Ухвала суду № 96572666, 07.04.2021, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/226/17

Провадження № 6/168/1/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2021 року смт Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в особі: головуючого –судді Назарука О.В., за участю секретаря судового засідання – Таксюк О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Ковельської місцевої прокуратури в інтересах стягувача – Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» щодо боржника ОСОБА_1 , заінтересована особа: Старовижівський РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі за позовом Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача – Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в сумі 78 547 грн 39 коп. на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 06 березня 2018 року позов Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави в особі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» 78 547 (сімдесят вісім тисяч п`ятсот сорок сім) гривень 39 копійок витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2

15 вересня 2020 року Ковельська місцева прокуратура в інтересах стягувача Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» подала до суду заяву про видачу дублікату виконавчого листа у справі зазначивши, що на підставі рішення Старовижівського районного суду Волинської області по цивільній справі №168/226/17 з метою примусового виконання 07 травня 2018 року судом було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 суми відшкодування витрат на лікування в розмірі 78 547 грн 39 коп. та направлено стягувачу, однак останнім виконавчий лист не звертався до примусового виконання, а 19 вересня 2018 року був направлений до Ковельської місцевої прокуратури та був отриманий нею 26 вересня 2018 року. У подальшому Старовижівським відділом Ковельської місцевої прокуратури 04 жовтня 2018 року виконавчий лист №59/18 від 07 травня 2018 року скеровано до Старовижівського районного відділу ДВС для примусового виконання рішення суду, на підставі якого головним державним виконавцем було відкрито виконавче провадження. Головним державним виконавцем 28 жовтня 2019 року було прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення та скеровано її на адресу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Оскільки, повторно до виконання виконавчий лист стягувачем не пред`являвся, відділом прокуратури було скеровано лист на адресу стягувача з вимогою звернути його повторно до виконання. Із листа Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» від 09 червня 2020 року вбачається, що виконавчий лист ними отриманий, повторно до виконання не звертався та був надісланий на адресу Ковельської місцевої прокуратури, однак згідно реєстру документів, переданих у Старовижівський відділ Ковельської місцевої прокуратури виконавчий лист до них не надходив. Окрім того, виконавчий лист до виконавчої служби повторно не надходив та відповідно виконавче провадження відсутнє. На даний час встановлення місцезнаходження виконавчого листа є неможливим, у зв`язку з втратою під час пересилання.

У зв`язку з наведеним Ковельська місцева прокуратура просить видати дублікат виконавчого листа по справі №168/226/17 від 07 травня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» 78 547 грн 39 коп. витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 .

Представник стягувача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник прокуратури у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, однак направив до суду клопотання, в якому заяву підтримав в повному обсязі, через перебування в іншому судовому засіданні просить розглянути заяву про видачу дубліката виконавчого листа без його присутності, за наявними в матеріалах документами.

Боржник у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, подав до суду заяву, в якій позов не визнав, розгляд справи просить провести без його участі, рішення суду увалити за наявними матеріалами справи (а.с.29-30)

Учасники виконавчого провадження не з`явилися в судове засідання, однак їх неявка згідно вимог статті 433 ЦПК України, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали, додані до заяви, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 06 березня 2018 року позов Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину частково задоволено та стягнуто в користь держави в особі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» 78 547 грн 39 коп. витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 1592 грн 20 коп. (а.с.4-8)

Старовижівським районним судом Волинської області 07 травня 2018 року виконавчий лист був виданий та направлений стягувачу. (а.с.9)

Національною дитячою спеціалізованою лікарнею «Охматдит» виконавчий лист не звертався до примусового виконання та 19 вересня 2018 року був направлений до Ковельської місцевої прокуратури для належної організації виконання рішення суду. (а.с.11)

Старовижівським відділом Ковельської місцевої прокуратури 04 жовтня 2018 року виконавчий лист №59/18 виданий 07 травня 2018 року скеровано до Старовижівського районного відділу ДВС для примусового виконання рішення суду, (а.с.12) на підставі якого головним державним виконавцем 09 жовтня 2018 року було відкрито виконавче провадження.

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 28 жовтня 2019 року виконавчий лист №59/18 був повернутий стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке можливо звернути стягнення. (а.с.14)

Виконавчий лист стягувачем був отриманий, повторно до виконання не звертався та був надісланий на адресу Ковельської місцевої прокуратури. (а.с.18)

Однак, згідно реєстру документів, переданих у Старовижівський відділ Ковельської місцевої прокуратури виконавчий лист до них не надходив. (а.с.20)

Окрім того, виконавчий документ до Старовижівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) повторно не подавався та відповідно виконавче провадження повторно відкрите у відділі відсутнє. (а.с.19)

Таким чином, у зв`язку з втратою під час пересилання виконавчого листа по справі №168/226/17 виданого 07 травня 2018 року Старовижівським районним судом Волинської області є неможливим встановлення його місцезнаходження та повторне пред`явлення до виконання.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (стаття 129-1 Конституції України).

Основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною 4 статті 10 ЦПК України.

Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі №1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до частини 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини 1 статті 1 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України вводяться в дію вимоги частини 4 статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України.

Згідно з пунктом 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналізуючи п.17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат – це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі №474/783/17, провадження №61-29св17, від 10 жовтня 2018 року у справі №2-504/11, провадження №61-41846св18.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Такого висновку прийшов Верховний Суд у постановах від 15 листопада 2018 року у справі №474/783/17, 06 грудня 2018 року у справі №2-4059/10 та 22 жовтня 2018 року у справі №2-824/2009.

Вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого документа суду необхідно встановити: обставини втрати виконавчого документа та докази, що це підтверджують; чи не був втрачений виконавчий документ виконаний, чи не перебуває він на виконанні, чи не втратив він законної сили та докази, що це підтверджують; чи звернувся заявник про видачу дублікату виконавчого документа в межах строку пред`явлення останнього до виконання, у разі пропуску такого строку чи звертався заявник із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання одночасно із заявою про видачу дубліката.

Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Таким чином заявник повинен довести: по-перше, що оригінал виконавчого документа втрачено ним або виконавчою службою; по-друге, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не закінчився на час подачі заяви про видачу дубліката і у випадку, якщо він закінчився – довести, що він пропущений із поважних причин.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що виконавчий лист №59/18 виданий Старовижівським районним судом Волинської області 07 травня 2018 року втрачений під час пересилки стягувачем місцевій прокуратурі для організації примусового виконання, суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для видачі дублікату виконавчого листа, заява ж підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.3, 12, 76-79, 247, 433, 258-261, 354-355, п.п.17.4 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України, статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Ковельської місцевої прокуратури в інтересах стягувача – Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» щодо боржника ОСОБА_1 , заінтересована особа: Старовижівський РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі за позовом Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача – Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину – задовільнити.

Видати дублікат виконавчого листа №59/18, виданого Старовижівським районним судом Волинської області 07 травня 2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 в користь держави в особі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» 78 547 (сімдесят вісім тисяч п`ятсот сорок сім) гривень 39 копійок витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Назарук