Рішення № 96622234, 22.04.2021, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/2335/20

Провадження № 2/538/68/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Цімботи Л.Г., за участю секретаря судового засідання Дробот О.П., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк" про визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, просив визнати недійсними Кредитні договори № СІК-100519/017-17 від 10.05.2019 р.

В обгрунтування своїх вимог вказує, що 10.05.2019 р. між ним та відповідачем був укладений договір споживчого кредиту № СІК-100519/017-17 на підставі Заяви-пропозиції та Заяви –анкети відповідно до типової форми договору, запропонованої Кредитором (договір в електронній формі). Згідно укладеного договору Кредитор зобов`язався надати споживчий кредит в сумі 125000 грн, а споживач повернути кредит та сплатити відсотки за користування. Точний розмір відсотків, під які отримувався кредит, зазначені в договорі: п. 2.4 Заяви-пропозиції, річна ставка становить 18,99%, у паспорті споживчого кредиту реальна річна процентна ставка становить 49,64 %. Підписання договору про надання кредиту стало наслідком чисельного порушення норм чинного законодавства та прав Позичальника, як споживача кредитної послуги, з боку ПуАТ «Акордбанк», а саме: 1. Останнім не було виконано переддоговірну роботу з позичальником (не було повідомлено його, як споживача, у письмовій формі про кредитні умови відповідно до п. 2 ст. 11 ЗУ « Про захист прав споживачів». Ця інформація майже в повному обсязі не була йому надана Позивачу; 2. Зміст правочину суперечить нормам законодавства, зокрема ч. 2 ст. 11 цього ж Закону, оскільки ні перед укладенням Договору, ні протягом його дії Відповідач не повідомив його у письмовій формі про умови надання кредиту, та не надав повному обсязі інформації про умови кредитування, як того вимагає Закон. Відповідно до ч. 12 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», якщо після укладення договору стане очевидним, що послуги, зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов`язаний негайно повідомити про це споживача. Виконавець зобов`язаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору. Цього відповідачем зроблено не було. Стверджує, що Договір та Правила надання кредиту, які знаходяться на сайті відповідача є ні чим іншим як приховуванням інформації кредитором щодо умов кредитування, що порушує вимоги ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів». Крім того, зазначав, що Відповідно до п. 2.9 та п. 5.1.4 «Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПуАТ КБ «Акордбанк» до вищевказаного кредитного договору банк має право здійснювати договірне списання коштів з будь-яких карткових рахунків споживача послуг… Але такі дії призвели до того, що з його карткового рахунку Кредитором списується в рахунок заборгованості його заробітна плата в розмірі 100 %. Тобто банк списує кошти заробітної плати в рахунок заборгованості у повній мірі та не залишає йому засобів для існування. Такі умови Договору є несправедливими, суперечать закону та порушують права споживача, тому є підстави для визнання недійсними з моменту укладення Договору, що тягне за собою перерахунок сплачених коштів.

Ухвалою суду від 21.12.2020 р. вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

13.01.2021 р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в позові відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що твердження позивача суперечать фактичним обставинам справи, нормам чинного законодавства та не підтвердженні належними доказами. Так зокрема зазначив, що при укладенні Договору споживчого кредиту дотримано всіх вимог законодавства. 10.05.2019 р. ОСОБА_1 було підписано та отримано Заяву –анкету « 1-9-14458 з Додатком № 1 до Заяви-анкети (Паспорт споживчого кредиту) та з Додатком № 2 до Заяви-анкети (Графік платежів, Розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки) на отримання споживчого кредиту в сумі 125000 грн строком на 60 міс з сплатою 18,99 % річних, 0,99 % щомісячної комісії, реальної процентною ставкою у розмірі 41,77 річних, 9 % пені річних за кожний день прострочення заборгованості від загальної суми простроченої заборгованості за кредитом щодо інших платежів. Підписуючи Заяву анкету позивач підтвердив, що він ознайомлений в письмовій формі з інформацією про Умови споживчого кредитування по всіх доступних продуктах. Що розміщені на офіційному веб-сайті, в т.ч. з вартістю споживчого кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про сукупну вартість Споживчого кредиту з врахуванням реальної процентної ставки тощо….. 10.05.2019 р. ОСОБА_1 було підписано та отримано Заяву-пропозицію № СІК-100519/017-17 у відповідності до якої ОСОБА_1 ознайомився, погодився та приєднався до Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ КБ «Акордбанк» в редакції від 21.01.2019 р., яка діяла на дату укладення Договору…, які разом із Заявою-пропозицією складають Договір про надання споживчого кредиту. Відповідно до укладеного Договору 10.05.2019 на поточний рахунок Позивача було перераховано та отримано Позивачем грошові кошти в розмірі 125000 грн. Наведені обставини підтверджуються факти ознайомлення позивача з усією інформацією, передбаченою законодавством для укладенні договору споживчого кредиту, ознайомлення та погодження ним з усіма умовами кредитування, що підтверджується його особистими підписами свідчить про невідповідність тверджень позивача, викладених в позовній заяві, фактичним обставинам справи. З огляду на вищевказане вважає, що ним як відповідачем при укладенні (підписанні) Договору споживчого кредиту дотримано всіх вимог законодавства. Викладеними обставинами спростовується і твердження позивача щодо ненадання йому інформації про умови кредитування. На спростування Твердження позивача, що всупереч ч. 12 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» відповідачем не було повідомлено, що вартість послуг може істотно зрости. Зазначив діючими умовами Договору споживчого кредиту не передбачено жодних умов щодо збільшення вартості послуг (кредиту) або інших змін умов Договору під час його дії, а норми щодо відповідальності при порушенні умов договору споживачем, зокрема при простроченні сплати обов`язкових платежів, не є нормами про збільшенні вартості послуг чи нормами про зміну умов Договору, а є узгодженим сторонами умовами Договору щодо порядку застосування правових наслідків за порушення зобов`язань. Включення норми щодо відповідальності підтверджується і положенням п. 9 ч. 3 ст. 9, п. 11 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування». На спростування твердження позивача про те, що договір укладено з недодержанням письмової форми, що є порушенням ст. 1055 ЦК України, а Правила надання кредиту, що є на сайті відповідача, є приховуванням інформації щодо умов кредитування, зазначає, що такі твердження спростовуються особистими підписами позивача у всіх необхідних документах. Зазначає що правові підстави, визначені ст.. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, для визнання Договору споживчого кредиту недійсним відсутні, оскільки про його укладенні сторонами було дотримано всіх вимог законодавства, що регулюють правовідносини між сторонами.

Вказаний відзив відповідачем відправлявся на адресу позивача, що підтверджується треком поштового відправлення, але ним отримано не було, проте позивач ознайомлювався з матеріалами справи, в т.ч. і з відзивом, в суді (а.с.135).

Під час підготовчого засідання позивач уточнювати позовні вимоги не побажав, зазначив, що ним подані всі докази, клопотання про витребування у відповідача оригіналу заяви-пропозиції, заявлене в п. 4 позовної заяви, зняв.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив визнати кредитний договір недійсним, оскільки відсотки дуже великі, зазначив також, що брав кошти у відповідача з метою перекредитування. Відповідаючи на запитання, зазначив, що у Анкетах , Паспорті споживчого кредиту, Графіку платежів, копії яких надано відповідачем, дійсно його підпис.

В судовому засіданні в режимі відео конференції представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, підтримав заперечення, викладені у відзиві на позов.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 10.05.2019 р. ОСОБА_1 було підписано та отримано Заяву –анкету «1-9-14458 з Додатком № 1 до Заяви-анкети (Паспорт споживчого кредиту) та з Додатком № 2 до Заяви-анкети (Графік платежів, Розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки) на отримання споживчого кредиту в сумі 125000 грн строком на 60 міс з сплатою 18,99 % річних, 0,99 % щомісячної комісії, реальної процентною ставкою у розмірі 41,77 річних, 9 % пені річних за кожний день прострочення заборгованості від загальної суми простроченої заборгованості за кредитом щодо інших платежів. Підписуючи Заяву анкету позивач підтвердив, що він ознайомлений в письмовій формі з інформацією про Умови споживчого кредитування по всіх доступних продуктах. Що розміщені на офіційному веб-сайті, в т.ч. з вартістю споживчого кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про сукупну вартість Споживчого кредиту з врахуванням реальної процентної ставки тощо….. (а.с. 44-45,46-47, 48-49).

10.05.2019 р. ОСОБА_1 було підписано та отримано Заяву-пропозицію № СІК-100519/017-17 з додатками, у відповідності до якої ОСОБА_1 ознайомився, погодився та приєднався до Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "КБ "Акордбанк" в редакції від 21.01.2019 р.. яка діяла на дату укладення Договору…, які разом із Заявою-пропозицією складають Договір про надання споживчого кредиту (а.с. 51-52, 53-54)

Відповідно до укладеного Договору споживчого кредиту 10.05.2019 на поточний рахунок Позивача було перераховано та отримано Позивачем грошові кошти в розмірі 125000 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 22915867 від 10 травня 2019 р. (а.с. 76)

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» кредитний договір / договір про споживчий кредит укладаються у письмовій форм.

Ч. 1 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Ч. 1 ст. 634 ЦК України визначено поняття договору приєднання.

Ст. 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Позивач, звертаючись до суду із вимогами про визнання укладеного договору недійсним, свої вимоги обґрунтовує, у тому числі тим, що такий договір укладений з порушенням вимог ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме тим, що перед його укладенням, всупереч ч.2 ст.11 Закону позичальнику не було повідомлено в письмовому вигляді про кредитні умови.

Ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає лише застосування даного Закону до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Твердження позивача про те, що ним не погоджено істотні умови договору кредиту суд розцінює критично, оскільки дані доводи спростовуються текстом договору, в якому чітко викладені умови договору, а саме розмір кредиту, строк кредитування, плата (відсотки) за користування грошима та відповідальність за порушення умов договору.

Отже, відповідачем спростованні твердження позивача, щодо його необізнаності з Правилами та їх текстом, що є невід`ємною частиною Кредитного договору, що інформація, яка стосується суті наданих відповідачем послуг, йому, як споживачу не була надана, оскільки він підписував відповідну заяву, паспорт споживчого кредиту та графік погашення кредиту .

Що стосується того, що укладена угода не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» через несправедливість її умов, то слід зазначити, що кредит на суму 125000,00 грн. надавався строком на 60 місяців, на умовах строковості, зворотності та платності, Позичальник прийняв на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом.

Також суд критично оцінює посилання позивача про недійсність Договору у зв`язку з порушенням відповідачем норм ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки вказаним пунктом встановлена відповідальність за несвоєчасно виконане грошове зобов`язання. При належному виконанні договірних зобов`язань штрафна санкція у вигляді пені не застосовується, при цьому грошова сума нарахованої пені залежить і від періоду невиконання боржником взятих на себе зобов`язань.

Позивачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про невідповідність умов кредитного договору вимогам законодавства та про несправедливість його умов.

Таким чином, в ході розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність умов кредитного договору вимогам законодавства та про несправедливість його умов, так як доводи ОСОБА_1 в цій частині ґрунтуються виключно на його поясненнях і спростовуються самим змістом договору і його підписами в документах, що є складовою такого договору .

Отже відсутні підстави для визнання вищевказаного договору недійсним з підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, вбачається, що вимоги позивача про визнання кредитного договору недійсним не знайшли свого підтвердження належними доказами і з огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк" про визнання кредитного договору недійсним - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 29 квітня 2021 р.

Суддя Лохвицького

районного суду Л.Г. Цімбота