Рішення № 966190, 10.09.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.09.07

Справа № 3/420-07.

Господарський суд Сумської області у складі:

головуючого судді Левченко П. І.

секретаря судового засідання Литвиненко Ю. В.

розглянувши справу

за позовом Фермерського господарства „Є. В. С.”, м. Лебедин

до відповідача Дочірнього будівельно-монтажного підприємства „Лебединпромбуд”, м. Лебедин

про стягнення 2 700 грн. 00 коп.

представники:

від позивача Кучменко С. В. (довіреність від 08.08.2007р.)

від відповідача не з’явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 2 700 грн. збитків завданих пошкодженням рекламного щита при проведенні останнім будівельних робіт.

Відповідач відзиву на позовну заяви не подав, про дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали про порушення провадження у справі, у зв’язку чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив:

Рішенням виконавчого комітету Лебединської міської ради від 21.03.2001р. за № 90 підприємству „Лекір” надано дозвіл на встановлення рекламних щитів в м. Лебедин на вулицях Сумській, Будильській, Першогвардійській, пл. Інтернаціональній, згідно з планом який додається до вказаного рішення.

На підставі договору оренди будинків, споруд (інших об’єктів нерухомості) від 01 серпня 2004 року № 01/08 підприємство „Лекір” передало в оренду фермерському господарству „Є. В. С.” нерухоме майно, в тому числі і вказані рекламні щити.

26 жовтня 2006 року при проведенні робіт по реконструкції АЗС працівниками ДБМП „Лебединпромбуд” був зламаний і демонтований рекламний щит, переданий в оренду позивачу, що знаходиться в м. Лебедин по вул. Сумській (поворот на с. Рябушки).

Пленум Верховного Суду України в постанові від 27.03.1992р. № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” (п. 9), з наступними змінами та доповненнями, зазначив, що оскільки згідно зі ст. 48 Закону України „Про власність” положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, або на іншій правовій підставі, передбаченій законом чи договором, така особа також вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну, у зв’язку з чим фермерське господарство „Є. В. С.” має право на пред’явлення даного позову.

По факту пошкодження рекламного щита позивач звернувся із відповідною заявою від 26.10.2006р. № 81 до Лебединського МРВ УМВС України в Сумській області. При проведенні перевірки по даному факту було встановлено (постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.10.2006р.), що працівниками відповідача при проведенні будівельних робіт по ремонту заправної станції, вказаний рекламний щит було демонтовано. Як пояснив виконроб відповідача, демонтаж рекламного щита був проведений на підставі розпорядження начальника управління капітального будівництва ТОВ „НК Альфа-Нафта”. Але у відповіді на претензію позивача, ТОВ „НК Альфа-Нафта” зазначило, що не проводило ніяких робіт по реконструкції вказаної АЗС.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Згідно договору про виконання робіт від 25.11.2001р. вартість рекламного щита складає 2 700 грн. Рахунком-фактурою № 25/11 від 25.11.2001р., квитанцією до прибуткового касового ордеру № 25 від 25.11.2001р., актом прийняття виконаних робіт № 25/11 від 25.11.2001р. підтверджується оплата 2 700 грн. за виготовлення рекламного щита.

Позивачем на адресу відповідача були направлені претензії від 23.11.2006р. № 89 та від 03.01.2007р. № 2 про відновлення рекламного щита або відшкодування його вартості, які були залишені відповідачем без задоволення.

Факт заподіяння відповідачем шкоди та її розмір підтверджується наданими позивачем доказами, у зв’язку з чим вимоги позивача по стягненню з відповідача збитків завданих пошкодженням рекламного щита правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати сплачені позивачем при зверненні з даною позовною заявою, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього будівельно-монтажного підприємства „Лебединпромбуд” (м. Лебедин, вул. Фрунзе, 43, ід. код 01268012) на користь Фермерського господарства „Є. В. С.” (м. Лебедин, вул. Будильська, 153, ід. код 31292996) 2 700 грн. 00 коп. збитків, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Копію рішення надіслати сторонам у даній справі.