Рішення № 96580421, 27.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2667/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянув у письмовому провадженні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2138) про визнання протиправними дій, зобов`язання донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2138), за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

Визнати протиправними дії Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо неправильного нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 17.08.2016 року по 04.10.2017 року з встановленням базового місяця – січень 2008 року;

Зобов`язати Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України донарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 17.08.2016 року по 04.10.2017 року з врахуванням проведеної виплати з встановленням базового місяця – січень 2008 року.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що у період проходження позивачем військової служби, нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме у період з 17.08.2016 року по 04.10.2017 року не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року по справі №420/2517/20, відповідачем, 30.12.2020 року, було виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 17.08.2016 року по 31.12.2016 року (враховуючи базовий місяць – січень 2016 року), з 01.01.2017 року по 04.10.2017 року (враховуючи базовий місяць – січень 2017 року) в сумі 3023,03 гривень. Позивач не погоджується з нарахованою відповідачем сумою індексації грошового забезпечення та важчає, що при проведенні індексації грошового забезпечення відповідач повинен був застосовувати базовий місяць – січень 2008 року.

Ухвалою суду від 26.02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

25.03.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1

31.03.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Як встановлено судом, у період з 17.08.2016 по 04.10.2017 ОСОБА_1 проходив військову службу у Одеському прикордонному загоні (Військова частина 2138).

Відповідно до Витягу з Наказу Начальника Одеського прикордонного загону (І категорії) Південного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України м. Одеси № 339-ОС від 04.10.2017 року, старшого лейтенанта ОСОБА_1 начальника відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби (тип С), звільненого наказом начальника Одеського прикордонного загону (І категорії) Південного регіонального управління (І категорії) Державної Прикордонної служби України №338-ос від 03.10.2017 року в запас Збройних Сил України, виключено із списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення.

Водночас при звільненні позивачу не здійснено нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 17.08.2016 року по 04.10.2017 року.

Відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року у справі № 420/2517/20, яке набрало законної сили 23.10.2020 року, позов ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 2138), Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 2138) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17.08.2016 по 04.10.2017 року.

Зобов`язано Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військову частину 2138) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17.08.2016 по 04.10.2017 року.

На виконання зазначеного рішення суду, відповідач нарахував та виплатив позивачу 3023,03 грн. індексації грошового забезпечення.

Згідно з довідкою, виданою головним бухгалтером ВЧ А2138, на виконання рішення суду відповідач нарахував позивачу індексацію грошового забезпечення за період 16.08.2016 року по 04.10.2017 року з урахуванням базового місяця вересень 2015 року (акр. с. 19).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 2,3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Приписами ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Положеннями ч. ч. 1 та 2 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Згідно з п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Приписами п. 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 11 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року – місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 7 пункту 4 Порядку № 1078).

Пунктом 6 Порядку № 1078 визначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року по справі № 620/1892/19.

Обов`язок здійснення індексації грошових коштів (грошового забезпечення) населення визначений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Законом України «Про індексацію грошових доходів населення». В свою чергу, роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України мають лише рекомендаційний характер, а тому не можуть бути підставою для не нарахування та не виплати позивачу індексації.

З огляду на матеріали справи, предметом спору є встановлення наявності підстав щодо застосування «січня 2008 року», у якості базового місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення та правильності розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 16.08.2016 року по 04.10.2017 року.

На момент початку невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, пункт 5 Порядку № 1078 передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Враховуючи вищенаведене суд робить висновок, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

На момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року за № 1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців (далі – постанова № 1294).

Пунктом 13 постанови № 1294 визначено, що остання набирає чинність з 01 січня 2008 року, тобто датою, з якою позивач пов`язує встановлення базового місяця індексації.

Постанова № 1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 р. за № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року (далі – постанова № 704).

З урахуванням викладеного, суд робить висновок про те, що з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року розміри посадових окладів військовослужбовців були незмінними, а тому січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 17.08.2016 року по 04.10.2017 року включно.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 250, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2138) про визнання протиправними дій, зобов`язання донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.

Визнати протиправними дії Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо неправильного нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 17.08.2016 року по 04.10.2017 року з встановленням базового місяця – січень 2008 року.

Зобов`язати Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України донарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 17.08.2016 року по 04.10.2017 року з врахуванням проведеної виплати з встановленням базового місяця – січень 2008 року.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 )).

Відповідач – Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 2138) (65121, м. Одеса, вул. Левітана, 113, в/ч 2138, код 14321386)

Повний текст рішення складений та підписаний судом 27.04.2021 року.

Суддя Н.В.Бжассо