Вирок № 96613593, 26.04.2021, Чортківський районний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року Справа № 608/936/16-к

Номер провадження1-кп/608/14/2021

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого суду судді Парфенюка В. І.

з участю секретарів судового засідання Южди Л.С. та Смаглій О.Р.

прокурорів Пащенко К.І., Хоми Р.Б.

захисника Горбуляка І. В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові кримінальне провадження, відомості про яке 12 квітня 2016 року було внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42016210000000030, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_1 , працюючи згідно наказу т.в.о. начальника ГУНП в Тернопільській області за № 40 о/с від 7 листопада 2015 року на посаді старшого інспектора Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області, будучи відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу, права та обов`язки якого визначені Законом України «Про Національну поліцію», тобто являючись службовою особою - представником влади, та згідно п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» - суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, діючи умисно, використовуючи надану владу усупереч інтересам служби, з метою власного збагачення, в порушення п.п. 1-3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до яких, на нього покладено обов`язок здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживати у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, порушуючи при цьому обмеження, встановлені ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», одержав неправомірну вигоду за виконання дій з використанням наданого йому службового становища, за наступних обставин.

10 квітня 2016 року близько 2-ї години ОСОБА_2 рухався на власному автомобілі марки «Ауді 80», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Незалежності в смт. Хоростків, де був зупинений працівником ДПС роти ДПС ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 . В ході перевірки його документів було виявлено, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. При цьому було проведено виміри ступеню тяжкості алкогольного отруєння за допомогою алкотестера «Драгер» та встановлено 1,44 проміллє. За результатами проведеного обстеження на місці зупинки було складено протокол про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та вилучено посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 .

В подальшому, 10 квітня 2016 року ОСОБА_2 з метою повернення вилученого в нього посвідчення водія домовився про зустріч із старшим інспектором Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 через свого знайомого на ім`я ОСОБА_4 .

Того ж дня, перебуваючи в службовому кабінеті ОСОБА_1 , що знаходиться по вул. Копичинецькій, 128 в м. Чорткові, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 обставини вилучення у нього посвідчення водія та висловив своє бажання повернути їх. ОСОБА_1 повідомив, що подумає щодо можливості повернення посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 .

В цей же час у старшого інспектора Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 виник злочинний намір, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 в сумі 2 000 гривень за повернення вилученого в останнього посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 .

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на одержання неправомірної вигоди, старший інспектор Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 повідомив спільному знайомому ОСОБА_5 , про необхідність надання йому неправомірної вигоди ОСОБА_2 в сумі 2 000 гривень за повернення посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 .

12 квітня 2016 року до ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що за повернення посвідчення водія потрібно принести 2 000 гривень старшому інспектору Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 .

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, старший інспектор Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 13 квітня 2016 року близько 15-ї години під час зустрічі з ОСОБА_2 , яка відбулася в службовому кабінеті ОСОБА_1 в приміщенні Чортківського територіального сервісного центру 6145 Регіонального сервісного центру МВС у Тернопільській області, що знаходиться по вул. Копичинецькій, 128 в м. Чорткові, віддав ОСОБА_2 вилучене у нього посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 та отримав від останнього неправомірну вигоду в сумі 2 000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 органом досудового розслідування обвинувачується в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, тобто в вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині не визнав, в судовому засіданні дав показання, в яких зазначив, що в 2016 році він працював на посаді старшого інспектора Чортківського відділу поліції. В квітні 2016 року до нього зателефонував ОСОБА_6 і повідомив, що хоче з ним зустрітися. Останній під`їхав до будівлі МРЕВ і розказав, що його товариша затримали працівники поліції і вилучили посвідчення водія та не вручили тимчасовий талон. Він погодився зустрітися з товаришем ОСОБА_6 . Водночас при цьому нагадав ОСОБА_6 , що той має перед ним борг і ОСОБА_6 пообіцяв подуматипро повернення такого боргу. Наступні дні ОСОБА_2 , якого він до того раніше ніколи не зустрічав, телефонував до нього, але він був зайнятий і зустрітися з ним не міг. Але ні з ОСОБА_2 , ні з ОСОБА_6 розмови про передачу йому грошових коштів за повернення посвідчення водія не було. На третій день ОСОБА_2 знову зателефонував і він погодився з ним зустрітися. 13 квітня 2016 року він знаходився в кабінеті, коли до нього зайшов ОСОБА_2 . Під час розмовиз ним стало відомо, що під час вилучення посвідчення водія, йому не було виписано тимчасовий талон. Це було порушенням наказу МВС, бо в такому випадку поліція не мала права вилучати посвідчення водія, а тому він вирішив повернути йому таке посвідчення. Про таке порушення вимог наказу він мав намір рапортом повідомити керівництво. Протокол був складений працівником окремої роти і він його отримав лише в той день і не мав можливості з ним детально ознайомитися. Після цього ОСОБА_2 дістав гроші з кишені і передав йому. Він взяв гроші і поклав їх на стіл. Він зрозумів, що ці гроші передав ОСОБА_6 як борг, оскільки він телефонував йому і сказав, що їде в м. Львів, а ОСОБА_2 передасть йому борг, а тому він був впевнений, що гроші передав ОСОБА_6 . Після цього зайшли працівники СБУ та внутрішньої безпеки, оділи на нього кайданки і стали застосовувати до нього фізичну силу, наносити удари, вимагаючи його визнати факт отримання ним неправомірної вигоди. Такі дії тривали біля трьох годин, тобто десь до 18-ї години, коли приїхав слідчий. Весь цей час він був обмежений в праві пересування, так як працівники поліції весь час були біля нього і не дозволяли йому цього робити. Працівники поліції не реагували на його клопотання про забезпечення адвоката і йому не було надано можливості з ним поспілкуватися до огляду, хоча адвокат приїхав раніше, але його не пускали до нього працівники поліції. Слідчий провів огляд місця події, під час якого були присутні 8-10 працівників СБУ та внутрішньої безпеки, проте вони всі в протоколі зазначені не були. При огляді місця події на його руках та на столі світіння виявлено не було. Після цього його відвезли в відділ поліції, де пізно ввечері був складений протокол його затримання. Всі речові докази упаковувалися в пакети, на них ставили підписи поняті і слідчі, він не пам`ятає, чи розписувався на конверті з грошима, більш ніж впевнений, що не розписувався. Він переконаний, що гроші, які йому передав ОСОБА_2 і гроші, які були вилучені під час огляду, є різними. В той же день за клопотанням адвоката його доставили в медичну установу, де провели огляд. Він звертався в правоохоронні органи щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень, але про результат такого звернення його не повідомили. Вважає себе невинним, в нього не було наміру на отримання неправомірної вигоди і про це не було домовленості з ОСОБА_2 , він розумів, що кошти, які передав ОСОБА_2 як повернення боргу зі сторони ОСОБА_6 , а тому просить його виправдати.

В судовому засіданні в підтвердження обставин інкримінованого злочину та вини обвинуваченого ОСОБА_1 стороною обвинувачення були надані та судом досліджені наступні докази.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні дав показання, з яких вбачається, що в квітні 2016 року він був на дні народження в побратима в м. Копичинці і там вживав алкогольні напої. Додому повертався вже вночі. За кермом автомобіля до м. Хоросткова їхала його наречена. В зв`язку з тим, що в Хоросткові була погана дорога, то він сів за кермо автомобіля, а за містом вони знову мали помінятися місцями. При виїзді з міста його зупинив поліцейський. Під час перевірки було встановлено, що він керував автомобілем в стані сп`яніння і на нього склали протокол за ст. 130 КУпАП і вилучили посвідчення водія, але не видали тимчасовий талон. Він став телефонувати до знайомих, і знайомий ОСОБА_7 сказав, що знає ОСОБА_1 , дав йому номер телефону останнього і також йому сказав, що за це треба буде заплатити 2 000 гривень. В зв`язку з цим він звернувся в відділ внутрішньої безпеки і там написав заяву про вимагання в нього неправомірної вигоди. Наступного дня працівники СБУ вручили йому 2 000 гривень, хто вручав гроші він не пам`ятає, але перед врученням купюри були переписані. Він підписував заяву про конфіденційне співробітництво, але допуску до державної таємниці на той час він не мав. Після того він з працівниками поліції та служби безпеки поїхали в м. Чортків. Перед містом на нього навішали апаратуру для аудіо і відеозйомки. Коли приїхали на пост ДАІ, то він зателефонував до ОСОБА_1 , але той сказав почекати, бо він на виїзді. Через деякий час він знову зателефонував і ОСОБА_1 в телефонному режимі сказав, як до нього зайти. В кабінеті ОСОБА_1 повернув йому посвідчення водія, а він передав йому в руки грошові кошти, які були не упаковані. ОСОБА_1 гроші поставив на стіл. Після цього він вийшов і при виході з приміщення бачив, як туди заходили працівники правоохоронних органів. При затриманні ОСОБА_1 він присутній не був. В той самий день він повернув апаратуру працівникам СБУ і при цьому щось підписував.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дав показання, якими пітверджується те, що в квітні 2016 року він працював на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки. В цей час до нього звернувся ОСОБА_2 з приводу того, що від нього обвинувачений ОСОБА_1 вимагає 2 000 гривень за повернення посвідчення водія і непритягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. В зв`язку з цим від ОСОБА_2 була прийнята заява, він ще звертався з заявою і в інші правоохоронні органи, і прокуратурою внесено відомості в ЄРДР. В зв`язку з цим була створена слідчо-оперативна група з працівників прокуратури області та СБУ, керував такою групою працівник прокуратури, який погоджував дії з його керівництвом, а вони виконували їх рішення і команди. Хто керував групою і які давались команди він вже не пам`ятає. Також не пам`ятає чи було письмове доручення слідчого чи прокурора на проведення НСРД, вважає, що було. Кожний працівник групи відповідав за певну ділянку роботи. В його задачу входило зайти зразу в кабінет, виявити і припинити правопорушення. Хто чим займався і яка була розстановка він не пам`ятає. Хто вручав ОСОБА_2 грошові кошти не знає. В Чортків вони приїхали зранку біля 10-ї години, розставляли свої сили і засоби. Їх було разом з працівниками СБУ чоловік 10. Він знаходився в автомобілі навпроти поста поліції на АЗС «Укрнафта». Після передачі коштів він з іншими працівниками зайшли в кабінет. В той момент ОСОБА_2 якраз виходив. ОСОБА_1 сидів за робочим столом справа збоку. На столі лежали матеріали. По заходах було видно, що він сказав залишити гроші десь під тими матеріалами, на столі було видно, що вони лежали під тими матеріалами, на столі поряд з його робочим столом. ОСОБА_2 там залишив гроші. Йому було роз`яснено, що він підозрюється у вчиненні злочину, в зв`язку з чим йому залишатися на місці, але ОСОБА_1 після цього встав, підійшов до них і намагався гроші викинути з кабінету взагалі, але вони закрили двері і він гроші, які вже на той час впали з столу і вони там лежали до приїзду слідчого, перед вхідними дверима, в нього не получилося викинути їх на коридор, вони впали між столом і дверима. ОСОБА_1 при цьому чинив опір, не погоджувався з усіма їх вимогами. Він був затриманий на місці вчинення злочину і вони чекали приїзду слідчого. При припиненні опору ОСОБА_1 можливо йому були заподіяні тілесні ушкодження. Коли він зайшов в кабінет, то ОСОБА_1 вже лежав на землі, хто його утримував він не пам`ятає. Захисник ОСОБА_1 приїхав ще до приїзду слідчого, він сидів на загальному коридорі перед кабінетом, коли він приїхав також не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав показання, з яких вбачається, що на даний час він вже детально не пам`ятає про події отримання обвинуваченим неправомірної вигоди. На той час працював старшим оперуповноваженим УВБ в Тернопільській області. Він був в складі групи по документуванню факту отримання неправомірної вигоди, і коли вони їхали в м. Чортків, то вже було відомо, що це стосується ОСОБА_1 . На той час вже була заява про вимагання неправомірної вигоди, відкрито кримінальне провадження, а також була ухвала суду на проведення слідчих дій, доручення прокуратури. Він бачив, як вручали гроші заявнику, був при цьому присутній та складанні відповідних процесуальних документів. Годину він не може сказати, але близько обіду, весь відділ прибув в м. Чортків. Він зупинився на території АЗС, а приблизно через 7-10 хвилин до нього хтось зателефонував і повідомив про закінчення слідчої дії. Він зайшов в кабінет, там вже були і інші працівники, але ОСОБА_2 на той час вже не було. ОСОБА_1 сидів на кріслі, він був пригнічений, гроші лежали на підлозі. Відносно застосування фізичного насилля до обвинуваченого нічого не бачив та особисто не застосовував. Всі процесуальні дії здійснювалися відповідно до вимог процесуального законодавства. Відповідно до розподілених обов`язків він був присутній при огляді місця події, не допускав сторонніх в кабінет, потім супроводжував ОСОБА_1 в прокуратуру. Можливо відбирав якісь пояснення та виконував інші дії, які йому доручалися.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дав показання, якими підтверджується, що він в 2016 році разом з іншою понятою були присутні під час огляду кабінету ОСОБА_1 , який знаходиться на першому поверсі будівлі МРЕВ. Під час огляду місця події руки обвинуваченого, грошові кошти купюрами по 50 гривень, стіл, папери освітлювалися спеціальною лампою. Він добре пам`ятає, що на руках ОСОБА_1 та на столі світіння не було, проте гроші світилися. Чи було світіння на паперах, він не пам`ятає. Під час проведення слідчої дії всі зразки опечатувалися. Коли ним був підписаний протокол не пам`ятає. Під час проведення слідчої дії були присутні до 10 чоловік працівників поліції. Під час огляду ОСОБА_1 скаржився, що його побили і на його тілі був великий синець, але де саме він не пам`ятає, і в кінці слідчої дії адвокат просив зафіксувати побиття.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні дав показання, якими підтверджується те, що в квітні 2016 року, точної дати він не пам`ятає, він разом із ще одним працівником поліції, ким саме не пригадує, перебували на відпрацюванні міста Хоростків Гусятинського району, і тоді зупинили автомобіль, яким в стані алкогольного сп`яніння керував ОСОБА_2 . В зв`язку з цим відносно останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та в нього вилучено посвідчення водія. ОСОБА_2 в той час поводив себе нормально, не заперечував, що вчинив адміністративне правопорушення, казав, що такого більше не буде. В зв`язку з вилученням посвідчення водія він повинен був видати ОСОБА_2 тимчасовий талон на право керування транспортним засобом, але він його не видав, бо на той час в нього його не було. Він сказав ОСОБА_2 наступного дня з`явитися в відділення адміністративної практики, де він зможе отримати тимчасовий талон. Протокол про адміністративне правопорушення він здав в відділення адміністративної практики і йому не відомо, чи був вказаний протокол направлений до суду. Допускає, що можливо дії ОСОБА_1 про повернення ОСОБА_2 посвідчення водія можливо було правомірним, оскільки посвідчення водія було вилучено, тимчасовий талон виданий йому не був, рішення суду про позбавлення його права керування транспортним засобом також не було. Хоча не знає, чи мав право ОСОБА_1 повертати ОСОБА_2 посвідчення водія, бо ніколи з такими питаннями не стикався.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дав показання, з яких вбачається, що в 2016 році він працював інспектором взводу ДПС м. Чорткова і відповідав за адміністративну практику даного підрозділу. Він отримував від інспекторів взводу матеріали про адміністративні правопорушення, реєстрував їх в журналі, вносив інформацію в базу і, оскільки в них не було канцелярії, то матеріали в суд направлялися через відповідний відділ поліції. Матеріали на ОСОБА_2 складали працівники взводу. Йому відомо, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 у нього вилучалось посвідчення водія, але не було видано тимчасовий талон. Мабуть інспектор на той час не мав при собі тимчасового талона. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 ним було внесено в базу і передано для направлення через Чортківський відділ поліції в суд. ОСОБА_2 звернувся в поліцію за видачею тимчасового талона або повернення посвідчення водія, так як він не був ще позбавлений права керувати транспортним засобом. Так як внести будь-які зміни в протокол про адміністративне правопорушення на той час вже було неможливо, а тому вважає, що в цій ситуації ОСОБА_1 повинен був повернути ОСОБА_2 посвідчення водія. Не знає, чи мав право в такій ситуації ОСОБА_1 видавати ОСОБА_2 тимчасовий талон.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дав показання, якими підтверджується те, що за кілька днів до події злочину до нього близько 2-3-ї години ночі зателефонував ОСОБА_2 і повідомив, що має проблеми і запитав, чи не знає він ОСОБА_1 , він хотів домовитися про зустріч з останнім. Вранці він зателефонував до обвинуваченого і домовився про зустріч, а потім зателефонував до ОСОБА_2 і повідомив, що він наступного дня може під`їхати до ОСОБА_1 . Наступного дня він мав їхати на Яворівський полігон, так як мав намір укласти контракт на військову службу в 44-й бригаді і мав там залишитися для проходження навчання на три місяці. Раніше він займався підприємницькою діяльністю і обвинувачений приблизно за місяць до події замовляв в нього захисні ролети на двері, але ці ролети не підійшли по розміру і він їх зразу повернув. В зв`язку з тим, що в нього на той момент не було коштів, а тому за ним залишився борг в сумі 2 000 гривень і він попросив ОСОБА_2 повернути такі кошти ОСОБА_1 , пообіцявши ОСОБА_2 повернути таку суму після повернення з полігону. Контракт на військову службу він там не уклав і наступного дня повернувся додому і вже тоді дізнався про затримання ОСОБА_1 при отриманні неправомірної вигоди.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дав показання, з яких вбачається, що він на час вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину біля двох тижнів працював на посаді заступника начальника Чортківського відділу поліції. Про обставини отримання обвинуваченим неправомірної вигоди йому мало що відомо і про цей факт йому стало відомо вже пізніше. При зупинці транспортного засобу, водій якого перебуває в стані сп`яніння, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, вилучає посвідчення водія та обов`язково вручає тимчасовий талон, про що зазначається в протоколі про адміністративне правопорушення. Якщо поліцейський не має тимчасового талону, то особа викликається на наступний день в поліцію, де в неї вже вилучається посвідчення водія і вручається тимчасовий талон.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дав показання, якими підтверджується те, що на час вчинення ікримінованого ОСОБА_1 злочину він працював на посаді начальника сектора кадрового забезпечення Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області. В той день він був в місті Тернополі і про отримання обвинуваченим неправомірної вигоди дізнався біля 18-ї години. Які посадові обов`язки мав ОСОБА_1 сказати не може, так як до цього питання він відношення не мав. Такі обов`язки розроблялися його безпосереднім начальником. Чи мав ОСОБА_1 право повертати посвідчення водія сказати не може.

Також, на обгрунтування винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені судом.

Так, з заяви ОСОБА_2 від 12 квітня 2016 року вбачається, що він звернувся з вказаною заявою до начальника УВБ в Тернопільській області ДВБ НПУ, в якій просив вжити заходів щодо притягнення до відповідальності працівників поліції (ДАІ) м. Чортків, які вимагають від нього 2 000 гривень за непритягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП та повернення посвідчення водія, яке вилучили 10 квітня 2016 року і не повернули на той час, не видавши тимчасового талону щодо дозволу керувати автомобілем. В цей же день вказана заява зареєстрована в відділі внутрішньої безпеки в Тернопільській області ДВБ МВС України за № Х-18(оп).

Також в цей же день, 12 квітня 2016 року, ОСОБА_2 звернувся з заявою в прокуратуру Тернопільської області, в якій просив вжити заходів щодо притягнення до відповідальності працівників поліції (ДАІ) м. Чортків, які вимагають від нього 2 000 гривень за непритягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП та повернення посвідчення водія, яке вилучили 10 квітня 2016 року і не повернули на той час, не видавши тимчасового талону щодо дозволу керувати автомобілем.

В матеріалах кримінального провадження міститься повідомлення старшого слідчого прокуратури Тернопільської області ОСОБА_28 (без номера та дати), адресоване ОСОБА_2 , про те, що 12 квітня 2016 року слідчим відділом прокуратури Тернопільської області на підставі заяви від 12 квітня 2016 року розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42016210000000030 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

З витягу з кримінального провадження № 42016210000000030 від 12 квітня 2016 року вбачається, що 12 квітня 2016 року за заявою ХХХ (код) внесені відомості до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 368 КК України з викладенням фабули: службові особи ГУНП в Тернопільській області вимагають в особи ОСОБА_14 неправомірну вигоду за непритягнення його до адміністративної відповідальності та вчинення інших дій, які входять в їх компетенцію.

Згідно витягу з кримінального провадження № 42016210000000030, який було роздруковано 30 травня 2016 року, відомості в ЄРДР внесено 12 квітня 2016 року з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 368 КК України, з викладеням фабули, де зазначено, що 13 квітня 2016 року старший інспектор Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області майор поліції ОСОБА_1 одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_2 в сумі 2 000 гривень за повернення раніше вилученого посвідчення водія.

Згідно протоколу огляду місця події від 13 квітня 2016 року (огляд розпочато о 18-й годині 21 хвилині, закінчено о 19-й годині 35 хвилин) місцем огляду є службовий кабінет в приміщенні територіального сервісного центру 6145 Регіонального сервісного центру МВС у Тернопільській області по вул. Копичинецькій, 128 в м. Чорткові, під час якого біля входу у вказаний кабінет на підлозі виявлено 40 купюр номіналом 50 гривень, на яких при освітленні ультрафіолетовою лампою виявлено нашарування речовини, яка люмінесціює в світлі ультрафіолетової лампи світло-зеленим кольором і не видима при природному освітленні. В протоколі огляду місця події зазначені серії та номера виявлених купюр. Під час огляду слідчим зачитано постанову про проведення освідування особи ОСОБА_1 від 13 квітня 2016 року та було проведено освідування останнього, під час якого було проведено окремо змиви з його лівої та правої рук. В подальшому на приставному столі до робочого стола ОСОБА_1 виявлено на паперовому носії результат тестування на алкоголь до протоколу АП1 № 051353 щодо ОСОБА_2 , на якому зазначено результат тесту: 1,44 проміллє, а також виявлено протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 051353 від 10 квітня 2016 року, складеного поліцейським роти ДПС ГУНП в Тернопільській області старшим сержантом поліції ОСОБА_3. про керування ОСОБА_2 10 квітня 2016 року о 1-й годині 50 хвилин в м. Хоросткові Гусятинського району по вул. Незалежності автомобілем Ауді 80, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. В протоколі є відмітка про тимчасове вилучення документів ПВ НОМЕР_2 . Згідно протоколу огляду з місця події вилучено грошові кошти в сумі 2 000 гривень купюрами номіналом по 50 гривень кожна, контрольний взірець бинта, змиви з лівої та правої рук ОСОБА_1 та документи адміністративного протоколу стосовно ОСОБА_2 за ст. 130 КУпАП. Під час цієї слідчої дії від захисника обвинуваченого ОСОБА_1 -- адвоката Садовського М. Д. надійшло клопотання щодо заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 під час затримання його оперативними працівниками, на тілі ОСОБА_1 виявлено два синці. В протоколі міститься зауваження ОСОБА_1 про те, що під час огляду його рук ніякого світіння виявлено не було.

Обставини проведення цієї слідчої дії фіксувались також відеокамерою «Canon legrsa fs 306» із серійним номером 51752, відеозапис огляду місця події було переглянуто в судовому засіданні.

Згідно розписки від 13 квітня 2016 року в.о. начальника ТСЦ-6145 ОСОБА_30. останній не заперечує щодо проведення огляду приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 14 квітня 2016 року старший оперуповноважений відділу БКОЗ управління СБ України в Тернопільській області Богач М.Є. на підставі доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій провів аудіо-, відеоконтроль особи - ОСОБА_1 , в ході якого встановлено, що 13 квітня 2016 року в приміщенні Територіального сервісного центру № 6145, м. Чортків, вул. Копиченецька, 128, відбулась зустріч між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у ході якої ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 2 000 (дві тисячі) гривень за непритягнення його до адміністративної відповідальності.

X-

ОСОБА_2 : ОСОБА_2, так?

X: Так. Не я...

К: На... Більше не попадайся... Поняв? Я тобі не давав тимчасовий?

X: Нє, ви мені нічого не давали...

К: Права... Ти маєш, цей?

X: Так. Лишай мені цей...

К: Телефон мій маєш, якшо якісь проблеми, дзвони...

X: Якшо навіть щось десь...?

К: Передзвониш....

X: Можна дзвонити... я поняв... Все, тоді дякую Вам... Бувайте здорові. Там якби не дай Бог шо, я дам про себе чути.

Відеозапис вказаної негласної слідчої розшукової дії було переглянуто в судовому засіданні.

Згідно протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 14 квітня 2016 року старший оперуповноважений 2 сектору БКОЗ управілння СБ України в Тернопільській області капітан Богач М.Є, на підставі доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) склав даний протокол про проведення негласної слідчої дії - контролю за вчиненням злочину, яка була проведена 13 квітня 2016 року за участю заявника ОСОБА_2 13 квітня 2016 року у відповідності до вимог п. 3 ч. 2 ст. 99. п. 1 ч. 3 ст. 104, 252 КПК України в ході процесуальної дії було оглянуто та зафіксовано, шляхом виготовлення фотокопій, які додаються до протоколу про результати контролю за вчиненням злочину грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі гривень), які перебувають на балансі УСБУ в Тернопільській області, купюрами в кількості 40 (сорока) штук: номіналом по 50 (п`ятдесят) гривень, за серійними номерами: ТА5158189, ЗГ7758320, ПЄ0182963, КХ6317338, КЦ3381545, ЕГ9696055, СГ2869889, ТЗ1394147, ПВ4468272, АД8409938, ПЗ8253263, КБ3225482, СЕ0351839, СБ6079027, СД7097000, ИП4884931, УВ9056258, АИ48258861, АЄ9560722, ФД1207964, РЕ0392584, СЕ3307312, СЄ8785260, ГД6356400, РЄ7357250, СП2740302, ПЗ9831690, КД9392226, КВ4551701, РС4629119, ПЗ7388646, РА0031222, ПЗ7455190, РГ5783643, ПБ7677929, ГБ3120253, КТ1648148, СЛ5017347, КЦ8311601, РБ3778021.

На зазначених коштах на загальну суму 2000 (дві тисячі) гривень під час огляду будь-яких пошкоджень не виявлено.

У подальшому, вказані купюри у кількості 40 (сорока) штук на загальну суму 2000 (дві тисячі) гривень у латексних рукавичках та у присутності заявника були помічені з тильної та лицевої сторони спеціальним препаратом «Промінь-1» та нанесено букву «К» люмінісцюючим фломастером для нанесення невидимого маркування у верхньому куті лицьової сторони кожної із купюр.

Дані помічення видно при відповідному ультрафіолетовому світлі спеціальної лампи, які світяться жовто-зеленим та синім кольором.

Після проведення обробки купюр у кількості 40 (сорока) штук на загальну суму 2 000 (дві тисячі) гривень спеціальним аерозольним препаратом «Промінь- 1», зразки препарату нанесено на 2 предметні скельця, які в присутності заявника склеєні між собою прозорою безбарвною липкою стрічкою типу «Скотч» та поміщені в пакет, який додається до протоколу про результати контролю за вчиненням злочину. Окрім того, люминесцируючим фломастером для нанесення невидимої маркировки нанесено на аркуші білого паперу стандарту А 4 букву «К», який в присутності заявника поміщений в пакет, який додається до протоколу про результати контролю за вчиненням злочину.

13 квітня 2016 року вказані купюри в кількості 19 (дев`ятнадцять) штук на загальну суму 2 000 (дві тисячі) гривень були вручені ОСОБА_2 для подальшого використання під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту та повного викриття вимагання та одержання ОСОБА_1 неправомірної вигоди у загальному розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

13 квітня 2016 року в УСБУ в Тернопільській області заявнику ОСОБА_2 було вручено пристрій «Москіт», який перебуває на інвентарному обліку в УСБУ в Тернопільській області за № 8401В4.

В подальшому, в приміщенні Територіального сервісного центру № 6145 відбулась зустріч між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Після нетривалої розмови в приміщенні Територіального сервісного центру №6145, де згідно із попередньою вимогою ОСОБА_1 ОСОБА_2 передав останньому грошові кошти на загальну суму 2 000 (дві тисячі) гривень за непритягнення його до адміністративної відповідальності.

13 квітня 2016 року о 19 годині 30 хвилин в приміщенні УСБУ в Тернопільській області заявником ОСОБА_2 пристрій «Москіт», який перебуває на інвентарному обліку в УСБУ в Тернопільській області за №8401В4, повернуто співробітникам СБУ.

Згідно протоколу огляду від 26 квітня 2016 року старший слідчий слідчого відділу прокуратури Тернопільської області юрист 2 класу Ференц А.В. в приміщенні службового кабінету прокуратури Тернопільської області оглянув оптичний диск DVD-R № 1439 від 14 квітня 2016 року, який є додатком до протоколу про результати аудіо, -відеоконтролю особи від 14 квітня 2016 року.

Предметом огляду є оптичний диск DVD-R № 1439 від 14 квітня 2016 року, який є додатком до протоколу про результати аудіо, - відеоконтролю особи від 14 квітня 2016 року.

При відкритті вказаного оптичного диска встановлено, що на ньому наявні дві папки: «АУДІО» та «ВІДЕО».

При відкритті папки «АУДІО» встановлено, що в ній наявний звукозапис «Тгаск 3» і при прослуховуванні звукозапису встановлено розмови ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та іншої неідентифікованої особи.

При відкритті папки «Відео» встановлено, що в ній наявний файл МР4 «FNN10241_1304201615153РШГ0241_13042016151513».

При перегляді відеофайлу встановлено наступне:

В салоні автомобіля навпроти територіального сервісного центру 6145 регіонального сервісного центру МВС у Тернопільській області, що в м.Чортків, вул. Копичинецька, буд. 128 cидить ОСОБА_2 , який телефонує до ОСОБА_1 , а після цього виходить з автомобіля та заходить в приміщення Територіального сервісного центру 6145 Регіонального сервісного центру МВС у Тернопільській області, після чого проходить в коридор, який веде в кабінет ОСОБА_1 та інший кабінет навпроти. В іншому кабінеті за столом сидить ОСОБА_1 та розмовляє по мобільному телефоні.

ОСОБА_1 завершує телефонну розмову та починає розмовляти із невідомою особою, яка знаходиться позаду ОСОБА_2 . Після цього ОСОБА_1 починає переглядати документи на приставному столику та починає розмовляти із ОСОБА_2 . Після перегляду документів на приставному столику ОСОБА_1 з поміж них бере в руки посвідчення водія (пластикове), оглядає його з двох сторін та передає його ОСОБА_2 ОСОБА_2 дістає грошові кошти (видно купюри номіналом по 50 (п`ятдесят) гривень та передає їх в праву руку ОСОБА_1 . Під час цього вони спілкуються. Далі ОСОБА_2 виходить з кабінету ОСОБА_1 .

Згідно висновку судової експертизи технічного дослідження документів № 1.1-169/16 від 28 квітня 2016 року, яка була призначена постановою старшого слідчого СВ прокуратури Тернопільської області Ференца А.В. від 18 квітня 2016 року, сорок банкнот номіналом 50 (п`ятдесят) гривень з серійними номерами: РБ №3120253, КТ №1648148, СЛ №5017347, КЦ №8311601, РБ №3778021, ПЗ №7388646, РА №0031222, ПЗ №7455190, РГ №5783643, ПБ №7677929, СП №2740302, ПЗ №9831690, КД №939226, КВ №4551701, РЄ №4629119, РЕ №6392584, СЕ №3307312, СЄ №8785260, ГД №6356400, РЄ №7357250, ИП №4884931, УВ №9056258, АИ №4828861, КЄ №9560722, ФД №1207964, ПЗ №8253263, КБ №3225482, СЄ №0351839, СЬ №6079027, СД №7097000, ЕГ №9696055, СГ №2869889, ТЗ №1394147, ПВ №4468272, АД №8409938, ТА №5158189, ЗГ №7758320, ПЄ №0182963, КХ №6317338, КЦ №3381545 виготовлені на підприємстві, що здійснює випуск даних грошових знаків.

Згідно висновку судової експертизи дослідження спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв № 2-174/16 від 27 квітня 2016 року, яка була призначена постановою старшого слідчого СВ прокуратури Тернопільської області Ференца А.В. від 18 квітня 2016 року, на лицевих сторонах сорока банкнот Національного банку України номінальною вартістю по 50 (п`ятдесят) гривень серії: РБ №3120253, КТ №1648148, СЛ №5017347, КЦ №8311601, РБ №3778021, ПЗ №7388646, РА №0031222, ПЗ №7455190, РГ №5783643, ПБ №7677929, СП №2740302, ПЗ №9831690, КД №939226, КВ №4551701, РЄ №4629119, РЕ №6392584, СЕ №3307312, СЄ №8785260, ГД №6356400, РЄ №7357250, ИП №4884931, УВ №9056258, АИ №4828861, КЄ №9560722, ФД №1207964, ПЗ №8253263, КБ №3225482, СЄ №0351839, СЬ №6079027, СД №7097000, ЕГ №9696055, СГ №2869889, ТЗ №1394147, ПВ №4468272, АД №8409938, ТА №5158189, ЗГ №7758320, ПЄ №0182963, КХ №6317338, КЦ №3381545 з упаковки №1, виявлено невидимі при денному (природному) освітленні нашарування речовини, подібної до спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію блакитним кольором у вигляді написів „К" в УФ-освітленні.

На лицевих і на зворотніх сторонах сорока банкнот Національного банку України номінальною вартістю по 50 (п`ятдесят) гривень серії: РБ №3120253, КТ №1648148, СЛ №5017347, КЦ №8311601, РБ №3778021, ПЗ №7388646, РА №0031222, ПЗ №7455190, РГ №5783643, ПБ №7677929, СП №2740302, ПЗ №9831690, КД №939226, КВ №4551701, РЄ №4629119, РЕ №6392584, СЕ №3307312, СЄ №8785260, ГД №6356400, РЄ №7357250, ИП №4884931, УВ №9056258, АИ №4828861, КЄ №9560722, ФД №1207964, ПЗ №8253263, КБ №3225482, СЄ №0351839, СЬ №6079027, СД №7097000, ЕГ №9696055, СГ №2869889, ТЗ №1394147, ПВ №4468272, АД №8409938, ТА №5158189, ЗГ №7758320, ПЄ №0182963, КХ №6317338, КЦ №3381545 з упаковки №1, на марлевих тампонах, якими робили змиви з правої та лівої руки ОСОБА_1 , що знаходилися відповідно в упаковках №2 та №3, виявлені невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в УФ-освітленні.

Невидимі при денному (природному) освітленні нашарування речовини, подібної до спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію блакитним кольором у вигляді написів „К" в УФ-освітленні, які виявлені на лицевих сторонах сорока банкнот Національного банку України номінальною вартістю по 50 (п`ятдесят) гривень серії: РБ №3120253, КТ №1648148, СЛ №5017347, КЦ №8311601, РБ №3778021, ПЗ №7388646, РА №0031222, ПЗ №7455190, РГ №5783643, ПБ №7677929, СП №2740302, ПЗ №9831690, КД №939226, КВ №4551701, РЄ №4629119, РЕ №6392584, СЕ №3307312, СЄ №8785260, ГД №6356400, РЄ №7357250, ИП №4884931, УВ №9056258, АИ №4828861, КЄ №9560722, ФД №1207964, ПЗ №8253263, КБ №3225482, СЄ №0351839, СЬ №6079027, СД №7097000, ЕГ №9696055, СГ №2869889, ТЗ №1394147, ПВ №4468272, АД №8409938, ТА №5158189, ЗГ №7758320, ПЄ №0182963, КХ №6317338, КЦ №3381545 з упаковки №1, мають між собою та зі зразком невидимої при денному освітленні спеціальної хімічної речовини з люмінесцентного фломастера, який знаходився в упаковці №5, що має люмінесценцію блакитним кольором у вигляду написів "К" в УФ-освітленні на аркуші паперу білого кольору формату А4, однакові колір та інтенсивність люмінесценції.

Невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в УФ-освітленні, які виявлені на лицевих і на зворотніх сторонах сорока банкнот Національного банку України номінальною вартістю по 50 (п`ятдесят) гривень серії: РБ №3120253, КТ №1648148, СЛ №5017347, КЦ №8311601, РБ №3778021, ПЗ №7388646, РА №0031222, ПЗ №7455190, РГ №5783643, ПБ №7677929, СП №2740302, ПЗ №9831690, КД №939226, КВ №4551701, РЄ №4629119, РЕ №6392584, СЕ №3307312, СЄ №8785260, ГД №6356400, РЄ №7357250, ИП №4884931, УВ №9056258, АИ №4828861, КЄ №9560722, ФД №1207964, ПЗ №8253263, КБ №3225482, СЄ №0351839, СЬ №6079027, СД №7097000, ЕГ №9696055, СГ №2869889, ТЗ №1394147, ПВ №4468272, АД №8409938, ТА №5158189, ЗГ №7758320, ПЄ №0182963, КХ №6317338, КЦ №3381545 з упаковки №1, на марлевих тампонах, якими робили змиви з правої та лівої руки ОСОБА_1 , що знаходилися відповідно в упаковках №2 та №3, мають між собою та зі зразком невидимої при денному освітленні спеціальної хімічної речовини (препаратом "Промінь-1"), який знаходився в упаковці №6, що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в УФ-освітленні між парою предметних скелець, спільну родову належність (по кольору люмінесценції і якісному складу компонентів).

Визначення спільної групової належності не проводилося у зв`язку із відсутністю індивідуалізуючих ознак.

Відповідно до протоколу добровільної видачі від 14 квітня 2016 року, який було складено старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Тернопільської області Ференцом А.В. в приміщенні прокуратури Тернопільської області в період з 10-ї години 45 хвилин по 10-ту годину 55 хвилин, ОСОБА_2 добровільно видав для долучення до матеріалів кримінального провадження посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 .

З протоколу огляду від 14 квітня 2016 року старший слідчий слідчого відділу прокуратури Тернопільської області юрист 2 класу Ференц А.В. в приміщенні службового кабінету прокуратури Тернопільської області оглянув посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 , добровільно видане останнім 14 квітня 2016 року для долучення до матеріалів кримінального провадження №42016210000000030 від 12 квітня 2016 року і під час такого огляду зафіксовано текстову інформацію, що міститься на цьому посвідченні.

Згідно протоколу огляду від 14 квітня 2016 року старший слідчий слідчого відділу прокуратури Тернопільської області юрист 2 класу Ференц А.В. в приміщенні службового кабінету прокуратури Тернопільської області оглянув документи, вилучені в ході огляду місця події 13 квітня 2016 року службового кабінету в приміщенні Територіального сервісного центру 6145 Регіонального сервісного центру МВС у Тернопільській області, що в м. Чорткові Тернопільської області по вулиці Копичинецькій, буд. 128.

Предметом огляду є:

1. Сейф-пакет експертної служби МВС України №2255163. На вказаному сейф-пакеті наявний пояснювальний рукописний текст «документи щодо адміністративного протоколу стосовно ОСОБА_2 ст. 130 КУпАП. Вилучені в ході огляду місця події в кабінеті ОСОБА_1 АДРЕСА_2 », підписи слідчого ОСОБА_17 та понятих ОСОБА_10 , ОСОБА_18 . Цілісність сейф-пакета не порушена.

При розпакуванні пакету встановлено, що наявні наступні документи:

-супровідний лист за підписом командира взводу ДПС ОСОБА_19 від 10.04.2016 №34 до начальника Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській обл.;

-смужка білого паперу з надписом «Drager mobile printer» тестування на алкоголь до протоколу АП1 051353;

-протокол про адміністративне правопорушення на спеціальному бланку серії АШ №051353 від 10.04.2016 року.

2. Супровідний лист за підписом командира взводу ДПС ОСОБА_19 від 10.04.2016 №34 до начальника Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській обл. про направлення адмінматеріалів на водіїв 79 - ОСОБА_20 , 80 - ОСОБА_21 , 81 - ОСОБА_22 , 82 - ОСОБА_2 . На вказаному аркуші вказано додаток на 9 арк, посвідчення НОМЕР_3 , ВОВ №028123, НОМЕР_2. В графі «Командир взводу ДПС ОСОБА_23 » наявний підпис.

3. Смужка білого паперу з надписом «Drager mobile printer», тестування на алкоголь до протоколу АП1 051353, місце проведення тесту: м.Хоростків вул. Незалежності, АLKOТЕSТ 6810, прилад №: АКАМ - 3582, принтер №: АКВМ- 5133, тест №: 6514, ост. калібрув.: 2015.12.29, рік. міс. день 2016.04.10., год хв 01:58, температура: + 16,0 °С, П.І.Б. інспектора/лікаря: ОСОБА_3., П.І.Б. особи, що тестують ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 результат тесту: 1,44 %. В графах «підпис інспектора/лікаря» та «підпис особи/ що тестують» наявні підписи.

4. Протокол про адміністративне правопорушення на спеціальному бланку серії АШ №051353 від 10.04.2016 року. В протоколі зазначено, що 10.04.2016 року о 02 год. 15 хв. м.Хоростків, вул. Незалежності Гусятинського р-ну поліцейський роти ДПС ГУНП в Тернопільській обл. ст.с-нт поліції ОСОБА_3 склав цей протокол про те, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство України, місце роботи не повідомив, місце проживання с. Полупанівка, Підволочиського р-ну, телефон НОМЕР_4 , особу встановлено ПІВ НОМЕР_2 вид.03.03.2010р., транспортний засіб Ауді - 80, номерний знак НОМЕР_1 , належність ОСОБА_24 , місце обліку Ч ВРЕВ УДАІ 10.04.2016 о 01 год 50 в м.Хоросткові по вул. Незалежності Гусятинського р-ну, керував автомобілем Ауді-80 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу застосовувався алкотестер «Драгер» АКАМ - 3582 проба позитивна 1,44 %, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП. Свідки чи потерпілі: 1. ОСОБА_25 , АДРЕСА_3 . ОСОБА_26 АДРЕСА_4 . Гр-ну ОСОБА_2 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 10.05.2016 року о 10 год. 00 хв. в м. Підволочиськ, суд, Чортків суд. Тимчасово вилучені документи П/В НОМЕР_2 .

Протокол містить у відповідних рядках і інші записи, а також підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, посадової особи, яка склала протокол, особи, якій було передано автомобіль.

В ході огляду проводилося ксерокопіювання вищезазначених документів. Копії таких документів долучені до цього протоколу.

Згідно протоколу огляду від 18 квітня 2016 року старший слідчий слідчого відділу прокуратури Тернопільської області юрист 2 класу Ференц А.В. в приміщенні службового кабінету прокуратури Тернопільської області оглянув грошові кошти та речі, вилучені в ході огляду місця події 13.04.2016 року в службовому кабінеті в приміщенні територіального сервісного центру 6145 регіонального сервісного центру МВС у Тернопільській області, що в м. Чортків Тернопільської області по вулиці Копичинецькій, буд. 128.

Предметом огляду є :

1. Паперовий конверт коричневого кольору опечатаний двома печатками круглої форми, синього кольору із написом «Прокуратура Тернопільської області "Для пакетів" та підписами. На вказаному конверті наявний пояснювальний рукописний напис «Грошові кошти вилучені в ході огляду місця події в кабінеті ст. інспектора Чортківського ВП ГУНП України в Тернопільській області ОСОБА_1 », а також наявні підписи понятих ОСОБА_10 , ОСОБА_18 та ст. слідчого ОСОБА_17 . Цілісність конверта не порушена. З метою запобігання пошкодження можливих невидимих слідів на об`єктах, що містяться у пакеті, цілісність конверта не порушується. Із протоколу огляду місця події від 13.04.2016 року встановлено, що у конверті містяться грошові кошти, а саме 40 (сорок) купюр номіналом 50 (п`ятдесят) гривень кожна;

2. Сейф-пакет експертної служби МВС України №2365497. На вказаному сейф-пакеті наявний пояснювальний рукописний напис «контрольний взірець бинта вилучений в ході огляду місця події кабінету ОСОБА_27 АДРЕСА_2 », підписи ОСОБА_28 та понятих ОСОБА_10 , ОСОБА_18 . Цілісність сейф-пакета не порушена. З метою запобігання пошкодження можливих невидимих слідів на об`єктах, що містяться у пакеті, цілісність сейф-пакету не порушується. Із протоколу огляду місця події від 13.04.2016 року встановлено, що у сейф-пакеті міститься контрольний взірець марлевого бинта;

3. Сейф-пакет експертної служби МВС України №2668521. На вказаному сейф-пакеті наявний пояснювальний рукописний напис «змив з лівої руки ОСОБА_1 вилучений в ході огляду місця події в його кабінеті, м.Чортків, вул. Копичинецька, 128», підписи ОСОБА_28 та понятих ОСОБА_10 , ОСОБА_18 . Цілісність сейф-пакета не порушена. З метою запобігання пошкодження можливих невидимих слідів на об`єктах, що містяться у пакеті, цілісність сейф-пакету не порушується. Із протоколу огляду місця події від 13.04.2016 року встановлено, що у сейф-пакеті міститься змив з лівої руки ОСОБА_1 ;

4. Сейф-пакет експертної служби МВС України №2668522. На вказаному сейф-пакеті наявний пояснювальний рукописний напис «змив з правої руки ОСОБА_1 в ході огляду місця події в його кабінеті м.Чортків, вул. Копичинецька, 128», підписи ОСОБА_28 та понятих ОСОБА_10 , ОСОБА_18 . Цілісність сейф-пакета не порушена. З метою запобігання пошкодження можливих невидимих слідів на об`єктах, що містяться у пакеті, цілісність сейф-пакету не порушується. Із протоколу огляду місця події від 13.04.2016 року встановлено, що у сейф-пакеті міститься змив з правої руки ОСОБА_1 .

Згідно протоколу огляду від 18 квітня 2016 року слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні №42016210000000030 від 12 квітня 2016 року - старший слідчий слідчого відділу прокуратури Тернопільської області юрист 2 класу ОСОБА_17. в приміщенні службового кабінету прокуратури Тернопільської області оглянув мобільний телефон, вилучений в ході огляду місця події 13 квітня 2016 року в службовому кабінеті в приміщенні Територіального сервісного центру 6145 Регіонального сервісного центру МВС у Тернопільській області, що в м. Чорткові Тернопільської області по вулиці Копичинецькій, буд. 128;

Предметом огляду є:

Паперовий конверт коричневого кольору опечатаний печаткою круглої форми, синього кольору із написом «Прокуратура Тернопільської області * Для пакетів» та підписом. На вказаному конверті наявний пояснювальний рукописний напис «Мобільний телефон марки «Nokia RМ», ІМЕІ НОМЕР_5 , ІМЕІ НОМЕР_5 , чорного кольору, із сім картами мобільних операторів Life та Київстар», а також наявний підпис слідчого ОСОБА_17 Цілісність конверта не порушена.

При розпакуванні конверта встановлено, що у ньому знаходиться мобільний телефон марки «Nокіа», розмірами 115x50x12 мм, який містить Lі-іоn батарею, sim-картку оператора мобільного зв`язку «Київстар», sim-картку оператора мобільного зв`язку «МТС», карта пам`яті відсутня. Оглядом також встановлено ІМЕІ мобільного телефону: НОМЕР_5 та НОМЕР_6 .

Після огляду вказаний мобільний телефон поміщено в паперовий конверт коричневого кольору, який опечатується печаткою круглої форми,синього кольору із написом «Прокуратура Тернопільської області * Для пакетів». На вказаному конверті також ставиться пояснювальний напис «Мобільний телефон чорного кольору з двома сім картками», та підпис слідчого.

Згідно висновку судової комп`ютерно-технічної експертизи № 7-47/16 від 26 квітня 2016 року на наданому мобільному телефоні «Nokia» ІМЕІ 1 НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , чорного кольору, із сім картами мобільних операторів МТС та Київстар виявлена інформація про абонентів, їх імена, номери телефонів та СМС повідомлення, інформація про дати та час з`єднання контактів, текст СМС-повідомлень між контактами. Виявлена інформація показана в додатку № 2 до висновку експерта. В пам`яті наданого мобільного телефону ««Nokia» ІМЕІ 1 НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , чорного кольору, із сім картами мобільних операторів МТС та Київстар, жодних документів у форматі «Microsoft Word» та «Місrоsoft Excel» не виявлено. Відновити будь-які файли документів в форматі «Microsoft Word» та «Місrоsoft Excel», які були видалені з пам`яті наданого мобільного телефону, не видалось можливим в зв`язку тим, що наявне в експерта програмне та апаратне забезпечення не дозволяє проводити відновлення видаленої інформації з даної моделі телефону.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного в приміщенні Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області 13 квітня 2016 року з 20-ї години 40 хвилин до 21-ї години 45 хвилин старшим слідчим СВ прокуратури Тернопільської області юристом 2 класу ОСОБА_17 , о 17-й годині 59 хвилин в приміщенні службового кабінету старшого інспектора Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 , що в Територіальному сервісному центрі 6145 Регіонального сервісного центру МВС у Тернопільській області затримано особу підозрювану у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України: ОСОБА_1 . В протоколі міститься заява затриманого ОСОБА_1 та його адвоката Садовського М.Д., в якій вони просили визнати факт затримання ОСОБА_1 13 квітня 2016 року о 14-й годині 30 хвилин, під час затримання працівники поліції побили останнього, наносячи удари ногами в голову, груди, ноги, чим спричинили тілесні ушкодження на тілі, є гематоми на руці та грудях.

В протоколі затримання також зазначено про те, що слідчий на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України в присутності понятих здійснив обшук затриманої особи ОСОБА_1 , під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Nokia RM», IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_5 , чорного кольору, із сім картами мобільнх операторів Life та Київстар.

Згідно протоколу від 31 травня 2016 року старший слідчий слідчого відділу прокуратури Тернопільської області юрист 2 класу Ференц А.В. надав підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику Горбуляку І.В. доступ до матеріалів кримінального провадження та речових доказів. Після ознайомлення підозрюваний та захисник заяв, зауважень та доповнень не мали.

Згідно ухвали слідчого судді апеляційного суду Тернопільської області від 12 квітня 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Тернопільської області та надано дозвіл на проведення з 12 квітня 2016 року по 11 травня 2016 року аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в с. Гадинківці Чортківського району, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтролю особи.

Згідно постанови прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Тернопільської області молодшого радника юстиції Козар В.В. від 12 квітня 2016 року визначено для отримання доказів та повного викриття злочинної діяльності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провести контроль за вчиненням злочину в період з 12 квітня 2016 року по 11 травня 2016 року у формі контрольованої передачі грошових коштів. Проведення контролю за вчиненням злочину доручити співробітникам ВБКОЗ УСБУ в Тернопільській області.

Ухвала слідчого судді про проведення негласної слідчої (рошукової) дії аудіо-відеоконтролю особи та постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину були відкриті вже на стадії судового розгляду кримінального провадження 10 жовтня 2017 року.

В ході судового розгляду були досліджені речові докази: 40 купюр номіналом по 50 гривень, які були вилучені в ході огляду місця події.

Проте сторона захисту вважає, що зібрані в кримінальномупровадженні докази свідчать про невідповідність висновків сторони обвинувачення про обставини, що підлягають доказуванню, фактичним обставинам справи, крім того, вона всупереч вимогам ст.ст. 86, 87, 94 КПК України спирається на неналежні та недопустимі докази.

Так, в клопотанні з цього приводу сторона захисту зазначає, що 12 квітня 2016 року слідчим в ЄРДР внесені відомості щодо ОСОБА_1 та його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 368 КК України. 13 квітня 2016 року ОСОБА_1 було затримано за підозрою у начебто скоєному ним злочині, передбаченому ч.3 ст.368 КК України. Проте, 14 квітня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України. Отже, в кримінальному провадженні не було реальних передумов для внесення відомостей до ЄРДР про більш тяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім того, перед затриманням ОСОБА_1 проводились негласні розшукові слідчі дії у виді контрою за вчиненням злочину та проводився аудіо-відеоконтроль особи, проте вказані негласні слідчі дії згідно ч.2 ст.246 КПК України можуть проводитись тільки щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, а злочин, за вчинення якого обвинувачується ОСОБА_1 , відноситься до злочинів середньої тяжкості, а тому, негласні слідчі дії проведені незаконно. Стороні захисту при виконанні вимог ст. 290 КПК України не було відкрито рішення прокурора про контроль за вчиненням злочину та дозвіл слідчого судді на проведення аудіо-відео контролю особи.

Відповідно до протоколу від 13 квітня 2016 року ОСОБА_1 затримано о 17 год 59 хв., однак це не відповідає дійсності, оскільки, ОСОБА_1 затриманий о 15 годині 15 хвилин, що підтвердив під час допиту заявник ОСОБА_2 . А протокол затримання в порушення вимог ч.5 ст.208 КПК України складено о 20 год. 40 хв. і перед затриманням ОСОБА_1 , причину затримання та його права і обов`язки, роз`яснені не були. Допущене порушення є істотним і ставить під сумнів законність протоколу огляду місця події, а також решту доказів сторони обвинувачення, які є похідними від згаданого протоколу огляду місця події.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутній протокол виготовлення ідентифікованих грошових коштів та вручення їх ОСОБА_2 і походження грошових коштів, які слідчим вилучені в робочому кабінеті ОСОБА_1 , взагалі невідоме. У матеріалах провадження є протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 14 квітня 2016 року, у якому без участі понятих описується факт огляду та вручення ОСОБА_2 грошей, проте цей протокол складено після того, як грошові кошти були вилучені зі службового кабінету ОСОБА_1 і не може бути належним та допустимим доказом у справі. Крім того, у матеріалах провадження відсутнє письмове доручення слідчого чи прокурора оперативному підрозділу на проведення негласних розшукових слідчих дій. Також неможливо зрозуміти, яка процесуальна роль ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні, оскільки це не відображено у жодному процесуальному документі.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КПК України, протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.

Оперативним працівником не виконано вимоги ч.3 ст. 252 КПК України і передано протоколи НСРД з додатками прокурору пізніше, ніж через 24 години, а саме 21 квітня 2016 року.

В порушення вимог ст. 107, 110 КПК України особа, яка проводила негласну слідчу (розшукову) дію в кримінальному провадженні не виносила відповідну постанову про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів, в якій повинна була вказати ідентифікаційні ознаки технічних засобів, які будуть використані під час проведення такої процесуальної дії.

Аудіо та відеоконтроль особи здійснювався з залученням заявника ОСОБА_2 шляхом встановлення на останньому відповідних технічних засобів. Однак, всупереч вимогам ч. 6 ст. 246 КПК України слідчий чи прокурор в кримінальному провадженні не приймали жодних рішень про залучення ОСОБА_2 до проведення НСРД. Такі рішення стороні захисту не відкривались.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 КПК України досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводиться з дотриманням вимог режиму секретності.

Відповідно до ч.3 ст.517 КПК України, до участі в кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв.

Таким чином, особа, яка залучається до конфіденційного співробітництва з оперативними підрозділами правоохоронних органів повинна була завчасно пройти відповідну перевірку, взяти на себе передбачені Законом обов`язки зберігати державну таємницю і лише після цього отримати доступ до державної таємниці.

Непроходження відповідної перевірки; відмова взяти на себе зобов`язання щодо збереження таємниці; відмова від обмеження прав в зв`язку із допуском до державної таємниці, є підставою для відмови в наданні громадянину доступу до державної таємниці.

Відповідно до ч.3 ст. 517 КПК України, така особа не може бути допущена до участі в кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.

Невиконання слідчим, оперативним працівником положень ч.3 ст. 517 КПК України та положень Закону України «Про державну таємницю», тягне за собою недопустимість отриманих під час негласної слідчої (розшукової) дії доказів, бо особа, яка приймала участь в їх збиранні в принципі не могла бути залучена до участі в кримінальному провадженні, яке містить державну таємницю у вигляді негласних слідчих (розшукових) дій і відповідно не могла приймати участь в кримінальному провадженні під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

В процесі затримання ОСОБА_1 проведено його особистий обшук без ухвали слідчого судді або постанови слідчого, в процесі якого вилучено мобільний телефон «Nokia RM», а тому вказана слідча дія є незаконною.

В порушення вимог статті 233 КПК України 13 квітня 2016 року без ухвали слідчого судді проведено обшук службового кабінету ОСОБА_1 , який оформлено протоколом огляду місця події, без отримання згоди ОСОБА_1 на такий огляд, та його освідування, хоча фактично зроблено змиви з рук для експертного дослідження, тим самим грубо порушено вимоги закону.

Відповідно до вимог ст.13 КПК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а відповідно до ч.2 ст.237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. Оперативні працівники не є учасниками кримінального провадження та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КПК України оперативні підрозділи здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, проте ні слідчий, ні прокурор оперативним працівникам письмового доручення щодо їх участі в проведенні огляду місця події не давав, причому у протоколі огляду місці події не зазначені усі оперативні працівники, які приймали у ньому участь, оскільки за заявою ОСОБА_1 у огляді приймали участь більше десяти осіб.

Постановою від 24 червня 2016 року слідчий призначив експертизу спеціальних речовин, проте, в порушення вимог ст.111 КПК України про проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_1 не повідомив, чим позбавив його права поставити на вирішення експертизи свої запитання. Крім того, експертиза проведена на підставі доказів здобутих незаконно. В процесі проведення експертизи виявлено наявність на грошових купюрах та змивах з рук ОСОБА_1 спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію, однак походження цієї хімічної речовини невідоме, оскільки в матеріалах кримінального провадження немає жодних даних про застосування такої речовини. Також невідоме походження зразків спеціальної хімічної речовини.

Прокурором та органом досудового розслідування порушено вимоги закону щодо повідомлення про підозру ОСОБА_1 .

Так, відповідно до вимог ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. У той же час, у ч.4 ст.22 КПК України зазначено, що повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником. На даний час чинний КПК випадків повідомлення особі про підозру слідчим не передбачив.

Правовим наслідком повідомлення про підозру ОСОБА_1 неуповноваженою на те особою, є непритягнення його до кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом. Тобто ОСОБА_1 не було притягнуто до кримінальної відповідальності та він не набув статусу підозрюваного в кримінальному провадженні через нездійснення (нереалізації) органом досудового розслідування в кримінальному провадженні етапу (стадії) притягнення до кримінальної відповідальності. Тому, за відсутності належного повідомлення особи про підозру, безґрунтовним і позбавленим правових підстав є наступне складання й самого обвинувального акту стосовно ОСОБА_1 , а отже і здійснений на підставі такого обвинувального акту судовий розгляд в цьому проваджені.

У обвинувальному акті від 30 червня 2016 року зазначено, що досудовим розслідуванням зібрано достатньо доказів для обвинувачення ОСОБА_1 та стверджується, що своїми умисними діями він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-яких дій з використанням наданої їй службового становища, хоча обвинувачення відповідно до вимог п.4 ст.110 КПК України йому не висунуто та формулювання обвинувачення відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України у обвинувальному акті не викладено.

Так, відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Рішення слідчого, прокурора відповідно до ч.3 ст.110 КПК України приймаються у формі постанови, а оскільки обвинувальний акт є процесуальним рішенням прокурора, він повинен бути складений у формі постанови та містити постановляючу частину щодо висунення обвинувачення, проте прокурором та слідчим цих вимог закону не дотримано.

У відповідності до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення відповідно до п.2 ч.3 ст.374 КПК України повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо. У обвинувальному акті, врученому ОСОБА_1 , формулювання обвинувачення дублює фактичні обставини справи.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Також в повідомленні про підозру та обвинувальному акті у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 в редакції від 31 травня 2016 року прокурором стверджується як встановлений факт, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.368 КК України, що є порушенням принципу презумпції невинуватості, спрямованого на забезпечення справедливого суду і захисту, закріпленого в пункті 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України та ст.17 КПК України.

Крім цього, при виконанні вимог ст.290 КПК України слідчим стороні захисту не відкрито речові докази у виді грошових купюр, хоча вони зазначені у протоколі, так як на момент відкриття матеріалів кримінального провадження грошових коштів в розпорядженні органу досудового розслідування не було, а вони зберігались на депозитному рахунку.

В клопотанні сторона захисту просить визнати недопустими зібрані в кримінальному провадженні докази щодо ОСОБА_1 з врахуванням вищенаведених мотивів через неналежний процесуальний порядок отримання доказів, неналежну фіксацію ходу і результатів слідчих дій, повідомлення про підозру неналежним суб`єктом, невисунення обвинувачення з викладанням його формулювання відповідно до вимог ч.4 ст.110 та п.5 ч.2 ст.291 КПК України, невідкриття стороні захисту доказів обвинувачення, що свідчать про законність проведення НСРД та речових доказів.

Сторона обвинувачення подала суду заперечення на клопотання сторони захисту, в якому, посилаючись на відсутність передбачених законом підстав, просила в його задоволенні відмовити.

Суд, вислухавши сторін кримінального провадження, допитавши свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження в повному обсязі, приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання та інше. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно статті 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20 жовтня 2011 року (справа № 1-31/2011) положення ст. 62 Конституції України спрямовані на забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а саме обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержані шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України від 18 лютого 1992 року «Про оперативно-розшукову діяльність» особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

Так, в постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 756/8425/17 констатується порушення вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки суд не перевірив з врахуванням службових обов`язків особи, чи належить вона до осіб, дії, якої можуть бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, та чи не було внесення відомостей до ЄРДР за ч.3 ст.368 КК України необґрунтованим і направленими на штучне створення умов для проведення НСРД з огляду на те, що ст.246 КПК України визначено надання дозволу на проведення НСРД у кримінальному провадженні лише щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження 12 квітня 2016 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань згідно витягу з кримінального провадження № 42016210000000030 були внесені відомості з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 368 КК України з викладенням фабули про те, що службові особи ГУНП в Тернопільській області вимагають в особи ОСОБА_14 неправомірну вигоду за не притягнення його до адміністративної відповідальності та вчинення інших дій, які входять в їх компетенцію.

Проте в фабулі витягу з кримінального провадження відсутні відомості, які би давали підстави кваліфікувати такі дії за ч. 3 ст. 368 КК України. 13 квітня 2016 року ОСОБА_1 було затримано, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. В повідомленні про підозру ОСОБА_1 від 14 квітня 2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, вступна частина містить посилання на те, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016210000000030 від 12 квітня 2016 року внесені за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України. В матеріалах кримінального провадження відсутні докази про проведені слідчі дії, які би давали підставу для зміни кваліфікації в кримінальному провадженні з ч. 3 ст. 368 на ч. 1 ст. 368 КК України.

Таким чином, зазначені обставини свідчать про свідоме зазначення неправильної кваліфікації в кримінальному провадженні з метою підвищення ступеня тяжкості злочину до рівня, за якого допустиме проведення НСРД.

Отже, з врахуванням таких обставин суд приходить до висновку, що в даному кримінальному провадженні докази внаслідок НСРД одержані шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України від 18.02.1992 р. «Про оперативно-розшукову діяльність», а тому з врахуванням висновку, що міститься в вищенаведеному рішенні Конституційного Суду України та постанові Верховного Суду обвинувачення не може ґрунтуватися на таких доказах.

Крім того, перед затриманням ОСОБА_1 проводились негласні розшукові слідчі дії у виді контролю за вчиненням злочину та проводився аудіо-відеоконтроль особи, проте вказані негласні слідчі дії згідно ч. 2 ст. 246 КПК України можуть проводитись тільки щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, та відповідно до вимог ч.4 ст.246 КПК України рішення про контроль за вчиненням злочину приймається виключно прокурором, проте, таке рішення в матеріалах провадження не значиться, стороні захисту при виконанні вимог ст.290 КПК України, не відкрито. Злочин, за вчинення якого обвинувачується ОСОБА_1 , відноситься до злочинів середньої тяжкості, а тому, названі вище, негласні слідчі дії проведені незаконно, тим більше, що у матеріалах кримінального провадження відсутній дозвіл слідчого судді на проведення аудіо-відео контролю особи, оскільки він не був відкритий стороні захисту, а тому ці докази є недопустимими, та відповідно до вимог ч.3 ст.250 КПК України вся інформація отримана в результаті такої слідчої дії повинна бути знищена відповідно до вимог ст.255 КПК України, про зазначає сторона захисту в своєму клопотанні..

Відповідно до вимог ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Велика Палата ВС у постанові від 16 січня 2019 року в справі №751/7557/15?к підтвердила висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 16 березня 2017 року №5?364кс16, про те, що за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення негласних (слідчих) розшукових дій та які не були відкриті стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, оскільки тоді їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення, можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.

Велика Палата зазначила, що для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, але й документи, які стали правовою підставою для їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їхні постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки за змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо НСРД.

Обов`язковим елементом порядку отримання доказів у результаті НСРД є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Сторона захисту має право на доступ до інформації про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. В іншому випадку від початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах.

Проте в постанові від 16 жовтня 2019 року в справі №640/6847/15?к Велика Палата відступила від свого ж правового висновку щодо наслідків несвоєчасного розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД.

Велика Палата визначила, що якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, але такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі та процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення.

Такі обставини є предметом доказування в кримінальному провадженні.

Ухвала апеляційного суду та постанова прокурора були долучені до матеріалів кримінального провадження вже під час судового розгляду кримінального провадження, тобто стороні захисту при виконанні вимог ст. 290 КПК України вони відкриті не були.

У матеріалах даного кримінального провадження немає документів, які б свідчили про те, що сторона обвинувачення у цій справі вживала яких-небудь заходів для розкриття ухвал слідчого судді, які стали підставою для проведення НСРД. Ні клопотання прокурора про розсекречення відповідних ухвал, ні відмови комісії з конкретних причин про таке розсекречення матеріали справи не містять. Таким чином, у цій справі вимоги статті 290 КПК України щодо відкриття стороні захисту відповідних матеріалів стороною обвинувачення виконані не були, отже, стороною обвинувачення в ході судового розгляду кримінального провадження відповідними доказами не доведені обставини, які зазначені в постанові Великої Палати щодо своєчасності вжиття необхідних та залежних від заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 в своїх показаннях, посилався на те, що під час проведення НСРД працівниками правоохоронних органів до нього була застосована фізична сила і йому були нанесені тілесні ушкодження, в зв`язку з тим, що останні вимагали в нього визнання вини в отриманні неправомірної вигоди. Про це зазначено в протоколі затримання ОСОБА_1 , в протоколі огляду місця події від 13 квітня 2016 року. Наявність на тілі обвинуваченого ОСОБА_1 тілесних ушкоджень було встановленео і під час перегляду відеозапису протоколу огляду місця події. Обвинувачений ОСОБА_1 в своїх показаннях зазначив, що з цього приводу він звертався з заявою в правоохоронні органи, але відповідь на таке звернення не отримав.

Сторона обвинувачення в ході судового розгляду кримінального провадження не надала докази, які би виправдовували в такій ситуації застосування до обвинуваченого фізичної сили та заподіяння останньому тілесних ушкоджень, навіть якщо обвинувачений ОСОБА_1 намагався викинути гроші з кабінету, як про це зазначав свідок ОСОБА_29 , зважаючи на те, що під час проведення такої слідчої дії, як встановлено в ході судового розгляду, було задіяно біля 8-10 працівників правохоронних органів.

За таких обставин суд має підстави констатувати, що під час проведення НСРД щодо обвинуваченого ОСОБА_1 істотно були порушені його права, гарантовані Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ухвалою слідчого судді апеляційного суду Тернопільської області від 12 квітня 2016 року надано дозвіл на проведення негласної слідчої (рошукової) дії аудіо-відеоконтролю особи, проте в матеріалах кримінального провадження відсутнє доручення слідчого в порядку ч. 6 ст. 246 КПК України оперативним підрозділам на проведення такої слідчої дії.

Також в порушення вимог вищезазначеної правової норми та вимог ст. 517 КПК України до участі в проведенні НСРД був залучений свідок ОСОБА_2 .

Отже, з врахуванням наведеного, суд не має підстав допустити відомості, що містяться в матеріалах НСРД як докази. Також в зв`язку з цим суд вважає і недопустимими докази, обставини, які містяться в показаннях свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , оскільки вони були учасниками проведення НСРД і їх показання стосуються проведення таких слідчих дій, які судом визнано недопустимими.

Відповідно до протоколу від 13 квітня 2016 року обвинуваченого ОСОБА_1 затримано о 17-й годині 59 хвилин. Протокол про це було складено о 20-й годині 40 хвилин в Чортківському ВП ГУНП в Тернопільській області.

Проте такі обставини не відповідають дійсності, оскільки в протоколі затримання є зауваження обвинуваченого та його захисника про фактичне затримання о 14-й годині 30 хвилин, свідок ОСОБА_2 підтвердив затримання обвинуваченого о 15-й годині 15 хвилин.

Відповідно до вимог статті 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. Затриманій особі вручається пам`ятка про права та обов`язки, проте цього зроблено не було.

Так, Верховний Суд в постанові від 21 січня 2020 року в справі № 756/8425/17 констатував істотне порушення, коли особа фактично була затримана, однак усупереч вимогам ч. 5 ст. 208 КПК України протоколу про її затримання не було складено і процесуальних прав не роз`яснено. Такі обставини стали беззаперечною підставою для поставлення під сумнів законності протоколу огляду місця події, на якому вирішальною мірою ґрунтувалося обвинувачення.

З урахуванням установлених процесуальних порушень, факту недодержання конституційних прав і свобод людини суд, керуючись ст. 87 КПК, умотивовано визнав також недопустимими решту доказів сторони обвинувачення, які є похідними від протоколу огляду місця події.

Наведена позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення в справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», «Балицький проти України», «Яременко проти України»). Зокрема, згідно з доктриною цього Суду, якщо джерело доказів є недопустимим, то всі інші фактичні дані, отримані з його допомогою, будуть такими ж.

Така позиція міститься і в п. 17 постанови Великої Палати Верховного суду від 16 січня 2019 року в справі № 751/7557/15-к.

Вищенаведені обставини дають суду підстави визнати недопустимим як доказ протокол огляду місця події від 13 квітня 2016 року, а також докази, які є похідними від нього: протоколи огляду та висновки експертиз.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що пункт 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечує «право вважатися невинним доти, доки вину не буде доведено в законному порядку».

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Частиною 1 ст. 17 КПК України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Крім цього, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Аллен проти Об`єднаного Королівства» презумпція невинуватості, котра розглядається як процесуальна гарантія в контексті самого кримінального провадження, визначає вимоги щодо: тягаря доведення; правових презумпцій факту і права; привілею проти самообвинувачення; досудового оприлюднення елементів справи; передчасних висловлювань суду або інших представників держави щодо вини особи.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Дактарас проти Литви» зазначено, що принцип презумпції невинуватості не можуть порушувати не тільки судді або суд, а й інші державні органи влади, включаючи прокуратуру.

А в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Грабчук проти України» наголошується, що принцип презумпції невинуватості порушено, якщо твердження посадової особи стосовно людини, обвинуваченої у скоєнні злочину, відображає думку, що людина винна, коли це не було встановлено відповідно до закону.

За таких обставин твердження слідчого та прокурора в повідомленні про підозру та обвинувальному акті в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, як встановлений факт, є порушенням принципу презумпції невинуватості.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.

Проте в порушення вимог ст. 236 КПК України в процесі затримання ОСОБА_1 проведено його особистий обшук без ухвали слідчого судді або постанови слідчого, в процесі якого вилучено мобільний телефон «Nokia RM», а тому з врахуванням такого положення закону такий обшук не може вважатися законним.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що клопотання захисника Горбуляка І.В. про визнання недопустими доказів в кримінальному провадженні в межах зазначених мотивів суду є обгрунтованим.

При вирішенні інших позицій клопотання суд, зокрема, не погоджується з твердженнями захисника про те, що відповідно до ч. 3 ст.110 КПК України, особа, яка проводить негласну слідчу (розшукову) дію (наприклад аудіо- відеоконтроль особи), повинна винести відповідну постанову про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів, оскільки кримінальне процесуальне законодавство такого не передбачає.

Суд не має підстав для висновку, що 13 квітня 2016 року в приміщенні територіального сервісного центру 6145 Регіонального сервісного центру МВС у Тернопільській області проводився не огляд місця події, а обшук без ухвали слідчого судді.

При цьому суд виходить з правової позиції, яка висловлена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 5 вересня 2019 року справа № 518/203/17), де наголошено, що огляд місця події слід відрізняти від такої слідчої дії, як обшук.

Так, обшук - це слідча дія, що полягає в примусовому обстеженні приміщень, споруд, ділянок місцевості та інших об`єктів, які перебувають у віданні певних осіб з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду за наявності ймовірних даних про те, що розшукуване приховане в певному місці чи в певної особи.

У той же час огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.

Огляд місця події проводився в державній установі, за погодженням з керівником цієї установи, і кабінет в будівлі цієї установи не відноситься до житла чи іншого володіння особи.

Але незважаючи на такий висновок, суд повторно констатує про визнання протоколу огляду місця події недопустимим доказом в даному кримінальному провадженні з мотивів зазначених вище.

В клопотанні захисник посилається на те, що прокурором та органом досудового розслідування порушено вимоги закону щодо повідомлення про підозру ОСОБА_1 , посилаючись на вимоги ч. 4 ст. 22 КПК України, в якій зазначено, що повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором.

Однак, системний аналіз п. 15 ч. 1 ст. 3, статей 36, 40, ст. 216, ч. 1 ст. 276, статей 277, 481 КПК свідчить, що таку процесуальну дію у вигляді повідомлення про підозру особі може вчинити і належний слідчий, до підслідності якого віднесене дане кримінальне провадження, за погодженням з прокурором - процесуальним керівником, або прокурор - процесуальний керівник у кримінальному провадженні. Тому твердження захисника з цього приводу суд вважає необгрунтованим.

Також суд не погоджується з позицією сторони захисту щодо того, що обвинувальний акт відповідно до вимог ст. 110 КПК України в кримінальному провадженні має бути складений у формі постанови, оскільки за змістом ст. 291 КПК України слідчим, дізнавачем складається обвинувальний акт, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

Твердження сторони захисту про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України не грунтується на вимогах закону, оскільки пункт 5 ч. 2 ст. 291 КПК України у цьому питанні наділяє прокурора дискреційними повноваженнями.

Судом не розглядається позиція сторони захисту щодо призначення слідчим постановою від 24 червня 2014 року експертизи спеціальних речовин, оскільки суд прийшов до висновку про визнання таких доказів недопустимими.

Суд частково погоджується з твердженням сторони захисту з приводу того, що при виконанні вимог ст. 290 КПК України слідчим стороні захисту не відкрито речові докази у виді грошових купюр, хоча вони зазначені у протоколі, так як на момент відкриття матеріалів кримінального провадження грошових коштів в розпорядженні органу досудового розслідування не було, а вони зберігались на депозитному рахунку.

Так, дійсно такий доказ на той час в розпорядженні органу досудового розслідування був відсутній, однак стороні захисту було відомо про такий речовий доказ як грошові кошти, що вбачається з протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 31 травня 2016 року, сторона захисту мала можливість заявити клопотання про відкриття такого доказу, однак таке клопотання не заявляла.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведення її вини, а обвинувальний вирок може грунтуватися тільки на переконливих та безспірних доказах.

Дослідженні в судовому засіданні докази, які було отримано в результаті проведення негласних слідчих розшукових дій, протокол огляду місця події та докази, які є похідними від цього протоколу, показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 судом визнано недопустимим доказами внаслідок неналежного процесуального порядку їх отримання, а інші докази в кримінальному провадженні є недостатніми для визнання ОСОБА_1 в вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Відповідно до ст. 92 Кримінального процесуального кодекс України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається на прокурора.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, які не містять даних про фактичні обставини справи, або на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Зазначені конституційні положення та положення чинних міжнародних договорів відображені в кримінальному процесуальному законодавстві України.

В статті 7 Кримінального процесуального кодексу України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Статтею 8 вищевказаного Кодексу встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В статті 17 зазначеного Кодексу закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно ч. 3 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, а в разі якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 373 цього Кодексу ухвалюється виправдувальний вирок.

Згідно ч. 4 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

З врахуванням вимог такої правової норми суд скасовує арешт майна, який було накладено згідно ухвали слідчого судді від 14 квітня 2016 року.

У межах кримінального провадження органами досудового розслідування заявлено судові витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні для проведення судових експертиз. Відповідно до вимог ст. 122 Кримінального процесуального кодексу України процесуальні витрати слід віднести за рахунок держави.

Цивільний позов в кримінальному провадженні відсутній.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності із вимогами ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , який обвинувачується в вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України, визнати невинуватим та виправдати його в зв`язку з недоведеністю належними та допустими доказами, що ним вчинений цей злочин.

Речові докази: грошові кошти в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень повернути законному володільцю - УСБУ в Тернопільській області; марлеві тампони, якими проведено змиви з обох рук ОСОБА_1 , контрольний відрізок марлевого тампону для проведення змивів - знищити; вилучений в ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Нокіа», сім картки мобільних операторів МТС та Київстар повернути власнику -- ОСОБА_1 ; посвідчення водія серії НОМЕР_2 залишити в ОСОБА_2 .

Процесуальні витрати по залученню експертів віднести за рахунок держави.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільскої області від 14 квітня 2016 року, а саме: на грошові кошти в сумі 2 000 гривень (сорок купюр номіналом 50 гривень), на змиви з правої та лівої рук ОСОБА_1 , на контрольний взірець марлі, на мобільний телефон марки Нокіа з двома сім картками.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії вироку суду.

Суддя: В. І. Парфенюк