Вирок № 96548796, 27.04.2021, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1294/20

Номер провадження 1-кп/383/65/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Замши О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Машкової О.В.,

сторін кримінального провадження:

прокурора - Маслюкова Д.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020120110000059 від 19.02.2020 року про обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 України, ч.3 ст.185 КК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Южне, Бобринецького району, Кіровоградської області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , офіційно не працює, з базовою загальною середньою освітою, раніше судимий:

- 26.07.2011 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 16.04.2013 року Вознесенським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 309 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 02.07.2014 року з Арбузинської виправної колонії №83 Миколаївської області на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року;

- 08.05.2015 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 263 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

- 11.07.2016 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково з Кіровоградської виправної колонії (№6) на підставі постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.02.2020 року.

- 24.12.2020 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.263, ч.1 ст. 309 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2020 року близько 16 години ОСОБА_1 перебував біля неогородженої території автодрому Бобринецької зразкової автомобільної школи товариства сприяння оборони України, розташованого по вул. Шляхівська на околиці м. Бобринець Кіровоградської області, де виявив сталеві труби, встановлені для утримання межових знаків, що є елементами навчальної їзди. Маючи корисливий мотив та реалізуючи свій злочинний умисел на викрадення майна, пішов до сміттєзвалища неподалік автодрому, де взяв у охоронника мішок для складання речей. 19 лютого 2020 року близько 01 години прийшов до автодрому, переконавшись, що він є непоміченим для сторонніх осіб, силою рук витягнув з землі та викрав сталеві труби діаметром 50 мм., довжиною 40 см. в кількості 16 штук вартістю 28 грн. 86 коп. за одну трубу на загальну суму 461 грн. 76 коп., які на праві власності належать Бобринецькій зразковій автомобільній школі товариства сприяння оборони України.

Викрадене майно ОСОБА_1 поклав до мішка та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав майнової шкоди Бобринецькій зразковій автомобільній школі товариства сприяння оборони України на загальну суму 461 грн. 76 коп., що становить вартість викраденого майна.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім цього, 23 лютого 2020 року близько 01 годин ОСОБА_1 перебував біля приміщення колійного посту 82 км. Долинської дистанції колії перегону Седнівка-Бобринець м. Бобринець Кіровоградської області. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення майна з приміщення колійного посту, відшукав схований під каменем ключ від замка до вказаного приміщення. Переконавшись, що його злочинні дії не помітні, за допомогою знайденого ключа відчинив двері та незаконно проник до приміщення колійного посту, в якому виявив та викрав наступні предмети:

- 3 гострокінцеві ломи з пружинної сталі діаметром 30 мм., довжиною 1500 мм. вагою 7,5 кг., вартістю 200 грн. за один лом, на загальну суму 600 грн.;

- молоток колійний, виготовлений з головки рейки Р-65, вага ударної частини 5 кг., вартістю 400 грн.;

- рихтувальник гідравлічний ГР-12, в повній комплектації масою 18 кг., вартістю 2520 грн.;

- 8 колійних підкладок вагою 7 кг., вартістю 119 грн. за одну підкладку, на загальну суму 952 грн.;

- накладку чотирьохотвірну, вагою 23,78 кг., вартістю 499 грн. 38 коп.;

- струпцину з листової сталі товщиною 25 мм., з різьбовим гвинтом під ключ «36», вагою 5 кг., вартістю 350 грн.

Утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав майнової шкоди Акціонерному товариству «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця» Виробничий підрозділ служби колії Долинська дистанція колії матеріальну шкоду на загальну суму 5321 грн. 38 коп., що становить вартість викраденого майна.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно.

Крім цього, 29 лютого 2020 року близько 21 годин ОСОБА_1 проходив повз територію домоволодіння по АДРЕСА_3 , яке належить потерпілому ОСОБА_2 . Помітивши, що в будинку ніхто не проживає, ОСОБА_1 , реалізуючи умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, переконавшись, що його злочинні дії не помітні, зайшов на територію домоволодіння. Підійшовши до вхідних дверей будинку, які були замкнені та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, відбив навісний замок та незаконно проник до приміщення будинку. В приміщенні будинку виявив дві печі опалення, які силою рук демонтував та таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_2 дві чавунні плити вартістю 500 грн. за одну плиту на загальну суму 1000 грн. Після цього ОСОБА_1 пройшов до приміщення сараю, з якого зірвав замок вхідних дверей та проник всередину, де за допомогою сили рук демонтував піч опалення та таємно викрав належну потерпілому ОСОБА_2 чавунну плиту вартістю 500 грн.

Утримуючи викрадене майно при собі ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав майнової шкоди потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 1500 грн., що становить вартість викраденого майна.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в житло, вчинене повторно.

Крім цього, 09 березня 2020 року близько 01 годин ОСОБА_1 проходив повз територію домоволодіння по АДРЕСА_4 , яке належить потерпілій ОСОБА_3 . Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переліз через паркан та проник на територію домоволодіння. Підійшовши до господарської будівлі, в якій утримується домашня птиця та худоба, зірвав ланцюг з навісним замком, на який були замкнені двері та незаконно проник до приміщення господарської будівлі. Оглянувши приміщення господарської будівлі, виявив та таємно викрав належні потерпілій ОСОБА_3 :

- двох індиків віком 3 роки вартістю 750 грн. за одного індика, на загальну суму 1500 грн.;

- двох індичок вартістю 700 грн. за одну індичку, на загальну суму 1400 грн.;

- двох качурів «Шипунів» вартістю 300 грн. за одного качура, на загальну суму 600 грн.;

- одного 2 річного козла вагою 30 кг., вартістю - 1500 грн.

Утримуючи домашню птицю та худобу при собі, з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав майнової шкоди потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 4500 грн., що становить вартість викраденого.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно.

Крім цього, 07 квітня 2020 року близько 01 годин ОСОБА_1 проходив повз територію домоволодіння по АДРЕСА_5 , яке належить ОСОБА_4 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого, переконавшись, що його злочинні дії не помітні, зайшов на територію домоволодіння. Після цього ОСОБА_1 підійшов до приміщення літньої кухні та, відчинивши вхідні двері, незаконно проник до приміщення будівлі. Всередині приміщення літньої кухні ОСОБА_1 виявив піч опалення, з якої демонтував та викрав належну потерпілій ОСОБА_5 чавунну плиту без конфорок, вартістю 375 грн. та, утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав майнової шкоди потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 375 грн., що становить вартість викраденого.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, а саме доказів на підтвердження події кримінального правопорушення, часу, місця, способу, мети та мотивів його вчинення, винуватості обвинуваченого. При цьому з`ясовував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, та обмежився таким обсягом дослідження доказів: допит обвинуваченого, дослідження матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні злочинів визнав повністю за обставин викладених в обвинуваченні, надав показання про те, що здійснював крадіжки належного майна потерпілих в зв`язку з відсутністю коштів для купівлі продуктів харчування. Викрадені речі продав, а отримані кошти використовував для власних цілей. Розкаявся у вчиненому та просив не застосовувати суворе покарання.

22.01.2021 року потерпілий ОСОБА_2 до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Просить призначити покарання на розсуд суду. (Т.3 а.с.67).

29.01.2021 року представник Бобринецької зразкової автомобільної школи Товариства сприяння обороні України ОСОБА_7 надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Вказав, що претензій до обвинуваченого не має. Покарання просив ухвалити на розсуд суду. (Т.3 а.с.69).

17.02.2021 року, 11.03.2021 року представник Акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональної філії «Одеська залізниця» Виробничого підрозділу «Знам`янської дирекції залізничних перевезень» Пашко Сергій Георгійович до суду надав клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника потерпілого. (Т.3 а.с.107, 116).

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися про розгляд справи повідомлені належним чином, заяв, клопотань до суду не надавали.

Оцінюючі досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає вину обвинуваченого доведеною та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 2 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та за ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, інше приміщення, вчинена повторно.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчинених злочинів, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання, особу обвинуваченого.

За змістом ст.12 КК України скоєні злочини класифікуються як нетяжкий та тяжкий злочин.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого є каяття, сприяння у розкритті злочину.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому не встановлено.

Суд також враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий, має не зняті та не погашені судимості,посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має.

Враховуючи всі обставини справи та ступінь тяжкості вчинених злочинів, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкцій ч.2 ст.185 КК України, ч.3 ст.185 КК України на строк, необхідний для можливого перевиховання обвинуваченого та попередження і профілактики вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає тяжкості вчинених злочинів та особи обвинуваченого, оскільки не зважаючи на те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, але належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні корисливі злочини. Тому за переконанням суду його виправлення можливе в умовах ізоляції від суспільства.

Обвинуваченого ОСОБА_1 засуджено вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24.12.2020 року за ч.1 ст.263, ч.1 ст. 309 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі. Злочини, за якими обвинувачується ОСОБА_1 , вчинені до постановлення попереднього вироку, тому покарання суд визначає у відповідності до ч.4 ст. 70 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту скасований на підставі ч.6 ст. 181 КПК України по закінченню строку дії ухвали про його застосування, однак згідно ухвали Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.02.2021 року ОСОБА_1 як особа, що відбуває покарання у виді позбавлення волі тимчасово залишений в Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» на час розгляду даного кримінального провадження.

Згідно вироку Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24.12.2020 року строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислюється після набрання вироком законної сили з моменту затримання - 04.02.2021 року.

Цивільний позов потерпілими по кримінальному провадженню не заявлений.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Витрати на залучення експертів відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 371, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, ч.3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України у строк покарання зарахувати невідбуте покарання за вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24.12.2020 року шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання 04.02.2021 року .

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні судом не обирався. ОСОБА_1 утримується під вартою на підставі вироку Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24.12.2020 року та залишений в Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» на підставі ухвали Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2021 року.

Цивільний позов потерпілими не заявлявся.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Речовий доказ - металевий предмет, схожий на частину підкладки, переданий на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області, повернути за належністю Виробничому підрозділу служби колії Долинської дистанції колії регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Бобринецький районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення, особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення копії вироку.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.В. Замша