Ухвала суду № 96574922, 28.04.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2-з/359/59/2021

Справа № 359/3652/21

УХВАЛА

28 квітня 2021 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Семенюта О.Ю., вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно,

встановив:

27 квітня 2021 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В., ТОВ « Агро-Холдинг МС», про витребування майна з незаконного володіння та про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Разом з позовною заявою позивачем було подано і заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:02:003:0197, площею 0,5076 га, з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства, розташованої за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада, зареєстрованої на праві приватної власності за громадянином ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначає, що на місці розташування земельної частки (паю) - № НОМЕР_1 площею 0,5073 га, яка належить йому на підставі договору про розподіл спадкового майна від 29.03.2012 року та сертифікату на право на земельну частку (пай) від 18.11.1997 року серії КВ № 0247542, було зареєстровано право власності на земельну ділянку на іншу особу - ОСОБА_2 , внаслідок чого він позбавлений можливості внести відомості до Державного земельного кадастру щодо належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:02:003:0197. Вказує, що відповідач дізнавшись про наявність справи в суді, може на власний розсуд розпорядитися вищевказаним нерухомим майном шляхом його відчуження, яке призведе до неможливості виконання рішення суду у разі ухвалення його на користь позивача та стане підставою для виникнення інших спорів щодо даного майна. Тому вважає, що існують реальні загрози невиконання рішення суду у зв`язку з можливістю відчуження майна відповідачем. І тому заявник просить суд накласти арешт на вказану вище земельну ділянку.

27.04.2021 року заява про забезпечення позову була передана судді Семенюті О.Ю.

За правилами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст.150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Однак, всупереч п.п. 5-7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України подана заява про забезпечення позову не містить:

- ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

- пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

- інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а саме заявником не зазначено місце проживання чи перебування громадянина ОСОБА_2 , за яким зареєстровано право приватної власності на спірну земельну ділянку, та є особою, якої стосуються заходи забезпечення позову.

Слід також звернути увагу, що не зазначення в заяві місця проживання громадянина ОСОБА_2 , у випадку прийняття судом ухвали про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, позбавляє суд можливості ідентифікувати особу, якої стосуються заходи забезпечення позову, та на виконання вимог ч.2 ст. 157 ЦПК України, направити їй примірник ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень Пленум Верховного Суду України п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року визначено, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, згідно вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і вимогою, яка буде предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду вразі невжиття таких заходів.

Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, слід заяву про забезпечення позову повернути заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-151,153,157 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - повернути заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України. Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.Ю. Семенюта