Постанова № 96622305, 29.04.2021, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/921/21

Номер провадження3/541/341/2021

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Ситник О.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Миргородського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Петровське, громадянки України, зареєстрованої і проживаючої в АДРЕСА_1 , пенсіонерки, РНОКПП не встановлено,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 294920 від 18.04.2021, в цей день 18.04.2021 близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_1 не виконала вимог ТЗП ( терміновий заборонний припис стосовно кривдника) , а саме - заборона на вхід та перебування в місці проживання ( перебування) постраждалої особи, яке винесено о 16 годині 00 хвилин 18.04.2021 терміном на 10 діб до 16.00 28.04.2021 в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно матері ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 за що передбачена відповідальність по ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала і пояснила , що вона проживає разом із своєю матір`ю , яка є людиною похилого віку , дійсно 18 квітня 2021 вони посварились , остання викликала працівників поліції і їй винесли припис , але мати її впустила до будинку , бо іншого житла у неї немає , тоді ОСОБА_1 випила горілки зі своїм чоловіком та знову посварились із матір`ю , а остання знову викликала працівників поліції . В скоєному щиро розкаялась , повідомила що має пенсію та готова сплатити штраф тим самим понести покарання і більше не буде такого вчиняти. .

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

За приписами ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, як батьки (мати, батько) і дитина (діти) (п.7 ч.2ст.3 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.

Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.

Згідно з приписами ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 28 Конституції України декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні по справі "Опуз проти Туреччини" (Opuz v. Turkey) no. 33401/02 від 09.09.2009 р. Європейський суд прийшов до висновку, що насильство в сім`ї не є приватною чи сімейною справою, але є проблемою, яка зачіпає суспільні інтереси, що в свою чергу вимагає ефективних дій з боку держави. Суд також зазначив, що недостатньо мати закони щодо протидії домашньому насильству, більш важливішим є наявність ефективних механізмів їхньої реалізації.

Ефективність мехінізму більш всього виявляється у практичному застосуванні норми права, виборі ефективної міри відповідальності та невідворотності настання відповідальності.

Суд, дослідивши прояснення особи, яка притягується до відповідальності, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а її вина в здійсненні даного адміністративного правопорушення, доведена протоколом про адміністративне правопорушення ВАБ № 294920 від 18.04.2021 року (а.с.1), в якому ОСОБА_1 в письмових поясненнях вказала, що вжила 300 грам горілки та ображала матір, рапортом від 19.04.2021 року (а.с.1), письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.04.2021 року в яких остання зазначила, що 18.04.2021 року знаючи про те, що їй заборонено приходити за місцем проживання матері проігнорувала вимоги заборонного припису і прийшла до неї додому разом зі своїм співмешканцем зірвавши при цьому замок літньої кухні (а.с.4), письмовими поясненнями ОСОБА_2 в яких остання пояснила, що її дочка ОСОБА_1 постійно зловживає алкогольними напоями, ображає її (а.с.5), копією термінового заборонного припису стосовно кривдника від 18.04.2021 (а.с.3).

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 особисто отримала терміновий заборонний припис АА №190741 від 18.04.2021 яким відносно неї встановлені певні заходи, а саме заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, не надала доказів оскарження термінового заборонного припису, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 порушила заходи припису.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент винесення постанови становить 454,00 гривень.

Вирішуючи питання про накладення стягнення, суд, виходячи із мета адміністративного стягнення, характеру вчиненого правопорушення, а саме той факт , що даний ТЗП був застосований 18.04.2021 року до ОСОБА_1 в зв`язку з тим, що остання вчинила сварку відносно своєї матері ОСОБА_3 яка є людиною похилого віку 1934 року народження , особи правопорушника ОСОБА_1 яка 26.08.2020 року притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 178 КупАП ,а саме розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п`яному вигляді вчинена повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення,ступінь її вини , відсутність обставин що пом`якшують відповідальність і обставин що обтяжують відповідальність, а саме вчинення адміністративного правопорушення у стані алкогольного сп`яніння керуючись ст. ст. 40-1, 173-2 ч.1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя ;-

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20(двадцяти ) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340( триста сорок ) гривень на користь держави, номер рахунку ІВАN UA058999980314080542000016305, населений пункт: МИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОН/М.МИРГОРОД, отримувач: ГУК у Полт.обл/Миргород р-н/21081100, код ЄДРПОУ: 37959255, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), , код класифікації і доходів бюджету: 21081100, адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено на користь держави 454 гривні 00 копійок судового збору (чотириста п`ятдесят чотири нуль копійок) судового збору (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 9089 9998 0313 1112 5600 0026 001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її ухвалення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду О. В. Ситник