Рішення № 96552831, 26.04.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

707/198/21

2/707/399/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2021 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі :

головуючого судді Тептюка Є.П.

при секретарі Щербак-Стерниш Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача:

26.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Черкаським районним судом Черкаської області 29.09.2020 року було видано судовий наказ за заявою ОСОБА_2 про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини від усіх видів доходу (заробітку) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.09.2020 року і до досягнення дитиною повноліття та судового збору в сумі 210,00 грн.

Позивач вказує, що при розгляді вище вказаної заяви, його було позбавлено можливості з`явитись до суду та надати свої пояснення та заперечення по суті справи.

Крім того, позивач зазначив, що добровільно сплатив аліменти в сумі 3000,00 грн., за вересень та з нього, повторно, знову стягнули аліменти за цей місяць вже за судовим наказом за вересень в сумі 2600,00 грн.

Позивач вказує, що наразі перебуває в скрутному матеріальному положенні, має на утриманні ще одну малолітню дитину, а також утримує свою цивільну дружину, яка наразі ніде не працює так як перебуває в декретній відпустці.

Крім того, позивач вказує, що с новою сім`єю проживає в орендованій квартирі, за яку вносить помісячно оренду плату та сплачує комунальні платежі. Також йому доводиться утримувати стару матір, яка проживає окремо на Житомирщині та є інвалідом першої групи.

Враховуючи всі обставини, позивач просив зменшити розмір аліментів на утримання сина – ОСОБА_3 до 1/6 частини (доходу) щомісячно.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 22.02.2021 року відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

Одночасно сторонам було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також зазначено строки подання такого клопотання.

Стислий виклад відзиву відповідача:

09.03.2021 року представник відповідача, адвокат Крушельницька М.Р., подала через канцелярію суду відзив на позовну заяву. Відповідач ОСОБА_2 , не визнала позовні вимоги позивача, просила відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, вказуючи, що з наведених доказів, що містяться в матеріалах справи, які надав сам же позивач, не вказано достатніх підстав, що мали істотний вплив на його матеріальне становище. Так, ним не надано доказів про розмір витрат, які він несе на утримання матері, не додано доказів, що він сплатив 3000,00 грн., і що ці кошти були в якості аліментних платежів. Крім того, відсутні будь-які докази, що він проживає однією сім`єю з іншої жінкою та що дитина, яка за свідоцтвом про народження має навіть інше прізвище є їх спільною дитиною. Відсутні докази про істотну зміну його матеріального становища після присудження аліментів.

Стислий виклад відповіді на відзив:

Позивач вказав, що добровільно сплачував аліменти, до рішення суду і сума в 3000,00 грн., була сплачена ним до винесення судового наказу. Пільгами учасника бойових дій позивач не може користуватись при сплаті комунальних платежів, так як проживає в орендованій квартирі, а не у власному житлі.

Заяви та клопотання, інші процесуальні дії у справі:

22.02.2021 року ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

09.03.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позову заяву.

17.03.2021 року надійшло заперечення на відзив.

Встановлені судом обставини:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії судового наказу, виданого Черкаським районним судом 29.09.2020 року у справі 707/1936/20 з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , було стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.09.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до довідки про грошове забезпечення і заробітну плату, винагороду за цивільно-правовим договором, ОСОБА_1 , проходить військову службу за контрактом у військовій частині А3177 в с.Дубіївка Черкаського району Черкаської області та має грошове забезпечення на загальну суму 20018,42 грн. на місяць.

Відповідно до копії свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_1 від 24.10.2019 року батьком ОСОБА_4 , вказано ОСОБА_1 .

Норми права, що підлягають застосуванню:

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Як передбачено ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені ст. 182 СК України, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дітей; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15.05.2006 року передбачено, що згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

У відповідності до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відтак, обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків. Обов`язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Виходячи зі змісту ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Так, Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Крім того, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При вирішенні даного спору суд приймає до уваги ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, якою визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Також, згідно із ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Позивач, вважає, що значне погіршення його матеріального становища є підставою для звернення до суду з вимогою про зменшення розміру стягуваних з нього аліментів на корить відповідачки на утримання сина.

Позиція та висновки суду за результатами розгляду справи:

Згідно судової практики ЄСПЛ суд повинен дотримуватись справедливого балансу між інтересами батьків та дитини, і приділяти першочергову увагу найкращим інтересам дитини.

Враховуючи, що неповнолітній син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на утриманні матері – ОСОБА_2 , і даний факт сторонами не спростовується, суд приходить до висновку, що вона потребує матеріальної допомоги з боку ОСОБА_1 , на утримання дитини.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

З наданих позивачем документів, не підтверджується той факт, що на його утримані перебуває мати, яка є інвалідом, також позивачем не надано жодного доказу щодо розміру витрат, які він несе на її лікування, утримання та відповідності цих витрат лікарським призначенням.

Так він вказує, що на його утриманні перебуває малолітня ОСОБА_4 , та її мати, його цивільна дружина ОСОБА_5 , та те, що його цивільна дружина не працевлаштовані офіційно. Проте, до позову не додано жодних доказів, які б свідчили про їх спільне проживання, про отримання соціальних допомог ОСОБА_5 .

Відсутній договір оренди житла, з переліком всіх відрахувань на оренду та сплату комунальних послуг.

Доводів та доказів на підтвердження своїх вимог позивачем, які б слугували підставою для зменшення розміру аліментів, суду надано не було.

Належних і допустимих доказів, які б підтверджували погіршення матеріального становища також не надано.

Вирішуючи питання про зміну розміру аліментів суд виходить з того, що стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно зі становищем одержувача аліментів. Судом, також, прийнято до уваги, що обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладено на обох батьків.

Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем в позовній заяві, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що позивач працездатного віку, має задовільний стан здоров`я, має місячний дохід в розмірі понад 20000 тисяч гривень, будь-яких інших належних та допустимих доказів про погіршення його матеріального стану з моменту стягнення аліментів на утримання сина не надав, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду України, на думку суду, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за судовим наказом розміру аліментів, адже факт наявності у позивача цивільної дружини та другої дитини, яку він утримує, не може слугувати самостійною підставою для зменшення їх розміру, та те, що розмір стягуваних аліментів за судовим рішенням не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України, а тому відмовляє в задоволенні позову.

Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення даного судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду в разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі ч. 1 ст. 192 СК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Та згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 , як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору, суд вбачає підстави залишити судовий збір за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Витрати по справі по оплаті судового збору залишити за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції або безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована в с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області, військова частина А3177, РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: Є. П. Тептюк