Ухвала суду № 96610896, 27.04.2021, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1160/20

№ провадження 2-п/453/5/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Брони А.Л.

секретаря судових засідань – Бендеш А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №453/1160/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Лаврик Ярослава Михайловича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту ДАБІ у Львівській області про визнання договору дарування квартири недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації, -

в с т а н о в и в:

22.09.2020 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовомдо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Лаврик Я.М., Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту ДАБІ у Львівській області про визнання договору дарування квартири недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Заочним рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 23.02.2021 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано договір дарування квартири, укладений 16.04.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Лаврик Ярославом Михайловичем 16.04.2019 року за реєстровим № 430 – недійсним. Скасувано рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Лаврик Ярослава Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.04.2019 року, індексний номер 46491039. Скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка зареєстрована Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 29.08.2014 року за № 142142530707. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 , (проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ), РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений судовий збір в розмірі 2 942 грн. 80 коп.

22.03.2021 року відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення суду від 23.02.2021 року.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 08.04.2021 року вказану вище заяву залишено без руху та встановлено заявнику строк для усунення виявлених судом недоліків.

22.04.2021 року недоліки, вказані в ухвалі Сколівського районного суду Львівської області від 08.04.2021 року, заявниками усунуті.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 22.04.2021 року прийнято заяву про перегляд заочного рішення суду до свого провадження з визначенням дати судового засідання.

Заява про перегляд заочного рішення мотивована тим, що відповідачами до суду було подане клопотання про відкладення розгляду справи, яка була призначена на 23.02.2021 року, у зв`язку з хворобою їх представника – адвоката Грищук Т.Р., про що у підтвердження подали медичний документ, однак судом вказаний факт був проігнорований та розгляд справи був здійснений у їх відсутності та відсутності вказаного представника.

Окрім цього зазначено, що відповідачі не визнають позовні вимоги ОСОБА_3 , оскільки такий є необгрунтованим та голослівним, оскільки оформлення права власності на квартиру через укладення договору дарування є вільним та відповідає дійсному волевиявленню ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 є його сином.

ОСОБА_2 вважає посилання позивача на ч.6 ст.203 ЦК України безпідставним, так як його син ОСОБА_1 є повнолітнім та дієздатним, а нотаріус при укладенні вказаного правочину перевірив та визначив обсяг цивільної дієздатності.

Щодо дотримання норм чинного законодавства при укладенні договору дарування, то були всі законні підстави для укладення та реєстрації такого, а саме нотаріусом перевірена відсутність інформації про боржників, факт відсутності заборони відчуження, арешту іпотеки, податкової застави. Окрім цього, на час укладення правочину ОСОБА_2 був власником квартири і правовстановлюючі документи не були скасовані чи визнані недійсними, а тому такий мав повне право розпоряджатися своїм майном.

Вважають неправильним посилання суду на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.02.2019 року, оскільки таке на час підписання правочину не вступило в законну силу, а отже не могло братися до уваги.

На їх думку позивач ОСОБА_3 є неналежним позивачем, так як у справах про визнання правочину недійсним, позивачем може бути сторона договору або треті особи, які вважають, що їх права порушені. Укладення договору жодним чином не порушує права останнього, а тому його позовні вимоги є безпідставними.

Також зазначено, що тлумачення позивача, з яким погодився суд, що ОСОБА_2 в декларації про готовність об`єкта до експлуатації неправильно вказав кількість квартир та поверхів, оскільки така декларація стосується лише об`єкта-квартири АДРЕСА_3 та такий не вказував, що будинок складається з однієї квартири, а вказав, що його квартира АДРЕСА_4 . Реконструкція відбулася лише квартири та опис і характеристика стосувалися лише квартири, а не будинку, а тому такі твердження позивача є безпідставними.

26.04.2021 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розгляд заяви про перегляд заочного рішення без їх участі.

27.04.2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Гороха В.В. в якій просить суд розглянути заяву про перегляд заочного рішення без його участі та участі його довірителя. Окрім цього, просить суд залишити вказану заяву без задоволення, оскільки відповідачі не подали докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Треті особи в судове засідання не з`явилися та не забезпечили явку своїх представників, хоча належним чином повідомлялися про розгляд вказаної заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу під час розгляду даної справи за заявою про перегляд заочного рішення не здійснювався.

Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи та докази, надані учасниками справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Крім того, за змістом ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції ст. 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 20.10.2020 року прийнято позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Лаврик Ярослава Михайловича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту ДАБІ у Львівській області про визнання договору дарування квартири недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами позовного (загального) провадження.

В судове засідання 23.02.2021 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повторно не з`явилися, попередньо подавши заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з карантинними обмеженнями та хворобою адвоката.

Суд, розглянувши вказане клопотання, вважав за можливе розглядати справу у відсутності сторін в порядку заочного розгляду справи на підставі зібраних доказів згідно п.1 ч.1 ст. 280 ЦПК України, оскільки відкладення розгляду справи в черговий раз свідчить про умисне його затягування з боку відповідачів. На підставі цього Сколівським районним судом Львівської області 23.02.2021 року винесено заочне рішення.

Разом з цим, відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення не наведено жодного доказу в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення спору та спростовував висновки суду, наведені в заочному рішенні суду від 23.02.2021 року, а обставини, на які посилаються відповідачі у своїй заяві про скасування заочного рішення у справі, не спростовують висновків суду, наведених у заочному рішенні. Інші доводи відповідачів щодо належності та допустимості доказів не можуть слугувати підставою для скасування заочного рішення, оскільки стосуються переоцінки доказів відповідачем.

Таким чином, у даному випадку відсутня сукупність усіх підстав, наявність яких є необхідною умовою для скасування судом ухваленого ним заочного рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

За наведених обставин перегляд та скасування заочного рішення суду, яке набрало законної сили у встановленому порядку, порушуватиме принцип правової визначеності та суперечитиме ст.11 ЦПК України з огляду на відсутність обґрунтованих заперечень відповідача проти позову.

У зв`язку з вищенаведеним, суд зазначає, що відповідач не надав будь-яких доказів, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом при винесенні рішення, оскільки обґрунтуванням заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Частиною 4 статті 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 223, 284, 285, 287, 288 ЦПК України, суддя –

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №453/1160/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Лаврик Ярослава Михайловича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту ДАБІ у Львівській області про визнання договору дарування квартири недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації - залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя