Рішення № 96580619, 28.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2866/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Одеського апеляційного суду (вул.Івана та Юрія Лип,24-А, м.Одеса, 65078), Державної судової адміністрації України (вул..Липська,18/5, м.Київ, 01601), за участю третіх осіб: Державної казначейської служби України (вул..Бастіонна,6, м.Київ, 01601), Головного управління Державної казначейської служби України у м.Одесі (вул..Черняховського,6, м.Одеса, 65009) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду та Державної судової адміністрації України за участю третіх осіб: Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Одесі за результатом якого позивач просить:

визнати протиправними дії Одеського апеляційного суду щодо нарахування та виплати судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 р. із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47230.00 грн. згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із змінами та доповненнями, внесеними Законом України №5 5 З-IX від 13.04.2020р. та зобов`язати Одеський апеляційний суд нарахувати та виплатити суддівську винагороду судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 року в сумі 529 377,15 грн. (п`ятсот двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят сім гривень 15 копійок), не донараховану за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року, відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та рішення Конституційного Суду України №10-р/2020 від 28.08.2020р. (по справі №1-14/2020 (230/20));

визнати протиправними дії Державної судової Адміністрації України, пов`язані із не виділенням Одеському апеляційному суду в період з 18 квітня 2020р. по 27 серпня 2020р. необхідних (достатніх) і передбачених Законом України «Про судоустрій та статус судців» коштів для виплати судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди у повному розмірі відповідно до ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та зобов`язати Державну судову Адміністрацію України (код ЄДРПУ 26255795, м.Київ, вул. Липська 18/5) виділити (профінансувати) Одеському апеляційному суду необхідні кошти для виплати судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 року в сумі 529 377,15 грн. (п`ятсот двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят сім гривень 15 копійок), не донараховану за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року, відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус судців» та рішення Конституційного Суду України №10-р/2020 від 28.08.2020р. (по справі №1-14/2020 (230/20)).

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що з 01.01.2020 року йому мала б бути нарахована суддівська винагорода відповідно до ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, а саме: у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з нарахуванням доплати за вислугу років, науковий ступінь, доплати за обіймання адміністративної посади, за доступ до державної таємниці та із застосуванням регіонального коефіцієнту. Проте 13.05.2020 року розмір суддівської винагороди не відповідає розміру, встановленому Законом №1402-VІІІ, у зв`язку з чим Позивач не погоджується із сумою виплаченої їй суддівської винагороди та вважає, що відповідачем порушено її право на належне матеріальне забезпечення.

Ухвалою суду від 02.03.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

20.03.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що на З 12 березня 2020 року Кабінет Міністрів України встановив карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19). 13 квітня 2020 року вступив в дію Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік №553-ІХ, яким внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" про встановлення обмежень при нарахуванні суддівської винагороди суддям. Після набрання чинності Законом №553- IX максимальний розмір суддівської винагороди, яка підлягала виплаті, становила 47230,00 грн на місяць.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі частини першої статті 58 Конституції України, статті 29 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" голова Одеського апеляційного суду 21 квітня 2020 року видав наказ №69-ос про нараховування суддям суддівської винагороди із обмеженнями в розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року.

З урахуванням викладеного відповідач зазначає, що діяв відповідно до норм чинного на момент здійснення розрахунку законодавства.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є працюючим суддею Одеського апеляційного суду, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_2 .

Як вбачається з довідки Одеського апеляційного суду №06-21/353/20 від 02.10.2020 року, позивачці фактично нараховано 166869,55грн. Нарахований розмір суддівської винагороди без урахування обмежень становить 696246,70грн. Таким чином, сума недорахованої суддівської винагороди у зв`язку з обмеженнями становить 529377,15грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено на всій території України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. №392.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 р. №553-IX (далі за текстом - Закон №553-IX), чинним з 18.04.2020 р., Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 р. №294-IX (далі за текстом - Закон №294-IX) доповнено статтею 29, якою установлено, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.

Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті).

Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до ч.1 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII (далі за текстом - Закон №1402) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.2 ст.135 Закону №1402 суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

З огляду на п.2 ч.3 ст.135 Закону №1402 базовий розмір посадового окладу судді становить: судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.135 Закону №1402 до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років 15 відсотків, більше 5 років 20 відсотків, більше 10 років 30 відсотків, більше 15 років 40 відсотків, більше 20 років 50 відсотків, більше 25 років 60 відсотків, більше 30 років 70 відсотків, більше 35 років 80 відсотків посадового окладу.

З аналізу ч.2 ст.130 Конституції України та ч.1 ст.135 Закону №1402 випливає, що розмір суддівської винагороди встановлюється виключно Законом України «Про судоустрій і статус суддів», що узгоджується з принципом незалежності судді, який відповідно до пунктів 7, 8 частини 5 статті 48 Закону №1402 забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом і належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

У рішенні від 08.04.2016 р. №4-рп/2016 у справі №1-8/2016 Конституційний Суд України вкотре зазначив, що конституційний принцип незалежності суддів забезпечує важливу роль судової влади в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина та є запорукою реалізації права на судовий захист, передбаченого частиною першою статті 55 Основного Закону України; положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід`ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов`язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу й права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади; гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом встановлені у базових законах з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів, мають конституційний зміст і разом з визначеними Основним Законом України складають єдину систему гарантій незалежності суддів та повинні бути реально забезпечені; конституційний статус судді дає підстави ставити до судді високі вимоги і зберігати довіру до його компетентності та неупередженості, передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя.

Гарантії незалежності суддів встановлено у статтях 48, 52 розділу III, статті 117 розділу VII, розділах IX, X Закону №2453 в редакції Закону №192, зі змісту яких вбачається, що однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

У Рішенні від 03.06.2013 р. №3-рп/2013 у справі №1-2/2013 Конституційний Суд України зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України.

У рішенні від 04.12.2018 р. №11-р/2018 у справі №1-7/2018 (4062/15) Конституційний Суд України вказав, що обов`язок держави щодо забезпечення фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, закріплений у статті 130 Конституції України, є однією з конституційних гарантій незалежності суддів. Системний аналіз положень Конституції України свідчить про те, що ними встановлено обов`язок держави забезпечити належні умови праці та фінансування для суддів, а отже, сформувати та законодавчо закріпити таку систему фінансування, в тому числі розмір винагороди суддів, яка гарантуватиме їх незалежність. Така позиція Конституційного Суду України збігається з приписами Європейської хартії щодо статусу суддів від 10 липня 1998 року, у підпункті 6.1 пункту 6 якої зазначено, що суддям, які здійснюють суддівські функції на професійній основі, надається винагорода, рівень якої встановлюється з тим, щоб захистити їх від тиску, спрямованого на здійснення впливу на їх рішення, а ще загальніше на їх поведінку в рамках здійснення правосуддя, тим самим підриваючи їх незалежність і безсторонність. Зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому.

У рішенні від 11.03.2020р. №4-р/2020 у справі №1-304/2019 (7155/19) Конституційний Суд України висловив позицію, що законодавець не може свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді, використовуючи свої повноваження як інструмент впливу на судову владу.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.

Таким чином, у силу приписів ч.3 ст.7 КАС України, до спірних правовідносин суд застосовує ч.2 ст.130 Конституції України, а тому розмір суддівської винагороди належить визначати відповідно до ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII без застосування будь-яких обмежень, що не передбачені таким Законом, та не застосовує до спірних правовідносин ст.29 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що обмежуючи розмір суддівської винагороди, шляхом внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», всупереч вимогам ч.2 ст.130 Конституції України та ч.1 ст.135 Закону №1402, а також правовій позиції Конституційного Суду України щодо незалежності суддів у рішеннях, що наведені вище, законодавець створив ситуацію, з огляду на яку розпорядники бюджетних коштів, серед яких і відповідач у даній справі, виконуючи вимоги Бюджетного кодексу України, вимушені вчиняти дії, що порушують права та гарантії незалежності суддів. Однак, необхідність виконання відповідачем, як розпорядником бюджетних коштів, вимог чинного законодавства, не змінює правової природи таких дій, що за своєю суттю мають ознаки протиправності, оскільки порушують конституційні гарантії суддів.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Одеського апеляційного суду щодо нарахування та виплати судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 р. із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47230.00 грн. згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із змінами та доповненнями, внесеними Законом України №5 5 З-IX від 13.04.2020р. та зобов`язати Одеський апеляційний суд нарахувати та виплатити суддівську винагороду судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 року в сумі 529 377,15 грн. (п`ятсот двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят сім гривень 15 копійок), не донараховану за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року, відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та рішення Конституційного Суду України №10-р/2020 від 28.08.2020р. (по справі №1-14/2020 (230/20)) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 148 Закону України "Про судоустрій і статус судців":

1. Фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

2. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

3. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:

1) Верховний Суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності;

1-1) вищий спеціалізований суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності;

2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України;

3) Вища рада правосуддя - щодо фінансового забезпечення її діяльності.

4. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

5. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляційної палати вищого спеціалізованого суду, а також у цілому щодо апеляційних, місцевих судів.

6. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку.

7. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.

8. Контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснюється у порядку, встановленому законом.

9. Особливості підготовки і розгляду проекту закону про Державний бюджет України в частині фінансування судів, інших органів та установ у системі правосуддя визначаються законом.

Відповідно до статті 149 Закону України "Про судоустрій і статус судців" суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно- до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

При цьому судом враховано зауваження Верховного суду викладені у справі №340/1916/20 відповідно до якої Скасувавши рішення з аналогічного питання Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 03 березня 2021 року у справі №340/1916/20 зазначив, що суду при розгляді справи необхідно визначити належного відповідача з метою намагання зорієнтувати суди попередніх інстанцій на те, які юридично значимі факти потрібно з`ясувати для правильного вирішення' спору і застосування ефективного захисту порушеного права у вимірі обставин саме цієї справи та спірних правовідносин.

У зв`язку з цим Верховний Суд звернув увагу на те, що для правильного вирішення справи та обрання ефективного способу захисту порушених прав потрібно з`ясувати участь Державної судової адміністрації України через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів у застосуванні обмежень при виплаті суддівської винагороди.

Зокрема, в цій же постанові касаційний суд підкреслив, шо потребують додаткового дослідження судом першої інстанції причини невиплати суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду для здійснення висновків відповідно до Закону.

Паспортом бюджетної програми на 2021 рік, затвердженої ДСА України від 12 лютого 2021 року, з метою виконання рішень судів, винесених на користь суддів та працівників апарату судів для формування ефективної системи правосуддя діє бюджетна програма 0501150 - «Виконати рішень судів на користь судців та працівників апаратів судів».

Виплата компенсації суддям в розмірі ненарахованої та невиплаченої суддівської винагороди на час дії обмежень, передбачених ч. З ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за рахунок бюджетної програми 0501150 - «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» дозволить уникнути порушення права на отримання суддівської винагороди суддями вчасно та в повному обсязі в межах асигнувань відповідно до кошторису Одеського апеляційного суду на 2021 рік.

З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дії Державної судової Адміністрації України, пов`язані із не виділенням Одеському апеляційному суду в період з 18 квітня 2020р. по 27 серпня 2020р. необхідних (достатніх) і передбачених Законом України «Про судоустрій та статус судців» коштів для виплати судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди у повному розмірі відповідно до ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та зобов`язання Державної судової Адміністрації України (код ЄДРПУ 26255795, м.Київ, вул. Липська 18/5) виділити (профінансувати) Одеському апеляційному суду необхідні кошти для виплати судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 року в сумі 529 377,15 грн. (п`ятсот двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят сім гривень 15 копійок), не донараховану за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року, відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус судців» та рішення Конституційного Суду України №10-р/2020 від 28.08.2020р. (по справі №1-14/2020 (230/20)) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Одеського апеляційного суду (вул.Івана та Юрія Лип,24-А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ- 42268321), Державної судової адміністрації України (вул..Липська,18/5, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ-26255795), за участю третіх осіб: Державної казначейської служби України (вул..Бастіонна,6, м.Київ, 01601), Головного управління Державної казначейської служби України у м.Одесі (вул..Черняховського,6, м.Одеса, 65009) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Одеського апеляційного суду щодо нарахування та виплати судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 р. із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47230.00 грн. згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із змінами та доповненнями, внесеними Законом України №5 5 З-IX від 13.04.2020р.

Зобов`язати Одеський апеляційний суд (вул.Івана та Юрія Лип,24-А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ- 42268321) нарахувати та виплатити суддівську винагороду судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 року в сумі 529 377,15 грн. (п`ятсот двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят сім гривень 15 копійок), не донараховану за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року, відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та рішення Конституційного Суду України №10-р/2020 від 28.08.2020р. (по справі №1-14/2020 (230/20)).

Визнати протиправними дії Державної судової Адміністрації України, пов`язані із не виділенням Одеському апеляційному суду в період з 18 квітня 2020р. по 27 серпня 2020р. необхідних (достатніх) і передбачених Законом України «Про судоустрій та статус судців» коштів для виплати судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди у повному розмірі відповідно до ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зобов`язати Державну судову Адміністрацію України (код ЄДРПУ 26255795, м.Київ, вул. Липська 18/5) виділити (профінансувати) Одеському апеляційному суду необхідні кошти для виплати судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 року в сумі 529 377,15 грн. (п`ятсот двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят сім гривень 15 копійок), не донараховану за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року, відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус судців» та рішення Конституційного Суду України №10-р/2020 від 28.08.2020р. (по справі №1-14/2020 (230/20)).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293,295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Єфіменко