Рішення № 96613772, 28.04.2021, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/434/21

№ провадження 2/647/264/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2021 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого-судді: Корсаненкової О.О.

за участю секретаря: Степанюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Берислав Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 647/434/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

встановив:

У лютому 2021 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 26.07.2020 року в м. Києві у неї було викрадено мобільний телефон з прив`язаною до нього банківською карткою «Моно-банк» від АТ «Універсалбанк». Після викрадення телефону, позивачем було повідомлено банківську установу про блокування банківського рахунку, однак до моменту блокування кошти в сумі 40 560, 00 грн., з яких 1 560,00 грн. – банківська комісія, було не санкціоновано перераховано на невідомий рахунок. Позивачем про це було повідомлено правоохоронні органи, у зв`язку з чим заява прийнята та внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12020105080000241. У даному кримінальному провадженні позивач була визнана потерпілою. Під час здійснення досудового розслідування, яке триває на момент подачі позову, встановлено, що грошові кошти було перераховано на рахунок ОСОБА_2 . У зв`язку з тим, що кошти відповідачем отримані без достатньої правової підстави та не повернуті, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь безпідставно отримані кошти в сумі 39 000 грн.

Ухвалою суду від 22.02.2021 року позовну заяву було залишено без руху через порушення вимог п.п.4,5 ч.3 ст.175 ЦПК України та надано можливість усунути його недоліки.

01.03.2021 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, зазначених судом.

Ухвалою суду від 02.03.2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засіданні позивач не з`явилася, заявою від 10.03.2021 року просила розглянути справу за її відсутності, на позовних вимогах наполягала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений шляхом розміщення оголошення на сайті суду. Причину своєї неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020105080000241 від 27.07.2020 року, за заявою ОСОБА_1 від 26.07.2020 року було внесено відомості за фактом того, що 26.07.2020 року приблизно о 17:40 год., невстановлена особа за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6, викрала мобільний телефон марки «Айфон 11 про», який належить ОСОБА_1 . Правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч.1 ст. 185 КК України (а.с. 4)

ОСОБА_1 була визнана потерпілою у кримінальному провадженні №12020105080000241 від 27.07.2020 року, що підтверджується пам`яткою про процесуальні права та обов`язки потерпілої ОСОБА_1 у вищевказаному кримінальному провадженні (а.с. 5-6)

З виписки по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 , до якого випускалася картка № НОМЕР_2 , вбачається, що з даної банківської картки 26.07.2020 року о 18-51 годині було здійснено переказ грошових коштів у сумі 40 560, 00 грн. на банківську картку № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_4 , комісія складає 1560 грн. (а.с. 7)

21.09.2020 року інспектор відділу дізнання Святошинського управління поліції ГУНП у місті Києві лейтенант поліції Ніязов Ф.А. у кримінальному провадженні№12020105080000241, внесеному до ЄРДР 27.07.2020 року, за ознаками кримінального проступку за ч. 1 ст.185 КК України, звернувся до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, з можливістю їх вилучення у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», код за ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 стосовно клієнта ОСОБА_2 , в користуванні якого перебуває картка № НОМЕР_3 , оскільки за допомогою тимчасового доступу до банківської таємниці стосовно клієнта ОСОБА_1 – потерпілої було встановлено, що з її рахунку через прив`язану до викраденого 26.07.2020 року близько 17-40 годин мобільного телефону марки «Айфон 11 про» банківську карту «Моно-банку» 26.07.2020 року о 18-51 годині було здійснено переказ грошових коштів у сумі 40 560, 00 грн. на банківську картку «Моно-банку» з користувачем « ОСОБА_2 » № НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 .

Ухвалою суду від 24.09.2020 року слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва вищезазначене клопотання було задоволено.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення грошових коштів позивач посилалася на ст.1212 ЦК України, вказуючи, що відповідач ОСОБА_2 безпідставно отримав грошові кошти в розмірі 39 000 грн.

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Перелік ситуацій, що міститься в ч.3 ст.1212 ЦК України, при виключенні яких допускається застосування норм ст.1212 ЦК України не є вичерпним, отже, ці положення можуть поширюватися і на інші відносини, якщо має місце безпідставне збагачення, а зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: набуття або збереження майна; набуття або збереження на рахунок іншої особи; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту, тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 січня 2020 року у справі №161/17945/18 (провадження №14-599цс19) дійшла висновку, що у відповідності до ч.1, 2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У відповідності до п. 7.1.2. ст.7 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно п.1.24 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Зважаючи на те, що в ході судового розгляду встановлено, що 26.07.2020 року близько 17-40 годин у ОСОБА_1 було викрадено мобільний телефон марки «Айфон 11 про» із прив`язаною банківською картою «Моно-банку», з котрої 26.07.2020 року о 18-51 годині було здійснено переказ грошових коштів у сумі 40 560, 00 грн., з яких 1 560 грн. склала комісія банку, на банківську картку «Моно-банку» № НОМЕР_3 , користувачем якої є ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_4 , суд вважає, що позивачем доведено обставини, із якими закон пов`язує можливість стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки із досліджених матеріалів вбачається доведеним факт, що за рахунок ОСОБА_1 , без будь-якої правової підстави, відповідачем ОСОБА_2 було набуте майно у вигляді грошових коштів в розмірі 39 000 грн., на підтвердження чого суду були надані належні та допустимі докази у вигляді виписки по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я позивача, та наявності кримінального провадження №12020105080000241.

Судом встановлено, що правова підстава щодо отримання коштів між сторонами не виникла, жодного договору між сторонами не укладалось, а тому оспорювана сума вважається набутою відповідачем безпідставно в розумінні ст. 1212 ЦК України та є такою, що підлягає поверненню.

Будь-яких доказів щодо правомірності набуття права на кошти, про повернення яких просить позивач, а також доказів, які б повністю або частково спростовували позовні вимоги, відповідач суду не надав, у зв`язку з чим спір було вирішено на підставі наявних у справі доказів.

За встановлених обставин, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку що позов підлягає задоволенню.

В порядку ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 39 000 (тридцять дев`ять тисяч грн.) грн., а також судові витрати у розмірі 908 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя О.О.Корсаненкова