Ухвала суду № 9656042, 19.02.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2010 р. Справа № 22-а-13853/08

Категорія:2.11.1 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача Димерлія О.О.

суддів Домусчі С.Д., Єщенка О.В.

при секретарі Касєвич К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Іллічівську на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2008 року по справі за адміністративним позовом комунального підприємтсва «Іллічівськтепроенерго»до державної податкової інспекції у м. Іллічівську про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

07 серпня 2007 року комунальне підприємство «Іллічівськтеплоенерго»звернулось до суду першої інстанції з вказаним адміністративним позовом.

Позивач зазначив, що в період з 30 жовтня 2006 року по 22 грудня 2006 року ДПІ у м. Іллічівську була проведена виїзна планова документальна перевірка КП «Іллічівськтеплоенерго» з питань дотримання підприємством вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2005 року по 30 червня 2006 року. За результатами перевірки податковий орган склав акт №3608/23-204/31619819 від 27 грудня 2006 року. На підставі акту перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0000022301/0 від 17 січня 2007 року, яким визначив суму податкового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 1289955 грн. За наслідками розгляду повторної скарги в порядку адміністративної процедури 18 липня 2007 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022301/3 на суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 1289955 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем норм діючого законодавства, КП «Іллічівськтеплоенерго»просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000022301/3 від 18 липня 2007 року.

17 квітня 2008 року Одеський окружний адміністративний суд виніс постанову, якою позов задовольнив. Вказаним судовим рішенням скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську №0000022301/3 від 18 липня 2007 року.

22 травня 2008 року на рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КП «Іллічівськтеплоенерго»зареєстроване 04 вересня 2001 року, виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області.

В період з 30 жовтня 2006 року по 22 грудня 2006 року працівниками ДПІ у м. Іллічівську проведено перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства КП «Іллічівськтеплоенерго»за період з 01 січня 2005 року по 30 червня 2006 року.

За результатами перевірки 27 грудня 2006 року складено акт №3608/23-204/31619819. В висновку акта зазначено, що виявлені порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та донараховано податку на додану вартість в розмірі 859970 грн. у тому числі: у грудні 2004 року на 97 080 грн., у лютому 2005 року на 97 040 грн., у жовтні 2005 року на 92 200 грн., у листопаді 2005 року на 92 200 грн., у березні 2006 року на 90 450 грн., у квітні 2006 року на 260800 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 17 січня 2007 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022301/0, в якому було визначено податкове зобовязання в сумі 1289955 грн., у тому числі основний платіж 859970 грн. та фінансова санкція 429985 грн. Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до ДПІ у м. Іллічівську.

Рішенням ДПІ у м. Іллічівську від 13 лютого 2007 року №2666/10-007 про результати розгляду скарги оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17 січня 2007 року залишено без змін, а скарга без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Іллічівську від 13 лютого 2007 року №0000022301/1 КП «Іллічівськтеплоенерго»подало повторну скаргу до ДПА в Одеській області. За результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську від 17 січня 2007 року залишено без змін, а скарга без задоволення. За результатами розгляду повторної скарги ДПІ у м. Іллічівську прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2007 року №0000022301/3 на суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 1289955 грн.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлені порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

КП «Іллічівськтеплоенерго»здійснювало експорт мокросольних шкур великої рогатої худоби і шкіряних напівфабрикатів «ВЕТ БЛУ». На протязі 2005 року 1 півріччя 2006 року позивач придбав у ПП «Археос»та ПП «Велес Трейд»шкір та напівфабрикатів на загальну суму 5159820 грн. Оплата по контрактах з ПП «Археос»здійснювалась грошовими коштами та векселями. Оплата по контрактах з ПП «Велес Трейд»здійснювалась тільки грошовими коштами. Суми податку на додану вартість, сплачені у звязку з придбанням мокросольних шкур позивачем було віднесено до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди.

Реалізація отриманих шкур великої рогатої худоби і шкіряних напівфабрикатів позивачем здійснювалась згідно укладених договорів комісії, відповідно до яких КП «Іллічівськтеплоенерго»(комітент), а ПП «Гранада»та ПП «Сан-Прайд»(комісіонери). За договорами комісії комітент доручає, а комісіонер приймає на себе зобовязання здійснити експорт шкур. Комісіонери самостійно від свого імені укладають зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу, здійснюють транспортування товару, укладають необхідні договори для митного оформлення товару при відправці і здійснюють всі необхідні платежі. Також контрактами передбачено, що розрахунки між комітентом та комісіонером здійснюються у національній валюті України.

Вказуючи на порушення закону, податковий орган послався на ту обставину, що КП «Іллічівськтеплоенерго»здійснювало нетипову для підприємства, яке надає комунальні послуги теплопостачання діяльність окремо не визначену в статутних документах, а саме здійснювало експорт мокросольних шкур великої рогатої худоби і шкіряних напівфабрикатів «ВЕТ-БЛУ». В порушення вимог вимог п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем віднесено до податкового кредиту суми ПДВ за операціями, у звязку з придбанням товарів, що не призначені для використання у господарській діяльності підприємства.

Однак колегія суддів не може погодитися з такими висновками ДПІ у м. Іллічівську зважаючи на наступне.

Згідно п.п. 7.4.1 та пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги). Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Пункт 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь (дохід) від придбаних товарів (послуг). За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Пунктом 3.1 розділу 3 Статуту КП «Іллічівськтеплоенерго»передбачено, що підприємство крім перелічених видів діяльності по теплопостачанню може здійснювати і інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством України.

Отже, КП «Іллічівськтеплоенерго»може купувати та здійснювати продаж мокросольних шкур рогатої худоби і напівфабрикатів «ВЕТ-БЛУ», оскільки така діяльність не заборонена законодавством України.

Як встановлено п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач несе фінансову відповідальність у разі відсутності податкових накладних на момент проведення перевірки. А посилання ДПІ на несплату контрагентами позивача по ланцюгу податкових зобов'язань до бюджету не є переконливим, оскільки для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість»не передбачена така умова, як сплата цих сум до бюджету.

В матеріалах справи наявні податкові накладні, що підтверджують виконання контрактів укладених КП «Іллічівськтеплоенерго»з ПП «Археос»та з ПП «Велес Трейд»: №86 від 29.12.2004 року на суму 582480грн., у тому числі ПДВ 97080 грн.; №23 від 03.02.2005 року на суму 582240 грн., у тому числі ПДВ 97040 грн.; №124 від 30.10.2005 року на суму 553200 грн., у тому числі ПДВ 92200 грн.; №20 від 30.11.2005 року на суму 553200 грн., у тому числі ПДВ 92200 грн.; №29 від 29.03.2006 року на суму 542700 грн., у тому числі ПДВ - 90450 грн.; №37 від 21.04.2006 року на суму 782400 грн., у тому числі ПДВ 130400 грн.; №38 від 21.04.2006 року на суму 782400 грн., у тому числі ПДВ 130400 грн.; №51 від 02.06.2006 року на суму 390 600 грн., у тому числі ПДВ 65100 грн.; №52 від 02.06.2006 року на суму 390 600 грн., у тому числі ПДВ 65100 грн.

Вказані податкові накладні мають всі необхідні реквізити передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», тому формування позивачем податкового кредиту по факту отримання податкових накладних від постачальників повністю відповідає вимогам Закону, оскільки покупець товару не сплачує при придбанні товару податок до бюджету, він його сплачує у складі ціни за товар.

На підставі належним чином оформлених податкових накладних ПП «Археос»та ПП «Велес Трейд», позивачем було сформовано податковий кредит у відповідних періодах.

Таким чином, позивач виконав усі законодавчі умови для віднесення відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та заявлення цієї суми до бюджетного відшкодування.

Тобто необхідно визнати, що позивач не може нести відповідальність за всі підприємства в ланцюгу в процесі здійснення господарської діяльності, оскільки це не передбачено чинним законодавством України. А невиконання контрагентами обов'язку по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а не позивача, оскільки у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, він виходив з того, що контрагенти за договорами комісії були бакрутами на момент укладання договорів, а також на не відображення в бухгалтерському обліку сум від здійснення операцій по експорту мокросольних шкур великої рогатої худоби і шкіряних напівфабрикатів «ВЕТ БЛУ».

На підтвердження вказаних фактів ДПІ у м Іллічівську було надано довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, довідки про результати податкових перевірок контрагентів позивача, ухвали про ліквідацію ПП «Археос»та постанову про визнання ТОВ «Капеллас»банкрутом.

Дослідивши надані ДПІ у м. Іллічівську докази, колегія суддів дійшла до висновку, що придбання і продаж мокросольних шкур крупної рогатої худоби і напівфабрикатів «ВЕТ-БЛУ», які проводилися систематично та метою яких було отримання доходу, передбачені статутом позивача, суми ПДВ, сплачені у складі ціни товарів, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, а тому КП «Іллічівськтеплоенерго»правомірно було віднесено до складу податкового періоду ПДВ в сумі: в грудні 2004 року - 97080 грн., у лютому 2005 року - 97040 грн., у жовтні 2005 року - 92 200 грн., у листопаді 2005 року - 92200 грн., у березні 2006 року - 90450 грн., у квітні 2006 року - 260800 грн., у травні 2006 року - 130200 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську №0000022301/3 від 18 липня 2007 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст.185, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Іллічівську залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2008 року по справі за адміністративним позовом комунального підприємтсва «Іллічівськтепроенерго»до державної податкової інспекції у м. Іллічівську про скасування податкового повідомлення-рішення без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя-доповідач:

Судді: