Ухвала суду № 96554192, 22.04.2021, Оболонський районний суд міста Києва

22.04.2021 Справа № 756/3026/21

Унікальний № 756/3026/21

Провадження № 6/756/275/21

У Х В А Л А

22 квітня 2021 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.,

за участі секретаря - Дуб В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «РВС Банк», Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бандола Олександр Олексійович, про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа від 01 лютого 2012 року, виданий у справі № 2-4758/2011 за позовом Публічного акціонерного комерційного банку «Київ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, та виконавчого листа від 03 березня 2012 року, виданий у справі № 2-4758/2011 за позовом Публічного акціонерного комерційного банку «Київ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором такими, що не підлягають виконанню.

Свої вимоги заявник мотивує тим, щорішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2011 у справі № 2-4758/2011 було задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20, укладеним 28.02.2006 у сумі 7 453 218,50 грн, суми сплаченого державного мита у розмірі 1 700,00 грн, та понесені витрати на ІТЗ в розмірі 120,00 грн.

07 листопада 2011 року Оболонським районним судом м. Києва у цій же справі було винесено додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Київ» 81 992,63 доларів США, що за курсом НБУ складає 653 620,65 грн.

01 лютого 2012 року Оболонським районним судом було видано виконавчий лист № 2-4758/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Київ» 81 992,63 доларів США, що за курсом НБУ складає 653 620,65 грн.

03 березня 2012 року Оболонським районним судом було видано виконавчий лист № 2-4758/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Київ» 7 453 218,50 грн, суми сплаченого державного мита у розмірі 1700,00 грн, та понесені витрати на ІТЗ в розмірі 120,00 грн.

Виконавчий лист від 01.02.2012 року на суму 653 620,65 грн пред`явлено до виконання в Оболонський РВ ДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ). На сьогоднішній день відкрито виконавче провадження № 31710917 та триває примусове стягнення.

Виконавчий лист від 03.03.2012 року (на суму 7 453 218,50 грн, суму сплаченого державного мита у розмірі 1 700,00 грн, та понесені витрати на ІТЗ в розмірі 120,00 грн) пред`явлено до виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Бандолі О.О. (виконавче провадження № 56849176). Примусове стягнення триває.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03 листопада 2020 року у справі № 756/10599/20 замінено стягувача ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» його правонаступником Акціонерним товариством «РВС Банк» у виконавчих провадженнях № 31710917 та № 56849176 з примусового виконання заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 вересня 2011 року та додаткового рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 листопада 2011 року у справі № 2-4758/2011.

Для забезпечення виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором від 28 лютого 2006 року № 20 між ПАТ «АБ «Київ» та ОСОБА_2 було укладено договір застави майнових прав від 31 березня 2006 року № 5-06/89.

У подальшому право вимоги за Кредитним договором та Договором застави майнових прав № 5-06/89 було відступлено Акціонерному товариству «РВС Банк».

12 грудня 2019 року АТ «РВС Банк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) уклали Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Тверською І.В., та зареєстрований в реєстрі за №637, за яким іпотекодавець передала у власність іпотекодержателю земельні ділянки, які розташовані на території Погребської сільської ради Броварського району Київської області, кадастрові номери: 3221286400:02:001:0011 (загальною площею 0,7500 га), 3221286400:02:010:0037 (загальною площею 0,2500 га).

Пунктом 10 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 12 грудня 2019 року визначено, що за згодою сторін цей договір розцінюється як добровільне повне погашення вимог іпотекодержателя іпотекодавцем та боржником за Основним зобов`язанням. Керуючись ч. 5 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», сторони погодили, що після реєстрації права власності на предмет іпотеки за Іпотекодержателем будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання є недійсними. У зв`язку з цим після реєстрації права власності на предмет іпотеки за Іпотекодержателем зобов`язання боржника за основним зобов`язанням вважаються виконаними у повному обсязі, а зобов`язання Іпотекодавця та дія іпотечного договору припиняються.

12 грудня 2019 року право власності на земельні ділянки, які розташовані на території Погребської сільської ради Броварського району Київської області, кадастрові номери: 3221286400:02:001:0011 (загальною площею 0,7500 га), 3221286400:02:010:0037, було зареєстровано за іпотекодержателем АТ «РВС Банк».

Заявник зазначає, що у зв`язку з набуттям іпотекодержателем АТ «РВС Банк» у власність вказаних земельних ділянок за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 12 грудня 2019 року її зобов`язання ОСОБА_1 за Кредитним договором від 28 лютого 2006 року № 20 щодо сплати кредиту припинилось шляхом його виконання, проведеного належним чином.

Добровільне виконання зобов`язань, на її думку, є підставою для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Заявник у судове засідання не з`явилася, про час та місце повідомлялася належним чином, її представник надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій також просила задовольнити заяву про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Представник заінтересованої особи АТ «РВС Банк» у судове засідання не з`явився, про час та місце повідомлялася належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій також зазначив, що проти задоволення вимог ОСОБА_1 не заперечує.

Представник заінтересованої особиОболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином.

Заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бандола О.О. у судове засідання не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає необхідним у задоволенні заявивідмовити з наступних підстав.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2011 у справі № 2-4758/2011 було задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20, укладеним 28.02.2006 у сумі 7 453 218,50 грн, суми сплаченого державного мита у розмірі 1 700,00 грн, та понесені витрати на ІТЗ в розмірі 120,00 грн.

07 листопада 2011 року Оболонським районним судом м. Києва у цій же справі було винесено додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Київ» 81 992,63 доларів США, що за курсом НБУ складає 653 620,65 грн.

01 лютого 2012 року Оболонським районним судом було видано виконавчий лист № 2-4758/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Київ» 81 992,63 доларів США, що за курсом НБУ складає 653 620,65 грн.

03 березня 2012 року Оболонським районним судом було видано виконавчий лист № 2-4758/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Київ» 7 453 218,50 грн, суми сплаченого державного мита у розмірі 1700,00 грн, та понесені витрати на ІТЗ в розмірі 120,00 грн.

Виконавчий лист від 01.02.2012 року на суму 653 620,65 грн пред`явлено до виконання в Оболонський РВ ДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ).

16 березня 2012 року Оболонським РВ ДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 31710917 та триває примусове стягнення.

Виконавчий лист від 03.03.2012 року (на суму 7 453 218,50 грн, суму сплаченого державного мита у розмірі 1 700,00 грн, та понесені витрати на ІТЗ в розмірі 120,00 грн) пред`явлено до виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Бандолі О.О. (виконавче провадження № 56849176 відкрито 24 липня 2018). Примусове стягнення триває.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03 листопада 2020 року у справі № 756/10599/20 замінено стягувача ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» його правонаступником Акціонерним товариством «РВС Банк» у виконавчих провадженнях № 31710917 та № 56849176 з примусового виконання заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 вересня 2011 року та додаткового рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 листопада 2011 року у справі № 2-4758/2011.

Для забезпечення виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором від 28 лютого 2006 року № 20 між ПАТ «АБ «Київ» та ОСОБА_2 було укладено договір застави майнових прав від 31 березня 2006 року № 5-06/89.

У подальшому право вимоги за Кредитним договором та Договором застави майнових прав № 5-06/89 було відступлено Акціонерному товариству «РВС Банк».

12 грудня 2019 року АТ «РВС Банк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) уклали Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Тверською І.В., та зареєстрований в реєстрі за №637, за яким іпотекодавець передала у власність іпотекодержателю земельні ділянки, які розташовані на території Погребської сільської ради Броварського району Київської області, кадастрові номери: 3221286400:02:001:0011 (загальною площею 0,7500 га), 3221286400:02:010:0037 (загальною площею 0,2500 га).

Пунктом 10 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 12 грудня 2019 року визначено, що за згодою сторін цей договір розцінюється як добровільне повне погашення вимог іпотекодержателя іпотекодавцем та боржником за Основним зобов`язанням. Керуючись ч. 5 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», сторони погодили, що після реєстрації права власності на предмет іпотеки за Іпотекодержателем будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання є недійсними. У зв`язку з цим після реєстрації права власності на предмет іпотеки за Іпотекодержателем зобов`язання боржника за основним зобов`язанням вважаються виконаними у повному обсязі, а зобов`язання Іпотекодавця та дія іпотечного договору припиняються.

12 грудня 2019 року право власності на земельні ділянки, які розташовані на території Погребської сільської ради Броварського району Київської області, кадастрові номери: 3221286400:02:001:0011 (загальною площею 0,7500 га), 3221286400:02:010:0037, було зареєстровано за іпотекодержателем АТ «РВС Банк».

У відповідності до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 61-1592св17.

Аналізуючи заявлені у справі вимоги, судом встановлено те, що в якості підстав для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, заявник зазначає те, що після відкриття виконавчих проваджень, правонаступником стягувача поза його межами реалізовано своє право на набуття у власність предмету іпотеки згідно Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, відсутність зобов`язань заявника за кредитним договором у зв`язку з цим.

З урахуванням практики Верховного Суду, такі обставини відносяться до матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Аналізуючи вказані положення Закону України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку про те, що примусове виконання державним та приватними виконавцями виконавчих листів, виданих на підставі рішення суду усправі № 2-4758/2011, яке набрало законної сили, свідчить про те, що на момент відкриття виконавчих проваджень боржником не було в добровільному порядку виконано рішення суду, що зумовило початок процедури його примусового виконання.

Задоволення вимог стягувача не шляхом стягнення боргу виконавцями, а шляхом задоволення вимог іпотекодержателя, який є правонаступником стягувача у виконавчих провадженнях, не свідчить про те, що на момент відкриття виконавчих проваджень обов`язок боржника був відсутній повністю або частково у зв`язку його припиненням, добровільним виконанням боржником або з інших підстав. З цих підстав суд вважає правильним заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, залишити без задоволення.

Разом з тим суд роз`яснює заявнику, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Беручи до уваги зазначені положення Закону України «Про виконавче провадження», заявник не позбавлений можливості звернутися до виконавців рішення суду усправі № 2-4758/2011 із відповідною заявою про закінчення виконавчих проваджень у зв`язку з його фактичним виконанням, як того вимагають норми вищезгаданого спеціального законодавства.

Додатково суд зауважує, що пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання є підставою для нарахування та стягнення з боржника виконавчого збору. Визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, звільняє боржника від його сплати, що суперечить меті правового інституту виконавчого збору.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, ст. 1, 5, 26, 39 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Суддя І.В. Белоконна