Постанова № 966186, 10.09.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.07

Справа №АС3/438-07.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Сумської філії

до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми

третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Спартак», м. Суми

про визнання протиправними актів та скасування рішення

За участю представників сторін :

від позивача: Кіптенко Г. В.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Крючкова І. В.

Суть спору : позивач просить суд визнати протиправними акт перевірки правильності повноти нарахування, своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду ВАТ «Спартак» від 23.03.2007р. № 64/3-26 та акт про порушення вимог, передбачених частиною 12 статті 20 Закону України від 09.07.2003р.№ 1058 – IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 23.03.2007р. № 4; скасувати рішення про застосування фінансових санкцій за порушення вимог, передбачених частиною 12 статті 20 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 534 від 31 липня 2007р.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що на установи банків не покладено обов’язок перевірки повноти та своєчасності сплати клієнтом страхових внесків і банк не несе відповідальності чи несвоєчасності сплати страхувальником страхових внесків.

Пунктом 3.9 Постанови Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" передбачено, що документальним підтвердженням про сплату платником утриманих з цієї заробітної плати/доходу сум податків і зборів/страхових внесків є примірники платіжних доручень про їх перерахування. Банк не перевіряє правильність нарахування (обчислення) платежів, утриманих із заробітної плати/доходу і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів/страхових внесків до цільових фондів. Відповідальність за правильність нарахування (обчислення) цих платежів несе платник.

При прийнятті платіжних документів на видачу (перерахування) коштів заробітної плати позивач дотримався норм ч.12 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме здійснив видачу (перерахування) зазначених коштів після того як третьою особою подано платіжні документи, що підтверджують фактичну сплату страхових внесків, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями платіжних доручень.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позовних вимог, які полягають у наступному.

В результаті перевірки було встановлено факт порушення установою банку ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за якою установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів, лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують, фактичну сплату цих сум. За порушення цих вимог накладається штраф у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником. У даному разі така сума становить 80885,12 грн.

Третя особа вважає, що в діях позивача відсутня як вина в порушенні ч.12 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" так і об'єктивна сторона такого порушення, а тому, на думку третьої особи, рішення відповідача за № 534 від 31.07.2007р. є необґрунтованим і має бути скасоване.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив :

08.08.2007р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (надалі - Позивач) було отримано Рішення про застосування фінансових санкцій за порушення вимог, передбачених частиною 12 статті 20 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон) № 534 від 31 липня 2007р. (надалі - Рішення) Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми (надалі - Відповідач).

Згаданим рішенням Відповідача до Позивача було застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 80885,12 грн. за порушення Позивачем вимог, передбачених ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Позивач з Рішенням не погоджується повністю та вважає його незаконним, необґрунтованим і таким, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та підлягає скасуванню з наступних правових підстав.

Дане Рішення було прийнято на підставі Акту перевірки правильності повноти нарахування, своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду ВАТ "Спартак" (надалі - Третя особа) від 23.03.2007р. № 64/3-26 (надалі - Акт). Зазначений в Рішенні Акт Позивачу не був наданий.

Одночасно з Рішенням Позивачу був надісланий Акт про порушення вимог, передбачених частиною 12 статті 20 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-1V "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 23.03.2007р. № 4 (надалі - Акт № 4), який в Рішенні не зазначений.

Як вбачається з Акту № 4: при документальній перевірці Третьої особи з питань правильності повноти нарахування, своєчасності оплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду, встановлено факт незабезпечення Сумською філією ТОВ "Укрпромбанк" при прийнятті від ВАТ "Спартак" платіжних доручень та інших платіжних документів на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу) та видачі (перерахуванні) зазначених коштів одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків, передбачених Законом.

Відповідачем перевірка Позивача, щодо контролю сплати відповідних сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при отриманні ВАТ "Спартак" (надалі- Третя особа) коштів на виплату заробітної плати не здійснювалася.

Позивач зауважує, що вказані в додатку 1 до Акту № 4, суми заробітної плати та дати видачі коштів на виплату заробітної плати не відповідають фактичним даним і не підтверджуються платіжними документами.

Третя особа при отриманні заробітної плати надавала Позивачу платіжні доручення на перерахування сум страхових внесків (додані до позовної заяви а.с. 10-85). Перерахування сум страхових внесків було здійснено у розмірах, які були розраховані власною бухгалтерією Третьої особи. Посадова особа Відповідача, яка здійснювала перевірку, з цим фактом була ознайомлена.

Позивач вважає, викладені в акті № 4 дані не відповідають дійсності, оскільки спростовуються наданими ним з позовною заявою копіями платіжних доручень (а.с. 10-85), а висновки відповідача щодо порушення позивачем ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування пенсійне страхування» є помилковим, безпідставними та необґрунтованими, а тому наполягає на визнанні протиправними актів перевірки, в яких містяться протизаконні висновки, а також на скасуванні незаконного рішення про застосування до позивача фінансових санкцій.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, проаналізувавши пояснення сторін та третьої особи, які містяться в позовній заяві позивача, письмових запереченнях відповідача та письмових пояснень третьої особи, а також заслухавши усні пояснення представників позивача та третьої особи (представник відповідача без повідомлення ним причин неприбуття в судове засідання не прибув, що згідно ч. ст. 128 КАСУ України не є підставою для відкладення розгляду справи), суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню частково.

У відповідності з вимогами ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати

(доходу) на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов’язаннями із сплати страхових внесків зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов'язання страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Згідно з ч. 10 ст. 20 згаданого Закону, якщо страхувальники несвоєчасно або в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Зміст вищезгаданих норм Закону свідчить, що зобов'язання щодо виплати заробітної плати є першочерговими перед зобов’язаннями зі сплати страхових внесків та, що на установи банків не покладено обов’язок перевірки повноти та своєчасності сплати клієнтом податків, зборів та страхових внесків і банк не несе відповідальності за неповноту чи несвоєчасність сплати страхувальником податків, зборів та страхових внесків.

Такий висновок суду підтверджується також пунктом 3.9 Інструкції Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року «Про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті», яким визначено, що документальним підтвердженням про сплату платником утриманих з заробітної плати/доходу сум податків і зборів/ страхових внесків є примірники платіжних доручень про їх перерахування. Банк не перевіряє правильність нарахування (обчислення) платежів, утриманих із заробітної плати /доходу і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів/ страхових внесків до цільових фондів. Відповідальність за правильність нарахування (обчислення) цих платежів несе платник.

Подані позивачем з позовною заявою копії платіжних доручень третьої особи (а.с.10-85) свідчать про те, що позивач приймав від третьої особи платіжні доручення на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходи), на які нараховуються страхові внески, та здійснював видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником (третьою особою) платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків, не здійснюючи при цьому перевірки повноти і правильності перерахування сум страхових внесків, оскільки позивач не є контролюючим органом щодо правильності нарахування страхових внесків і не має повноважень на перевірку повноти і правильності перерахування страхових внесків.

Відповідач взагалі не здійснював перевірку позивача з питань дотримання ним вимог ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Рішення № 534 від 31.07.2007р. про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 80885,12 грн. за порушення вимог ч.12 ст. 20 згаданого вище Закону прийняте відповідачем на підставі акту перевірки третьої особи від 23.03.2007р. № 64/3-26, в якому містяться стосовно позивача лише загальний висновок про незабезпечення контролю позивачем за пропорційною сплатою страхових внесків при виплаті заробітної плати без визначення розміру (сум) та конкретних фактів порушення зі сторони позивача. Однак, пославшись саме на акт перевірки третьої особи від 23.03.2007р. № 64/3-26 відповідач застосував до позивача фінансові санкції у розмірі 80885,12 грн., який визначено в додатку № 1 до акту від 23.03.2007р. № про порушення вимог, передбачених ч. 12 ст. 20 згаданого вище Закону, який складено без перевірки позивача та який не є підставою для прийняття рішення № 534 від 31.07.2007р., оскільки в тому рішенні відсутнє посилання на акт від 23.03.2007р. № 4

В частині висновку щодо незабезпечення контролю СФ ТОВ «Український промисловий банк» (код ЄДРПОУ 30561150, МФО 337513) контролю за пропорційною сплатою страхових внесків при виплаті заробітної плати, що є порушенням ч. 12 ст. 20 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», акт № 64/3-26 від 23.03.2007р. перевірки правильності повноти нарахування, своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду Відкрити акціонерним товариством «Спартак» суд визнає протиправним, частково задовольняючи позовну вимогу позивача щодо визнання протиправним цього акту перевірки в частині, що стосується прав та інтересів позивача оскільки ч. 12 ст. 20 згаданого Закону не покладає на позивача обов’язок щодо забезпечення контролю за пропорційною сплатою страхових внесків при виплаті заробітної плати.

При цьому слід зазначити, що відповідач, надсилаючи акт перевірки від 23.03.2007р. третій особі, помилково зазначив номер цього акту 67/3-26 замість належного номера 64/3-26.

В іншій частині акт перевірки третьої особи від 23.03.2007р. № 64/3-26 не стосується прав та інтересів позивача, а тому в іншій частині позову щодо вимог про визнання протиправним акту від 23.03.2007р. № 64/3-26 позивачеві суд відмовляє.

Суд повністю задовольняє позовну вимогу позивача щодо визнання протиправним акту від 23.03.2007р. № 4 про порушення вимог, передбачених ч. 12 ст. 20 вищезгаданого Закону, оскільки суд під час розгляду даної справи встановив факт відсутності порушення позивачем вимог . 12 ст. 20 Закону.

Зважаючи на все вищевикладене, рішення відповідача про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 80885,12 грн від 31.07.2007р. № 534 підлягає скасуванню у зв’язку з його безпідставністю, необґрунтованістю та незаконністю.

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність дій, рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову відповідач у даному разі не довів суду правомірності свого рішення, його обґрунтувань, наведених в акті перевірки та в акті про порушення вимог Закону, напроти, позивач довів суду неправомірність оспорюваних рішень, акту про порушення вимог Закону та частково (в частині його прав та інтересів) акту перевірки.

У відповідності зі ст. 94 КАС України, задовольняючи позов, суд відносить судовий збір у даній справі в сумі 3 грн. 40 коп. на Державний бюджет України Витрати з судового збору, понесені позивачем в сумі 3 грн. 40 коп. при зверненні з адміністративним позовом до суду, підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України.

На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст. ст. 72, 94, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ТОВ «Український промисловий банк» до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми, третя особа ВАТ «Спартак» про визнання протиправними актів та скасування рішення задовольнити частково.

2. Визнати протиправними Акт Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми від 23.03.2007р. № 64/3-26 перевірки правильності повноти нарахування, своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду ВАТ "Спартак" в частині висновку щодо забезпечення контролю СФ ТОВ «Український промисловий банк» (код ЄДРПОУ 30561150, МФО 337513) контролю за пропорційною сплатою страхових внесків при виплаті заробітної плати, що є порушенням ч. 12 ст. 20 Закону від 09.07.2003р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

3. В іншій частині позовних вимог щодо визнання протиправним акту Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми від 23.03.2007р. № 64/3-26 перевірки правильності повноти нарахування, своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду ВАТ «Спартак» (в частині, що не стосується прав та інтересів ТОВ «Український промисловий банк») відмовити.

4. Визнати протиправним акт Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми від 23.03.2007р. № 4 про порушення вимог, передбачених частиною 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

5. Скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України Зарічному районі м. Суми № 534 від 31.07.2007р. про застосування до ТОВ «Український промисловий банк» фінансових санкцій у розмірі 80885,12 грн. за порушення вимог, передбачених частиною 12 статті 20 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-1V "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 534 від 31 липня 2007р.

6. Стягнути з Державного бюджету України (уповноважений територіальний орган – Головне управління Державного казначейства України у Сумській області, код 23636315) на користь Сумської філії ТОВ «Укрпромбанк» (м. Суми, вул. Петропавлівська, 62, код 24012522) витрат зі сплати судового збору 3 грн. 40 коп.

Виконавчий лист видати за зверненням позивача після набрання постановою законної сили.

7. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

8. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови підписаний суддею 17.09.2007 року.

СУДДЯ П.І. ЛЕВЧЕНКО