Рішення № 96551899, 13.04.2021, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа №536/1530/20

Провадження №2/524/1374/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря судового засідання Тараненко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності", Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про дострокове припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 »(комб.) щодо послуги 35 класу МКТП, для яких вона зареєстрована; зобов`язання Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності", Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знак для товарів і послуг про дострокове повне припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо послуги 35 класу МКТП, для яких вона зареєстрована, про що здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетні «Промислова власність» або іншому чинному офіційному виданні державної системи правової охорони інтелектуальної власності, ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 07.07.2020 вона подала до ДП «Український інститут інтелектуальної власності» заявку про реєстрацію торговельної марки в Україні щодо товарів 11, 19, 20, 21 і послуг 35 класів за Міжнародною класифікацією товарів і послуг. Позначення містить в собі центральний елемент у виді слова «AquaCity». За результатами пошуку було встановлено, що в Базі даних «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг» міститься інформація про зареєстровану торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 »(свідоцтво № НОМЕР_1 від 25.02.2014, заява №m201303130 від 26.02.2013) свідоцтво на яку було видано ОСОБА_2 . Державним департаментом інтелектуальної власності, правонаступником якого є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Дана обставина унеможливлює подальше здійснення позивачем всіх необхідних процедур спрямованих на отримання правової охорони на території України на зображувальне площинне позначення Позивача щодо товарів 11, 19, 20, 21 і послуг 35 класів за МКТП в Державному підприємстві "Український інститут інтелектуальної власності". Вважає, що дію свідоцтва має бути достроково припинено, оскільки не використовується від дати публікації, на що вказує відсутність доменного імені, яке б містило слова « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відсутність продукції маркованої торговельною маркою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території України. Не встановлено також факту використання ОСОБА_2 торгівельної марки в діловій документації та в мережі інтернет.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

У відзиві Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України зазначило, що аналіз норм законодавства дозволяє дійти висновку, що при достроковому припиненні дії свідоцтва, обов`язок доведення факту використання торгівельної марки покладений на її власника. Умовою належного використання торгівельної марки є безпосереднє та фактичне використання її саме стосовно товарів і послуг, для яких вона зареєстрована. Зазначило, що у разі задоволення позову, виконання рішення суду в частині позовних вимог до Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України може забезпечити лише Укрпатент, який наразі виконує функції Національного органу інтелектуальної власності(далі НОІВ).

У відзиві Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" зазначило, що до владних повноважень, делегованих НОІВ, зокрема належать ведення державного реєстру свідоцтв України на торгівельні марки, опублікування офіційних відомостей про торгівельні марки та подані заявки на торгівельні марки у Бюлетні. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 №1267-р функції НОІВ виконує Укрпатент. Вказало, що виходячи з правової сутності торгівельної марки, умовою належного її використання є безпосереднє та фактичне використання саме стосовно товарів і послуг, для яких цю торговельну марку зареєстровано. Вважає, що для вирішення спору позивач повинен в сукупності довести факти невикористання власником своїх прав на торговельну марку, а ОСОБА_2 - безпосереднє та фактичне використання або зазначити поважні причини невикористання торгівельної марки ІНФОРМАЦІЯ_1 за свідоцтвами НОМЕР_1 протягом п`яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва, або якщо використання торгівельної марки призупинено- з іншої дати після цієї публікації. Вказало, що до функцій Укрпатент не віднесено здійснення контролю за використанням торгівельних марок їх власниками. Виходячи з норм чинного законодавства, Укрпатент вважає, що дострокове припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 на торговельну марку можливе лише за умови, якщо власник торгівельної марки не доведе факт її використання, а у разі відсутності такого використання - не надасть суду докази, що виправдовують причини його невикористання. При вирішенні питання про розподіл судових витрат просив врахувати, що Укрпатент не порушив жодної вимоги законодавства України, діяв у відповідності до Закону та принципів, встановлених у ст.19 Конституції України, у зв`язку із чим вважає, що суд не має права покладати на нього судовий збір та інші судові витрати.

Відповідач, ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом направлення повістки про виклик до суду. На адресу суду, повернуто поштове відправлення із зазначенням причини повернення «адресат відсутній». Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ПО СПРАВІ

05 березня 2021 року судом закрито підготовче провадження.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою підприємцем, види діяльності : 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 13.99 Виробництво інших текстильних виробів, н. в. і. у.; 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів; 14.39 Виробництво іншого трикотажного та в`язаного одягу; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у.; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

ОСОБА_2 також зареєстрований фізичною особою підприємцем із видами діяльності: 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (основний); 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 95.22 Ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

Згідно із відомостей з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 26.02.2013 ОСОБА_2 через патентного повіреного ОСОБА_3 подав заявку m201303130 на реєстрацію знака для товарів і послуг. 25.02.2014 було зареєстровано знак для товарів і послуг про що видано свідоцтво НОМЕР_1 із строком очікуваної дії 26.02.2023 та переліком товарів і послуг, передбачених 35 класом Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків.

07.07.2020 ОСОБА_1 через патентного повіреного ОСОБА_4 подано до Укрпатенту заявку m202013271 на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг щодо товарів і послуг 11, 19, 20, 21 та 35 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків, що підтверджується копією заявки, розписки про одержання електронної заявки, повідомлення від 22.07.2020(а.с.36-39)

НОРМИ ПРАВА

Відповідно до ст.418 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

В ст.420 ЦК України визначено, що до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп`ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування напівпровідникових виробів; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

Суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору(ст.421 ЦК України)

Відповідно до вимог ст. 422-424 ЦК України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором. Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об`єкта права інтелектуальної власності; 2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об`єкта права інтелектуальної власності; 3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об`єкта права інтелектуальної власності. У випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом. Майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Законом можуть бути встановлені винятки та обмеження в майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі обмеження та винятки не створюють істотних перешкод для нормальної реалізації майнових прав інтелектуальної власності та здійснення законних інтересів суб`єктів цих прав. Майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов`язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах.

Згідно ст.426 ЦК України способи використання об`єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

В ст.492, ч.ч.1,2 ст.494, ст.495 ЦК України визначено, що торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст.496, 497 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними протягом десяти років з дати подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку, якщо інше не встановлено законом. Зазначений строк може бути продовженим щоразу на десять років у порядку, встановленому законом. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку припиняється в установленому законом порядку достроково у зв`язку з перетворенням торговельної марки у загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом. Якщо у зв`язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на її використання, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Постановою Верховної ради України № 3771-XII від 23.12.1993 введено в дію Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"(Далі - Закон №3689-XII)

Згідно із ст.5 Закону №3689-XII правова охорона надається торгівельній марці, яка не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об`єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Реєстрі таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається. Об`єктом торговельної марки не можуть бути імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов`язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, назви, пов`язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті. Набуття права на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до НОІВ і продовжується НОІВ за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Дія свідоцтва припиняється достроково за умов, викладених у статті 18 цього Закону. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням торговельної марки та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення торговельної марки та переліком товарів і послуг. Право на одержання свідоцтва у порядку, встановленому цим Законом, має будь-яка особа, об`єднання осіб або їх правонаступники. Право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подання до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею НОІВ не прийнято рішення про відмову в реєстрації торговельної марки, можливості оскарження якого вичерпані.

В ч.ч.3-4 ст.18 Закону №3689-XII визначено, що дія свідоцтва припиняється за рішенням суду: у зв`язку з перетворенням торговельної марки в загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг після дати публікації відомостей про видачу свідоцтва; якщо внаслідок використання торговельної марки власником свідоцтва або з його дозволу іншою особою вона може ввести громадськість в оману, зокрема щодо походження, якості або географічного походження товарів і послуг, для яких вона була зареєстрована. Якщо підстави для припинення дії свідоцтва поширюються на деякі товари чи послуги, дія свідоцтва припиняється лише щодо таких товарів чи послуг. Якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п`яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено з іншої дати після цієї публікації на безперервний строк у п`ять років, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. Дію свідоцтва не може бути припинено, якщо у строк від закінчення п`ятирічного строку невикористання торговельної марки до подання позову про дострокове припинення дії свідоцтва почалося чи відновилося її використання, крім випадку, коли підготовка до початку використання або відновлення використання торговельної марки розпочалися протягом трьох місяців до подання такого позову та після того, як власник свідоцтва довідався про можливість його подання.

Відповідно до ч.4 ст. 16 Закону №3689-XII використанням торговельної марки визнається: нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ч.1, 4 ст.77, ст.78-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом(ч.ч.1, 5-6 ст.81 ЦПК України)

ОЦІНКА СУДУ

Суд відзначає, що закон №3689-XII пов`язує дострокове припинення дії свідоцтва на торговельну марку в тому числі із фактом її невикористання в Україні протягом п`яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва.

Тобто, в даній справі встановленню підлягає факт використання зареєстрованої торгівельної марки.

На підтвердження своїх доводів позивачем надано звіт про проведення інформаційного пошуку позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для товарів 11, 19, 20, 21 та послуг 35 класів МКТУ складений Патентно-правовим бюро «СКТ» та відповідь Асоціації «ДжіЕс1 Україна» від 19.10.2020.

Так, за результатами проведеного інформаційного пошуку не було встановлено використання знака « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 .. Згідно відповіді Асоціації «ДжіЕс1 Україна» станом на 15.10.2020 в реєстрі асоційованих членів Асоціації «ДжіЕс1 Україна» відсутні записи про суб`єкта господарювання ОСОБА_2 та про товарні позиції суб`єктів господарювання у складі назв та (або) описів яких присутнє словесне позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Отже, вказані документи підтверджують факт невикористання торгівельної марки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в мережі інтернет та невикористання ОСОБА_2 ідентифікації та штрихового кодування відповідно до стандартів GS1.

Відомостей, які б підтверджували нанесення торговельної марки на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення), застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано, застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, відповідачем ОСОБА_2 , суду надано не було.

У зв`язку із викладеним, суд вважає, що відповідачем не було спростовано доводи позивача про те, що торгівельна марка із позначенням «ІНФОРМАЦІЯ_1» ним не використовується.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині вимог щодо дострокового припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 »(комб.) щодо послуги 35 класу МКТП, для яких вона зареєстрована.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідачів - Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знак для товарів і послуг про дострокове повне припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо послуги 35 класу МКТП, для яких вона зареєстрована, про що здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетні «Промислова власність» або іншому чинному офіційному виданні державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

Так, відповідно до п.1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 №1267-р На виконання підпункту 1 пункту 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 16 червня 2020 р. № 703-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" визначено, що державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Згідно із ч.2 ст.21 Закону №3689-XII до владних повноважень, делегованих НОІВ, належить в тому числі, опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення до Реєстру відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі.

Отже, виключно державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" наділено повноваженнями щодо опублікування відомостей про дострокове припинення свідоцтва на торговельну марку.

У зв`язку із цим, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні вимог позивача до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

З огляду на те, що судом задоволено вимоги про дострокове припинення дії свідоцтва, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача та зобов`язати Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знак для товарів і послуг про дострокове припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо послуги 35 класу МКТП, для яких вона зареєстрована, здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетні «Промислова власність» або іншому чинному офіційному виданні державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 1681,60 грн суд покладає на відповідача, ОСОБА_2 , з огляду на те, що діями Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" права позивача порушені не були.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності", Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про дострокове припинення дії свідоцтва на торговельну марку та зобов`язання внести зміни до Державного реєстру свідоцтв на знак для товарів і послуг - задовольнити частково.

Достроково припинення дію свідоцтва України № НОМЕР_1 на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо послуги 35 класу МКТП, для яких вона зареєстрована.

Зобов`язати Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знак для товарів і послуг про дострокове припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо послуги 35 класу МКТП, для яких вона зареєстрована, здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетні «Промислова власність» або іншому чинному офіційному виданні державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

В іншій частині вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 судові витрати в сумі 1681,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Д.Андрієць