Рішення № 96627832, 14.04.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2021 справа № 914/2930/20

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Бернацької Л.В., розглянувши матеріали

за позовом: Приватного підприємства фірми “НАІС”, м. Івано-Франківськ,

до відповідача: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,

предмет позову: зобов`язання оголосити та провести аукціон на продовження договору оренди нежитлового приміщення,

підстава позову: неправомірна відмова у орендарю в продовженні договору оренди,

за участю представників:

позивача: не з`явився,

відповідача: Чернобай Сергій Сергійович - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність від 11.01.2021 року,

ПРОЦЕС

11.11.2020 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства фірми “НАІС” до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про зобов`язання оголосити та провести аукціон на продовження договору оренди нежитлового приміщення.

Ухвалою суду від 17.11.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 07.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відводів складу суду сторонами не заявлено.

Відзив на позовну заяву не подано.

Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, 03.02.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, а у судовому засіданні 10.03.2021 року закрито підготовче провадження.

У судове засідання 14.04.2021 року з`явися представник відповідача. Представник позивача у судове засідання не з`явися, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином під розписку в попередньому судовому засіданні, проте, участь представників сторін у судове засідання 14.04.2021 року судом обов`язковою не визнавалась.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи наведене, неявка представника позивача є такою, що не перешкоджає розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 14.04.2021 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Спір між сторонами виник внаслідок відмови відповідачем продовженні договору оренди приміщення. Відповідно, позивач просить зобов`язати Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради оголосити та провести аукціон на продовження договору оренди нежитлового приміщення першого поверху під індексом 2а загальною площею 18,0 м за адресою м. Львів, вул. Я. Стецька, 3; в оголошенні про проведення аукціону зазначити інформацію про те, що Приватне підприємство фірма «НАІС» має переважне право на продовження такого договору оренди.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

03.10.2018 року Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (надалі по тексту рішення – відповідач, згідно з договором - орендодавець) та Приватне підприємство фірма «НАІС» (надалі по тексту рішення – відповідач, згідно з договором - орендар) уклали договір оренди № Г-11439-18 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об`єкт оренди), що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємство « 4-та міська клінічна лікарня м. Львова», (надалі балансоутримувач). Об`єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Я. Стецька, 3, загальною площею 18,0 м2, - перший поверх 18,00 кв.м.

Відповідно до п. 2.1 договору об`єкт оренди орендар буде використовувати для аптечного пункту.

18.06.2020 року Приватне підприємство фірма «НАІС» звернулась до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради із заявою про продовження договору оренди на новий термін об`єкта, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Я. Стецька, 3, загальною площею 18,0 м2. До заяви долучено документи, зазначені в переліку: копія Статуту, довідка з банку, наказ про призначення директора, копія паспорта, копія свідоцтва ПДВ, виписка, ліцензія.

Відповідно до наказу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 463-0 від 31.07.2020 року про відмову орендарю в продовженні договору оренди здійснено посилання на заяву Приватного підприємства фірми “НАІС” від 24.06.2020 року.

Зі змісту наказу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 31.07.2020 року вбачається, що у продовженні договору оренди № Г-11439-18 від 03.10.2018 року, укладеного з Приватним підприємством фірмою «НАІС» на нежитлове приміщення першого поверху під індексом 2а, загальною площею 18,0 кв. м, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Я. Стецька, 3 для аптечного пункту, відмовлено у зв`язку із відсутністю листа-згоди управління охорони здоров`я. Серед іншого, наказано Відділу регулювання орендних відносин повідомити орендаря про відмову у продовженні договору оренди та необхідності здачі орендованого приміщення по акту-приймання передачі орендарю.

Як вбачається із листа позивача від 25.09.2020 року, він звертався до відповідача із проханням повідомити, чи було Управлінням комунальної власності прийнято рішення щодо заяви про продовження договору оренди від 18.06.2020 року, і якщо так - надати його копію; якщо було прийнято рішення про продовження дії договору - надіслати примірники договору оренди зазначеного приміщення на наступний строк для розгляду та підписання; якщо ж за результатами розгляду заяви було прийнято рішення про відмову у продовженні договору оренди - надати обґрунтування такого рішення із зазначенням відповідних підстав для відмови; у випадку відмови у задоволенні заяви про продовження договору оренди без проведення аукціону - повідомити, чи було прийнято рішення про оголошення аукціону на право оренди зазначеного приміщення, і якщо так - надати копію зазначеного рішення. Позивач у вказаному листі ствердив, що в серпні отримав лист від імені заступника начальника Управління комунальної власності Лілії Сторож, але не підписаний нею, у якому, зокрема зазначалося, що Управління комунальної власності у зв`язку з відсутністю листа-згоди управління охорони здоров`я Львівської міської ради щодо надання дозволу на оренду зазначеного вище приміщення «позбавлене можливості позитивно вирішити питання по суті звернення та повертає поданий пакет документів», у той же час жодних документів до цього листа додано не було.

У відповідь на такий лист відповідач надав відповідь від 28.10.2020 року, згідно з якою повідомлено, що було винесено наказ від 31.07.2020 № 463-0 про відмову в продовженні договору оренди. Також повідомлено, що рішення про продовження договору оренди від 03.10.2018 № Г-11439-18 шляхом проведення аукціону не приймалося. Повідомлено, що лист від 03.08.2020 № 2302-вих-59304, підписаний електронним цифровим підписом заступника начальника управління, надісланий позивачу помилково, тому було надіслано лист від 07.08.2020 року, в якому зазначено, що лист від 03.08.2020 № 2302-вих-59304 не брати до уваги.

Докази повернення об`єкта оренди орендарем у матеріалах справи відсутні.

Дані факти матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовувались.

ВИСНОВКИ СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено вище та не спростовано відповідачем, внаслідок укладення 03.10.2018 року договору оренди між сторонами виникли правовідносини оренди комунального нерухомого майна.

Відповідно до п. 4.1 договору термін договору оренди визначений на 2 роки з 03 жовтня 2018 року до 03 жовтня 2020 року включно.

Відповідно до п. 4.5 договору орендар, який належно виконує свої обов`язки за цим договором, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. Орендар, який має намір скористатися таким правом, повинен повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди нерухомого майна через скерування на адресу управління комунальної власності департаменту економічної політики заяви з документами у порядку, визначеному відповідними нормативними документами міської ради.

Суд звертає увагу, що станом на червень 2020 року, коли позивач реалізував право на продовження договору оренди, діяла нова редакція закону «Про оренду державного та комунального майна». Порядок продовження договору оренди регламентовано ст. 18 вказаного Закону.

Так, відповідно до вказаної норми продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Частиною другою цієї статті передбачено випадки, коли договори можуть бути продовжені без проведення аукціону і такими, є договори, укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Сторонами не доведено наявності однієї із передбачених Законом підстав, яка б дозволяла продовжувати договор оренди без аукціону. Відтак, діючий на червень 2020 року договір оренди підлягав продовженню за правилами, передбаченими для продовження договорів на аукціоні.

Частиною третьою ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Крім цього, на червень 2020 року був чиним Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. N 483 (надалі по тексту рішення - Порядок). Порядком деталізовано порядок продовження договору за результатами аукціону та без проведення аукціону.

Так, відповідно до п. 143 Порядку орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Як встановлено вище, 18.06.2020 року Приватне підприємство фірма «НАІС» звернулась до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради із заявою про продовження договору оренди на новий термін об`єкта, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Я. Стецька, 3, загальною площею 18,0 м2. Наданий бланк заяви не містить дати вчинення такої, проте, сторонами не заперечується, що така була подана у червні 2020 року. Більше того, позивачем подано докази надіслання додатків до заяви 18.06.2020 року. Крім цього, відповідно до наказу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 463-0 від 31.07.2020 року по відмову орендарю в продовженні договору оренди здійснено посилання на заяву Приватного підприємства фірми “НАІС” від 24.06.2020 року. Тому очевидно, що позивач повідомив відповідача про намір продовжити дію договору оренди завчасно до закінчення строку дії такого, а відповідно дотримано порядку, передбаченого п. 4.5 договору, та порядку, передбаченого ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Спору між сторонами в цій частині немає.

Відповідно до п. 144 Порядку після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених частиною дев`ятою статті 18 Закону.

Відповідно до ч. ч. 9, 10 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень:

про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем;

про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.

Зміст оголошення, особливості проведення аукціону на продовження договору оренди, порядок компенсації вартості невід`ємних поліпшень та застосування переважного права чинного орендаря на продовження договору оренди в ході аукціону визначаються Порядком передачі майна в оренду.

Відповідно до п. 144 Порядку рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених статтею 19 Закону, а також у разі невідповідності орендаря вимогам, установленим статтею 4 Закону. Таке рішення оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення. Неприйняття протягом зазначеного строку одного із зазначених рішень представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом вважається прийняттям ним рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем.

Як встановлено вище, за результатами розгляду звернення позивача від 24.06.2020 року відповідачем прийнято рішення у формі наказу від 31.07.2020 року про відмову орендарю в продовженні договору оренди здійснено посилання на заяву Приватного підприємства фірми “НАІС” від 24.06.2020 року. Тобто відповідач реалізував свої повноваження, передбачені вказаною нормою, у виражений спосіб. І позивач, хоч і вказує підставою позову у даній справі відсутність підстав, передбачених ст. 19 Закону для відмови у продовження договору, проте, не оскаржує прийняте відповідачем рішення та не заявляє вимоги про скасування і визнання незаконним такого.

Так, підстави для відмови у продовженні договору оренди передбачені ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято:

у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону;

якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю;

якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною другою статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об`єкта оренди у визначений цим Законом строк;

якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця;

якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців;

якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об`єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.

Із наказу від 31.07.2020 року не вбачається, що були наявні підстави, передбачені статтею 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Не вбачається, що орендоване позивачем приміщення стало необхідним для власних потреб балансоутримувача чи що орендар порушував умови договору оренди чи не усунув такі. Рішення відповідача не містить обгрунтувань, що орендар опустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців, що має заборгованість зі сплати орендної плати чи що не здійснив страхування об`єкта оренди.

Приписи ч. 2 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо обов`язку надання орендарем звіту про оцінку об`єкта оренди, як і ч. 6 ст. 18 відповідного Закону, стосуються випадків продовження договору оренди без аукціону, що не відповідає правовідносинам, що склалися між сторонами в даній справі.

Тобто, із наведеного вбачається, що відповідач прийняв рішення про відмову в продовження договору оренди з підстав, не передбачених ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Проте, суд звертає увагу, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 названої Конвенції – на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення. Водночас, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути “ефективним” як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Згідно із ч. 2, 4 ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка ратифікована Законом України від 15.07.1997 № 452/97-ВР «Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування», органи місцевого самоврядування в межах закону мають право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу. Повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними. Вони не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим, центральним або регіональним органом, якщо це не передбачене законом.

За положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За загальним правилом суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Викладене слід розуміти так, що суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором. Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ГПК України).

Заявляючи вимогу про зобов`язання оголосити та провести аукціон на продовження договору оренди нежитлового приміщення, а також зазначення в оголошенні про проведення аукціону інформації про переважне право позивача на продовження дії договору, позивач стверджує, що захищає своє право на продовження договору оренди. Проте, порядок реалізації орендарем такого права встановлений Законом України «Про оренду державного та комунального майна». Так, позивач розпочав відповідну процедуру, звернувся із заявою та відповідними документами до відповідача. Уповноважений орган розглянув звернення позивача і прийняв рішення про відмову в продовженні договору, яке позивач не оскаржив ні до подання позову в даній справі, ні одночасно із поданням позову у цій справі.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування регламентовано ст. 21 Цивільного кодексу України, відповідно до якої суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Так як позовна вимога про визнання незаконним рішення відповідача від 31.07.2020 року у даній чи іншій справі позивачем не заявлена, то відповідне рішення залишається чинним і обов`язковим до виконання, при цьому усіма суб`єктами, яких такі стосуються, у тому числі й для самого органу, який таке рішення прийняв. Оскільки відповідне рішення залишається чинним і обов`язковим до виконання та не оскаржується в судовому порядку, враховуючи принцип диспозитивності господарського судочинства, у суду відсутні підстави в межах спору в даній справі виходити за межі позовних вимог і визнавати таке незаконним.

У свою чергу за обставин наявності чинного та нескасованого рішення відповідача від 31.07.2020 року у суду відсутні підстави зобов`язувати відповідача приймати кардинально протилежне рішення за результатами уже фактично вирішеного звернення позивача, результати якого позивачем не оскаржуються. Суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати інший варіант поведінки за обставин, коли в силу презумпції правомірності акта органу місцевого самоврядування та за відсутності обставини оскарження такого рішення існує взаємопротилежне рішення з того ж питання. Так, згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, також є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Разом з тим, згідно зі ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім цього, суд звертає увагу на таке. Згідно з Порядком (п. 145) оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди повинне містити: 1) інформацію про чинний договір оренди, строк якого закінчується, зокрема: найменування орендаря, найменування і адреса орендодавця і балансоутримувача; дату укладення договору, строк оренди і дата закінчення договору оренди; інформацію про те, що чинний орендар має переважне право на продовження такого договору оренди, яке реалізується шляхом участі чинного орендаря в аукціоні на продовження договору оренди; 2) інформацію, що повинна бути зазначена в оголошенні про передачу майна в оренду відповідно до пункту 55 цього Порядку, крім інформації про тип Переліку, якщо об`єкт не було включено до жодного з Переліків; 3) у разі здійснення чинним орендарем невід`ємних поліпшень додатково оголошення про проведення такого аукціону повинно містити: інформацію про вартість здійснених чинним орендарем невід`ємних поліпшень, що визначена відповідно до вимог цього Порядку, підтверджених висновком будівельної експертизи, із зазначенням дати їх завершення; копію рішення орендодавця, яким надано згоду на здійснення таких невід`ємних поліпшень; копію звіту про оцінку майна та рецензію на такий звіт.

Договір оренди закінчив свою дію 03.10.2020 року. Із позовом про зобов`язання оголосити та провести аукціон на продовження договору оренди нежитлового приміщення позивач звернувся 04.11.2020 року, тобто після закінчення строку дії такого. Тобто, на даний час договір оренди № Г-11439-18 нерухомого майна від 03.10.2018 року не є чинним і позивач не є чинним орендарем. Тому за обставин нескасованого рішення відповідача, прийнятого до закінчення строку дії договору оренди, відсутні підстави зобов`язувати відповідача вказувати в оголошенні про проведення аукціону інформацію про чинні договір і орендаря.

Крім цього, суд звертає увагу, що ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відповідачу як орендодавцю належить повноваження по прийняттю рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем. Натомість, позивач заявляє позовну вимогу про зобов`язання відповідача не лише оголосити конкурс, а й провести аукціон, не обґрунтовуючи та не доводячи наявності відповідних повноважень у відповідача.

Суд зазначає, що захист прав та інтересів позивача у обраний ним спосіб за обставин, про які суд зазначав вище, не свідчить про ефективність такого та про гарантію відновлення прав позивача, адже матиме місце ситуація, коли за зверненням позивача у відповідача будуть наявні два взаємопротилежні і водночас обов`язкові до виконання рішення. З наведеного вище суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги є передчасними та при наявності чинного і нескасованого рішення відповідача про відмову у продовженні договору оренди не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення спору судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29.04.2021 року.

Суддя Р.І. Матвіїв