Вирок № 96605012, 28.04.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/1361/21

1-кп/310/449/21

ВИРОК

Іменем України

28 квітня 2021 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю прокурора Клименка О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене 15 січня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021080130000059 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянська Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, який не працює, не одружений, утриманців не має, місця реєстрації та постійного місця проживання не має, останнє місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

14 січня 2021 року близько 23 год., перебуваючи в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом пролому стіни проник до офісу ТОВ «Домофон.Інжирінг.Охорона», де зі столу таємно викрав грошові кошти в сумі 13 770 грн., що належать ТОВ «Домофон.Інжирінг.Охорона». Відразу після цього ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав ТОВ «Домофон.Інжирінг.Охорона» майнову шкоду на загальну суму 13 770 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, факти, викладені в обвинувальному акті, підтвердив та пояснив наступне. Точну дату він не пам`ятає, але погоджується з датою, зазначеною в обвинувальному акті – 14 січня 2021 року, приблизно о 23 год. обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов до офісних приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , в одному з яких працює ОСОБА_2 , з якою ОСОБА_1 раніше перебував у фактичних шлюбних відносинах. Обвинувачений знав, що в офісі є гроші, знав, де вони знаходяться, тому з метою заволодіння грошовими коштами останній цеглою проломив стіну приміщення, з тумби взяв гроші, які лежали в рожевій папці, після чого з місця скоєння злочину зник. Грошовими коштами ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, матеріальну шкоду потерпілому до теперішнього часу не відшкодував. Зазначив, що відповідні висновки для себе зробив, просив суворо не карати.

Представник потерпілого Колосова В.О. в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі, зазначила, що матеріальну шкоду обвинуваченим не відшкодовано.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, при цьому судом з`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною та істинною та їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали, що його характеризують, суд прийшов до переконання, що своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив інкримінований йому злочин при обставинах, викладених у вироку, його винуватість доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обставиною, що пом`якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, суд не встановив.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини провадження, дані про особу ОСОБА_1 , який раніше не судимий, не працює, матеріальну шкоду потерпілому на час розгляду кримінального провадження не відшкодував, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, його відношення до скоєного, щире каяття, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, яке відноситься до тяжких, висновок органу пробації, відповідно до якого виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе і не становить високої небезпеки для суспільства, та приходить до висновку про доцільність призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого, у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки саме це покарання найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України, а також про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки покладені судом обов`язки будуть гарантувати запобігання вчинення обвинуваченим інших злочинів, а заходи контролю стимулюватимуть його виправлення.

Правові підстави для застосування відносно обвинуваченого положень ст. 69 КК України відсутні.

Цивільний позов заявлено не було.

Матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням (злочином) в розмірі 13 770 грн., не відшкодовано.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів і які документально підтверджені, в сумі 3 269 грн. відповідно до вимог ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 126 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

Підстав для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого суд не встановив.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, в сумі 3 269грн.

Речові докази:

-бетонний фрагмент, змив на марлевий тампон та контрольний тампон, які зберігаються в камері схову Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області згідно квитанції № 68/р/2021; один слід та первинну упаковку, три сліди та первинну упаковку, дактилокарту на ім`я ОСОБА_1 , які зберігаються у камері схову Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області згідно квитанції № 83/р/2021, – знищити;

-два зошити з рукописним текстом, які зберігаються в камері схову Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області згідно квитанції № 68/р/2021, – повернути ТОВ «Домофон.Інжирінг.Охорона» за належністю.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.М. Вірченко