Ухвала суду № 96609300, 28.04.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1706/20

Провадження № 1-кп/461/137/21

УХВАЛА

судового засідання

28.04.2021 року місто Львів

Колегія суддів Галицького районного суду міста Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

суддів – Фролової Л.Д., Романюка В.Ф.,

за участю секретаря

судового засідання Собко В.В.,

прокурора Пастушенка В.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Горуна С.П.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

встановила:

у провадженні колегії суддів Галицького районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019140050004435 від 27.09.2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01.10.2019 року щодо ОСОБА_1 у межах даного кримінального провадження застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження дії раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу, оскільки підстави, які стали причиною обрання запобіжного заходу і ризики враховані при обранні запобіжного заходу щодо обвинуваченого не відпали, продовжують мати місце на даний час.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні, кожен окремо, клопотання заперечили, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність клопотання. Просили застосувати по відношенню до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід. Зокрема захисник вказав на невірну кваліфікацію дій обвинуваченого, а обвинувачений зазначив, що з моменту застосування запобіжного заходу ризики значно зменшились.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом встановлено, що у межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01.10.2019 року щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого було продовжено до 11 березня 2021 року.

Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд послідовно враховує положення ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом ( ч. 2 ст. 29 Конституції України).

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При вирішенні питання продовження строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначає, що дослідження обставин справи на даний час триває, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу на даний момент продовжують існувати, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження. Відтак продовжує мати місце достатньо висока вірогідність переховування від суду, що підтверджує ризик, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості клопотання не спростовують наведених вище обставин. В свою чергу, суд наголошує, що переконливих доказів того, що до обвинуваченого можна застосувати більш м`який запобіжний захід, з огляду на наведений ризик, стадію провадження та відомості про соціальні зв`язки обвинуваченого в ході розгляду клопотання не здобуто.

Як вже зазначалось судом в ході судового провадження, наявність у обвинуваченого відповідних соціальних зв`язків враховується судом. Однак, даний фактор повинен оцінюватись в сукупності зі всіма іншими обставинами, які враховуються при вирішенні питання застосування чи продовження запобіжного заходу. З цього приводу суд вважає відзначити, що наявні дані про соціальні зв`язки обвинуваченого не спростовують того, що з врахуванням існуючих ризиків у кримінальному провадженні, зокрема можливості переховування від суду та впливу на експертів, застосований по відношенню до обвинуваченого запобіжний захід не може бути змінений.

Так, дійсно, суд погоджується з твердженням сторони захисту, що станом на сьогоднішній день ризики наведені прокурором, з огляду на обсяг досліджених доказів, зменшились. Водночас, за переконанням суду, вказані обставини не свідчать про наявність об`єктивних обставин для зміни запобіжного заходу на даному етапі судового провадження. Водночас, доводи сторони захисту стосовно невірної кваліфікації дій обвинуваченого можуть бути предметом оцінки при ухваленні остаточного рішення у справі і не можуть бути законною підставою для зміни запобіжного заходу на цьому етапі провадження.

Беручи до уваги обставини, які вказують на доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеному ризику. Суд приходить до переконання, що ризик переховування від суду на даному етапі розгляду справи має місце.

Обставин, які виключають утримання обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора судом не встановлено. Крім того, при розгляді заявленого клопотання, суд враховує те, що в межах даного провадження призначено експертизу, а тому має місце ризик впливу на експертів.

Доводи прокурора про необхідність застосування практики Європейського Суду з прав людини є важливим аспектом захисту прав людини, але в даному кримінальному провадженні посилаючись на зазначену в клопотанні практику Європейського Суду з прав людини прокурор намагається використати її не на користь особи, а з метою обтяження та погіршення її становища, а саме застосування більш суворого запобіжного заходу, що може становити ризики для справедливості кримінального провадження та дотримання прав, свобод та законних інтересів його учасників, відтак такі доводи відхиляються судом.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_1 та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження. Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження дії раніше обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченого не відпали, вищенаведені ризики продовжують існувати, а тому наявна необхідність у продовженні такого запобіжного заходу із зазначенням відповідного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд -

постановив:

Продовжити щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк дії ухвали становить 60 днів з моменту її проголошення, тобто до 26 червня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя В.В.Стрельбицький

Судді Л.Д.Фролова

В.Ф.Романюк