Ухвала суду № 96613107, 23.04.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

23.04.2021 Справа №607/29/21

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Киреньки Г. Я.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача, адвоката Гриба О. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі у порядку загального позовного провадження клопотання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Інтеграл Буд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Тернопільська міська рада, Кременецька державна нотаріальна контора про розірвання договору, скасування державної реєстрації та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

05 січня 2021 року суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківською О. Я. відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Інтеграл Буд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Тернопільська міська рада, Кременецька державна нотаріальна контора про розірвання договору, скасування державної реєстрації та визнання права власності. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

12 березня 2021 року судом зареєстровано клопотання представника відповідача, адвоката Островського С. В. про закриття провадження у даній справі та скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що договір, який є предметом спору, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «ВС Інтеграл Буд». Таким чином, даний спір має вирішуватися в прядку господарського судочинства, що передбачено ст. 20 ГПК України. Позивач на момент укладення договору був фізичною особою-підприємцем, що вбачається зі спірного договору, додаткової угоди від 17 жовтня 2018 року до договору оренди земельної ділянки зареєстрованого в книзі записів засвідчення факту реєстрації 28 січня 2014 року за № 1505.

Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Гриб О. В. в судовому засіданні заперечували щодо задоволення поданого клопотання з тих підстав, що ОСОБА_1 за власним рішенням припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ще до укладення спірного договору. Орендну плату за користування земельною ділянкою позивач сплачує як фізична особа, про що йому надано відповідь від ГУ ДПС у Тернопільській області. Відтак, вважають, що виниклий між сторонами спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Представник відповідача та представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися без поважних причин, що не перешкоджає суду вирішувати подане клопотання.

Дослідивши обставини справи та обсяг наданих документів, суд приходить до висновку, що клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Інтеграл Буд» не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Частиною 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Отже, ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема участь у спорі суб`єкта господарювання, наявність між сторонами, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України (далі – ЦК України), Господарським кодексом України (далі – ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 20 ГПК України, а також статей 4 і 45 цього кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (пункт 4.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18).

Предметом спору у даній справі є розірвання Договору № 1 про будівництво об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 01 листопада 2018 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з однієї сторони та товариством з обмеженою відповідальністю «ВС Інтеграл Буд» щодо завершення розпочатої реконструкції торговельного павільйону під споруду торгово-офісного приміщення, а також скасування державної реєстрації права власності зареєстрованого за товариством з обмеженою відповідальністю «ВС Інтеграл Буд» на об`єкт нерухомого майна № 1764332561101, незавершене будівництво, торговельний павільйон під споруду торгово-офісного призначення по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннями ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Водночас, з матеріалів доданих до позову вбачається, що виниклий спір не може вважатися таким, що виник з господарських зобов`язань через припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що мало місце 27 грудня 2016 року за власним рішенням. Тобто, на час укладення спірного договору, позивач не був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, а відтак вказівка у цьому договорі на те, що він укладений з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не змінює характеру спірних правовідносин.

Отже, позивач, звертаючись до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області суду, обґрунтовано визначив належність спору до цивільної юрисдикції.

На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 260, 261, 352–354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Інтеграл Буд», адвоката Островського С. В. про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Інтеграл Буд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Тернопільська міська рада, Кременецька державна нотаріальна контора про розірвання договору, скасування державної реєстрації та визнання права власності - відмовити.

Ухвала суду про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 2 ст. 353 ЦПК України).

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська