Ухвала суду № 96627562, 27.04.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"27" квітня 2021 р. м. Київ Справа №911/1203/21

Господарський суд Київської області у складі судді Третьякової О.О., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, Міжнародний державний аеропорт)ДоДержавного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7)Провизнання права на зменшення орендної плати, зобов`язання провести перерахунок нарахованої орендної плати та зобов`язання провести зарахування (залік) надмірно сплаченої орендної плативстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (далі – позивач) звернулось до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі – відповідач) про:

- визнання у Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» права на зменшення орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 18.03.2020 по 14.06.2020 в сумі 1013574,24 грн з ПДВ згідно з договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 16 квітня 2015 року, укладеного між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг», який посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу Київської області Віценко В.О. та зареєстровано в реєстрі за №495;

- зобов`язання Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 16 квітня 2015 року, укладеного між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг», який посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу Київської області Віценко В.О. та зареєстровано в реєстрі за №495, за період з 12.03.2020 по 31.03.2021, зменшивши її на 2485742,83 грн з ПДВ;

- зобов`язання Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» провести зарахування (залік) надмірно сплаченої орендної плати у загальному розмірі 1924146,20 грн в рахунок майбутніх платежів за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 16 квітня 2015 року, укладеного між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг», який посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу Київської області Віценко В.О. та зареєстровано в реєстрі за №495.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає що він, як орендар низки об`єктів нерухомості за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 16 квітня 2015 року, укладеного між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг», який посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу Київської області Віценко В.О. та зареєстровано в реєстрі за №495, у період з 12.03.2020 по 21.06.2020 у зв`язку з введенням постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 та від 09.12.2020 №1236 карантинних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та внаслідок чого діяли певні заборони та обмеження, не міг використовувати орендоване ним нерухоме майно. Також позивач стверджує, що в силу положень чинного законодавства в період введення на території України карантинних заходів орендар має право не сплачувати орендну плату відповідачу, а сплачені у вказаний період грошові кошти в якості орендної плати повинні бути зараховані в рахунок майбутніх платежів.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У вступній частині позовної заяви позивачем зазначено, що даний позов не підлягає грошовій оцінці, а відтак є позовом немайнового характеру, у зв`язку з чим за його подання до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 6810,00 грн (платіжне доручення №12 від 12.04.2021), як за три вимоги немайнового характеру.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон).

У преамбулі Закону зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону вказано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19.

Таким чином вимога позивача про зобов`язання відповідача провести зарахування (залік) надмірно сплаченої орендної плати у загальному розмірі 1924146,20 грн в рахунок майбутніх платежів за договором оренди має ознаки вимоги майнового характеру, оскільки передбачає набуття позивачем відповідного майнового блага у вигляді зарахування коштів у визначеній ним сумі 1924146,20 грн, і таке благо підлягає грошовій оцінці.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем невірно визначено характер його позовних вимог та відповідно невірно сплачено судовий збір за подання такої позовної заяви.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивач повинен сплати судовий збір у розмірі 4540 грн за двома вимогами немайнового характеру (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 2 вимоги немайнового характеру) та 28862,19 грн (1,5 відсотка ціни позову за вимогу майнового характеру). Таким чином при зверненні до суду з даним позовом позивач повинен був сплатити судовий збір в загальному розмірі 33402,19 грн.

В якості доказу сплати судового збору позивачем до матеріалів позовної заяви додано платіжне доручення №12 від 12.04.2021 на суму 6810,00 грн.

Отже, додане до матеріалів позовної заяви платіжне доручення №12 від 12.04.2021 на суму 6810,00 грн не є належним та допустимим доказом сплати судового збору у встановленому розмірі відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання такого позову.

Таким чином позивачем до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

З огляду на зазначене, позивачу необхідно доплатити суму судового збору в розмірі 26592,19 грн (33402,19 грн/належна до сплати сума судового збору – 6810,00 грн/сума сплаченого судового збору).

Згідно з ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

При цьому, усунення позивачем недоліків позовної заяви повинне бути здійснене з урахуванням положень п.1 ч.1 ст.164, ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості надсилання учасникам справи позовної заяви та копії доданих до неї документів.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.162, 164, 172, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви – 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

3.1. належних та допустимих доказів в підтвердження сплати судового збору у встановленому розмірі, а саме доказів доплати судового збору в розмірі 26592,19 грн.

4. Подати суду докази направлення учасникам справи документів, складених на усунення недоліків позовної заяви за цією ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2021 №911/1203/21.

5. Попередити позивача про те, що згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили 27.04.2021 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя О.О. Третьякова