Рішення № 96559695, 26.04.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/2922/21

Провадження № 2/947/1649/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого – судді Куриленко О.М.

за участю секретаря – Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2021 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 , зареєстрований АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , 100 000,00 гривень заборгованості за договором позики від 20.11.2019 р. Стягнути з ОСОБА_2 , зареєстрований АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 1000,00 гривень.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що 20 листопада 2019 року вона надала ОСОБА_2 позику у розмірі 100 000,00 гривень, що підтверджується договором позики від 20.11.2019 року.

Відповідач зобов`язався повернути борг 30 грудня 2020 року, однак позивач стверджує, що Відповідач борг не повернув, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 27 січня 2021 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

Одночасно з подачею позову позивач звернулась до суду з заявою, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом: заборони суб`єктам державної реєстрації, зокрема, Міністерству юстиції України, його департаментам, структурним підрозділам та територіальним органам, відділам державної реєстрації Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, будь-яким іншим державним реєстраторам відповідних реєстраційних органів, а також всім приватним та державним нотаріусам здійснювати державну реєстрацію (проводити реєстраційні дії) будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань стосовно частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк-Ворд», код ЄДРОПУ 38346157 в розмірі 100 %, що в грошовому еквіваленті відповідає 1000 (одна тисяча гривень), та належить ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 27 січня 2021 року вказана заява була задоволена.

18.02.2021 до канцелярії суду надійшло клопотання від арбітражного керуючого – ОСОБА_3 , в якому він просить: залучити його - розпорядника майна ТОВ "МІЛК ВОРД" - арбітражного керуючого Закорка В.В., ТОВ «МІЛК ВОРД», ОСОБА_4 , як власницю частки 100% статутного капіталу ТОВ «МІЛК ВОРД» та Міністерство юстиції України, як юридичну особу відносно якої введені встановлені ухвалою Київського райсуду м. Одеси від 27.01.2021 заборони до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Також 18.02.2021 до канцелярії суду надійшло клопотання від арбітражного керуючого – ОСОБА_3 , в якому він просить: розглянути по суті та задовольнити заяву (клопотання) про скасування заходів забезпечення позову, скасувавши їх в частині заборони Міністерству юстиції України, його департаментам, структурним підрозділам та територіальним органам, відділам державної реєстрації Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, будь-яким іншим державним реєстраторам відповідних реєстраційних органів, а також всім приватним та державним нотаріусам здійснювати державну реєстрацію (проводити реєстраційні дії) будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк-Ворд», код ЄДРОПУ 38346157 в розмірі 100 %, що в грошовому еквіваленті відповідає 1000 (одна тисяча гривень), та належить ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 24.02.2021 року у задоволенні вказаних клопотань було відмовлено.

25.02.2021 року до канцелярії суду надійшло клопотання адвоката Корнієнка Вадима Івановича, що діє в інтересах ОСОБА_4 та ТОВ «МІЛК ВОРД», в якому він просить: розглянути по суті та задовольнити заяву (клопотання) про скасування заходів забезпечення позову, скасувавши їх в частині заборони Міністерству юстиції України, його департаментам, структурним підрозділам та територіальним органам, відділам державної реєстрації Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, будь-яким іншим державним реєстраторам відповідних реєстраційних органів, а також всім приватним та державним нотаріусам здійснювати державну реєстрацію (проводити реєстраційні дії) будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк-Ворд», код ЄДРОПУ 38346157 в розмірі 100 %, що в грошовому еквіваленті відповідає 1000 (одна тисяча гривень), та належить ОСОБА_2 .

Також, 25.02.2021 року до канцелярії суду надійшло клопотання адвоката Корнієнка Вадима Івановича, що діє в інтересах ОСОБА_4 та ТОВ «МІЛК ВОРД», в якому він просить: залучити його, представника ТОВ "МІЛК ВОРД", ОСОБА_4 , як власниці частки 100% статутного капіталу ТОВ "МІЛК ВОРД", розпорядника майна ТОВ «МІЛК РОРД» - арбітражного керуючого Закорка В.В., та Міністерство юстиції України, як юридичну особу відносно якої введені встановлені ухвалою Київського райсуду м. Одеси від 27.01.2021 заборони до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалами суду від 25.03.2021 року у задоволенні вказаних клопотань було відмовлено.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, 26.04.2021 року її представник ОСОБА_5 надіслала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, в разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, яка сповіщена про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Розглянувши поданий позов, дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Правовідносини по справі є цивільно-правовими та врегульовані Цивільним Кодексом України.

У судовому засіданні встановлено що 20 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було складено договір позики, відповідно до якої позивач передав у відповідачу грошові кошти у розмірі 100 000,00 гривень, які останній зобов`язався повернути 30 грудня 2020 року.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що строк дії зазначеного договору позики вже закінчився, відповідач до теперішнього часу грошові кошти не повернув.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, якій посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. На підтвердження зобов`язань відповідача позивачем був наданий договір позики.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, якій посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Суд приймає даний договір позики в якості належного та допустимого доказу виникнення боргового зобов`язання, так як відповідач даний факт жодним чином не спростував.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Факт неповернення боргу підтверджується тим, що борговий документ (розписка) перебуває у позивача, так як, відповідно до ч.3 ст. 545 ЦК України, тільки наявність боргового документу у боржника підтверджує виконання їм свого обов`язку.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача суму боргу за договором позики від 20 листопада 2019 року у розмірі 100 000,00 гривень.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок .

Крім того, при вирішенні спору по суті суд враховує те, що сторона відповідача будучи належним чином повідомленим про розгляд справи у судове засідання не з`явився, доводів позивача не спростував, з клопотаннями про витребування доказів, в тому числі призначення у справі експертизи до суду не звертався.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд керується положеннями ч.1 ст. 13 ЦПК України згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, у відповідності зі ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подані позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 1 000,00 гривень.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76- 81, 263-265, 268, 280 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 533, 536, 611, 625, 1046, 1049,1214 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 20.11.2019 року у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), судові витрати у розмірі 1 000, 00 (одна тисяча) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.