Рішення № 96609367, 27.04.2021, Городоцький районний суд Львівської області

441/331/21 2/441/309/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

27.04.2021 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого, судді - Ференц О.І.

за участю секретаря судових засідань - Пеленської Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

18.02.2021р. позивач звернулася до суду із позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат – ОСОБА_2 , який був одиноким, неодруженим, не мав дітей, а відтак відсутні спадкоємці першої черги спадкування за законом. У спадкове майно входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.4105 га на території Добрянської сільської ради Городоцького району Львівської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ЯА № 339889. Вона не скористалася своєчасно своїм правом на прийняття спадщини після смерті брата, оскільки не знала про наявність будь якого спадкового майна. В лютому поточного року вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск строку для прийняття спадщини.

Просила суд постановити рішення, яким визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задоволити, у заяві від 08.04.2021р. вказувала, що проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був своєчасно і належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою, що міститься в матеріалах справи, причини неявки суду невідомі, відзиву на позовну заяву від нього не надходило.

У зв”язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.

Проаналізувавши підстави позовної заяви, оглянувши та оцінивши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає, що у справі є в наявності достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін для розгляду справи за відсутності відповідача і постановлення заочного рішення, оскільки прийняття такого рішення не суперечить закону та відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 і є рідною сестрою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 60 років в с. Добряни Городоцького району Львівської області (а.с.6, 9).

ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.4105 га на території Добрянської сільської ради Городоцького району Львівської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ЯА № 339889 від 16.05.2005р. (а.с.4-5).

ОСОБА_1 на момент смерті свого брата проживала і була зареєстрована у АДРЕСА_1 (а.с.12).

По спливу 22 місяців після відкриття спадщини, а саме 18.02.2021р. позивач звернулася до Городоцької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті брата.

Відповідно до Витягу із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 18.02.2021р. після смерті померлого ОСОБА_2 спадкові справи не заводились (а.с.7). Актуальність цієї інформації до даного часу не спростовано. Інших спадкоємців, які б звернулися із заявами про прийняття спадщини, чи вважаються такими, що прийняли таку, судом не встановлено.

Листом Городоцької державної нотаріальної контори від 18 лютого 2021 року за № 110/01-16 повідомлено позивачу про пропуск строку для подачі заяви на прийняття спадщини (а.с.8).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, та підтриманий у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 636/1339/19 (провадження № 61-10410св20).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене суд вважає, що безспірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини з боку позивача не надано, не доведено наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, що у силу статті 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

Керуючись ст.ст.5, 10, 18-19, 258, 263-265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Городоцький районний суд Львівської області. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Городоцький районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуюча Ференц О.І.