Рішення № 96576165, 26.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 р. Справа№200/892/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 40867332; м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 4) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання неправомірними дій щодо розрахунку грошового забезпечення для перерахунку пенсії та внесених даних до довідки про розмір грошового забезпечення від 30.04.2020 № 4/3-566-20/с-444 та зобов`язання провести перерахунок посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з розміру 50% мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, з урахуванням усіх додаткових складових грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона є пенсіонером, яка звільнена зі служби, і на теперішній час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ. У зв`язку з тим, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, яка набрала законної сили 29.01.2020, визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови КМУ №103, яким були внесені зміни до пункту 4», вважає, що вона має право на оформлення на її ім`я нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, в якій посадовий оклад та оклад за військове звання мають бути визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, та направлення цих довідок до територіального органу Пенсійного фонду України для перерахунку її пенсії з урахуванням виплачених сум.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, вмотивований тим, що станом на 01.01.2018 немає підстав для виготовлення довідки позивачу, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 їй було здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018. Крім того зазначає, що з 01.01.2019 і на теперішній час не відбулося підвищення грошового забезпечення в частині збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням відповідних категорій військовослужбовців усіх силових структур, що є обов`язковою умовою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям. Таким чином, за відсутності з 01.01.2019 і на цей час факту підвищення грошового забезпечення в частині збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням діючим військовослужбовцям, відсутні підстави для перерахунку пенсій за відповідною або аналогічною посадою колишнім військовослужбовцям. Окрім того, зазначає, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, який набрав чинності 01 січня 2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

На підставі зазначеного просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 вказану заяву залишено без руху та заявнику надано строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розгляд справи проведено за правилами ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , та відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 09.12.2011 є пенсіонером і отримує пенсію за вислугу років (а.с. 11).

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.05.2018 № СЕ-8002626 (а.с. 39) у 2018 році відповідно до вимог ст.ст. 51 та 63 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1999 року та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» і постанови Кабінету Міністрів «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова №704) позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення.

Перерахунок проведено (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) на підставі вищезазначеної довідки.

Грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.03.2018 встановлено у розмірі 9499,00 грн., що також підтверджується довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (а.с. 99) та складається з:

- посадового окладу - 5445,00 грн.

- оклад за військове звання – 1340,00 грн.

- процентна надбавка за вислугу років 40% - 2714,00 грн.

Основний розмір пенсії:

55% грошового забезпечення (вислуга років 20) – 5224,45 грн.

Згідно Постанови № 103 підвищення пенсії складає – 3562,55 грн.

З них виплачується:

- з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення пенсії - 1781,28 грн.;

- з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення пенсії - 2671,91 грн.;

- з 01.01.2020 100% щомісячно 100% від підвищення пенсії - 3562,55 грн.

Загальний розмір пенсії станом на 01.05.2018 складає 3443,18 грн.

24.04.2020 позивач звернулась до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції України з проханням повідомити, який тарифний розряд, тарифний коефіцієнт, фінансовий показник (прожитковий мінімум тощо) був взятий за основу при розрахунку її посадового окладу і спеціального звання та просила надати копію проведених розрахунків (а.с.36).

Листом від 30.04.2020 №4/3-566-20/с-444 відповідач надав відповідь, згідно якої на підставі Постанови Кабінету Міністрів України та наказу Міністерства юстиції України від 13.03.2018 при розрахунку посадового окладу позивача був взятий тарифний розряд 27, а тарифний коефіцієнт склав 3,12, який множився на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року в сумі 1762 грн., за мінусом 1%, що і склало 5445,00 грн. Щодо окладу за спеціальним званням «майор» - тарифний коефіцієнт 0.76 множився на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб і склав 1340 грн. (додаток 14 Постанови № 704) (а.с. 37).

22.07.2020 позивач звернулася до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції України з клопотанням (а.с. 14-19):

1. провести перерахунок розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом станом на 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, як це передбачено примітками Додатків 1-14 постанови 704, у відповідності до «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, з включенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством;

2. надати оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області для перерахунку пенсії з врахуванням виплачених сум.

Листом від 05.08.2020 № 4/3-1038-20/с-776 позивачу відмовлено в задоволенні клопотання та, зокрема, зазначено, що розрахунки проводились відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 в редакції від 24,02.2018, відповідно до якого розміри посадових окладів, окладів за спеціальним званням, осіб начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Даний порядок розрахунку також визначений в наказі Міністерства юстиції України від 13.03.2018 № 685/5 «Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» (а.с.20).

30.11.2020 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань позивачем направлений лист з проханням надати оновлену довідку для перерахунку пенсії з включенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат) та премій, що фактично виплачені за її посадою (а.с. 28-34).

Листом Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань від 22.12.2020 № 4/3- 1866-20/С-1699 у наданні оновленої довідки відмовлено (а.с.35).

Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону, провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Тобто, статтею 63 Закону № 2262-XII делеговано Кабінету Міністрів України право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв`язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними у пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45).

Відповідно до пункту 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом першим пункту 5 Порядку №45 в редакції постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова №103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому, у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Разом із тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 в адміністративній справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

З огляду на положення частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначені приписи Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 втратили чинність з 05.03.2019. Тому з 05.03.2019, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, діє редакція пункту 5 та додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас, алгоритм дій, які повинен вчинити, зокрема відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.

Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри грошового забезпечення пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Тобто, на відповідача - Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.

При цьому, суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.

Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено Постановою КМУ №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704).

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно пункту 3 Постанови №704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу постановлено здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Згідно з пунктом 4 Постанови №704, в первинній редакції, було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Постанова №704 набрала чинності з 01.03.2018.

На момент набрання чинності Постановою №704 п. 4 цього нормативно-правового акту було викладено у редакції п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі постанова КМУ № 103), а саме: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018".

З урахуванням викладеного, згідно з Постановою № 704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у спірний період не застосовується.

Пунктом 4 Постанови № 704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови КМУ № 103.

Отже, з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 п.6 Постанови № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції.

Однак, суд наголошує, що згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі- Закон №1744-VІІІ) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Суд зазначає, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та п. 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Відповідно до п. п. 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (N 25921/02), Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. У пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України" (N 23759/03 та N 37943/06) та у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини "Серков проти України" (39766/05), встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, на підставі того, що органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку. Хоча ця справа стосується податкового спору, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між фізичною/юридичною особою і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.

Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, суд не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

В постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі №240/11952/19 (адміністративне провадження №К/9901/15959/20) викладено наступну правову позицію: " 47. Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, колегія суддів не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

48. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується."

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, з огляду на встановлене пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ положення про незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції проведення перерахунку розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законодавством України станом на 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020 та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262- XII, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 та норми приміток Додатків 1,14 до неї, «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45.

Тому в задоволенні цієї вимоги позивача слід відмовити.

Однак, щодо позовної вимоги позивача про надання відповідачем оновленої довідки з включенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було направлено позивачу та до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2019, із зазначенням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавкою за вислугу років. Відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку пенсії, зазначена довідка не містить (а.с. 99). Крім того, з листа відповідача від 05.08.2020 за №4/3-1038-20/с-776 вбачається, що з посиланням на Постанову 103 позивачу відмовлено у наданні оновленої довідки, у тому числі з включенням інших складових крім посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавкою за вислугу років (а.с. 20).

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, з урахуванням правового висновку, встановленого у постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, в контексті спірних правовідносин, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці і надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії та зобов`язати відповідача підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір за квитанцією № 83 від 18.01.2021 у сумі 908,00 грн.

Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 40867332; м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 4) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 40867332; м.Дніпро, вул. Короленка, буд. 4) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії.

Зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 40867332; м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 4) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 40867332; м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 4) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 квітня 2021 року.

Суддя С.В. Ушенко