Ухвала суду № 96610335, 22.04.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/949/20

Провадження № 1-кп/448/61/21

У Х В А Л А

22.04.2021 року

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді – Гіряк С.І.,

за участі:

секретаря судового засідання – Рушеляк Г.С.,

прокурора – Білозір О.М.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 ,

захисника – Тиндика Р.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку, передбаченому статтею 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12020140230000083 від 07.03.2020 року про обвинувачення

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, одруженої, раніше не судимої)

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),

в с т а н о в и в:

1.Стислий опис провадження.

10 серпня 2020 року до Мостиського районного суду Львівської області з Городоцької місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020140230000083 від 07.03.2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.191 КК України.

Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області Білоуса Ю.Б. від 31.03.2021 року задоволено заяву про самовідвід судді Кічака Ю.В. від 23.03.2021 року у даному кримінальному провадженні.

05.04.2021 року, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддя зазначений обвинувальний акт отриманий головуючим суддею Гіряк С.І.

Ухвалою суду від 07.04.2021 року призначено підготовче судове засідання на 12.04.2021 року.

2. Короткий виклад поданого клопотання.

Під час підготовчого судового провадженн Мандзяк О.Я. спільно із захисником Тиндиком Р.В. подали клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на невідповідність його вимогам:

- п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обґрунтовуючи свою позицію тим, що наданий до суду обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення;

- п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України, оскільки до нього не додано розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта та про отримання реєстру матеріалів досудового розслідування. Крім того, стороною обвинувачення, прокурором не дотримано порядку надання копії обвинувального акту та матеріалів досудового розслідування, зокрема, підозрюваному в частині виконання вищевказаного обов`язку передбаченого ст. 293 КПК України.

3.Позиція учасників справи.

ОСОБА_1 в підготовчому судовому засідання підтримала подане клопотання, просила його задовольнити та повернути обвинувальний акт прокурору.

Захисник – адвокат Тиндик Р.В. в підготовчому судовому засіданні підтримав доводи викладені в клопотанні про повернення обвинувального акту прокурору, просить клопотання задовольнити.

Прокурор Білозір О.М. зазначила, що клопотання підозрюваної та її захисника є необґрунтованим та заперечила проти його задоволення, зазначаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК, формулювання обвинувачення та виклад фактичних обставин, які зазначені в обвинувальному акті, викладено відповідно до вимог чинного законодавства, вказує, що прокурор при затвердженні обвинувального акту про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України погодився із формулюванням обвинувачення, яке зазначено в ньому, таке містить фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, кваліфікація діяння правильна та підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. Крім того, звертає увагу, що підозра ОСОБА_1 оголошена 29.05.2020 року, а 09.06.2020 року прийнято рішення про завершення досудового розслідування та відкриття стороні захисту в порядку ст.290 КПК України матеріалів досудового розслідування, однак, ні підозрювана, ні її захисник (на той час ОСОБА_2 ) на неодноразові виклики слідчого для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не прибували. За клопотанням ОСОБА_1 їй було замінено захисника Москалика Б.С. на Тиндика Р.В. 11.07.2020 року, 15.07.2020 року ОСОБА_1 та її захисник Тиндик Р.В., будучи належним чином повідомленими, на виклики слідчого для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не прибули, про причини неявки не повідомили, із запису нагрудної камери працівників поліції від 15.07.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовляється брати повістку про виклик до органу поліції для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Зазначає, що 21.07.2020 року слідчим знову повідомлено ОСОБА_1 та її захисника Тиндика Р.В. про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження, як на підтвердження цього факту, посилається на власноручний запис про отримання та підпис адвоката Тиндика Р.В. про отримання цих повідомлень слідчого 21.07.2020 року та поштову квитанцію від 21.07.2020 року, яка свідчить про скерування таких повідомлень ОСОБА_1 , однак, вона так і не прибула у призначений день для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження. Прокурор звертає увагу суду на те, що квитанція поштового відправлення підозрюваній обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування є доказом того, що було вжито заходів у законний спосіб вручити обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування підозрюваній та свідчить про виконання стороною обвинувачення вимогог ст. 293 КПК України, а тому відсутні підстави для його повернення.

Прокурор подала письмові заперечення щодо повернення обвинувального акту прокурору, які долучені до матеріалів кримінального провадження.

4. Обґрунтування позиції та висновки суду.

Підготовче судове провадження є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, єдиною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Виходячи зі змісту частини 3 статті 314 та статті 315 КПК під час підготовчого судового провадження суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду, й при цьому з`ясування законності процесуальних дій (чи бездіяльності) та рішень органу досудового розслідування виходить за межі компетенції суду.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно частини 4 статті 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього кодексу.

Отже, суд може повернути прокурору обвинувальний акт виключно з підстав його невідповідності вимогам статті 291 КПК, для чого суд має встановити невідповідність такого обвинувального акту положенням цієї статті.

Оскільки, таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акту не може бути підставою будь-яка формальна його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити наявність реальних перешкод для призначення судового розгляду.

Тобто, питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті фактичним обставинам справи, про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду під час підготовчого судового провадження, оскільки на цій стадії судового провадження суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень детективами та прокурором, які можуть бути досліджені лише під час судового розгляду.

Також, відповідно до частини 4 статті 291 КПК забороняється надання суду до початку судового розгляду інших документів, ніж обвинувальний акт та додатки до нього.

Тому, оцінка судом під час підготовчого судового провадження законності та обґрунтованості проведених у ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень слідчого (детектива) чи прокурора виключно на підставі доводів однієї сторони порушить принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, зміст якого за частинами 1, 2 статті 22 КПК полягає у самостійному обстоюванні стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом, та рівних прав сторін кримінального провадження на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом.

За частиною 6 статті 13 "Обов`язковість судових рішень" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у редакції від 02.06.2016, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Крім того, за частиною 6 статті 368 КПК, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому, судом враховується висновок у постанові Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 03.07.2019 в справі №273/1053/17, за яким кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи ОСОБА_1 та її захисника Тиндика Р.В. про те, що наданий до суду обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.

Крім того, дослідивши покликання заявників про повернення обвинувального акту з підстав недотримання вимог п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України, оскільки до нього не додано розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта та про отримання реєстру матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступного висновку.

Основне завдання стадії підготовчого судового засідання полягає в тому, щоб процесуально та організаційно забезпечити проведення судового розгляду відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.

Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.

Суд звертає увагу на те, що повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.

Приписами ч. 4 ст. 291 КПК України передбачено, що до обвинувального акта додається, зокрема, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу).

Судом встановлено, що до суду скерований обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, реєстр матеріалів досудового розслідування із розпискою про отимання копії вказаних документів захисником підозрюваної Тиндиком Р.В.

У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначила, що ОСОБА_1 відмовляється отримати копію обвинувального акта з додатками, у зв`язку з чим такі процесуальні документи були направлені їй поштовим зв`язком.

Таким чином, прокурором вживалися заходи для вручення як ОСОБА_1 , так і їх захисникові копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, що підтверджується копіями поштових відправлень.

В той же час, слід зазначити, що невручення копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваній та захисникові не є тими обставинами, які дають підстави для повернення обвинувального акта прокурору з підстав невідповідності вимогам КПК.

Суд, також, звертає увагу на те, що у підготовчому судовому засіданні присутня ОСОБА_1 та її захисник – адвокат Тиндик Р.В., відтак, суд повинен надати прокурору можливість повторно надати копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування стороні захисту.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що обвинувальний акт відповідає вимогам чинного КПК, порушень, за наявності яких суд має повернути такий обвинувальний акт, судом не встановлено, а тому клопотання про повернення обвинувального акту прокурору не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 314, 369,370,372, 376, 395 КПК, суд -

п о с т а н о в и в:

1. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 та її захисника – адвоката Тиндика Романа Володимировича про повернення обвинувального акту прокурору в порядку п.3 ч.3 ст.314 КПК України – відмовити.

2.Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

3.Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.І. Гіряк

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено учасникам справи 27.04.2021 року о 14.00 год.