Рішення № 96580620, 28.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2926/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за результатом якого позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №1246-850/Л-02/8-1500/21 від 01 лютого 2021 року, мені, ОСОБА_1 , у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2000 року по 30 жовтня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої мною пенсії в розмірі 9495,66 грн.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2000 року по 30 жовтня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 9495,66 грн.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року по справі №2а-7563/09/1570, 26 листопада 2020 року ОСОБА_1 , було виплачено 9495,66 грн., що є донарахованою за період з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2005 року сумою недоотриманої позивачем пенсії. З огляду на виплату позивачу зазначених 9495,66 грн. лише в листопаді 2020 року, затримка виплати, складає 250 календарних місяців (з 01 січня 2000 року по 30 жовтня 2020 року).

В грудні 2020 року, позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про нарахування та сплату йому суми компенсації втрати частини доходів, проте ГУ ПФУ, листом №1246-850/Л-02/8- 1500/21 від 01 лютого 2021 року, відмовило позивачу у задоволенні заяви. Позивач вважає зазначену відмову протиправною та звернувся до суду.

Ухвалою суду від 03.03.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

24.03.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 по справі № 2-а-7563/09/1570, залишеної без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11.01.2012, Позивачу в жовтні 2014 року проведено перерахунок щомісячного підвищення пенсії як учаснику бойових дій.

Доплата пенсії в сумі 9495,66 грн зарахована на поточний рахунок Позивача 26.11.2020р.

На виконання зазначеного Закону Постановою Кабінету Міністрів України 03.09.2014 було затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою № 440 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 7 Порядку Управлінням забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області надіслано повідомлення в якому вказано, що виконавчий лист, виданий Одеським окружним адміністративним судом № 2-а-7563/09/1570 від 15.07.2014, прийнято до обліку та включено до першої черги задоволення позовних вимог. Головне управління враховуючи вимоги Порядку, надало до Управлінням забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду від 07.08.2020 №1500-0424-5/55040 із зазначенням нарахованої суми необхідної для подальшої виплати - а саме 9495,66 грн.

В подальшому відповідно до п. 13 Порядку зазначена сума органами виконавчої служби була передана на виконання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, а саме, до Державної казначейської служби України, та була виплачена Позивачу саме цим органом. Тобто, виплата нарахованої суми не залежала від Головного управління.

Крім того, на Головне управління Одеським окружним адміністративним судом не покладено зобов`язань щодо нарахування компенсації втрати частини доходів Позивача.

Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.

Крім того позивачем зазначено, що позивач не має права на отримання компенсації втрати частини доходів, оскільки відсутня обов`язкова умова, зокрема, утворена доплата має характер разового платежу

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

На підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 по справі № 2-а-7563/09/1570, залишеної без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11.01.2012, ОСОБА_1 в жовтні 2014 року проведено перерахунок щомісячного підвищення пенсії як учаснику бойових дій у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2000 по 25.11.2004, включно, відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” та як ветерану війни — інваліду 3- ої групи у розмірі 200% відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 26.11.2004 по 31.12.2005, включно, відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, виходячи з наступних розмірів мінімальної пенсії за віком: з 01.01.200 по 30.11.2000 — 24,90 грн, з 01.12.2000 по 31.01.2001 — ЗО грн, 01.02.2001 по 31.07.2001 — 34 грн, з 01.08.2001 по 31.12.2001 — 39 грн, з 01.01.2002 по 31.03.2002 — 43 грн, з 01.04.2002 по 30.06.2003 — 47,30 грн, з 01.07.2003 по 31.12.2003 — 50 грн, з 01.01.2004 по 11.01.2005 — 74,54 грн, з 12.01.2005 по 31.12.2005 — 332 грн.

Доплата пенсії в сумі 9495,66 грн зарахована на поточний рахунок позивача 26.11.2020.

В грудні 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ із заявою про нарахування та сплату суми компенсації втрати частини доходів.

ГУ ПФУ в Одеській області, листом №1246-850/Л-02/8-1500/21 від 01 лютого 2021 року, відмовило позивачу у задоволенні заяви, зазначивши, що законні підстави для компенсації втрати таких доходів відсутні.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно із ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з п. 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Тобто, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядком № 159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена постановах Верховного Суду від 03.07.2018 року у справі № 521/940/17, від 05.10.2018 року у справі №162/787/16-а від 04.03.2020 року у справі №219/11809/15-а, а згідно п.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що виплати позивачу заборгованості у розмірі 9495,66 грн. на виконання Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 по справі № 2-а-7563/09/1570 відбулась лише 26.11.2020р.

Отже, відповідачем допущено порушення встановленого строку виплати пенсії, а тому у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу (пенсії) за спірний період.

Нарахування та виплата позивачу пенсії відбулись на виконання судового рішення за період 01.01.2000р. по 25.11.2004р. Несвоєчасне нарахування сум відбулось з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. Виплата коштів позивачу за вищевказані періоди та зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. Тобто, належні позивачу з 2000 року кошти виплачені останньому лише в серпні 2020 року.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №1246-850/Л-02/8-1500/21 від 01 лютого 2021 року, мені, ОСОБА_1 , у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2000 року по 30 жовтня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої мною пенсії в розмірі 9495,66 грн. є протиправними.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.7,9,241-246,250,255,262,295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №1246-850/Л-02/8-1500/21 від 01 лютого 2021 року, мені, ОСОБА_1 , у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2000 року по 30 жовтня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої мною пенсії в розмірі 9495,66 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385)нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2000 року по 30 жовтня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 9495,66 грн.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293,295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Єфіменко