Рішення № 96568253, 27.04.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2021м. ДніпроСправа № 904/1380/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе", с. Вишневе, Дніпропетровська область

про стягнення винагороди лізингодавця у розмірі 33 220 грн., неустойки у розмірі 114 400 грн., пені у розмірі 1 881,07 грн., 3% річних у розмірі 355,83 грн., інфляційної складової у розмірі 683,83 грн. та збитків у розмірі 21 456 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" про стягнення винагороди лізингодавця у розмірі 33 220 грн., неустойки у розмірі 114 400 грн., пені у розмірі 1 881,07 грн., 3% річних у розмірі 355,83 грн., інфляційної складової у розмірі 683,83 грн. та збитків у розмірі 21 456 грн.

Ухвалою суду від 01.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/1380/21 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач вказав, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" (надалі - лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" (надалі – лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 01/01Л від 21.01.2020 (надалі - договір).

Пунктом 2.1 договору визначено, лізингодавець передає лізингоодержувачу на умовах лізингу в строкове платне володіння та користування з правом викупу майно, найменування, кількісні та якісні характеристики якого визначені у додатку № 1 «Специфікація» до даного договору (надалі – предмет лізингу), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу у володіння та користування на строк, зазначений в п. 3.2 договору, та здійснювати лізингові платежі на умовах даного договору.

Позивач зазначив, що виконав умови договору, за актом приймання – передачі від 31.01.2020 передав лізингоодержувачу предмет лізингу.

Відповідно до п. 5.3 договору, лізингові платежі вносяться лізингоодержувачем в безготівковій формі у розмірі та строки, вказані у додатку № 3 до договору.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив графік сплати лізингових платежів.

Відповідно до п. 9.2.1 договору, лізингодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору в повному обсязі або в частині, вимагати в односторонньому порядку достроково розірвати даний договір, без відшкодування лізингоодержувачу будь-яких збитків, викликаних таким розірванням, у випадку часткової або повної несплати лізингоодержувачем лізингових платежів понад 30 календарних днів.

Позивач наполягає на тому, що в даному випадку має місце прострочення лізингоодержувачем лізингових платежів понад 30 календарних днів.

За таких обставин, позивачем, 06.07.2020 було направлено на адресу відповідача вимогу №279 від 03.07.2020. У цій вимозі позивач повідомляв про односторонню відмову від договору фінансового лізингу № 01/01Л від 21.01.2020 та вимагав від відповідача повернути предмет лізингу протягом 10 календарних днів з дня отримання останнім такої вимоги та сплатити заборгованість та штрафні санкції на загальну суму 68 482,67 грн.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0311009475546, вказана вимога була отримана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" 14.07.2020.

А отже, договір фінансового лізингу № 01/01Л від 21.01.2020, за твердженням позивача, є розірваним з 14.07.2020. Предмет лізингу мав бути повернутий лізингоодержувачем лізингодавцю у строк до 24.07.2020 включно.

Однак відповідач, за твердженням позивача, порушив умови договору та не повернув предмет лізингу у встановлені строки.

Відповідно до п. 5.1 договору, до лізингового платежу за цим договором входить, зокрема, винагорода лізингодавця у розмірі 66 000 грн. Строки та порядок сплати такої винагороди визначається у додатку № 3 до договору.

За твердженням позивача, за період дії договору, залишилась несплаченою відповідачем винагорода лізингодавця у розмірі 9 020 грн.

Крім того, відповідно до п. 5.7 договору, у разі прострочення сплати лізингоодержувачем лізингових платежів більше ніж на п`ять календарних днів, сума винагороди лізингодавця за договором підлягає сплаті у подвійному розмірі, виходячи з розміру винагороди лізингодавця в періоді, в якому допущено таке прострочення.

Позивач вказав, що відповідач прострочив терміни сплати винагороди лізингодавця за третім – сьомим платежами на загальну суму 24 200 грн. Термін такого прострочення становив більше ніж на п`ять календарних днів за кожним платежем.

За розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" зі сплати винагороди лізингодавця у розмірі 33 220 грн. (9 020 грн. несплаченої винагороди + 24 200 грн. подвійний розмір винагороди на підставі п. 5.7 договору).

Відповідно до п. 8.7 договору, у випадку дострокового розірвання договору у зв`язку з невиконанням лізингоодержувачем своїх обов`язків по цьому договору, окрім випадку передбаченого п. 9.2.3, раніше ніж через 12 (дванадцять) календарних місяців після його укладання відповідно до пункту 9.2. договору, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця неустойку в розмірі 20% від договірної вартості предмету лізингу вказаної у пункті 1.2. Договору, а також відшкодувати лізингодавцю всі збитки пов`язані з таким розірванням.

Оскільки договір № 01/01Л від 21.01.2020 був розірваний раніше, ніж через 12 (дванадцять) календарних місяців після його укладання, внаслідок несплати лізингоодержувачем лізингових платежів у встановлені строки та розмірі, позивач на підставі п. 8.7 договору нарахував відповідачу до сплати неустойку в розмірі 99 000,00 грн. (495 000,00 грн. х 20% / 100%).

Відповідно до п. 7.2.7 договору, у разі нездійснення повернення лізингоодержувачем предмета лізингу протягом 25 (двадцяти п`яти) календарних днів з дати отримання вимоги про повернення, якщо інший строк не вказаний у вимозі про повернення, Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити неустойку в подвійному розмірі винагороди, передбаченої додатком № 3, за кожен прострочений місяць до моменту фактичного повернення предмета лізингу. При цьому, якщо предмет лізингу не повернуто після закінчення строків сплати лізингових платежів, передбачених додатком № 3, сума неустойки, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, розраховується в подвійному розмірі до суми останнього лізингового платежу по графіку лізингових платежів.

На підставі п. 7.2.7 договору позивач нарахував відповідачу до сплати неустойку в розмірі 15400,00 грн. згідно з таким розрахунком:

- згідно з Графіком лізингових платежів, винагорода Лізингодавця у період прострочення Лізингоодержувача: за серпень 2020 року становить 3 960,00 грн., за вересень 2020 року - 3 740,00 грн.; 3960,00 грн. х 2 + 3 740,00 грн. х 2 = 15 400,00 грн.

Крім того, за порушення відповідачем строку виконання грошового зобов`язання, позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню у розмірі 1 881,07 грн., 3% річних у розмірі 355,83 грн. та інфляційнуї складову у розмірі 683,83 грн.

Згідно з п. 9.4 договору, у разі дострокового припинення дії договору (у зв`язку з розірванням або за згодою Сторін), що тягне обов`язок Лізингоодержувача здійснити повернення Предмету лізингу Лізингодавцю, Лізингоодержувач зобов`язаний не пізніше 25 (двадцяти п`яти) календарних днів з дати отримання вимоги про повернення, якщо інший термін не вказаний у вимозі про повернення, повернути Лізингодавцю Предмет лізингу в місце, вказане Лізингодавцем, і відшкодувати Лізингодавцю збитки, що виникли у зв`язку з достроковим припиненням дії Договору. Предмет лізингу повертається Лізингодавцю в робочому стані з урахуванням його нормального зносу з усіма належностямй і документацією.

Відповідно до п. 9.5 договору, у разі порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по поверненню предмету лізингу, в тому числі пов`язаних зі станом предмету лізингу, в якому він повинен бути повернутий, Лізингодавець має право самостійно здійснити повернення предмету лізингу та/або привести його в робочий стан, а Лізингоодержувач зобов`язаний відшкодовувати Лізингодавцю витрати по транспортуванню Предмету лізингу, зі зберігання предмету лізингу, а також відшкодовувати Лізингодавцю витрати по приведенню предмету лізингу в робочий стан (витрати по усуненню технічних несправностей або поломок Предмет) лізингу, що відбулися до моменту повернення Предмету лізингу Лізингодавцю).

Як зазначено позивачем, лізингоодержувачем було порушено умови договору та не повернуто лізингодавцю предмет лізингу у встановлені строки.

За таких обставин, позивач звернувся до приватного нотаріуса із проханням про вчинення виконавчого напису про повернення предмета лізингу (виконавчий напис № 1552 від 01.09.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О.).

Постановою Криничанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було винесено постанову від 16.09.2020 про відкриття виконавчого провадження № 63028243 з виконання виконавчого напису № 1552 від 01.09.2020).

За актом приймання-передачі від 08.10.2020 предмет лізингу був повернутий лізингодавцю у примусовому порядку.

Позивач зазначив, що з метою повернення об`єкту лізингу він здійснив:

- оплату послуг нотаріуса з вчинення виконавчого напису у розмірі 13 200,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 01.09.2020, рахунком-фактурою №б/н від 01.09.2020 та платіжним дорученням № 103 від 02.09.2020;

- оплату послуг перевізника в розмірі 8 256,00 грн. з перевезення предмету лізингу з місцезнаходження відповідача до місця зберігання техніки позивача, що підтверджується актом надання послуг № 58 від 09.10.2020 та платіжним дорученням № 1438 від 08.10.2020.

Сплачені грошові кошти, за твердженням позивача, є його збитками, які мають бути відшкодовані відповідачем.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача винагороди лізингодавця за договором фінансового лізингу № 01/01Л від 21.01.2020 у розмірі 33220 грн., неустойки у розмірі 114 400 грн., пені у розмірі 1 881,07 грн., 3% річних у розмірі 355,83 грн., інфляційної складової у розмірі 683,83 грн. та збитків у розмірі 21 456 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (у які строки та якому розмірі лізингоодержувачем мали бути сплачені лізингові платежі), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі у встановлені строки та розмірі), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником (чи дотримано лізингодавцем процедури одностороннього розірвання договору та чи є спірний договір розірваним).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" (надалі - лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" (надалі – лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 01/01Л від 21.01.2020 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України, а також положення Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до п. 3.1 договору, договір вступає у силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 2.1 договору визначено, лізингодавець передає лізингоодержувачу на умовах лізингу в строкове платне володіння та користування з правом викупу майно, найменування, кількісні та якісні характеристики якого визначені у додатку № 1 «Специфікація» до даного договору (надалі – предмет лізингу), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу у володіння та користування на строк, зазначений в п. 3.2 договору, та здійснювати лізингові платежі на умовах даного договору.

Згідно з п. 3.2 договору, строк лізингу по даному договору складає 24 місяці та відраховується з моменту фактичної передачі предмета лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача, тобто з дати підписання сторонами акту приймання – передачі предмета лізингу.

Відповідно до п. 1.2 договору, договірна вартість предмета лізингу складає 495 000 грн. з ПДВ. Предмет лізингу знаходиться у власності лізингодавця відповідно до договорів купівлі-продажу/поставки.

Так, на виконання умов договору між сторонами було підписано специфікацію, у якій визначено найменування, кількісні та якісні характеристики предмету лізингу.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, за актом приймання – передачі від 31.01.2020 передав лізингоодержувачу предмет лізингу.

Відповідно до п. 5.3 договору, лізингові платежі вносяться лізингоодержувачем в безготівковій формі у розмірі та строки, вказані у додатку № 3 до договору.

Однак, відповідач порушив графік сплати лізингових платежів, починаючи з 3 платежу, який повинен був бути виконаний до 15.02.2020.

Відповідно до п. 9.2.1 договору, лізингодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору в повному обсязі або в частині, вимагати в односторонньому порядку достроково розірвати даний договір, без відшкодування лізингоодержувачу будь-яких збитків, викликаних таким розірванням, у випадку часткової або повної несплати лізингоодержувачем лізингових платежів понад 30 календарних днів.

Нормами частини другої ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Так, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, лізинговий платіж, який мав бути здійснений до 15.02.2020, був зроблений відповідачем 03.04.2020. Тобто із простроченням 47 календарних днів.

Починаючи з шостого платежу, який мав бути здійснений до 15.05.2020, сплата лізингових платежів лізингоодержувачем не здійснювалась.

Тобто, в даному випадку має місце прострочення лізингоодержувачем лізингових платежів понад 30 календарних днів.

За таких обставин, позивачем, 06.07.2020 було направлено на адресу відповідача вимогу №279 від 03.07.2020. У цій вимозі позивач повідомляв про односторонню відмову від договору фінансового лізингу № 01/01Л від 21.01.2020 та вимагав від відповідача повернути предмет лізингу протягом 10 календарних днів з дня отримання останнім такої вимоги та сплатити заборгованість та штрафні санкції на загальну суму 68 482,67 грн.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0311009475546, вказана вимога була отримана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" 14.07.2020.

А отже, договір фінансового лізингу № 01/01Л від 21.01.2020 є розірваним з 14.07.2020.

Предмет лізингу мав бути повернутий лізингоодержувачем лізингодавцю у строк до 24.07.2020 включно.

Наслідком розірвання договору є відсутність у позивача обов`язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність відповідача і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 26.04.2018 у справі № 911/3483/16 та від 09.07.2018 у справі № 911/2449/17.

Разом з цим, відповідно до п. 5.1 договору, до лізингового платежу за цим договором входить, зокрема, винагорода лізингодавця у розмірі 66 000 грн. Строки та порядок сплати такої винагороди визначається у додатку № 3 до договору.

За період дії договору, залишилась несплаченою відповідачем винагорода лізингодавця у розмірі 9 020 грн.

Крім того, відповідно до п. 5.7 договору, у разі прострочення сплати лізингоодержувачем лізингових платежів більше ніж на п`ять календарних днів, сума винагороди лізингодавця за договором підлягає сплаті у подвійному розмірі, виходячи з розміру винагороди лізингодавця в періоді, в якому допущено таке прострочення.

Так, відповідач прострочив терміни сплати винагороди лізингодавця за третім – сьомим платежами на загальну суму 24 200 грн. Термін такого прострочення становив більше ніж на п`ять календарних днів за кожним платежем.

За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" зі сплати винагороди лізингодавця у розмірі 33 220 грн. (9 020 грн. несплаченої винагороди + 24 200 грн. подвійний розмір винагороди на підставі п. 5.7 договору).

А отже, вимоги позивача про стягнення винагороди лізингодавця у розмірі 33 220 грн. – є обґрунтованими.

Відповідно до п. 8.7 договору, у випадку дострокового розірвання договору у зв`язку з невиконанням лізингоодержувачем своїх обов`язків по цьому договору, окрім випадку передбаченого п. 9.2.3, раніше ніж через 12 (дванадцять) календарних місяців після його укладання відповідно до пункту 9.2. договору, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця неустойку в розмірі 20% від договірної вартості предмету лізингу вказаної у пункті 1.2. Договору, а також відшкодувати лізингодавцю всі збитки пов`язані з таким розірванням.

Оскільки договір № 01/01Л від 21.01.2020 був розірваний раніше, ніж через 12 (дванадцять) календарних місяців після його укладання, внаслідок несплати лізингоодержувачем лізингових платежів у встановлені строки та розмірі, позивач на підставі п. 8.7 договору нарахував відповідачу до сплати неустойку в розмірі 99 000,00 грн. (495 000,00 грн. х 20% / 100%).

Відповідно до п. 7.2.7 договору, у разі нездійснення повернення лізингоодержувачем предмета лізингу протягом 25 (двадцяти п`яти) календарних днів з дати отримання вимоги про повернення, якщо інший строк не вказаний у вимозі про повернення, Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити неустойку в подвійному розмірі винагороди, передбаченої додатком № 3, за кожен прострочений місяць до моменту фактичного повернення предмета лізингу. При цьому, якщо предмет лізингу не повернуто після закінчення строків сплати лізингових платежів, передбачених додатком № 3, сума неустойки, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, розраховується в подвійному розмірі до суми останнього лізингового платежу по графіку лізингових платежів.

Як встановлено судом вище, предмет лізингу мав бути повернутий лізингоодержувачем лізингодавцю у строк до 24.07.2020 включно.

Фактично предмет лізингу був повернутий відповідачем 08.10.2020, що підтверджується актом приймання-передачі від 08.10.2020.

На підставі п. 7.2.7 договору позивач нарахував відповідачу до сплати неустойку в розмірі 15400,00 грн. згідно з таким розрахунком:

- згідно з Графіком лізингових платежів, винагорода Лізингодавця у період прострочення Лізингоодержувача: за серпень 2020 року становить 3 960,00 грн., за вересень 2020 року - 3 740,00 грн.; 3960,00 грн. х 2 + 3 740,00 грн. х 2 = 15 400,00 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунки неустойки на підставі п.п. 8.7, 7.2.7 договору суд встановив, що вони зроблені правильно та відповідають вимогам чинного законодавства. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 114 400 грн. є обґрунтованими.

Пунктом 8.4 Договору передбачено, що сторони погодили, що нарахування пені за даним договором не обмежується шестимісячним строком її нарахування. У разі прострочення сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів, а також усіх інших платежів, які належать до сплати Лізингоодержувачем згідно до даного договору та чинного законодавства, Лізингодавсць має право стягнути з Лізингоодержувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від непогашеної заборгованості по лізингових платежах та/або інших платежах за кожний день прострочки за весь період часу протягом якого не виконано зобов`язання зі сплати по день фактичної оплати.

На підставі пункту 8.4 договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 16.02.2020 по 10.02.2021 у розмірі 1 881,07 грн.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 881,07 грн. є обґрунтованими.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 355,83 грн. за загальний період з 16.02.2020 по 10.02.2021 та інфляційну складову у розмірі 683,83 грн. за період з березня 2020 року по грудень 2020 року.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційної складової суд встановив, що вони зроблені правильно та відповідають вимогам чинного законодавства. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 355,83 грн. та інфляційної складової у розмірі 683,83 грн. є обґрунтованими.

Згідно з п. 9.4 договору, у разі дострокового припинення дії договору (у зв`язку з розірванням або за згодою Сторін), що тягне обов`язок Лізингоодержувача здійснити повернення Предмету лізингу Лізингодавцю, Лізингоодержувач зобов`язаний не пізніше 25 (двадцяти п`яти) календарних днів з дати отримання вимоги про повернення, якщо інший термін не вказаний у вимозі про повернення, повернути Лізингодавцю Предмет лізингу в місце, вказане Лізингодавцем, і відшкодувати Лізингодавцю збитки, що виникли у зв`язку з достроковим припиненням дії Договору. Предмет лізингу повертається Лізингодавцю в робочому стані з урахуванням його нормального зносу з усіма належностямй і документацією.

Відповідно до п. 9.5 договору, у разі порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по поверненню предмету лізингу, в тому числі пов`язаних зі станом предмету лізингу, в якому він повинен бути повернутий, Лізингодавець має право самостійно здійснити повернення предмету лізингу та/або привести його в робочий стан, а Лізингоодержувач зобов`язаний відшкодовувати Лізингодавцю витрати по транспортуванню Предмету лізингу, зі зберігання предмету лізингу, а також відшкодовувати Лізингодавцю витрати по приведенню предмету лізингу в робочий стан (витрати по усуненню технічних несправностей або поломок Предмет) лізингу, що відбулися до моменту повернення Предмету лізингу Лізингодавцю).

Так, предмет лізингу мав бути повернутий лізингоодержувачем лізингодавцю у строк до 24.07.2020 включно.

Лізингоодержувачем було порушено умови договору та не повернуто лізингодавцю предмет лізингу у встановлені строки.

За таких обставин, позивач звернувся до приватного нотаріуса із проханням про вчинення виконавчого напису про повернення предмета лізингу (виконавчий напис № 1552 від 01.09.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О.).

Постановою Криничанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було винесено постанову від 16.09.2020 про відкриття виконавчого провадження № 63028243 з виконання виконавчого напису № 1552 від 01.09.2020).

За актом приймання-передачі від 08.10.2020 предмет лізингу був повернутий лізингодавцю у примусовому порядку.

З метою повернення об`єкту лізингу, позивач здійснив:

- оплату послуг нотаріуса з вчинення виконавчого напису у розмірі 13 200,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 01.09.2020, рахунком-фактурою №б/н від 01.09.2020 та платіжним дорученням № 103 від 02.09.2020;

- оплату послуг перевізника в розмірі 8 256,00 грн. з перевезення предмету лізингу з місцезнаходження відповідача до місця зберігання техніки позивача, що підтверджується актом надання послуг № 58 від 09.10.2020 та платіжним дорученням № 1438 від 08.10.2020.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов.

А саме: 1) наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; 2) наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; 3) наявність збитків у потерпілої особи; 4) наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

За таких обставин, у діях (бездіяльності) відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, а саме: протиправні дії відповідача, що виявились у неповерненні у добровільному порядку предмету лізингу у встановлені строки; наявність збитків у позивача – витрати у загальному розмірі 21 456 грн., які позивач поніс для відновлення свого порушеного права – повернення предмету лізингу; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 21 456 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором фінансового лізингу з додатками (том 1, а.с. 15 - 31), випискою по рахунку (том 1, а.с. 32), повідомленням про відмову від договору та доказами його відправлення (том 1, а.с. 33 - 43), претензією з доказами направлення (том 1, а.с. 63 - 70), виконавчим написом нотаріуса та доказами оплати нотаріальних послуг (том 1, а.с. 44, 60 - 62), документами виконавчого провадження (том 1, а.с. 45 - 51), договорами та рахунками на відшкодування додаткових витрат (том 1, а.с. 52 - 59).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення винагороди лізингодавця у розмірі 33 220 грн., неустойки у розмірі 114 400 грн., пені у розмірі 1881,07 грн., 3% річних у розмірі 355,83 грн., інфляційної складової у розмірі 683,83 грн. та збитків у розмірі 21 456 грн. – слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" (місцезнаходження: 52314, Дніпропетровська область, селище Вишневе (п); ідентифікаційний код: 30012544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" (місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Олександра Пироговського, буд. 19, копр. 4, прим. 84; ідентифікаційний код: 37768114) винагороду лізингодавця у розмірі 33 220 грн., неустойку у розмірі 114 400 грн., пеню у розмірі 1 881,07 грн., 3% річних у розмірі 355,83 грн., інфляційну складову у розмірі 683,83 грн., збитки у розмірі 21 456 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 579,95 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 27.04.2021.

Суддя М.О. Ніколенко