Ухвала суду № 96572667, 27.04.2021, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/567/20

Провадження № 1-кп/168/14/21

У Х В А Л А

щодо застосування запобіжного заходу

27 квітня 2021 року Старовижівський районний суд Волинської області у складі

головуючого - судді Хаврони О.Й.,

з участю секретаря Островерхої Т.С.,

прокурора Нечаї О.П.,

захисника Чих О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 та клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт,

в с т а н о в и в:

Прокурор просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , обраний ухвалою суду від 10.03.2021 р. Клопотання обґрунтоване тим, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою не зменшилися і виправдовують необхідність подальшого тримання останнього під вартою. Зокрема прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, будучи раніше повідомленим про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.307 КК України, повторно вчинив правопорушення, в тому числі під час застосування до нього запобіжного заходу в виді домашнього арешту, що свідчить про ризик повторного вчинення кримінальних правопорушень і недостатність застосування до нього менш суворого запобіжного заходу. Зазначає, що обвинувачений ОСОБА_1 не працює, підозрюється в вчиненні кримінальних правопорушень з метою отримання коштів, характеризується як особа, що зловживає спиртними напоями, не маючи міцних соціальних зв`язків, сім`ї, постійного місця роботи, а у відповідності і грошових коштів у с. Сереховичі Старовижівського району, може переховуватися від органу досудового розслідування шляхом перебування в інших населених пунктах, районах та областях, оскільки часто виїжджав в м.Київ, де перебував тривалий час. ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, зокрема на особу, яка була покупцем наркотичного засобу та до якої застосовані заходи безпеки, з метою зміни показань, вказаний свідок є ключовим свідком обвинувачення. Також є ризик викриття особи, щодо якої застосовані заходи безпеки. Також зазначає, що обвинувачений раніше допустив порушення умов запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки двічі був відсутній за місцем проживання. Тому доцільним буде застосування до обвинуваченого саме тримання під вартою. Крім того, обвинувачений неодноразово зазначав, що виїжджав в м.Київ на сезонні роботи, де перебував тривалий час. У ході дослідження в судовому засіданні протоколу огляду предметів, зокрема відеозаписів розмов обвинуваченого, встановлено, що він планував їхати на сезонні роботи в м. Київ. Вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений може покинути адресу проживання та поїхати в інші міста, чим ухилитись від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 подав клопотання, в якому просить змінити обраний відносно нього запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Клопотання мотивує тим, що його бабуся ОСОБА_2 була його опікуном протягом 22 років, в даний час їй 86 років, вона потребує сторонньої допомоги, її син помер, і немає інших осіб, які б могли за нею доглянути. Просить врахувати його складні життєві обставини, які стали причиною вчинення ним злочинів.

У судовому засіданні прокурор подане ним клопотання підтримав, в задоволенні клопотання обвинуваченого просить відмовити, оскільки воно не обґрунтоване відповідними доказами, в тому числі щодо необхідності саме обвинуваченому здійснювати догляд за бабусею. Оскільки є інший внук, який висловив готовність доглядати за бабусею.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав своє клопотання, просить відмовити в клопотанні прокурора, оскільки повинен доглядати за бабусею, яка потребує його допомоги. Його брат має свою сім`ю, троє дітей, тому не може здійснювати за бабусею догляд. Запевнив суд, що усвідомив свою поведінку за час перебування під вартою, від слідства не ухилявся і не ухилитиметься, розуміє наслідки ухилення від слідства, тому просить обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник Чих О.В. просить відмовити в клопотанні прокурора та задовольнити клопотання обвинуваченого й обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. При цьому посилається на те, що ризики, наведені в клопотанні є лише припущеннями. Доказів існування ризику переховування від слідства і суду в матеріалах справи немає, оскільки обвинувачений самостійно та своєчасно прибув до Ковельського міськрайонного суду для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу, закордонний паспорт в нього вилучений. Допитані усі свідки, крім легендованої особи, до якої застосовано захист, тому цей ризик на даний час також не обґрунтований. Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, в тому числі під час перебування під домашнім арештом, зазначає, що ці два епізоди стосуються проведення оперативної закупки, а фактів збуту наркотичних засобів іншим особам немає. Тому і вказаний ризик також не обґрунтований. Сама лише тяжкість злочинів не може бути підставою для тривалого утримання особи під вартою. Просить врахувати, що в обвинуваченого є бабуся, якій 86 років і яка потребує стороннього догляду, і за якою крім обвинуваченого немає кому доглядати. Розмір застави, визначений ухвалою суду є непосильною сумою для сім`ї обвинуваченого.

Заслухавши учасників провадження, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Встановлено, що ухвалою Старовижівського районного суду від 10.03.2021 р. продовжено обвинуваченому тримання під вартою до 08.05.2021 р. Розмір застави, визначений в розмірі 105 100 грн.

Підставою для обрання запобіжного заходу є сам факт існування хоча б одного із ризиків, передбачених КПК, а не доказів їх наявності.

Розглядаючи клопотання обвинуваченого та прокурора, суд враховує, що обвинувачений неодружений, не працює, виїжджав на заробітки за межі області, обвинувачується у вчиненні кількох умисних кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, в тому числі в тому, що вчинив їх в період, коли був повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та під час застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу в виді домашнього арешту, що свідчить про існування ризику повторного вчинення кримінальних правопорушень. Також обвинувачений двічі порушував умови застосованого до нього домашнього арешту, що підтверджується відповідними повідомленнями. Суд також враховує те, що обвинувачений неодноразово стверджував, що їздив на сезонні роботи в м.Київ, проживає в тому числі за рахунок цих заробітків.

Відтак, суд дійшов висновку, що доводи сторони обвинувачення про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 є достатніми для переконання, що передбачені ст.177 КПК України ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, не зменшилися і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою і будь-який більш м`який запобіжний захід є недостатнім для запобігання таким ризикам.

Клопотання обвинуваченого не може бути задоволено з таких підстав. Клопотання обґрунтоване тим, що обвинувачений є єдиною особою, яка здійснює догляд за бабусею ОСОБА_2 , яка є особою похилого віку. Однак доказів на підтвердження цих доводів не надано, до того ж визнається учасниками провадження, що в обвинуваченого є брат, який також є внуком ОСОБА_2 і який може здійснювати догляд за ОСОБА_2 .

Відтак доводи сторони захисту про обрання обвинуваченому менш суворого запобіжного заходу не можуть бути взяті до уваги.

З огляду на стадію судового розгляду справи, те, що в справі досліджено ряд доказів, і ще не допитаний лише один свідок, то строк тримання під вартою доцільно продовжити не на 60 днів, як просить в клопотанні прокурор, а на строк 35 днів.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити частково.

Застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на строк до 31 травня 2021 р. включно.

Розмір застави - 105100 (сто п`ять тисяч сто) грн., визначений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.08.2020 р., залишити незмінним.

У випадку сплати застави відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки: з`являтися на виклики до суду на першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя О. Й. Хаврона