Ухвала суду № 96565297, 26.04.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/6642/21 н/п 2/766/10028/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26.04.2021 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Кузьміна О.І., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з електронним позовом, через систему «Електронний суд», в якому просить виконавчий напис, вчинений 01.02.2021р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. за реєстровим №17860 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованості в сумі 20299,16грн., згідно кредитного договору від 06.08.2021р., укладеного з ПАТ «Дельта Банк» визнати таким, що не підлягає виконанню.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви повинно бути додано документ на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).

Позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», в якому зазаначає, що вона як споживач звільнена від сплати судового збору.

Однак з цією позицією позивача суд не погоджується, з огляду на наступне.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Згідно зі статтею 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

За пунктом 19ст. 34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов`язань боржника.

Відповідно до статті 87 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат»(далі - Закон № 3425-ХІІ) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відтак, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Враховуючи вищенаведене, на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, норма Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється і тому посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів» є безпідставними.

Крім того, частиною 3 ст.22Закону України" Про захист прав споживачів" визначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, як споживачів.

З системного аналізу положень цих законів вбачається, що Закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.

Посилання позивача на те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» потребують обґрунтованості, оскільки, вирішити спір позивач просить на підставі відповідних норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про нотаріат», а не Закону України «Про захист прав споживачів».

При вирішенні питання, щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі, суду необхідні обґрунтовані доводи або документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимогст.175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за вимогу немайнового характеру поданою фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто судовий збір у розмірі 903,00грн.

Також станом на дату подання позивачем позовної заяви та на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не запроваджено.

Відповідно до п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюється в паперовій формі.

Згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Таким чином позовна заява, яка засвідчена електронно-цифровим підписом та яка подана через систему «Електронний суд» до функціонування судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не може вважатися позовною заявою, поданою та підписаною у встановленому законом порядку.

У зв`язку з вищезазначеним позивачу необхідно подати позовну заяву разом з додатками до неї у паперовому вигляді.

Також згідно з ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Залишити позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню без руху.

Надати позивачу строк для виправлення вказаних недоліків – десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не виправлення недоліків у вказаний строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута йому.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяО. І. Кузьміна