизької селищної ради стосовно ОСОБА_1 , про що свідчить розпорядження №164153 від 15 червня 2006 року.

За твердженнями позивача, для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 були враховані індивідуальні відомості про застраховану особу за 2005 рік з позначкою "початкова" із заробітною платою по вказаній застрахованій особі загальною сумою 7 790,51 грн. (а.с. 5).

08 травня 2008 року відповідач подав до Пенсійного фонду індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з позначкою "коригуюча" за 2005 рік. Водночас вказані індивідуальні відомості містять коригуючу інформацію стосовно суми нарахованого заробітку за 2005 рік, розмір якої відповідачем зазначено у сумі 4 345,22 грн.

На переконання позивача, страхувальник порушив вимоги порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначеного відповідно до Закону України "про загальнообов`язкове пенсійне страхування" та завдав шкоди державі в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Недостовірні відомості при поданні вищезазначених індивідуальних відомостей про застраховану особу призвели до збільшення розміру коефіцієнта заробітної плати за 2005 рік при обчисленні розміру під час перерахунку пенсії відповідно до подання відповідача від 31 травня 2006 року. Таким чином, переплата пенсії за період з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2018 року становить 3 573,22 грн.

26 квітня 2018 року управлінням з координації та контролю за виплатою пенсії Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області надіслано Дубенському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Рівненської області повідомлення про виникнення переплати пенсії внаслідок коригування стажу і заробітку за період з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2018 року в сумі 3 573,22 грн.

Згідно з актом Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління пенсійного фонду №25 від 20 листопада 2020 року, складеним за результатами проведення позапланового (планового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування щодо Комунального некомерційного підприємства "Смизький центр первинної медико-санітарної допомоги" встановлено, що при перевірці первинних документів книг по нарахуванню заробітної плати (особових рахунків), встановлено невідповідність сум нарахованого доходу застрахованої особи та суми нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в первинних документах з поданими звітами за 2005 рік щодо застрахованої особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року (а.с. 9-19).

Відтак позивач вказує, що встановлення факту надміру виплаченої пенсії в розмірі 3 573,22 грн. шляхом подання недостовірних даних, які зазначені в індивідуальних відомостях ОСОБА_1 , стали підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із нарахуванням та виплатою пенсійного забезпечення, зокрема позивач вказує, що відповідачем подано недостовірні відомості щодо розміру нарахованої працівнику заробітної плати. Позивач стверджує, що у зв`язку з такими діями відповідача позивач здійснив переплату пенсії, що на переконання останнього є шкодою.

За змістом статті 92 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина, основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.

Згідно з правилами частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно з положеннями частини 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з приписами пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1)), до заяви про призначення пенсії за віком додаються для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно з положеннями пункту 1.3. Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 10.06.2004 N 7-6 ), який був чинний станом на час подання звітності, звітність страхувальників до системи персоніфікованого обліку подається у такому порядку та в такі строки: страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік. Перелік форм документів первинної звітності до СПОВ наведено у розділі 2 цього Порядку; протягом поточного року в комплекті документів, необхідних для призначення пенсії, страхувальник надає територіальному органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації усі відсутні у СПОВ відомості про застраховану особу-заявника за період роботи у страхувальника до дати формування заяви на призначення пенсії; у разі виявлення недостовірних відомостей, які подані та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, страхувальник подає до відповідного територіального органу Пенсійного фонду необхідні коригуючі або скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних звітів про застраховану особу. На підставі поданого документа з позначкою "коригуюча" у системі персоніфікованого обліку відбувається технологічна заміна попередньо накопичених відомостей в обліковій картці особи на актуальні відомості, що подані страхувальником у документі з позначкою "коригуюча".

Як встановив суд, 08 травня 2008 року відповідач подав до Пенсійного фонду індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з позначкою "коригуюча" за 2005 рік. Водночас вказані індивідуальні відомості містять коригуючу інформацію стосовно суми нарахованого заробітку за 2005 рік, розмір якої відповідачем зазначено у сумі 4 345,22 грн.

Враховуючи викладене, позивач вказує, що відповідач порушив вимоги пунктів 1.3., 1.4. Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Недостовірні відомості при поданні індивідуальних відомостей про застраховану особу призвели до збільшення розміру коефіцієнта заробітної плати за 2005 рік при обчисленні розміру при перерахунку пенсії відповідно до подання відповідача від 31 травня 2006 року. Таким чином, переплата пенсії за період з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2018 року становить 3 573,22 грн.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду у спосіб зокрема відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльність особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків (шкоди), їх наявності та розміру; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не наступає.

У даному випадку мають місце (є доведеними) усі чотири елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для притягнення відповідача до такої відповідальності як відшкодування майнової шкоди.

Протиправна поведінка відповідача полягала у видачі недостовірних відомостей щодо розміру заробітної плати ОСОБА_1

Майнова шкода, завдана управлінню Пенсійному фонду України протиправною поведінкою відповідача, полягає у витратах Пенсійного фонду України на виплату ОСОБА_1 3 573,22 грн. надмірно виплаченої пенсії.

Причинний зв`язок між завданою управлінню Пенсійному фонду України майновою шкодою і протиправною поведінкою відповідача полягає у тому, що саме внаслідок подання відповідачем недостовірної інформації, позивачем нараховано і виплачено фізичній особі 3 573,22 грн. надмірної пенсії.

Також, на переконання суду, відповідач, подаючи нову (коригуючу) інформацію про заробітну плату, з урахуванням якої було перераховано розмір пенсійної виплати та виведено переплату пенсії у сумі 3 573,22 грн., такими діями фактично визнав свою вину.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Пунктом 2 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4, визначено, що переплатою пенсій та грошової допомоги є сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Зі змісту зазначених норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядку, суд робить висновок, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Згідно з положеннями частини 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини 18 статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" посадові особи суб`єктів солідарної системи та накопичувальної системи пенсійного страхування, винні в порушенні законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, несуть адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Таким чином суд вважає, що відповідальність за достовірність даних які були подані для визначення розміру пенсії щодо сум заробітної плати несе саме відповідач.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності набуття особою права власності на виплачену позивачем (суб`єктом владних повноважень) надміру виплаченого розміру пенсії та стягнення цієї суми, цей спір носить приватно-правовий, а не публічний характер і його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів. Висновки щодо належності справ даної категорії висловлював Верховний Суд у постанові від 01.11.2018 №241/1152/15-а.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

За результатами вирішення цього спору суд зробив висновок про наявність підстав для стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Смизький центр первинної медико-санітарної допомоги" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надміру виплаченого розміру пенсії у сумі 3 573,22 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно з частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що суд зробив висновок про задоволення позову, судовий збір в розмірі 2 270,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Смизький центр первинної медико-санітарної допомоги" Смизької селищної ради (35680, Рівненська область, Дубенський район, смт. Смига, провул. Парковий 5, код ЄДРПОУ 41103874) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка 7, код ЄДРПОУ 21084076) 3 573 (три тисячі п`ятсот сімдесят три) грн. 22 коп. розміру надміру виплаченої пенсії та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Позивач (Стягувач): Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка 7, код ЄДРПОУ 21084076).

Відповідач (Боржник): Комунальне некомерційне підприємство "Смизький центр первинної медико-санітарної допомоги" Смизької селищної ради (35680, Рівненська область, Дубенський район, смт. Смига, провул. Парковий 5, код ЄДРПОУ 41103874).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 29 квітня 2021 року.

Суддя Качур А.М.