Рішення № 96575985, 28.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2021 р. Справа№200/1263/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

до співвідповідача: Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)

про: визнання протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та стягнення на користь ОСОБА_1 відпускні за період 2019 року у сумі 1065,63 грн. та компенсацію за невикористану відпустку у сумі 1436,71 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та стягнення на користь ОСОБА_1 відпускні за період 2019 року у сумі 1065,63 грн. та компенсацію за невикористану відпустку у сумі 1436,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона у період з 01.12.2017 року по 27.12.2019 року працювала в органах юстиції Донецької області, та у вказаний період обіймала посаду головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового та матеріально – технічного забезпечення Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. Позивач зазначає, що 27.12.2019 року наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 26.12.2019 року № 3974/1 її звільнено з посади головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового та матеріально – технічного забезпечення Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в порядку переведення для подальшої роботи у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Харків), згідно п. 5 статті 36 Кодексу законів про працю України та відповідно до статті 41 Закону України «Про державну службу».

Позивач зазначає, що під час вивчення інформаційних складових розрахункових листів за 2018 – 2019 роки нею було встановлено факт неправильного розрахунку відпускних у 2019 році. У зв`язку з невірним нарахуванням коштів у період відпуски, відповідачем була невірно розрахована та сплачена сума компенсації за невикористану відпустку у кількості 6 календарних днів. Позивач вказує, що розмір відпускних у 2019 році повинен був складати 17801,35 грн., однак був нарахований у сумі 16735,72 грн., а компенсації за невикористані дні відпустки (6 календарних днів) – 4918,63 грн., однак нараховано – 3481,92 грн.

Позивач вказує на те, що відповідачем донараховано відпускні за 2019 рік у розмірі 1065,63 грн., та компенсація за невикористані днів відпуски (6 календарних днів) у розмірі 1436,71 грн., однак вказані суми не виплачені. Позивач посилається на те, що вона неодноразово зверталась до відповідача з вимогою щодо виплати вказаних сум, проте зазначені суми виплачені відповідачем не були, що на думку позивача порушує її конституційні права.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем надано до суду заяву про визнання адміністративного позову, відповідно до якої відповідач зазначав, що позивач працювала на посаді головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового та матеріально – технічного забезпечення Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з грудня 2017 року по грудень 2019 року. Наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 3974/1 від 26.12.2019 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади 27 грудня 2019 року в порядку переведення для подальшої роботи у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Харків), згідно п. 5 статті 36 Кодексу законів про працю України та відповідно до статті 41 Закону України «Про державну службу».

Зазначає, що позивачу виплачена компенсація за частину невикористаної щорічної основної відпустки за період з 01.12.2018 року по 30.11.2019 року у кількості 03 календарних дні, за частину невикористаної щорічної основної відпуски за період роботи з 01.12.2019 року по 27.12.2019 року у кількості 03 календарних дні. З лютого 2020 року на адресу ліквідаційної комісії Головного управління почали надходити запити від колишніх працівників щодо розбіжностей у нарахуванні їм відпускних за 2019 рік, та як наслідок компенсації за невикористані дні відпуски, сплачені при звільненні. Відповідач зазначає, що при перевірці вищенаведених фактів було встановлено, що при нарахуванні відпускних за допомогою програмного забезпечення бухгалтерського обліку «КОМІНТЕХ» не враховувалась надбавка за інтенсивність праці, а відповідальними особами бухгалтерії не проводилася відповідна перевірка нарахованих коштів.

Відповідач вказує на те, що для здійснення розрахунку з колишніми працівниками ліквідаційною комісією здійснений перерахунок відпускних за 2019 рік та компенсації, за невикористані дні відпуски.

При цьому, у зв`язку із знаходженням Головного управління у стані припинення, кошторисом не передбачені кошти на заробітну плату працівникам, тому для сплати зазначених коштів необхідно збільшити кошторисні призначення шляхом звернення за погодженням до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та після узгодження до Міністерства юстиції України.

Відповідач зазначає, що 19 травня 2020 року на адресу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) був направлений лист № 01-21/143 щодо збільшення кошторисних призначень для проведення виплати не донарахованих у 2019 році сум відпускних та компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні працівників Головного територіального управління юстиції Донецькій області.

З огляду на викладені обставини відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року залучено в якості співвідповідача у справі Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Співвідповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що станом на час розгляду заяви ОСОБА_1 відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань встановлено, що Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області не виключено та перебуває в стані припинення, отже, на думку співвідповідача суд передчасно залучив до участі у справі співвідповідача – Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 9-11).

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_3 (дублікат) ОСОБА_1 . встановлено, що остання у період з 01.12.2017 року по 27.12.2019 року працювала на посаді головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового та матеріально – технічного забезпечення Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с. 16-22).

Наказом головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 26.12.2019 року № 3974/1 «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового та матеріально – технічного забезпечення Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, з займаної посади 27 грудня 2020 року в порядку переведення для подальшої роботи у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Харків), згідно п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України та відповідно до ст. 41 Закону України «Про державну службу».

Пункт 2 вказаного наказ передбачав, виплату ОСОБА_1 компенсації за частину невикористаної щорічної основної відпуски за період роботи з 01.12.2018 року по 30.11.2019 року у кількості 03 календарних дні, за частину невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 01.12.2019 року по 27.12.2019 року у кількості 03 календарних дні (а.с. 15).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 21.10.2020 року звернулась до ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Донецькій області із запитом на отримання публічної інформації, відповідно до якого просила надати щомісячну деталізовану розшифровку сум нарахованих складових заробітної плати за період з грудня 2018 року по грудень 2019 року (а.с. 23-24).

Листом від 02.11.2020 року № ПІ-Д-466 Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області направило на адресу позивача розрахунок сум нарахованої заробітної плати та її складових за період з грудня 2019 року по грудень 2019 року (а.с. 25-28).

21.10.2020 року позивач звернулась до ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Донецькій області із запитом на отримання публічної інформації, відповідно до якого просила надати розрахунковий лист за грудень 2019 року (а.с. 29-30).

Листом від 02.11.2020 року № ПІ-Д-467 Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області направило на адресу позивача розрахункові листи за грудень 2019 року (а.с. 31, 32).

21.10.2020 року позивач звернулась до ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Донецькій області із запитом на отримання публічної інформації, відповідно до якого просила надати довідку про нараховану на її користь компенсації за невикористані дні відпустки (а.с. 33-34).

Листом від 02.11.2020 року № ПІ-Д-465 Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області повідомило позивача, що станом на дату звільнення 27.12.2019 року ОСОБА_1 було нараховано та виплачено компенсацію за невикористану відпустку при звільненні за 6 календарних днів у сумі 3481,92 грн. та надано розрахунок в розрізі місяців з зазначенням кількості календарних днів в розрахунковому періоді (а.с. 35, 36).

21.10.2020 року позивач звернулась до ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Донецькій області із запитом на отримання публічної інформації, відповідно до якого просила надати інформацію: стосовно того чи має Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області зобов`язання щодо нарахування та сплати 1065,63 грн., які неправомірно не нараховані до відпустки протягом 2019 року, а також зобов`язання щодо нарахування та сплати 1436,71 грн. неправомірно невиплаченої компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні, а також чи надавились на виконання вимог статті 116 КЗпП України у грудні 2019 року письмові повідомлення про нараховані суми належні при звільнення (а.с. 37-38).

Листом від 02.11.2020 року № ПІ-Д-468 Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області повідомило позивача, що у грудні 2019 року при звільненні на підставі наказу Головного управління № 3974/1 від 26.12.2019 року, письмове повідомлення про нараховані сум при звільненні не надавалось. Також зазначено, що позивача не нарахована сума відпускних протягом 2019 року складає 1065,63 грн. та не донарахована сума компенсації за невикористану відпустку при звільненні складає 1436,71 грн. (а.с. 39).

Листом від 13.11.2020 року № ПІ-Д-468 Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області надало позивачу копію листа Ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 19.05.2020 року до начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо розрахованих всіх фінансових зобов`язань перед колишніми працівниками Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с. 40).

Згідно листа Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 19.05.2020 року № 01-21/143, який адресований начальнику Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) встановлено, що у зв`язку з численними зверненнями колишніх працівників Головного територіального управління юстиції у Донецькій області проведено перевірку правильності нарахування відпускних протягом 2019 року та компенсації за невикористану відпустку при звільненні та виявлено розбіжності в нарахуванні у зв`язку з технічною помилкою в програмному забезпеченні. Оскільки були виявлені помилки просить розглянути питання щодо надання дозволу на збільшення кошторисних призначень для проведення виплати по перерахунку зазначених сум.

До листа Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 19.05.2020 року № 01-21/143 доданий додаток в якому зазначені прізвища колишніх працівників та суми, які підлягають доплаті у зв`язку з перерахунком.

Відповідно до зазначеного додатку ОСОБА_1 недоотримала 1065,63 грн., відпускних у 2019 році та 1436,71 грн. компенсації за невикористану відпустку при звільненні (а.с. 42-46).

Позивач вважає, що відповідачем невірно розраховано їй відпускні у 2019 році та відповідно компенсація за невикористані дні відпустки, у зв`язку з чим протиправно не виплачені при звільненні належні їй суми відпускних за 2019 рік та компенсації за невикористані дні відпустки, звернулась до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо невиплати відпускних та компенсації за невикористану відпустку при звільненні позивачу, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” (надалі - Закон № 889-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 3 Закону № 889-VIII дія цього Закону поширюється на державних службовців, зокрема, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Частинами першою – третьою статті 5 Закону № 889-VIII встановлено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Підстави для припинення державної служби визначені у статті 83 Закону № 889-VIII, відповідно до пункту 4 частини 1 якої державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).

Відповідно до п.п 1 та 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону № 889 підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:

1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;

1-1) ліквідація державного органу.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи наказу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 26.12.2019 № 3936/1, позивача було звільнено з посади в порядку переведення для подальшої роботи у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Харків).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Суд зазначає, що наведена норма встановлює прямий обов`язок роботодавця провести з працівником повний розрахунок в день звільнення та завчасно письмово повідомити його про відповідні нараховані суми до моменту їх фактичної виплати. Таке повідомлення дозволяє усунути розбіжності у проведених роботодавцем і працівником розрахунків та уникнути потенційного спору.

Судом з матеріалів справи встановлено, та визнається Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області, що ОСОБА_1 у 2019 році не вірно була розрахована заробітна плата за час відпустки у 2019 році та компенсація за невикористані дні відпустки з 01.12.2018 року по 30.11.2019 року у кількості 03 календарних дні, з 01.12.2019 року по 27.12.2019 року у кількості 3 календарних дні при звільненні.

Так, згідно розрахунку вбачається, що позивачу проведено перераховано та нараховано заробітну плату за час відпустки у 2019 році в розмірі 1065,63 грн., та компенсація за невикористані дні відпустки з 01.12.2018 року по 30.11.2019 року у кількості 03 календарних дні, з 01.12.2019 року по 27.12.2019 року у кількості 3 календарних дні у розмірі 1436,71 грн.

Станом на час розгляду справи встановлено, що Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області не виплатило позивачу належні суми заробітної плати, а саме заробітної плати за час відпустки у 2019 році в розмірі 1065,63 грн., та компенсації за невикористані дні відпустки з 01.12.2018 року по 30.11.2019 року у кількості 03 календарних дні, з 01.12.2019 року по 27.12.2019 року у кількості 3 календарних дні у розмірі 1436,71 грн., які були нараховані.

Отже, в діях Головного територіального управління юстиції у Донецькій області наявна протиправна бездіяльність щодо невиплати позивачу належних сум заробітної плати, а саме заробітної плати за час відпустки у 2019 році в розмірі 1065,63 грн., та компенсації за невикористані дні відпустки з 01.12.2018 року по 30.11.2019 року у кількості 03 календарних дні, з 01.12.2019 року по 27.12.2019 року у кількості 3 календарних дні у розмірі 1436,71 грн.

При цьому суд, зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року № 870 вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 1 та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 2.

Згідно додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року № 870 до переліку територіальних органів Мін`юсту, що ліквідуються віднесено - Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області.

Згідно додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року № 870 до переліку міжрегіональних територіальних органів Мін`юсту, що утворюються віднесено - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року № 870 установлено, що територіальні органи Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції; міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2019 року «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України № 3173/5 вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції згідно з переліком (додаток 1).

Згідно додатку 1 до наказу Міністерства юстиції України від 16.10.2019 року №3173/5 до переліку територіальних органів Міністерства юстиції України, що ліквідуються віднесено Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області.

Згідно з додатком 2 до наказу Міністерства юстиції України від 16.10.2019 року №3173/5 до переліку міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України, що утворюються віднесено Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків).

Наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2019 року № 4348/5 “Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України”, припинено Головному територіальному управлінню юстиції у Донецькій області здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах з 28.12.2019 року.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 21.04.2021 року Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області припинено (а.с. 92).

З огляду на зазначене, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) є правонаступником всіх майнових прав та обов`язків Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Таким чином, відповідно до матеріалів справи, з дня утворення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до нього перейшли повноваження та функції, зокрема Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, де працював позивач, який втратив такі повноваження та функції згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року № 870. Тобто функції вказаного органу, що ліквідується, покладено на інший орган - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Зазначене свідчить, що виконання повноважень щодо стягнення відпускних та компенсації за невикористану відпустку щодо яких виник спір у цій справі, покладено на Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), внаслідок передання адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого.

Тобто, відбулось публічне правонаступництво від одного суб`єкта владних повноважень до іншого внаслідок часткового передання адміністративної компетенції.

Враховуючи те, що станом на момент винесення рішення у справі Головне територіальне управління юстиції припинило діяльність, суд вважає, що належним та достатнім способом захисту є стягнення зі Східного територіального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 недоотриманої заробітної плати за час відпустки у 2019 році в розмірі 1065,63 грн., та компенсації за невикористані дні відпустки з 01.12.2018 року по 30.11.2019 року у кількості 03 календарних дні, з 01.12.2019 року по 27.12.2019 року у кількості 3 календарних дні у розмірі 1436,71 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до приписів частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення зі Східного територіального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 недоотриманої заробітної плати за час відпустки у 2019 році в розмірі 1065,63 грн., та компенсації за невикористані дні відпустки з 01.12.2018 року по 30.11.2019 року у кількості 03 календарних дні, з 01.12.2019 року по 27.12.2019 року у кількості 3 календарних дні у розмірі 1436,71 грн.

Судові витрати не підлягають розподілу згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення зі Східного територіального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 недоотриманої заробітної плати за час відпустки у 2019 році в розмірі 1065,63 грн., та компенсації за невикористані дні відпустки з 01.12.2018 року по 30.11.2019 року у кількості 03 календарних дні, з 01.12.2019 року по 27.12.2019 року у кількості 3 календарних дні у розмірі 1436,71 грн. – задовольнити.

Стягнути зі Східного територіального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату за час відпустки у 2019 році в розмірі 1065 (одна тисяча шістдесят п`ять) гривень 63 копійки, та компенсацію за невикористані дні відпустки з 01.12.2018 року по 30.11.2019 року у кількості 03 календарних дні, з 01.12.2019 року по 27.12.2019 року у кількості 3 календарних дні у розмірі 1436 (одна тисяча чотириста тридцять шість) гривень 71 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 28 квітня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська