Рішення № 96551580, 08.04.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 367/6180/17

Провадження № 2/369/1630/21

РІШЕННЯ

Іменем України

08.04.2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В

за участю секретаря Мазурик Д.С.,

за участю представника позивача Черевко М.І. ,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Бучанської міської ради Київської області до ОСОБА_2 про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2017 року до Ірпінського міського суду надійшла позовна заява Бучанської міської ради Київської області до ОСОБА_2 про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 24.04.2020 року дану справу було направлено до Києво-Святошинського районного суду Київської області для розгляду за підсудністю.

Позивач Бучанська міська рада Київської області звернулась з позовом до відповідача ОСОБА_2 мотивуючи позов тим, що за результатами ревізії Бучанської міської ради 06.07.2015 встановлено відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Буча між Бучанською міською радою та ОСОБА_2 , що потягнуло за собою несплату пайової участі в бюджет міста. Відповідно до своїх повноважень позивач не міг контролювати будівництво та введення в експлуатацію житлових будинків, збудованих відповідачем, і про це дізнався лише з акту ревізії, оскільки Державна фінансова інспекція в Київській області провела зустрічну перевірку в Державній архітектурно-будівельній інспекції. Відповідно до даних ДАБІ відповідач 17.09.2013 звернувся, а 19.09.2013 була зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації, а саме двох зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_1 . Позивач звертався до відповідача з листом укласти договір про пайову участь та розрахунком величини пайової участі на розвиток інфраструктури міста Буча, проте останній не з`явився для укладення договору, що спонукало позивача звернутись до суду з цим позовом.

Відповідач надав суду відзив, повідомив, що пропозицій укласти договір не отримував, просив відмовити у позові у зв`язку пропуском строку позовної давності.

Ухвалою судді від 02.06.2020 було прийнято до розгляду цивільну справу та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою суду від 20.10.2020 було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання 08.04.2021 з`явився. Позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 08.04.2021 з`явився. Проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, пояснення сторін судом встановлено наступне.

29.03.2012 рішенням Бучанської міської ради Київської області № 609-23-VI затверджено Порядок сплати пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Буча, яким на підставі ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» запроваджено обов`язкову участь замовника, який має намір забудувати земельну ділянку в населеному пункті взяти участь в створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже Бучанська міська рада на виконання своїх самоврядних повноважень, закону та з метою наповнення бюджету м.Буча для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту затвердила відповідний Порядок.

Умовами вказаного Порядку (п.3.1, п.3.2) та частини третьої ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено обов`язок замовника перерахувати пайову участь до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури до прийняття об`єкту в експлуатацію.

Відповідно до частини восьмої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих дні з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та додатних до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта з техніко-економічними показниками.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме на замовника покладено обов`язок звернутись до органу місцевого самоврядування з документами, що підтверджують вартість будівництва об`єкта з техніко-економічними показниками та перерахувати пайову участь до відповідного місцевого бюджету до прийняття об`єкту в експлуатацію. На підставі вихідних даних орган місцевого самоврядування протягом десяти робочих днів з дня реєстрації такого звернення замовника розраховує розмір пайової участі.

Частиною дев`ятою ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» установлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

17.09.2013 відповідач звернувся, а 19.09.2013 інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області була зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації, а саме двох зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_1 . Код об`єкта 1110.03, категорія складності ІІІ.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Водночас форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації затверджена постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 і не містить пунктів, які зобов`язують замовника зазначати розмір пайової участі, дату її сплати чи дані договір про пайову участь.

Отже, закінчені будівництвом об`єкти І-ІІІ категорії складності приймаються в експлуатацію шляхом подання декларації, форма якої встановлена постановою КМУ та не містить вимог про зазначення даних про договір про пайову участь, дату чи розмірі пайової участі, що підлягає до сплати на підставі статті 40 цього закону. Також вказані норми не передбачають участі органів місцевого самоврядування у прийнятті в експлуатацію об`єктів будівництва.

Частиною одинадцятою ст.40 вказаного закону передбачено, що замовник зобов`язаний протягом семи календарних днів з дня прийняття в експлуатацію об`єкта письмово поінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об`єкта будівництва.

З наведеного суд робить висновок про обов`язок саме замовника повідомити місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування про прийняття об`єкту в експлуатацію.

Таким чином, протягом семи календарних днів, а саме до 26.09.2013, відповідач зобов`язаний був повідомити позивача про прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію та позбавлені можливості контролювати момент його здійснення, тому не укладення такого договору з підстав невиконання замовником обов`язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування з відповідною пропозицією свідчить про його ухилення від укладення договору та може бути оскаржене в судовому порядку, в тому числі і після прийняття об`єкту будівництва в експлуатацію.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами ревізії Бучанської міської ради актом ревізії Державної фінансової інспекції в Київській області від 06.07.2015 на підставі зустрічної перевірки в Державній архітектурно-будівельній інспекції, встановлено об`єкт будівництва, з якого не надійшли кошти від пайової участі. Тобто позивачу стало відомо про введений в експлуатацію об`єкт будівництва відповідача - 06.07.2015.

02.09.2015 позивач направив відповідачу листа № 04-09/863, яким повідомив про необхідність укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча, а до листа приклав підписаний з боку позивача проект договору та розрахунок величини пайової участі.

Відповідач договір не підписав, пайову участь у розвиток інфраструктури міста Буча не сплатив.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у цій справі.

Як встановлено частиною третьою ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

До актів цивільного законодавства відповідно до ст.4 ЦК України відносяться також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Частиною дев`ятою ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва) встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Таким чином, необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідної вказівки закону на обов`язковість укладення певного договору, а застосуванню до таких спорів підлягає законодавство, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.

Щодо строку позовної давності, який відповідач просив застосувати до вирішення спору, то суд не знаходить підтвердження пропуску строку звернення до суду з огляду на таке.

Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Ураховуючи, що позивач знаходиться поза межами процедури прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію, дізнався про прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію лише 06.07.2015, а до суду звернувся 18.09.2017, отже трирічний строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України, не пропущений. Разом з тим відповідач не надав суду належних і допустимих доказів того, що він повідомив позивача про готовність об`єкта до експлуатації саме 19.09.2013, як він зазначив у відзиві. Тому суд відкидає такі доводи відповідача.

Предметом спору у справі є вимога позивача про визнання укладеним договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Буча.

Позивач просить визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча між Бучанською міською радою (код ЄДРПОУ 04360586, поштовий індекс 08292, м. Буча, вул. Енергетиків, 12 та ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_1 виданий Московським РУ ГУ МВС України в м.Києві 02.11.1996р., ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ).

Водночас з 01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», якими скасовано ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019 договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Тобто, з 01.01.2020 у замовників відсутній обов`язок перераховувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, як і відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та продовжують свою дію до моменту їх виконання є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України).

Отже, станом на момент розгляду цієї справи судом, відсутнє положення закону, яке б зобов`язувало відповідача укласти з позивачем відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Бучі. Відтак суд не наділений повноваженнями визнати укладеним договір, обов`язковість якого для відповідача законом не передбачена. Зазначене відповідає ст. 19 Конституції України, згідно з якою правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» при вирішенні спору про укладення договору про пайову участь після втрати чинності цієї норми викладений у постановах Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 909/1143/19, від 30 вересня 2020 року у справі № 904/4442/19, від 13 січня 2021 року у справі № 922/267/20, правовідносини в яких є подібними правовідносинам у цій справі.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Стаття 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд доходить до висновку про відмову у позові.

На підставі статей 19 Конституції України, ст.ст. 4, 5, 11 ЦК України та керуючись статтями 12, 13,76-81, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У позові Бучанської міської ради Київської області до ОСОБА_2 про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча між Бучанською міською радою (код ЄДРПОУ 04360586, поштовий індекс 08292, м. Буча, вул. Енергетиків, 12 та ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_1 виданий Московським РУ ГУ МВС України в м.Києві 02.11.1996р., ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 26.04.2021.

Суддя: Дубас Т.В.