Ухвала суду № 96608908, 28.04.2021, Якимівський районний суд Запорізької області

УХВАЛА

iменем України

Справа № 330/2541/19

4-с/330/3/2021

"28" квітня 2021 р. Суд Якимівського районного суду Запорізької області у складі:

судді Гусарової В.В., секретаря Колєдаєвої Л.І., розглянув матеріали скарги ОСОБА_1 на дії начальника ( державного виконавця) Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро), заінтересована особа: ОСОБА_2 по виконанню судового наказу Якимівського районного суду № 2-н/330/49/2019 від 11.11. 2019 року про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

в с т а н о в и в:

02.02.2021 року скарга надійшла в провадження Якимівського районного суду. Відповідно до скарги, На виконанні у Вознесенівському відділі державної виконавчої служби у міс І і Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 60888599 з примусового виконання судового наказу № 2-Н/330/49/2019 від 11.11.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 23.10.2019 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

27.04.2020 року у цьому провадженні винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

У цей період скаржник отримував дохід тільки у Департаменті комунальною будівництва Запорізької обласної державної адміністрації, за адресою: м. Запоріжжя. проспект Соборний 164.

У зв"язку з чим. відрахування по аліментам здійснювалося саме бухгалтерією Департамента комунального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації.

У вересні 2020 року, скаржник звільнився з Департамента комунального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації та став на облік як безробітний в Запорізькій районній філії Запорізького обласного центру зайнятості з 18.09.2020 року.

Проте, через не направлення Запорізькій районній філії Запорізького обласного центру зайнятості постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника чи заяви про стягнення аліментів виникла заборгованість.

30.10.2020 року державним виконавцем Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Букацелі Світланою Ігорівною, при примусовому виконанні судового наказу № 2-Н/330/49/2019 від 11.11.2019 року накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1 .

У зв`язку з виникнення заборгованості по аліментам. ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця, у зв`язку з чим йому були надані реквізити для оплати та розмір заборгованості. У зв`язку з чим ОСОБА_1 сплатив цю заборгованість.

05.11.2020 року у цьому провадженні винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка передана до Запорізького районної філії Запорізького обласного центру зайнятості, який в. подальшому буде стягувати аліменти з виплат на користь ОСОБА_1 платежі будуть сплачуватись цим органом.У зв`язку, з чим у ОСОБА_1 відсутня заборгованість зі сплати аліментів.Натомість, перевіривши державні реєстри, встановлено, що майно ОСОБА_1 продовжує перебувати під обтяженням шляхом його арешту.

У зв`язку з зазначеним. 29.12.2020 року. скаржник звернувся до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) з заявою про скасування арешту.

Проте, 18.01.2021 року на дану заяву, було отримано відповідь начальника Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) з відмовою у знятті арешту та рекомендацією звереснутися до суду за для зняття арешту

У судовому засіданні представник скаржника підтримав скаргу у повному обсязі, просив її задовольнити, Визнати протиправною бездіяльність начальника Вознесенівського відділу

державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного

міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо не зняття арешту з майна та зобов`язати державного виконавця скасувати арешт, накладений на майно боржника.

Представник ДВС до судового засідання не з`явився про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, направив на адресу суду відзив, відповідно до якого просив у задоволенні скарги відмовити та зазначив, що на момент накладення арешту на майно боржнику у нього рахувалась заборгованість по сплаті аліментів більше ніж 3( три) місяці, а тому відповідно до ст. 71 ч.2 ЗУ «Про виконаавче провадження» у державного виконавця були підстави для накладення арешту на майно боржника. На теперішній час заборгованості по сплаті аліментів у боржника відсутні.

Заінтересована особа до суду не з`явилась, подала заяву про розгляд скарги за її відсутності.

Розгляд матеріалів скарги у судовому засіданні показав, що дійсно при виконанні судового наказу, якій був виданий Якимівським районним судом, з об`єктивних причини у боржника склалась заборгованість по сплаті аліментів у розмірі вище ніж за 3 місці, що підтверджується розрахунком заборгованості від 27.04.2021 р., який поданий до суду державний виконавцем ( а.с.73-75)

У відповідності до ст. 59 ч.4 ЗУ «Про виконавче провадження» закріплено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, зокрема, у випадках, погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до п.7 ч.4 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження". підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини с погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Однак, державному виконавцю та до суду скаржник не надав доказів того, що на теперішній час повне виконання судового наказу може бути забезпечено або виконано в інший спосіб, тому суд вважає правомірний відмову начальника ДВС у знятті арешту на майно боржника.

При вирішенні скарги в частині зобов`язання зняття арешту суд зважав на наступне :

Згідно зі ст.447 ЦГІК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи обов`язки.

Як убачається із матеріалів справи, постанова про арешт майна боржника прийнята державним виконавцем на підставі ст.56 розділу VII Закону України "Про виконавче провадження", що є окремо визначеним заходом примусового виконання рішень. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (ч.ч.1-2 ст.56 цього Закону).Заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів не мала систематичного характеру, а виникла в наслідок зміни місця отримання доходів. На теперішній час у боржника відсутня заборгованість по аліментам, він має місце постійного отримання доходів, тобто рішення виконується в інший спосіб і не має необхідності застосовувати таких захід як арешт майна без порушення права боржника на мирне володіння майном, передбаченого ст. 1 протоколу 1 Конвенції з прав людини та основоположних свобод ( бо у випадку залишення арешту майна порушувалась співмірність прийнятих заходів державою для виконання рішення та обмеження прав боржника).

Таким чином, суд дійшов висновку необхідності часткового задоволення скарги.

Керуючись ст. 71 ч.2, 59 ч.4 ЗУ «Про виконавче провадження» N 1404-VIII, від 02.06.2016 ст. ,ст. 268,451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Скаргу ОСОБА_1 на дії начальника ( виконавця) Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Дніпро), заінтересована особа : ОСОБА_2 по виконанню судового наказу Якимівського районного суду № 2-н/330/49/2019 від 11.11. 2019 року про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Зобов`язати державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м.З апоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Дніпро) зняти арешт з майна боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , код НОМЕР_1 ,накладений згідно постанови про арешт майна у виконавчому провадженні № 60888599 з примусового виконання судового наказу № 2-н/330/49/2019 від 11.11.2019 р.

У відповідності до ст.353 ЦПК України вказана ухвала може бути оскаржена окремо від рішення. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Запорізької області через Якимівський районний суд Запорізької області. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: