Рішення № 96576153, 19.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2021 р. Справа№200/1900/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

за участю:

секретаря Гажитової О.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу №200/1900/21-а за позовом Приватної науково-виробничої компанії “Інтербізнес” до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови від 1 лютого 2021 року ВП№64334729,

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2021 року до суду звернулася Приватна науково-виробнича компанія “Інтербізнес” із позовом до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича щодо визнання протиправною та скасування постанови від 1 лютого 2021 року про стягнення з боржника основної винагороди по виконавчому провадженню №64334729. /а.с.1-11/

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно та з порушенням вимог законодавства прийнята оскаржувана постанова, тому ця постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивачем добровільно виконано рішення Господарського суду Донецької області, і у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваної постанови щодо стягнення з позивача основної винагороди приватного виконавця у сумі 200 583, 93 грн.

Заперечення проти позову відповідачем обґрунтовані тим, що постанова про стягнення основної винагороди приватного виконавця відповідно до вимог діючого законодавства виноситься одночасно з відкриттям виконавчого провадження, тому вказана постанова постанова є законною та обґрунтованою.

Ухвалою суду від 26 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху. /а.с. 37/

16 березня 2021 року на адресу суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 26 лютого 2021 року, відповідно до якої позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, тому відповідно до приписів ч.3 ст.169 КАС України, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. /а.с. 40-43/

Ухвалою від 22 березня було прийнято до розгляду позовну заяву Приватної науково-виробничої компанії “Інтербізнес” до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови від 1 лютого 2021 року ВП№64334729, відкрито провадження в адміністративній справі №200/1900/21-а,та призначено судове засідання на 29 березня 2021 року. /а.с. 44/.

29 березня 2021 року до суд надійшло від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання у зв`зку з перебуванням на стаціонарному лікуванні /а.с. 53 – 54/.

Ухвалою від 29 березня 20221 року клопотання позивача було задоволено, відкладено розгляд справи до 12 квітня 2021 року, продовжено строк для надання відзиву на копії виконавчого провадження.

19 квітня 2021 позивач у судове засідання з`явився, надав пояснення аналогічні вказаним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Відповідач про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, просив розглядати справу без його присутності. /а.с. 196/

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі її обставини, оцінивши доводи позивача та відповідача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності суд встановив наступне.

На виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/827/20 видано наказ від 30.12.2020 року про стягнення з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» в особі Філії «Донецька птахофабрика» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ-АГРО» суми заборгованості.

На підставі вказаного вище наказу,01 лютого 2021 року відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» в особі Філії «Донецька птахофабрика» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ-АГРО» заборгованості у загальному розмірі 2 005 839,27 грн. та стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 200583.93 гривень /а.с. 15/

Одночасно із відкриттям виконавчого провадження01 лютого 2021 року відповідачем прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 200583,93 грн.

1 лютого 2021 заборгованість у розмірі 2 005 839,27 грн. боржником була повністю погашена, що підтверджується платіжним дорученням №9979680275 та №9979680274 від 01.02.2021 року. / а.с 25-26/

4 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком Павлом Васильовичем винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі заяви генерального директора ТОВ «ГЛОБАЛ-АГРО» Закусілова П.Г. за вих. №8 від 02.02.2021 про закінчення виконавчого провадження №64334729 з примусового виконання наказу №905/827/20, виданого 30.12.2020 року Господарським судом Донецької області, в зв`язку з повним погашенням зазначеної заборгованості боржником.

Не погоджуючись із прийнятими постановами про стягнення основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням розумного строку.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина перша статті 5 Закону №1404-VIII передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Приписами статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною четвертою статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною першою статті 42 Закону №1404-VIII передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.42 Закону №1404-VIII витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1404-VIII основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону України від 02.06.2016 №1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частина п`ята статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачає, що якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина шоста статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Відповідно до частини сьомої статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

На виконання статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 643 затверджено Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (далі - Порядок № 643).

Відповідно до пункту 19 Порядку № 643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданого позову, суд виходить з такого.

Аналізуючи положення частин четвертої та п`ятої статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів», питання розміру основної винагороди приватного виконавця залежить від суми фактичної стягнутої ним суми, а не від суми зазначеної у виконавчому документі.

Крім того, пунктом 19 Порядку № 643 визначено, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за своїм призначенням основна винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постановах від 03 березня 2020 року у справі №260/801/19 та від 28 жовтня 2020 року справі № 640/13697/19.

Як вбачається з матеріалів справи, листом стягувача, ТОВ «ГЛОБАЛ-АГРО», за вих. №8 від 02.02.2021 повідомлено відповідача, що 1 лютого 2021 заборгованість у розмірі 2 005 839,27 грн. боржником була повністю погашена, що підтверджується платіжними дорученнями №9979680275 та №9979680274 від 01.02.2021 року.

При цьому, дані кошти були сплачені позивачем на рахунок ТОВ «ГЛОБАЛ-АГРО» у АТ «ПУМБ» з рахунку позивача у Донецькому обласному УП АТ «Ощадбанк».

Дана обставина підтверджується і випискою з вказаного рахунку позивача за 1 лютого 2021 року. /а.с.120-121/

Таким чином, вказані суми не були стягнуті з боржника безпосередньо приватним виконавцем у виконавчому провадженні, не були зараховані на рахунок приватного виконавця та в подальшому перераховані ним у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки, як це передбачено частиною першою та третьою статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця та перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачами рахунки.

Посилання відповідача на Постанову Верховного суду у вкладі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі № 200/13920/19-ане приймаються судом, оскільки у даній справі мають інші фактичні обставини, а саме вжиття приватним виконавцем низки виконавчих дій, а саме, арешту коштів на рахунку, їх подальше примусове стягнення на свій рахунок та перерахування на рахунок стягувача, списання коштів при розстроченні виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, суд вважає, що є наявні підстави для задоволення позову оскільки, враховуючи положення статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та пункт 19 Порядку № 643, підставою для стягнення основної винагороди у межах виконавчого провадження є здійснення приватним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум та основна винагорода обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

Тому заявлений позов підлягає задоволенню повністю.

При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3008,75 гривень /а.с. 41-42/

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на що, суд присуджує на користь Приватної науково-виробничої компанії “Інтербізнес” з приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича3008,75 гривень.

Згідно з ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі було відкладено до 28 квітня.

На підставі наведеного, керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 1, 18, 32, 39 Закону України «Про Закону України «Про виконавче провадження», суд –

В И Р І Ш И В:

ПозовПриватної науково-виробничої компанії “Інтербізнес” (пр-т. Перемоги, 121-В, м. Київ, 03115, ЄДРПОУ 01200244) до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича (пр-т. Миру, 85А, офіс №9, м. Маріуполь, 87555) про визнання протиправною та скасування постанови від 1 лютого 2021 року ВП№64334729 – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича від 1 лютого 2021 року про стягнення з боржника основної винагороди по виконавчому провадженню №64334729.

Стягнути на користь Приватної науково-виробничої компанії “Інтербізнес” (пр-т. Перемоги, 121-В, м. Київ, 03115, ЄДРПОУ 01200244) з приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича (пр-т. Миру, 85А, офіс №9, м. Маріуполь, 87555) судовий збір в розмірі 3008,75(три тисячі вісім гривень сімдесят п`ять копійок)грн.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 19 квітня 2021 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 квітня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов