Рішення № 96579006, 27.04.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1187/21

н/п 2-адр/953/7/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Колесник С,А.,

за участю секретаря судового засідання Кудінової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу №953/1187/21 за заявою ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у адміністративній справі ОСОБА_1 до Чушенка Сергія Васильовича старшого сержанта поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністратвине правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів Чушенка Сергія Васильовича старшого сержанта поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністратвиного стягнення по справі про адміністратвине правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якого просив скасувати постанову старшого сержанта поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Чушенка Сергія Васильовича серія ЕАН №3592776 від 24.12.2020, якої ОСОБА_1 було притягунто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження у справі про адміністратвине правопорушення закрити.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 31.03.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 – задоволено, скасовано постанову старшого сержанта поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Чушенка Сергія Васильовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3592776 від 24.12.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито.

У рішенні суду питання щодо розподілу судових витрат не вирішувалось, оскільки позивачем у поданому адміністративному позові було зазначено, що з метою визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, просив надати час протягом п`яти днів з моменту прийняття рішення для подання доказів щодо понесення судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу буде здійснено відповідно до положень ст. 134, 139, 252, КАС України після ухвалення рішення у справі шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

02.04.2021 до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просить ухвалити додаткове рішення, в якому вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 гривень 40 копійок та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень 40 копійок; стягнути з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 гривень 40 копійок та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень 40 копійок.

Обгрунтовуючи подану заяву ОСОБА_1 вказує, що 15 січня 2021 року між ОСОБА_1 (Клієнт за Договором), Позивачем у справі № 953/1187/21, та Адвокатським бюро «Віталія Іванючєнко» (Адвокатське бюро за Договором) було укладено договір № 20-2021, (далі - Договір) відповідно до якого АДВОКАТСЬКЕ БЮРО зобов`язується здійснити представництво та надати інші види правової допомоги КЛІЄНТУ на умовах і в порядку, то визначені договором, з питань, пов`язаних з оскарженням постанови серії ЕАН № 3592776 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване у не в автоматичному режимі від «24» грудня 2020 року, а КЛІЄНТ зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, сторони погодили, що Гонорар за надання правової допомоги за цим договором встановлюється у наступному розмірі: за складання позовної заяви та представництво інтересів КЛІЄНТА у суді першої інстанції 3000,00 (три тисячі) гривень; за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції (при апеляційному оскарженні рішення суду першої інстанції) 2000,00 (дві тисячі) гривень. Фактичні витрати, понесені АДВОКАТСЬКИМ БЮРО для виконання договору, не є гонораром, та відшкодовуються КЛІЄНТОМ незалежно від розміру гонорару.

Підтвердженням наданих за Договором послуг є підписаний акт про надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги № 20-2021 від 15.01.2021 р. на суму 3 000 (три тисячі) 00 коп. від 31.03.2021.

Вартість послуг з надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги № 20-202 І від І5.01.202І. було сплачено 01.04,202І року в повному обсязі.

Крім того, позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 454,00 гривні.

Таким чином, судові витрати позивача при розгляді справи № 953/1187/21 в суді першої інстанції підтверджені доказами, складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. та судового збору у розмірі 454,00 гри.

Також, під час винесення рішення вважає за можливе застосувати правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару, детальний опис робіт під час надання правової допомоги не є обов`язковим.

До заяви позивачем надано докази її відправлення 02.04.2021 відповідачам.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.04.2021 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.

Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення повідомлялись, причин неявки не повідомили, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вивчивши заяву ОСОБА_1 та додані до неє докази, перевіривши матеріали справи та рішення суду від 31.03.2021, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За правилами ч.3 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (ч.5 ст.143 КАС України).

До початку судових дебатів при розгляді даного адміністративного позову позивачем було подано заяву про надання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення суду за результатами розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 ухвалено 31.03.2021, у п`ятиденний строк позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень та понесених судових витрат в розмірі 454,40 гривень зі сплати судового збору.

Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 було також сплачено судовий збір у розмірі 454 грн., згідно квитанції про сплату №51795 (а.с.11).

Враховуючи правову позицію, викладену 18 березня 2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17, у зв`язку з задоволенням позову, з Управління патрульної поліціїв Харківській області слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 454 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 2, 3 ст. 30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В матеріалах справи на підтвердження повноважень представника відповідача у справі міститься ордер №1042142 (а.с.46), виданий адвокатом Іванюченко В.І. на представництво інтересів ОСОБА_1 , копія свідоцтва ОСОБА_2 про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП002305, договір про надання правової допомоги №20-2021.

Так, судом встановлено, що 15 січня 2021 року між Адвокатським Бюро «Віталія Іванюченко» в особі керуючого бюро – адвоката Іванюченко Віталія Володимировича (надалі Адвокатське Бюро) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги №20-2021.

Відповідно до п.1.1 Договору Адвокатське Бюро зобов`язується здійснити представництво та надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, з питань, пов`язаних з оскарженням постанови серії ЕАН № 3592776 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне, правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване у не в автоматичному режимі від «24» грудня 2020 року, а КЛІЄНТ зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п.3.1 Договору гонорар за надання правової допомоги за цим договором встановлюється у наступному розмірі: за складання позовної заяви та представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції 3000,00 грн.

Гонорар сплачується Клієнтом протягом 5 (п`яти) днів після підписання Акту про надання правової допомоги (п.3.2 Договору).

31 березня 2021 року Сторони уклали та підписали Акт про надання правової допомоги до Договору про надання правової допомоги №20-2021 від 15.01.2021.

Згідно вказаного Акту, Адвокатське Бюро повністю надало, а Клієнт прийняв правову допомогу, передбачену договором про надання правової допомоги №20-2021 від 15.01.2021, а саме – складання позовної заяви та представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції вартістю 3000,00 грн.

Відповідно до квитанції №0.0.2073498938.1 від 01.04.2021 ОСОБА_1 сплачено грошові кошти в розмірі 3000,00 грн. на користь Адвокатського Бюро Віталія Іванюченко за договором №20-2021 від 15.01.2021.

Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

При цьому, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Стороною відповідача не подано заяву про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 22.05.2018, по справі № 826/8107/16 (провадження № К/9901/26989/18).

Як зазначено у Постанові ВС/КАС у справі №640/18402/19 від 28.12.2020, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, тому детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен.

Враховуючи те, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі підтверджено належними та допустимими доказами, суд вважає наявними підстави для компенсації витрат позивача на правничу допомогу, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 250, 252, 255 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у адміністративній справі ОСОБА_1 до Чушенка Сергія Васильовича старшого сержанта поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністратвиного стягнення по справі про адміністратвине правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ((код ЄДРПОУ 40108646, 61033 м. Харків вул. Шевченка, 315-А) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ((код ЄДРПОУ 40108646, 61033 м. Харків вул. Шевченка, 315-А) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі гривень).

Додаткове рішенні може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено та підписано 27 квітня 2021 року.

Суддя Колесник С.А.