Постанова № 9662221, 23.02.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 лютого 2010 р. Справа № 22-а-4880/08

Категорія: 2.11.1 Головуючий в 1 інстанції: Задорожна Н.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  –Милосердного М.М.,

суддів             –Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі –Сандуленко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову господарського суду Херсонської області від 25 квітня 2007 року за позовом приватного підприємства "Техмаркет" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000382301/0 від 22 січня 2007 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2007 року до суду звернулося приватне підприємство (далі ПП) "Техмаркет" з позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 22 січня 2007 року № 0000382301/0, яким підприємству за порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року "Про податок на додану вартість" із змінами і доповненнями (далі Закон № 168) донараховано зобов'язання по податку на додану вартість (далі ПДВ) за основним платежем у сумі 927806,63 грн. та штрафній (фінансовій) санкції в розмірі 463903,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що податковий кредит по господарських операціях з суб'єктом господарювання - товариством з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Леокос", які мали місце у січні, лютому, квітні місяцях 2005 року сформовано у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Постановою господарського суду Херсонської області від 25 квітня 2007 року позовні вимоги ПП "Техмаркет" задоволено.

Суд визнав нечинними податкове повідомлення - рішення від 22 січня 2007 року №0000382301/0 про донарахування позивачу за порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 основного зобов'язання по ПДВ у сумі 927806,63 грн. та 463903,31 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Не погоджуючись з постановою господарського суду Херсонської області, виконуючий обов’язки начальника ДПІ у м. Херсоні подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що вказана постанова ухвалена при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення по справі з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 17 листопада 2006 року по 22 листопада 2006 року відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку ПП "Техмаркет" з питань правових відносин  ТОВ  "Леокос" період з  01 січня 2005 року  по 01 травня 2005 року, за наслідками якої складено акт від 23 листопада 2006 року № 3466/23-3/33014848.

Перевіркою встановлено, що позивач на підставі видаткових накладних № У-0000352 від 01 квітня 2005 року на суму 1518858,35 грн. (у т.ч. ПДВ), № У-00004 від 01 січня 2005 року на суму 2291351,17 грн. (у т.ч. ПДВ), № У-00294 від 27 лютого 2005 року на суму 1756630,28 грн. (у т.ч. ПДВ) одержав від ТОВ "Леокос" швелери та металоконструкції.

Витрати по придбанню товарів по зазначених видаткових накладних підприємством віднесено до складу валових витрат, на одержаний товар видано податкові накладні: від 01 січня 2005 року  № 4, від 27 лютого 2005 року № 294, від 01 квітня 2005 року № 352.

Зауваження щодо складення податкових накладних з порушенням положень Закону № 168 або Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 відсутні.

Сплачений в ціні товару податок на додану вартість ПП "Техмаркет" (покупець) включено до складу податкового кредиту.

Однак, в процесі перевірки встановлено, що продавець товару - ТОВ "Леокос" з січня 2005 року по березень 2005 року надавав податкові декларації з ПДВ з нульовими показниками, за квітень 2005 року податкові звіти не надав. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва визнано недійсними Статут, свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "Леокос" та його свідоцтва платника податку, видане 22 листопада 2004 року. Актом ДПІ Деснянському районі м. Києва від 16 лютого 2006 року № 2215 свідоцтво реєстрації платника податку ТОВ "Леокос" анульовано.

Розрахунок за одержаний товар позивач проводив готівковими коштами на підставі виданих ТОВ "Леокос" 47 прибуткових касових ордерів у січні, лютому, квітні 2005 року, номера квитанцій до яких перелічено у розд. 2.2 "Розрахунки між підприємствами" акту перевірки контролюючого органу з перевищенням граничної суми готівкових розрахунків протягом одного дня, встановлених п.2.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

Під час перевірки ПП "Техмаркет" не надано розрахунки ліміту каси, журнали реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, підприємство на момент проведення перевірки не мало складських приміщень та потужностей.

Наслідком встановлення вищеперелічених фактів на думку відповідача є порушення ПП "Техмаркет" припису п.п.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону № 168, тобто, віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, не підтвердженого податковими накладними, що призвело до заниження податку на додану вартість за 2005 рік на суму 927806,63 грн., у тому числі за січень -381891,86 грн., лютий - 292771,71 грн. та квітень - 253143,06 грн.

Оскільки у податкових деклараціях звітних (податкових) періодів - січень, лютий, квітень 2005 року підприємство заявляло позитивне значення різниці між податковими зобов'язаннями та кредитом, органом ДПС за наслідками перевірки було донараховано основне зобов'язання по ПДВ у сумі 927806,63 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 463903,31 грн., про що було прийнято оспорюванне податкове повідомлення -рішення.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей щодо продавців, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої недостовірності.

Погоджуючись з таким висновком суду першої інстанції,  колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідно до вимог статті 159 КАС України судове рішення повинно бути ухвалено судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1 ст.71 КАС України).

Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництв а (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.5.1 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, які засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

В силу пп. 7.2.4 Закону №168/97 - право на нарахування податку та складанні податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону № 168 платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, ям ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Статуту позивача - ПП "Техномаркет" є корпоративним підприємством приватного права. Засновниками і власниками якого є фізичні особи. Згідно ст.16 зазначеного Статуту для забезпечення діяльності засновниками створено статутний фонд (капітал), який складає лише 100 грн. (а.с.19-27).

Згідно з квитанціями до прибуткових касових ордерів, отриманих позивачем від ТОВ "Леокос", розрахунки між суб’єктами господарювання проводилися у готівкової формі, та у період з 05 січня по 28 квітня 2005 року сума розрахунків склала 5121093,00 грн.(а.с.15-16).

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що позивач повинен був підтвердити правомірність формування податкового кредиту також й "товарністю" господарських операцій з вказаним контрагентом, тобто, довести суду, що за цими операціями він дійсно отримував товари (послуги, результати виконаних робіт тощо).

Суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи відповідача про те, що позивач, у порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 12 червня 1996 року за № 293/1318, довіреності на одержання продукції від ТОВ "Леокос" не виписувало; у сторін, за угодою, відсутні первинні документи, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, а саме: товаро-транспортні накладні, дорожні листи тощо та документи на зберігання товару, що є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 20 лютого 1998 року за № 128/2568.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На думку колегії суддів, здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а отже, суду слід було звернути увагу і дати належну оцінку доводам ДПІ у м. Херсоні щодо відсутності таких документів у платника податку під час його перевірки, оскільки така може свідчити і про нездійснення самих господарських операцій.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Леокос" є помилковими, у зв’язку з чим, в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000382301/0 від 22 січня 2007 року належить відмовити.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ПП "Техмаркет" до ДПІ у м. Херсоні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні – задовольнити.

Постанову господарського суду Херсонської області від 25 квітня 2007 року –скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні позову приватного підприємства "Техмаркет" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000382301/0 від 22 січня 2007 року –відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.   

Головуючий:

Судді: